Безкоштовна технічна бібліотека ОХОРОНА ПРАЦІ
Інструкція з охорони праці для комірника. Повний документ Охорона праці / Типові інструкції з охорони праці 1. загальні положення 1.1. Дія Інструкції поширюється попри всі підрозділи підприємства. 1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок розроблення та затвердження власником нормативних актів про охорону роботи, що діють у межах підприємства", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розроблення інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99. "Типове становище про навчання з питань охорони праці". 1.3. За цією інструкцією комірник інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж). Результат інструктажу заноситься до "Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці", у журналі після проходження інструктажу має бути підпис особи, яка інструктує, та комірника. 1.4. Власник повинен застрахувати комірника від нещасних випадків та професійних захворювань. У разі пошкодження здоров'я комірника з вини власника, він (комірник) має право на відшкодування заподіяної шкоди. 1.5. За невиконання цієї інструкції комірник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність. 1.6. До роботи комірником допускаються особи віком не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці. 1.7. Комірник повинен:
1.8. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які можуть впливати на комірника:
1.9. Комірник забезпечується спецодягом: 1.9.1. При постійній роботі на складі горючих та мастильних матеріалів, лаків та фарб: фартух прогумований з нагрудником, рукавиці комбіновані. 1.9.2. При постійній роботі на складі кислот, лугів та інших хімікатів: бавовняний костюм з кислотозахисним просоченням, чоботи гумові, рукавиці гумові, окуляри захисні. 1.9.3. При постійній роботі на складі металу, вугілля, лісу та інших матеріалів: халат бавовняний, рукавиці комбіновані, шкіряні черевики або кирзові чоботи. 1.9.4. Взимку при роботі в неопалювальному приміщенні та на зовнішніх роботах додатково: куртка та штани бавовняні на теплому підкладці, валянки. 1.10. При обслуговуванні вантажопідйомних механізмів комірник повинен пройти спеціальне навчання управлінню цими механізмами та мати відповідне посвідчення. 1.11. Склад повинен бути забезпечений пожежним щитом, ящиком із піском, бочкою з водою та вогнегасниками. 1.12. Підлога на складах повинна бути неслизька і без колдобин. 1.13. При зберіганні на складах (в приміщеннях) різних речовин і матеріалів повинні враховуватися їх пожежонебезпечні фізико-хімічні властивості (здатність до окислення, самонагрівання, загоряння у разі потрапляння вологи, взаємодія з повітрям тощо), сумісність, а також ознаки однорідності речовин , які застосовуються для гасіння пожежі. 1.14. Склад має бути обладнаний стелажами. Найбільш важкі вантажі повинні розміщуватись на нижніх полицях. 1.15. У разі застосування безстелажного способу зберігання матеріали повинні укладатися у штабелі. Проти дверних прорізів необхідно залишати проходи, рівні ширині дверей, але не менше 1 м. Якщо склад понад 10 м завширшки, посередині його влаштовується поздовжній прохід не менше 2 м завширшки. Ширина проходів між штабелями повинна бути не менше ніж 1 м. Ширина проходів та місця штабельного зберігання повинні бути позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі та добре помітними. Відстань між стінами та штабелями має бути не менше 0,8 м-коду. 1.16. Складські приміщення (відсіки), що розташовані у підвальних або цокольних поверхах, повинні мати люки або вікна розміром 0,9 x 1,2 м з приямками (для випуску диму у разі пожежі), які влаштовуються відповідно до вимог будівельних норм. У разі неможливості влаштування вікон дозволяється оснащення цих приміщень спеціальною системою димовидалення. 1.17. На складах конторські та побутові приміщення повинні бути відокремлені протипожежними перегородками та мати самостійний вихід назовні. Дозволяється розміщувати у складських приміщеннях робочі місця комірників (обліковців, відбраковників, товарознавців) з огородженням їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів завширшки 1, 8 м, яке не повинно перешкоджати евакуації людей та матеріальних цінностей. 1.18. Займисті конструкції будівель і навісів складів повинні бути оброблені вогнезахисними речовинами. 1.19. Використання опалювальних електронагрівальних приладів допускається лише у приміщеннях для обслуговуючого персоналу складів (конторських, побутових), відокремлених від складських приміщень протипожежними перегородками та перекриттями. 1.20. Зберігання вантажів, тари та вантажних механізмів на рампах складів не дозволяється. Матеріали, розвантажені на рампу, до кінця роботи складу мають бути прибрані. 1.21. У складських приміщеннях не дозволяється: 1.21.1. Зберігання продукції навалом та впритул до приладів та труб опалення. 1.21.2. Стоянка та ремонт вантажно-розвантажувальних та транспортних засобів. 1.21.3. Експлуатація газових плит, печей, побутових електронагрівальних приладів, встановлення з цією метою штепсельних розеток. 1.21.4. Влаштування чергового освітлення; встановлення прожекторів зовнішнього освітлення безпосередньо на дахах складів. 1.21.5. Зберігання аерозольних упаковок в одному приміщенні з окислювачами, горючими газами, легкогорючими (ЛЗР) та горючими рідинами (ГР). 1.21.6. Зберігання кислот у місцях, де можливе їх зіткнення з деревиною, смолою та іншими речовинами органічного походження (для нейтралізації випадково розлитих кислот місця їх зберігання необхідно забезпечувати готовими розчинами крейди, вапна чи соди). 1.21.7. Зберігання рослинних олій разом з іншими будь-якими горючими матеріалами. 1.21.8. Використання транспорту з двигунами внутрішнього згоряння без іскрогасників. 1.22. На складі мають бути вивішені таблиці вантажу, покажчики "Виїзд", "В'їзд". 2. Вимоги безпеки перед початком роботи 2.1. Одягти спецодяг, перевірити наявність достатнього освітлення. 2.2. Забрати проходи, проїзди від сторонніх предметів. 2.3. Перевірити стан підйомно-вантажних пристроїв (якщо вони є, і комірник має право керувати ними). 2.4. Перевірити наявність та комплектність аптечки. 2.5. Перевірити наявність засобів пожежогасіння. 2.6. Перевірити наявність та справність всіх механізмів, обладнання. 3. Вимоги безпеки під час виконання роботи 3.1. При укладанні товару в штабелі та стелажі необхідно містити проходи між ними не менше 1 м, а при переміщенні візків між стелажами та штабелями необхідно залишати прохід на 1 м більше за ширину візка. Ширина головного проїзду складу має бути не менше 2,5 м. 3.2. Не дозволяється захаращувати матеріалами, тарою та іншими предметами проходи між штабелями та стелажами. 3.3. Не допускається зберігання на складі особистих речей, одягу, а також легкозаймистих речовин. 3.4. У складських будинках (приміщеннях) всі операції, пов'язані з розкриттям тари, розфасовуванням продукції, перевіркою справності та дрібним ремонтом, приготуванням робочих сумішей, вогненебезпечних рідин та іншими подібними роботами, повинні здійснюватися в ізольованих приміщеннях. 3.5. Розкривати тару необхідно лише відповідними інструментами, попередньо видалити всі цвяхи та кінці дроту, а металеву обшивку загнути усередину стінок тари. Не допускається залишати на складі та біля нього дощечки із цвяхами. 3.6. За відсутності штабелеукладачів та інших підйомних механізмів вантажі необхідно укладати на висоту не більше 2 м. 3.7. Вантажі в штабелі необхідно укладати рівномірно по висоті (із зав'язкою, клітинами або уступами), щоб вони не обвалювалися і не розкочувалися. 3.8. Вантажі, які мають найбільший попит, розміщуються ближче до виходу. 3.9. Необхідно стежити, щоб стелажі були належною міцністю (з розрахунку на навантаження) та досить стійкими. 3.10. Переносити вантажі у твердій тарі необхідно тільки в рукавицях. 3.11. Бочки необхідно укладати на бік спеціально пристосовані для них стелажі (виготовлені з міцного дерева або металу); за відсутності стелажів між рядами бочок необхідно класти прокладки, а крайні бочки необхідно підклинювати. 3.12. Для роботи на висоті необхідно користуватися міцними справними драбинами з наконечниками проти ковзання. 3.13. Без потреби не можна ходити між штабелями. 3.14. Не дозволяється переносити вантажі у несправній тарі. 3.15. Граничні норми підйому та переміщення важких речей жінками: 3.15.1. Підйом та переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) – 10 кг. 3.15.2. Підйом та переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7 кг. 3.15.3. Сумарна вага вантажу, що переміщується протягом робочої зміни кожною людиною, не повинна перевищувати: по робочій поверхні – 350 кг, з підлоги – 175 кг. 3.15.4. Вагу вантажу, що переміщається, включається вага тари та упаковки. 3.15.5. При переміщенні вантажу на візках або контейнерах прикладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг. 3.15.6. Рівнем робочої поверхні вважається рівень столу, верстата тощо. 3.16. Гранична норма підйому вантажу для чоловіків віком від 18 років становить 50 кг. 3.17. Необхідно стежити за тим, щоб на складі були дерев'яні сходи з гачками, гальмівні упори, міцна мотузка, роликовий брухт, візки, катальні дошки та інші пристрої для підйому та переміщення вантажів. 3.18. Не можна переносити вантажі самому, і дозволяти іншим, у несправній тарі (з цвяхами, що виступають, і гострими кінцями). 3.19. Не дозволяється залишати без огородження завантажувальні люки та отвори. За наявності службових товарних драбин, необхідно стежити, щоб вони були відповідно обладнані. 3.20. Необхідно стежити, щоб спуск вантажу по лотку завантажувального люка проводилося по одиниці. Не дозволяється прибирати вантаж під час спуску інших вантажів. 3.21. При укладанні вантажу на візок необхідно стежити, щоб вантаж лежав стійко, не зміг впасти під час руху. 3.22. При роботі на штабелях висотою понад 1 м необхідно користуватися переносними драбинами. 3.23. При переміщенні вантажу по похилій площині слід стояти збоку. 4. Вимоги безпеки після закінчення роботи 4.1. Забрати робоче місце. 4.2. Вимкнути всі електроспоживачі. 4.3. Прибрати пристрої у відведене їм місце. 4.4. Прибрати рампу та територію складу. 4.5. Зняти спецодяг; помити руки та обличчя з милом; за можливості прийняти душ. 4.6. Вимкнути всі освітлювальні прилади. 4.7. Повідомити керівника про всі недоліки, що мали місце під час роботи. 5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 5.1. Негайно припинити роботу, не допускати до небезпечної зони сторонніх осіб. 5.2. Про те, що сталося, повідомити керівника. 5.3. Якщо трапився нещасний випадок і є постраждалі, надати їм першу медичну допомогу, а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу. 5.4. Надання першої медичної допомоги. 5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а за неможливості відключення - відтягнути його від струмопровідних частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал. За відсутності у потерпілого дихання та пульсу необхідно зробити йому штучне дихання та непрямий (зовнішній) масаж серця, звертаючи увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. За такого стану пожвавлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу. 5.4.2. Перша допомога під час поранення. Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язувальний матеріал, який міститься в ньому, на рану та зав'язати її бинтом. Якщо індивідуального пакета якимось чином не виявилося, то для перев'язки необхідно використовувати чисту хустку, чисту полотняну ганчірку і т.д. На ганчірку, яка накладається безпосередньо на рану, бажано накапати кілька крапель настоянки йоду, щоб отримати пляму розміром більше за рану, після чого накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настоянку йоду вказаним чином при забруднених ранах. 5.4.3. Перша допомога під час переломів, вивихів, ударів. При переломах та вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку зміцнити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба. При переломі черепа (несвідомий стан після удару по голові, кровотеча з вух або з рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом, снігом або холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не піднімаючи його, повернути потерпілого на живіт обличчям донизу, спостерігаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, щоб уникнути пошкодження спинного мозку. При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлі, чханні, рухах необхідно туго забинтувати груди або стягнути їх рушником під час видиху. 5.4.4. Перша допомога при опіках кислотами та лугами. У разі попадання кислоти або лугу на шкіру, пошкоджені ділянки необхідно ретельно промити водою протягом 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5% розчином питної соди, а обпалену лугом - 3% розчином борної кислоти або розчином оцтової. кислоти. У разі попадання на слизову оболонку очей кислоти або лука необхідно ока ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, обмити 2%-ним розчином питної соди, а обпалену луком - 3%-ним розчином борної кислоти або 3%-ним розчином оцтової кислоти. У разі опіків порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди. У разі потрапляння кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпорошеним за допомогою пульверизатора 10% розчином питної соди, при попаданні лугу - розпорошеним 3% розчином оцтової кислоти. 5.4.5. Перша допомога при кровотечі. Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно: 5.4.5.1. Підняти поранену кінцівку нагору. 5.4.5.2. Рану закрити перев'язувальним матеріалом (з пакета), складеним у клубок, придавити його зверху, не торкаючись рани, потримати протягом 4-5 хвилин. Якщо кровотеча зупинилася, не знімаючи накладеного матеріалу, понад нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета або шматок вати та забинтувати поранене місце (з деяким натиском). 5.4.5.3. У разі сильної кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену ділянку, за допомогою згинання кінцівки в суглобах, а також пальцями, джгутом або затискачем. У разі сильної кровотечі необхідно терміново викликати лікаря. 5.5. У разі виникнення пожежі слід викликати пожежну частину та розпочати гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння. 5.6. У всіх випадках виконувати вказівки керівника робіт щодо усунення наслідків аварійної ситуації. Рекомендуємо цікаві статті розділу Типові інструкції з охорони праці: ▪ Лісосічні роботи. Типова інструкція з охорони праці ▪ Робота з мегаомметром. Типова інструкція з охорони праці Дивіться інші статті розділу Типові інструкції з охорони праці. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Спиртуознавство теплого пива
07.05.2024 Основний фактор ризику ігроманії
07.05.2024 Шум транспорту затримує зростання пташенят
06.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ LAUNCHXL-CC2650 - налагоджувальна плата BLE/ZigBee/6LoWPAN для інтернету речей ▪ Дзеркальна камера Canon EOS 850D ▪ Стрічкові системи зберігання Fujitsu Eternus LT ▪ Марс та його вулканічне минуле Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ Розділ сайту Особистий транспорт: наземний, водний, повітряний. Добірка статей ▪ стаття Поєднувати приємне з корисним. Крилатий вислів ▪ стаття П'ять способів одержання необхідної температури паяльника. Поради радіоаматорам ▪ стаття Світлодіодна гірлянда на мікроконтролері. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |