Випадкова новина з Архіву Вчені люблять заголовки коротше
05.09.2015
Ознакою успіху наукової роботи вважається висока цитованість: що більше інших дослідників послалося на статтю, то цікавіше, перспективніше її результати. Але в публікації важливий не лише зміст, а й форма: дуже погано написаний текст навряд чи хтось прочитає – просто не зможе, навіть якщо там буде описано відкриття неймовірної важливості. Які формальні, стилістичні параметри впливають на популярність дослідження?
Наприклад, довжина заголовка. Едрієн Летчфорд (Adrian Letchford) та його колеги з Уорікського університету зіставили цитованість 140 000 статей, опублікованих з 2007 по 2013 рр., з довжиною їх заголовків. Це не перша робота такого роду, проте досі результати тут виходили дещо суперечливими. Частково протиріччя могли виникати через те, що різні наукові журнали використовують різні стандарти. Наприклад, Science вимагає від авторів, щоб назва статті не перевищувала 90 символів, тоді як журнали групи PLoS (Public Library of Science) дозволяють до 250 символів - проте за рівнем цитованості статті в Science в середньому сильно обганяють статті в PLoS. Тобто, щоб вивчити зв'язок між популярністю роботи та її назвою, потрібно порівнювати публікації, що вийшли в тому самому журналі або видавничій групі.
Цього разу дослідники саме так і зробили, отримавши у певному сенсі передбачуваний результат: цитованість була вищою у робіт із короткими назвами. Правда, не обійшлося без винятків: у статей з журналів The Lancet і The Lancet Oncology не вдалося знайти взаємозв'язку між довжиною назви та популярністю, а в Journal of High Energy Physics публікації з коротким заголовком, як правило, набирали мало посилань на самих себе. (До речі, в The Lancet знайшли дві статті, що увійшли до першої п'ятірки найкоротших назв: одна з них іменувалася просто "Myopia", тобто "Близорукість", а друга - "Measles", тобто "Кір".) Повністю про результати дослідження можна прочитати у Royal Society Open Science.
Співробітники деяких видань – Карл Цимеліс (Karl Ziemelis), науковий редактор відділу фізики в Nature, та Меган Бірн (Meghan Byrne), старший редактор у PLoS One – кажуть, що все так і є: короткий заголовок привертає більше уваги, так що зростає ймовірність , Що статтю під ним прочитають до кінця. На користь нової роботи каже величезна статистика зі 140 тисяч проаналізованих публікацій, проте, зрозуміло, ніхто не каже, що короткий заголовок – єдиний ключ до успіху. Це, скоріше, лише один із факторів, тим більше, що тут не враховували, наприклад, науковий профіль статті та ім'я керівника лабораторії.
Цілком можливо, що фізики та медики по-різному ставляться до довжини заголовків, а стаття, опублікована співробітниками нобелівського лауреата, за визначенням приверне до себе особливу увагу. Втім, відмахуватись від отриманих результатів не варто. Адже вчені люблять небагатослів'я аж ніяк не за лінощами розуму, просто вони, як ніхто інший, розуміють справедливість відомого шекспірівського виразу "...короткість є душа розуму...", якому схоже не менш знамените чеховське "стислість - сестра таланту".
|