Випадкова новина з Архіву Гіпокамп допомагає орієнтуватися у просторі
05.06.2016
Вчені з Інституту мозку RIKEN (RIKEN Brain Science Institute, Японія) на чолі з Томасом МакХью (Thomas McHugh) і Стівеном Міддлтоном (Steven Middleton) досліджували роботу гіпокампу лабораторних мишей і з'ясували, що саме він дозволяє тварині визначати своє роль своєрідної ментальної карти, в яку "вписано" просторову інформацію. Експеримент показав, що цю карту досить легко пошкодити і залишити тварину здивовано на предмет того, де вона знаходиться і куди прямує - варто лише зруйнувати нейронні зв'язки між зонами гіпокампу.
Команда МакХью визначила, що головну роль у формуванні у мишей уявлення про навколишню обстановку відіграють нейронні імпульси, що виходять від зони гіпокампа CA3 до інших зон, зокрема - до CA1, яка безпосередньо від них залежить (у гіпокампі всього чотири зони - СА1, СА2, САЗ і СА 4. Абревіатура СА - від латинського Cornu Ammonis "Аммонів ріг"). Запорука постійного оновлення просторової карти – це ритмічне надходження таких імпульсів.
Щоб вивчити наслідки, які виникнуть при порушенні рівномірного надходження синаптичних імпульсів від САЗ до інших зон гіпокампу, вчені ввели в САЗ нейротоксини, які "заглушили" сигнали, що виходять від неї. Результатом стала втрата орієнтування у просторі, порушення ментальної карти та "заплутаність" - тварина перестала визначати своє місцезнаходження та не могла оцінити навколишню обстановку.
Стало ясно, що коректне орієнтування на території безпосередньо залежить від здатності гіпокампа систематично формувати та підтримувати синаптичні зв'язки між областями - це не дозволяє помилкам нейронних імпульсів змішувати та руйнувати просторову інформацію, у тому числі й уві сні.
|