Безкоштовна технічна бібліотека ОСНОВИ БЕЗПЕЧНОЇ життєдіяльності
Організація захисту особового складу формувань. Спеціальне оброблення. Основи безпечної життєдіяльності Довідник / Основи безпечної життєдіяльності Масові руйнування, пожежі, завали на об'єктах, пошкодження комунально-енергетичних мереж, зараження будь-якого виду ставлять рятувальників перед необхідністю неухильно виконувати заходи безпеки та дотримуватись режимів радіаційного захисту під час виконання АСіДНР. Особливу увагу слід звертати на виконання заходів безпеки, викладених в інструкціях з експлуатації на використовувану техніку. Усі роботи на зараженій радіоактивними речовинами території необхідно проводити з використанням ЗІЗ. У осередку поразки люди, об'єкти, місцевість, продовольство може бути зараженими. Для виключення поразки людей необхідно провести спеціальну обробку, яка є складовою ліквідації наслідків НС. Спецобробка може бути частковою або повною. Часткова спецобробка включає часткову санітарну обробку людей, часткову дезактивацію, дегазацію або дезінфекцію ЗІЗ і техніки без припинення виконання завдань і залучення спеціальних підрозділів, тобто. своїми силами. Повна спецобробка включає повну санітарну обробку людей, дезактивацію, дегазацію чи дезінфекцію техніки, майна, одягу, взуття, будов. Виконання спецобробки має дозволити людям діяти без засобів захисту. Знезараження транспортних засобів та техніки здійснюється на станціях знезараження техніки, що розгортаються на базі авторемонтних підприємств, а також на спеціальних обмивних майданчиках, що розгортаються у польових умовах із застосуванням рухомих засобів. Якщо формування діють разом із підрозділами ГО, їх спецобробка проводиться на ПуСО. Такі пункти розгортають спеціальні підрозділи, використовуючи відповідні технічні засоби. При розгортанні ПуСО застосовують дегазаційно-душові автомобілі. Для відведення забрудненої води відривають водовідвідні канали, що ведуть у водозбірну ємність (колодязь). Люди, які прибули до району очікування санітарної обробки, через контрольно-розподільчий пункт (КРП) після виміру зараженості дозиметристом, здачі документів та цінностей прямують у роздягальне приміщення, потім – в обмивальне. При виході з відділення для обмивання після допоміжного приміщення люди знову піддаються дозиметричному контролю і за наявності місць підвищеної зараженості проводиться їх повторна обробка або стрижка. За допустимого рівня зараження вони одягаються, отримують документи та цінності. При необхідності можна отримати додатковий одяг та пройти огляд у лікаря. Цілком екіпіровані люди зменшуються в район збору. Використана вода відвідними каналами надходить у спеціальні ємності, щоб не допустити забруднення місцевості та водойм. Дезактивація - видалення РВ із заражених поверхонь та з води - проводиться, якщо ступінь зараження поверхні перевищує ПДК. Дезактивація (часткова або повна) проводиться такими способами: 1) механічним (видалення РВ сметанием, струшуванням, здуванням, зняттям шару ґрунту або накладенням шару незараженого ґрунту); 2) фізичним (Видалення РВ струменем води, протиранням розчинником, фільтруванням зараженої рідини або її перегонкою); 3) фізико-хімічним (видалення РВ, найбільш міцно пов'язаних із зараженою поверхнею, змиванням розчиняючими рідинами, а іноді навіть зняттям верхнього шару (забарвлення), обробкою газорідинним або паро-емульсійним струменем, пранням, очищенням води спеціальним іонообмінним фільтруванням). Ефективно видаляється радіоактивний пил спеціальними розчинами на основі порошків СФ-2, СФ-2У, препаратів ОП-7, ОП-10, кислот та лугів (табл. 2, 3). Заражену ділянку місцевості поливають закріплюючим складом (латексом, нафтовими шламами), внаслідок чого утворюється плівка із закріпленими на ній РВ, яку легко прибрати бульдозером (грейдером) до незараженого шару (глибиною приблизно 10 см). Зібраний таким чином ґрунт тимчасово зберігають у контейнерах, а потім на полігоні. Внутрішні та зовнішні поверхні будов доцільно дезактивувати без застосування великої кількості води. При дуже сильному зараженні використовують радіокеровані роботи. Таблиця 2. Основні характеристики дезактивуючих речовин та витрата матеріалів при проведенні дезактивації Примітки: 1) склад ОП-7, ОП-10 - густа в'язка рідина або паста коричневого кольору, що добре розчиняється в теплій воді; 2) гексаметафосфат натрію – тверда склоподібна маса або окремі безбарвні шматки, у воді розчиняється помірно; 3) за відсутності складів використовують мило, соду, пральні порошки. Таблиця 3. Витрата матеріалів та витрата часу при дезактивації
Дегазація - це розкладання ОВ до нетоксичних продуктів та видалення їх із поверхонь. Виготовляється за допомогою спеціальних технічних засобів (протихімічних пакетів, приладів, комплектів, машин поливомийних), води, розчинників, миючих складів. Виконують часткову та повну дегазацію. Заражену поверхню обробляють дегазуючим розчином № 1 або № 2 (залежно від виду ВВ). За відсутності цих розчинів використовують розчинники чи миючі засоби (пральні порошки), але де вони знезаражують, лише змивають ОВ. Найчастіше застосовують хімічний (полив, розсипання) або механічний (зрізання зараженого шару) способи. Дезінфекція - Це знищення збудників заразних захворювань. Розрізняють профілактичну, поточну та заключну дезінфекцію. Профілактична дезінфекція проводиться постійно із застосуванням миючих засобів. При зростанні числа захворювань проводиться поточна дезінфекція - виконуються санітарно-гігієнічні заходи, знезараження небезпечних об'єктів та виділень (фекалій, сечі, мокротиння). Заключна дезінфекція в осередку проводиться після госпіталізації (або смерті) останнього контагіозного хворого на спеціальну бригаду. Дезінфекція проводиться хімічним, фізичним, механічним чи комбінованим способом. Орієнтовні норми витрати дегазуючих складів, що дезінфікують, наведені в таблиці 4. Дезінфекція території, споруд, обладнання, техніки та різних предметів може проводитись із використанням протипожежної, сільськогосподарської, будівельної та іншої техніки, невеликі об'єкти знезаражуються за допомогою ручної апаратури. Для дезінфекції застосовуються розчини хлорного вапна та хлораміну, лізол, формалін та ін. За відсутності зазначених речовин для дезінфекції приміщень, обладнання, техніки можуть використовуватись гаряча вода (з милом або содою) та пара. Таблиця 4. Витрата дегазуючих (дезінфікуючих) речовин Автори: Іванюков М.І., Алексєєв В.С. Рекомендуємо цікаві статті розділу Основи безпечної життєдіяльності: ▪ Найбільш поширені інфекційні хвороби, причини їх виникнення ▪ Природні НС метеорологічного походження: урагани, смерчі, бурі ▪ Надзвичайні ситуації воєнного часу Дивіться інші статті розділу Основи безпечної життєдіяльності. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Штучна веселка для сонячних батарей ▪ Гібридний кросовер Chery Tiggo 7 Plus ▪ Надміцне алмазне скло для смартфонів ▪ Імплантований чіп від MicroCHIPS успішно випробуваний на людях Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ Розділ сайту Історія техніки, технології, предметів навколо нас. Добірка статей ▪ стаття Без царя в голові. Крилатий вислів ▪ стаття Кольорові кубики. Секрет фокусу
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |