|
Arabic
Bengali
Chinese
English
French
German
Hebrew
Hindi
Italian
Japanese
Korean
Malay
Polish
Portuguese
Spanish
Turkish
Ukrainian
Vietnamese
ОСНОВИ БЕЗПЕЧНОЇ життєдіяльності
Ризик як категорія безпеки життєдіяльності. Прийнятний ризик. Основи безпечної життєдіяльності
Довідник / Основи безпечної життєдіяльності Соціальні небезпеки, як і будь-які інші, формуються внаслідок накопичення факторів ризику. У зв'язку з цим доцільно з'ясувати, що таке ризик, якими є механізми його виникнення і як він впливає на процес виникнення та розвитку небезпек. Поняття "ризик" широко використовувалося в XIX ст. у господарському праві при характеристиці небезпек, що у сфері економіки. З 1920-х років воно перейшло у сферу прийняття політичних рішень, а в останній чверті XX ст. склалася область досліджень, яку можна позначити як "Рискологія".Наприкінці 1980-х років під егідою Шведської академії наук стала видаватися серія монографій "Ризик та суспільство", де досліджується ризик при прийнятті технологічних, економічних та політичних рішень, а головне – взаємозалежності між ними. У сучасній науковій літературі ризик розглядається як небезпека того, що випадкова подія може негативно вплинути на можливість досягнення бажаної мети. Раніше зазначалося, що громадська практика дає підстави стверджувати, що будь-яка діяльність людини потенційно небезпечна. У жодному виді діяльності неможливо досягти абсолютної безпеки. Це твердження є аксіомою і має виключно важливе теоретичне і методологічне значення, оскільки з нього можна зробити висновок про те, що, незважаючи на захисні заходи, що вживаються, завжди зберігається деякий залишковий ризик. У суспільній практиці існує індивідуальний та соціальний ризик. Соціальний ризик (Ризик для соціальної групи) - це залежність між частотою подій і числом уражених при цьому людей. Говорячи про ризик як явище суспільного життя, не можна обминути такий різновид соціального ризику, як політичний ризик, під яким розуміється непереборний елемент політичного рішення будь-якого рівня, що полягає у виборі певної лінії поведінки чи дії. Соціальна сфера і політика - це ланцюг взаємоперетинних і конфліктуючих рішень, що, безумовно, пов'язане з більшим чи меншим ступенем ризику. Прийняття рішення (зміна позиції в оцінці ситуації або в курсі дій, що здійснюються, в зміні пріоритетів тощо) завжди здійснюється суб'єктом політики, найчастіше політичним лідером. А оскільки кожен суб'єкт по-своєму оцінює світ і місце в ньому, то в процесі прийняття рішення важливу роль відіграють його моральні цінності, світоглядні установки, бачення соціального ідеалу. Політичні рішення ускладнюються соціально-економічними чинниками. Так, наприклад, загрожує невиправданим ризиком і тому неприйнятною слід вважати політику надексплуатації як одного соціального прошарку іншим усередині окремої країни, так і одного регіону іншим на міжнародній арені. Містять політичну загрозу економічні кризи, кризові соціальні процеси, надмірні націоналістичні, релігійні, сепаратистські та інші претензії. Ризик у своїй явно не прораховується. Але навіть у найстабільніших країнах Заходу одна з основних складнощів у прийнятті політичних рішень полягає в тому, що вони віддаються на відкуп еліті, витрати ж ризику падають на широкі маси і навіть виходять за межі країни чи регіону. Щоб уникнути цього, необхідно посилити демократичний контроль та розосередити відповідальність при ухваленні рішень. Особи, які приймають і здійснюють рішення, повинні мати високий рівень освіченості, компетентності, соціальної залученості, цивілізованості, прагнути уникати ейфорії та різних "фобій", авантуризму та невиправданої обережності. Умови, за яких реалізуються потенційні небезпеки, називаються причинами. Причини характеризуються сукупністю обставин, завдяки яким небезпеки проявляються та викликають ті чи інші небажані наслідки та збитки. Причини та наслідки небезпеки є основними характеристиками таких подій, як нещасний випадок, пожежа, а також НС соціального характеру – масових заворушень, соціально-політичних конфліктів, військових конфліктів, воєн тощо. Тріада "небезпека - причини - небажані наслідки" - це логічний процес розвитку, що перетворює потенційну небезпеку на реальні збитки (наслідки). Як правило, цей процес включає кілька причин, оскільки та сама небезпека може реалізуватися в небажану подію з різних причин. В основі прогнозування локалізації небажаних соціальних подій лежить також пошук причин. Традиційні підходи до безпеки, особливо на побутовому рівні, базуються на абсолютному недопущенні будь-якої небезпеки. Саме цим пояснюється категоричність вимог до техніки безпеки, безпеки дорожнього руху, протипожежної безпеки та закликів, що містяться в рекламі та буклетах про безпеку в тій чи іншій сфері діяльності. Проте, як свідчить загальна практика, подібна концепція неадекватна законам життєдіяльності. Вимога абсолютної безпеки, по-перше, досить туманна, а по-друге, може обернутися трагедією для людей, оскільки забезпечити нульовий ризик у чинних соціальних системах неможливо. Як приклад можна навести трагічні події, пов'язані з терористичним актом у США у вересні 2001 р. До цього моменту, незважаючи на окремі факти тероризму в країні, американці вважали, що в цьому плані вони в абсолютній безпеці. Вони навіть не підозрювали про те, що їхня система безпеки безсила проти таких акцій. Терористичні акції в інших країнах, зокрема в Росії, вони розглядали з точки зору порушення демократичних свобод та прав людини, а дії російського керівництва в Чечні – як неадекватні загрозам її безпеці. Вереснева трагедія докорінно змінила погляди американців на тероризм. Вони зрозуміли, що добрих терористів - борців за волю немає і що будь-який прояв екстремізму веде до непередбачуваних наслідків. Сучасний світ відкинув концепцію абсолютної безпеки та прийшов до концепції прийнятного ризику, тобто прагненню до такої безпеки, яку в даній соціально-економічній та науково-технічній ситуації сприймає суспільство. Сприйняття громадськістю ризику, загроз та небезпек дуже суб'єктивне. Люди, як правило, різко та емоційно реагують на події рідкісні, сенсаційні, що супроводжуються великою кількістю жертв (загибель атомоходу "Курськ", вересневі терористичні акції 2001 р. у США та ін.). У той самий час часті події, у яких гинуть одиниці чи невеликі групи людей, не викликають настільки емоційного отношения. Незважаючи на те, що в Росії щодня на виробництві гине 40-50 осіб, а в цілому по країні від різних небезпек гине більше 1000 осіб на день, це не вражає широку громадськість так, як загибель 5 - 10 осіб в одній аварії або будь-якому. конфлікт. Та й до таких втрат люди адаптуються дуже швидко. Коли за місяць після американської трагедії російський літак був збитий у районі Чорного моря українськими військовими, ця подія особливо не сколихнула громадську думку ні в Росії, ні за кордоном. Вказана обставина необхідно мати на увазі при оцінці прийнятного ризику. Прийнятний ризик є деяким компромісом між рівнем безпеки та можливостями її досягнення. Але слід пам'ятати, що економічні, соціально-політичні та науково-технічні можливості підвищення безпеки сучасних суспільних систем небезмежні. Витрачаючи, наприклад, надмірні кошти на підвищення політичної та військової безпеки, можна завдати серйозних збитків соціальній сфері, зокрема, знизити ефективність охорони здоров'я, соціального захисту населення та системи освіти. При збільшенні витрат за військово-політичну безпеку зростає соціальний ризик, що можна побачити з прикладу СРСР 1980-х. Сучасні дослідження показують, що прийнятний ризик на 2-3 порядку "суворіший" фактичного. Отже, концепція прийнятного ризику прямо спрямовано захист людини і соціуму загалом. Вона лежить в основі діагностики небезпеки – визначення та вимірювання ризиків. Процедура визначення ризику дуже приблизна. В даний час виділяються чотири методологічні підходи до визначення ризику:
Для порівняння ризику та вигод деякі фахівці пропонують запровадити економічний еквівалент людського життя. Однак такий підхід нерідко викликає заперечення як неетичний, оскільки, на думку його супротивників, фінансові угоди довкола життя неприпустимі. Але на практиці (у медицині, при рятувальних роботах, оцінці житла з точки зору його придатності для проживання та ін.) неминуче виникає необхідність у такій оцінці саме з метою безпеки людей, з'ясування того, скільки треба витратити коштів, щоб врятувати людське життя. За підрахунками зарубіжних дослідників, людське життя оцінюється від 650 тис. до 7 млн. дол. США. Для вимірювання ризиків у соціальній сфері застосовується і система показників (індикаторів), за допомогою яких можна визначити не лише кількісні, а й якісні граничні значення ризику. Показниками зазвичай називають події, процеси, прояви, відомості, ефекти, що дозволяють завчасно виявити небезпеки, їх характер, джерела, спрямованість, масштаби та можливі терміни наступу. Вони по суті є ознаками, симптомами, сигналами небезпеки, їх якісними характеристиками. До числа об'єктивних показників можна віднести результати вимірювання ступеня забруднення довкілля, статистичну оцінку стану та тенденцій кількісних та якісних змін параметрів злочинності, девіантної поведінки (алкоголізм, наркоманія, суїцид тощо), які збираються науково-дослідними центрами та іншими державними та громадськими установами та організаціями . К суб'єктивним показникам відносяться узагальнені відомості про виступи та подання індивідів, соціальних груп та суспільства в цілому з приводу якоїсь діяльності та її результатів. Суб'єктивні показники - це відображення реальних небезпек та загроз у свідомості людей та різних спільностей. Особливе місце у тому числі займають соціологічні показники. Слід зазначити, що об'єктивні та суб'єктивні показники можуть суперечити один одному через помилки в оцінці процесів, дезінформації, дезорієнтації з боку угруповань, що суперничають, або держав. Діагностика небезпек та загроз має низку особливостей:
Відстеження, аналіз та порівняння небезпек і загроз дозволяють спостерігати динаміку їх розвитку, уявити їх у вигляді графіків, таблиць, схем тощо. Таке наочне відображення називають індикатор. Індикаторами також можуть бути прилади, що наочно і звуками фіксують появу ознак небезпеки, що насувається. Технічні індикатори небезпеки отримали найбільше застосування у галузі військової справи, у підтримці правопорядку та боротьбі зі злочинністю, медицині та інших галузях забезпечення безпеки. Це пов'язано не тільки з тим, що в цих сферах небезпеки піддаються легшому технічному виявленню, але й з тим, що тут ставиться під загрозу існування величезних мас людей. Тому технічні індикатори ретельно вивчаються та діагностуються. Спеціальні таблиці та графіки, що відображають рівень доходів та життя різних верств населення, можуть бути індикаторами небезпечного загострення соціально-економічних та політичних відносин, напруженості з приводу несправедливого розподілу суспільного багатства, що є найпотужнішим імпульсом до внутрішнього протистояння, небезпечним для суспільства формам боротьби. Як приклад можна навести узагальнені дані гранично критичних показників, представлені нижче. Таблиця 1. Гранично-критичні значення показників безпеки держави
Використання наведених показників має виключно важливе значення для оцінки стану основних видів безпеки у різних сферах суспільного життя та особливо для оцінки захищеності життя, благополуччя та прав людини. Ці показники дозволяють встановити граничні значення рівнів безпеки, а отже, і ступінь ризику при вирішенні того чи іншого соціального завдання. Недосконалість теорії та методики аналізу динамічних процесів розвитку суспільства зобов'язує дослідників брати до уваги всю сукупність фактів та явищ, охоплювати максимально можливу кількість змінних. Для оцінки стану та регулювання проблем безпеки необхідно забезпечити можливість спостереження, аналізу причинно-наслідкових зв'язків. Для цього потрібно визначити вихідне положення (рівень кількості або рівень якості), яке покликане забезпечити адекватність відображення показників об'єктивної реальності, стан та тенденції розвитку безпеки. Інакше кажучи, виділити критерії, завдяки яким можна оцінювати якість об'єкта та ефективність процесів, а також їхню безпеку з точки зору прийнятного ризику. Нині у соціальній сфері таким критерієм є індекс розвитку людського потенціалу. Керуючись ним, ООН визначає країни, де створено найкращі умови життя. ІРЛП складається з трьох параметрів: тривалість життя (за яким судять про рівень охорони здоров'я), рівень освіти (відсоток людей, які мають початкову, середню та вищу освіту) та ВВП на душу населення (за яким оцінюється рівень життя). Ці критерії дозволяють не тільки визначити ІРПП, але й характеризують рівень безпеки, а отже, і прийнятний рівень ризику людини та суспільства, в якому вона живе та діє. Наявність зазначених критеріїв - наочне свідчення того, що безпеку та рівень прийнятного ризику можна виміряти, а отже, і керувати ними. Суперечливість та динамізм, характерні для сучасних суспільних процесів, різке загострення екологічної ситуації, збільшення потоку інформації з проблем комплексної безпеки висувають у практичному плані завдання управління процесами безпеки життєдіяльності, у тому числі на рівні управління ризиками надзвичайних ситуацій.
▪ Алкоголь та його вплив на організм людини ▪ Наркоманія та токсикоманія: проблеми боротьби з ними, профілактика ▪ Визначення власного розташування
Штучна шкіра для емуляції дотиків
15.04.2024 Котячий унітаз Petgugu Global
15.04.2024 Привабливість дбайливих чоловіків
14.04.2024
▪ Гіпокамп допомагає орієнтуватися у просторі ▪ Чудо-ноутбук із процесором 6,8 ГГц ОЗУ 1 Тб ▪ Роботів навчать точніше дотримуватися бажаного сценарію ▪ Залежність від відеоігор визнана хворобою
▪ Розділ сайту Електроживлення. Добірка статей ▪ стаття Не всяке лико в рядок. Крилатий вислів ▪ стаття Як можна визначити групу крові? Детальна відповідь ▪ стаття Ракетодром. Дитяча наукова лабораторія ▪ стаття Автономна автомобільна сирена. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття Переносний пальник. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт
www.diagram.com.ua | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Рекомендуємо цікаві статті розділу 
Дивіться інші статті розділу 
Останні новини науки та техніки, новинки електроніки:
All languages of this page