Безкоштовна технічна бібліотека ОСНОВИ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
Утоплення. Медична допомога Довідник / Основи першої медичної допомоги По виду та причин розрізняють такі види утоплення: справжнє ("мокре" - синій тип), асфіксичне ("сухе" - блідий тип) та синкопальне. При нещасних випадках може бути смерть у воді, не пов'язана з утопленням (травма, інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу, кріошок). Справжнє утоплення становить 85-95% від усіх нещасних випадків у воді. Тоне не відразу занурюється у воду, а намагається втриматися на її поверхні. При вдиху він заковтує велику кількість води, яка заповнює шлунок та потрапляє у дихальні шляхи. Відбувається аспірація великих кількостей води, рідина надходить у легені, та був у кров. Внаслідок цього виникають порушення газообміну та водно-сольового балансу. Розвивається кисневе голодування – гіпоксія, що зумовлює ціаноз шкіри. При утопленні в прісній воді характерними є гемоліз та різка артеріальна гіпоксемія. Після вилучення потерпілого з води та надання йому першої допомоги нерідко розвивається набряк легенів із виділенням з дихальних шляхів кривавої піни. При потопленні в морській воді, яка гіпертонічна по відношенню до плазми крові, виникають вихід рідини та білка в просвіт альвеол, згущення крові та швидкий розвиток набряку легень з виділенням з дихальних шляхів білої стійкої "пухнастої" піни. Асфіксичне утоплення характеризується стійким рефлекторним ларингоспазмом, у результаті аспірації води немає, а настає асфіксія. Асфіксичне втоплення виникає частіше у жінок та дітей, а також при попаданні потерпілого у сильно забруднену, хлоровану воду, що містить хімічні домішки чи інші зважені частки. При синкопальне утоплення смерть потерпілого настає від первинної рефлекторної зупинки серця та дихання внаслідок попадання навіть невеликих кількостей води до верхніх дихальних шляхів на тлі різкого периферичного судинного спазму. При цьому характерне початкове настання клінічної смерті, тривалість якої трохи довше, ніж при інших видах утоплення, а при втопленні в крижаній воді збільшується в 2-3 рази, оскільки гіпотермія захищає головний мозок від гіпоксії. Причиною утоплення може бути і крижаний (кріо) шок; пов'язаний із різким перепадом температур. При зануренні в холодну воду внаслідок впливу на терморецептори шкіри низьких температур можливі генералізований спазм, ішемія мозку та рефлекторна зупинка серця. Крім того, перебування в холодній воді може призвести до потоплення і без розвитку кріошоку внаслідок переохолодження організму. Температура води нижче +20°C викликає інтенсивну віддачу тепла та зниження температури тіла. При температурі води від +4 до +6°C людина вже через 15 хв втрачає рухову активність через задуху і судомне скорочення м'язів. Зниження температури тіла до +30°C і нижче супроводжується втратою свідомості та згасанням усіх життєвих функцій організму. Нерідко зупинка кровообігу під час перебування людини у воді може настати від причин, не пов'язаних із попаданням води до його дихальних шляхів. Це може статися внаслідок інфаркту міокарда, тяжкої травми, отриманої при пірнанні, епілептичного нападу тощо. При втраті свідомості слід проводити штучну вентиляцію легень (ШВЛ) способом "з рота в ніс". Починати її бажано у воді, проте виконати ці прийоми може лише добре підготовлений фізично сильний рятувальник. ШВЛ у цьому випадку проводять наступним чином: рятувальник підводить свою праву руку під праву руку потерпілого, перебуваючи за його спиною та збоку. Своєю правою долонею рятувальник закриває рота постраждалого, одночасно підтягуючи вгору і вперед його підборіддя. Вдування повітря проводять у носові ходи потонулого. Після вилучення потерпілого на катер, рятувальний човен або берег необхідно продовжити ШВЛ. За відсутності пульсу на сонних артеріях слід негайно розпочати непрямий масаж серця. Не слід гаяти дорогоцінний час на спроби видалити воду з нижніх відділів дихальних шляхів. При істинному утопленні попередження повторної аспірації показано видалення води зі шлунка. Для цього постраждалого укладають животом на стегно зігнутої в колінному суглобі ноги рятувальника і, натискаючи на надчеревну область, евакуюють вміст шлунка. Зазначений прийом слід проводити з максимальною швидкістю (10-15 с), після чого потерпілого повертають на спину. Порожнину рота очищають пальцем, оберненою хусткою або марлею. Якщо настав спазм жувальних м'язів, слід натиснути пальцями на кути нижньої щелепи. Поява у потерпілого окремих дихальних рухів, як правило, не свідчить про відновлення повноцінного дихання, та ШВЛ необхідно продовжувати. Автор: Михайлов Л.А. Рекомендуємо цікаві статті розділу Основи першої медичної допомоги: ▪ Перша долікарська допомога при переломах ▪ Отруєння лікарськими препаратами та алкоголем Дивіться інші статті розділу Основи першої медичної допомоги. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Модулі резервування Mean Well DRDN20/40 та ERDN20/40 ▪ Кросворди допомагають зберегти ясність розуму ▪ Твердотільні накопичувачі Team Group TM4PS4 та TM8PS4 Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ Розділ сайту Мобільний зв'язок. Добірка статей ▪ стаття Проблема забруднення Світового океану. Основи безпечної життєдіяльності ▪ стаття Спеціаліст з управління проектами. Посадова інструкція ▪ стаття Подвоювач напруги на мікросхемі УЗЧ. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |