Безкоштовна технічна бібліотека ВЕЛИКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ
Які основні риси епохи еллінізму? Детальна відповідь Довідник / Велика енциклопедія. Питання для вікторини та самоосвіти Чи знаєте ви? Які основні риси епохи еллінізму? Під епохою еллінізму розуміють майже 300-річний період історії Греції, Македонії, країн Східного Середземномор'я, Ірану, Середньої Азії та районів, що примикають до них, після завоювань Олександра Македонського. Період закінчився завоюванням країн еллінізму із заходу Римом, а зі сходу - Парфією. Традиційною датою, що завершує історію еллінізму, вважають 30 р. до н. е., коли останнє незалежне царство еллінізму Птолемеїв (Єгипет) було завойовано Римом. Термін "еллінізм" вперше вжив понад 100 з лишком років тому німецький історик Ч. Дройзен. Період еллінізму був часом тісного поєднання та взаємовпливу давньогрецьких та давньосхідних соціально-економічних, політичних та культурних відносин. Одночасно відбувалася в небувалих колись розмірах колонізація греками Близького Сходу. Однією з наймогутніших держав еллінізму був Єгипет. Його столиця – Олександрія – була найбільшим портом, торгово-ремісничим та культурним центром Східного Середземномор'я. На основній території Єгипту були розташовані три грецькі міста: Олександрія, Птолемаїда та Навкратія. У Олександрії був царський двір. Вельможі, що належали до царського двору, були радниками царя і носили почесні титули царських родичів, друзів тощо. Держава Птолемеїв володіла рядом територій поза Єгипту: Кіренаїкою, островом Кіпром, Південною Сирією, Фінікією. Ці володіння зазвичай зберігали своє місцеве управління, але під контролем птолемеївських намісників. За давньогрецькою традицією та за правом завоювання Птолемеї були власниками своєї єгипетської землі. Значна частина єгипетської землі оброблялася селянами під безпосереднім наглядом чиновників царської фінансової адміністрації. Іншу частину єгипетської землі цар надавав у користування воїнам, жерцям, вельможам тощо. Найбільш привілейованою була храмова земля. Податки з цієї землі надходили у розпорядження жерців, які певну їх частину вносили до царської казни. Більшість території елліністичного світу в III ст. до зв. е. контролювала держава Селевкідів. Селевкіди панували на караванних та водних шляхах, що з'єднували Середземне море з країнами Середнього Сходу, і торгували через Центральну Азію та Індію навіть із Китаєм. У цій торгівлі Селівкіди мали конкурентів від імені Птолемеїв. У державному устрої Селевкіди, як і Птолемеї, використали місцевий та греко-македонський досвід. Вони зберегли перське адміністративне поділ на сатрапії, але на чолі їх тепер стояли царські намісники - стратеги. Країна ділилася на грецькі міста та хорез. Головною опорою Селевкідів завжди залишалася армія з македонян, греків та різних еллінізованих елементів. Становище у Європі дещо відрізнялося від становища Близькому Сході. Аграрні відносини у Македонії на відміну східних держав еллінізму розвивалися з урахуванням античної форми власності. Проте й у Македонії існувала царська земля; частину цієї землі цар поступався у користування воїнам та служивій аристократії. Управління країною зосередилося в руках царя. Головним напрямом македонської зовнішньої політики було прагнення гегемонії у Греції та на Егейському морі. Наймогутніші елліністичні держави - царства Селевкідів і Птолемеїв - змагалися між собою за панування у східній частині Середземного моря і прагнули відігравати активну роль Греції. При цьому вони іноді вступали в складні відносини з третьою великою державою еллінізму - Македонією, безпосередньо зацікавленою завжди тримати під своїм контролем басейн Егейського моря. Елліністичний світ був поступово завойований Сході Парфією, але в заході Римом. Рим забезпечив на завойованих територіях розвиток рабовласницького суспільства. Культура елліністичного світу була складна та різноманітна. Вона була синтезом та різними поєднаннями грецької культури та культур країн Близького та частково Середнього Сходу. Для еллінської культури характерним є її грецьке оформлення. Абсолютизм став важливою рисою ідеології пануючого класу, важливим елементом офіційної ідеології держав еллінізму. Автор: Ірина Ткаченко Випадковий цікавий факт із Великої енциклопедії: Чому надзвичайно суворе покарання називають драконівськими заходами? Надзвичайно суворе покарання називають драконівськими заходами. Міфічні дракони тут ні до чого - вираз виник завдяки одному з найдавніших склепінь законів, введеному афінянином Драконтом. У цих законах найпопулярнішим покаранням була страта, зокрема за крадіжку польових плодів чи образу посадової особи.
Перевірте знання! Чи знаєте ви... ▪ Що таке сузір'я та скільки їх на земному небі? ▪ Чим відрізняється бриг від бригантини? ▪ Чому збірка пісень називається альбомом? Дивіться інші статті розділу Велика енциклопедія. Питання для вікторини та самоосвіти. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Доведено існування правила ентропії для квантової заплутаності
09.05.2024 Міні-кондиціонер Sony Reon Pocket 5
09.05.2024 Енергія з космосу для Starship
08.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Екшен-камера Garmin VIRB Ultra 30 ▪ Створено ембріон із клітин людини та свині ▪ Датчики для захисту американських футболістів Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Початківцю радіоаматору. Добірка статей ▪ стаття Воскресіння Лазаря. Крилатий вислів ▪ стаття Хто винайшов мікроскоп? Детальна відповідь ▪ стаття Обробка відкритих ран. Поради туристу ▪ стаття Головки гучномовців низькочастотні. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |