|
Arabic
Bengali
Chinese
English
French
German
Hebrew
Hindi
Italian
Japanese
Korean
Malay
Polish
Portuguese
Spanish
Turkish
Ukrainian
Vietnamese
ПОРАДИ ТУРИСТУ
Методи приготування риби. Поради туристу
Наведемо поради щодо вживання риби. Смаження риби у вугіллі Спосіб простий і дає добрі результати. Так часто готують щуку та великого окуня. Рибу потрошать і солять. Всередину риби можна покласти за смаком спеції та олію. Спочатку рибу загортають у пергаментний папір, а потім у кілька шарів газетного паперу. Деякі змочують папір водою. Пакунок кладуть на розпечене вугілля. Коли папір повністю обвуглиться, рибу дістають із вугілля, очищають її поверхню, і він готовий до вживання. Приготування риби на відкритому вогні Рибу можна приготувати на відкритому вогні примітивним способом і за допомогою мінімальних засобів, отримавши смачну страву. Найсмачнішою виходить риба, приготована на вугіллі багаття. Багаття розводять заздалегідь, джгуть у ньому досить товсті сучки або шматки дерева, щоб вийшло велике вугілля. Починати смажити рибу потрібно в той момент, коли вугілля виділяє більше спеки. Якщо ви збираєтеся смажити рибу на багатті, не рекомендується спалювати в ньому деревину хвойних дерев, яка може надати неприємного смаку рибі, краще використовувати деревину листяних дерев, особливо вільхи. Для смаження над відкритим вогнем треба мати подвійну решітку, що закривається, з ручкою. Покупні грати підходять тільки для смаження салаки. Для більшої риби рекомендуємо виготовити грати самим хоча б із металевої сітки. Ґрати змащують жиром, на неї кладуть риб, залишаючи між ними зазори. Потім верхньою частиною ґрат затискають рибу. Ґрати замикають і ставлять на вогонь. Постійно треба стежити за багаттям і відповідно рухати ґрати. Після прожарювання риби з одного боку ґрати повертають та просмажують рибу з іншого боку до готовності. Для смаження над відкритим вогнем придатні насамперед жирні породи риб: салаку, лосось, сиг, лящ, язь. Перед смаженням випатрайте рибу і посоліть її. З ляща, сига та язя луску знімають. Велику рибу солять за кілька годин до смаження, а дрібну безпосередньо перед ним. У готової риби легко відокремлюється спинний плавець. Смаження риби на шпажках Приготувати рибу на шпажках (подібність рожна. - Прим. перекл.) на багатті - просто і в той же час зручно. На шпажках можна смажити окуня, щуку, лососеву та інші риби. Рибу потрошать і солять, але не знімають луски і не відокремлюють голову. На шпажках рибу насаджують цілком. Її тримають над вугіллям, що горить, або ж встромляють шпажку з рибою в землю, нахиливши ближче до вугілля. Рибу необхідно тримати на певній відстані він вугілля, щоб вона не підгоряла, а рівномірно засмажувалася. Приготування риби на дошці біля багаття При цьому способі смаження риби отримують справді делікатесну страву з багатьох видів риби. Рибу потрошать, відокремлюючи голову. Розрізають рибу вздовж спини до хвоста, але черевце не випаровують. У розгорнутому вигляді рибу укладають шкірою вниз на широку дошку, прикріплюючи краї риби загостреними дерев'яними нагельками, котрим ножем спершу протикають отвори. Жар від полум'я та розпеченого вугілля багаття має бути сильним. Дошку з рибою ставлять до багаття, трохи нахиливши її. Дошка повинна бути на такій відстані від багаття, щоб риба смажилася якомога повільніше. Великий лосось вагою 15 кг смажиться до готовності не менше 6 год. За старими правилами при такому способі смаження риби рекомендується палити багаття вільховими дровами і ставити дошку з рибою від вогню на відстані двох сокир. Під час смаження рибу треба періодично збризкувати розсолом. Незважаючи на тривалість приготування, все ж таки варто спробувати таким чином підсмажити рибу - результат виправдовує праці. Смаження риби на сковороді Очевидно, звичайнісінький спосіб приготування риби - смаження її у сковороді. Для смаження придатні майже всі види риб. Сковорода має бути товстою і обов'язково чистою. Спочатку рибу обсмажують на сильному вогні, щоб утворилася скоринка приємного золотистого кольору. Після того, як риба підрум'янилася, її досмажують на повільному вогні. Попередньо рибу можна обваляти в борошні або запанувати в рідкому тісті. Смажать рибу цілою, нарізаною на шматки чи філе. Дрібну рибу, таку, як салаку, смажать цілком. Цілими можна також смажити дрібних окунів, язів, підліщиків. Рибу, призначену для смаження цілком, зазвичай обвалюють у борошні. У клярі готувати її не рекомендується, оскільки час смаження значно збільшується. Філе великої риби смажать цілим чи нарізаним на шматки. Філе, наприклад, судака, сига, щуки та сьомги радимо по можливості смажити цілком. Лососеві та сиг, підсмажені зі шкірою, смачніші. Жаріння риби на металевій сітці Рибу можна смажити на металевій сітці, ґратах або металевому листі зі щілинами. Приготовлена таким способом риба - смачна страва та здорова їжа. Для смаження на відкритому вогні зазвичай беруть жирну рибу: салаку, ляща, лосося. Цілими можна смажити салаку, ляща та дрібного сига. З ляща та сига перед смаженням необхідно зняти луску. Рибу, призначену для смаження, посипають великою сіллю за 1-2 години. перед її приготуванням. Перед жаренням рибу сушать, посипають спеціями, наприклад червоним і чорним перцем, або збризкують лимонним соком. Велику рибу чи шматки риби перед смаженням змащують рослинним чи вершковим маслом. Температуру сітки можна перевірити за допомогою шматочка риби – він причепиться до поверхні недостатньо гарячого металу, а на перегрітому підгорить. Перед смаженням сітку, решітку чи залізний лист очищають і змащують олією. Під час смаження дрібну рибу та тонкі шматки риби посипають сіллю дрібного помелу, смажать до готовності. Товсті шматки філе та велика риба вимагають доведення до готовності. Для цього використовують духовку. Щоб риба збереглася соковитою, не можна її збризкувати рідиною, можна поливати жиром. Найсмачніша та риба, яка щойно підсмажена на сітці. Відварена риба Найпростіший і найкорисніший спосіб приготування риби - це зварити її. Найкраще варити рибу повністю, не розрізаючи на кущі, щоб зберегти її смакові якості та поживні речовини. Іноді рибу варять із лускою, іноді її чистять, але потрошити рибу треба обов'язково. Води при варінні в посуд наливають лише стільки, щоб покрити рибу. Солі кладуть до 15-20 г на 1 л води. За смаком до бульйону можна додати перець, кріп, цибулю. Температуру води під час варіння риби підтримують трохи нижче точки кипіння - приблизно 90°С. Варіння на сильному вогні продовжується з розрахунку 2 хв. на 1 кг риби, після чого її залишають варитись до готовності на слабкому вогні, щільно прикривши посуд кришкою. Риба готова, якщо легко відокремлюється її спинний плавець. Велика відварена риба легко розвалюється. За бажання рибу можна зберегти в цілому вигляді, заповнивши її черевце мокрим пергаментним папером і обв'язавши рибу мотузкою. Відварена риба, приготовлена в воді, що охолоджується. При такому способі варіння добре зберігаються смакові якості риби. Оброблену рибу зважують. Води потрібно втричі більше по відношенню до ваги риби. Якщо посуд широкий, а риба дрібна, все одно води потрібно налити стільки, щоб повністю покрити рибу. Воду із прянощами попередньо кип'ятять. Потім рибу кладуть у посуд спинками нагору, щільно закривають кришкою, знімають із вогню і ставлять на дерев'яну підставку. На холодній металевій плиті бульйон швидко остигатиме. На дерев'яній підставці він збереже температуру до готовності риби. Час варіння можна визначити за наведеною схемою. Риба готова, якщо вилкою легко відокремити м'ясо від хребта. Перед подачею на стіл із риби знімають луску. При варінні необхідно мати на увазі:
Юшка та парова риба Для юшки годиться будь-яка риба. Тепер йоржа не цінують, а раніше його привозили здалеку на підводах для охочих зварити смачну юшку. Варити юшку можна з найдрібнішої риби або навіть з риб'ячих кісток та голів; якщо риба дуже дрібна, з неї можна приготувати бульйон. Для приготування бульйону беруть:
У посуд наливають 0,5 л води, додають прянощі, опускають цибулю. Воду кип'ятять 15 хв. Рибу чи кістки риби кладуть у інший посуд і заливають 1,5 л свіжої води. Посуд із рибою ставлять на гарячу плиту. Піну знімають у міру її утворення. Коли утворення піни припиняється, у посуд з рибою виливають кип'ячену воду із прянощами. Бульйон варять при повільному кипінні 20-25 хв, потім проціджують. З рибного бульйону легко приготувати юшку. Очищену картоплю нарізають скибочками і варять у бульйоні до готовності. Якщо хочете приправити юшку, візьміть для цього 200-300 г молока, 1 столову ложку борошна пшеничного розмішайте в молоці і цю суміш додайте в бульйон, продовжуючи все разом розмішувати. Юшку подають, наприклад, з рибним пирогом. З бульйону можна приготувати рибний холодець або використовувати бульйон як соус. Рибна юшка (4 порції) Для юшки з великої риби беруть:
Воду із прянощами кип'ятять і додають картоплю. Коли картопля ще недоварена, опускають шматки риби. Додають борошно, розмішане в молоці, і всі кип'ятять до повної готовності картоплі. Готову юшку приправляють маргарином та зеленню. Борошно, молоко та маргарин додавати у юшку не обов'язково. Найпростіший спосіб приготування юшки потрібно:
У киплячу воду опускають нарізану скибочками картопля, сіль, перець, маргарин, кружальцями нарізану цибулю деякий час варять. Потім опускають рибу, посипану рибною приправою. Готову юшку заправляють кропом та зеленою цибулею. Солення риби Солоння - спосіб тривалого збереження риби. Нині із цією метою солять насамперед салаку. Тут йтиметься про приготування рибних страв методом соління. Для засолювання найкраще підходить жирна риба: салаку, сиг, лосось. У невеликих кількостях солять плотву та язя, а деякі любителі використовують у їжу солону щуку, миня і окуня. Малосольна риба Для такого виду соління придатні лосось, сиг, форель, велика салака, камбала. Виробляють філе. Луску знімати не обов'язково. Потрібна велика сіль із розрахунку 50-200 г на 1 кг риби. Зазвичай рибу посипають цукровим піском (трохи менше 1/3 частини від ваги солі). Цукор надає м'ясу приємного м'якого смаку і частково перешкоджає впливу солі, що висушує. Солю та цукром посипають шматки філе. Перший шар філе укладають на пергаментний папір шкірою вниз, зверху кладуть кріп і за бажання посипають меленим перцем. Потім укладають другий шар філе м'ясом донизу, після чого всі разом загортають у пергаментний папір. Засолену рибу зберігають у прохолодному місці під невеликим гнітом. Лосось і сиг готові до вживання наступного дня, а салаку можна їсти за кілька годин після засолювання. Рибу можна поперчити перед подачею на стіл. Холодне маринування риби Підготовка риби для маринування. Рибу маринують лише потрошеною або нарізаною на філе. Риба має бути свіжою, її треба обробити з дотриманням правил гігієни. Маринад. Винного оцту (10-відсоткового) 500 г, солі великої 100 г, цукру 200 г, цибулі 60 г, кропу 1 г, запашного перцю 3 г, лаврового листа 1 г, гірчичного насіння 1,5 г, води. Спосіб приготування. Сіль розчиняють у киплячій воді. Додають цукор та остуджують воду. Заливають оцет і додають води стільки, щоб одержати 1 літр маринаду. Потім розчин опускають прянощі і розмішують. Приготування риби у маринаді. Зважують рибу та кладуть її в посуд, призначений для маринування. Рибу заливають приготованим маринадом. Кількість маринаду за вагою має дорівнювати вазі риби. Рибу в маринаді щодня ретельно перемішують. Риба готова до вживання через 3-5 діб за температури маринування 10-12°С. Обробка маринованої риби для зберігання. Готову рибу виймають з маринаду і перекладають нарізаною на філе або шматками в посуд для зберігання (скляні або пластмасові банки). Потім рибу заливають маринадом, банки щільно закривають кришками і переносять у прохолодне місце для зберігання. Зберігання. Мариновану рибу зберігають у прохолодному місці, при 2-10°С. Хороше місце для зберігання – холодильник. Максимальний термін зберігання 3-6 місяців. Копіння риби Винятково зручний спосіб приготування риби та збереження улову. Існують способи отримання риби холодного та гарячого копчення. Рибу гарячого копчення одержати можна значно швидше, але й вона зберігається недовго. При копченні риби в коробках на дно насипають тирсу з деревини вільхи з невеликою кількістю ялівцевої тирси. Потім ставлять лист для стікання жиру, над яким розташовуються сітки (решітки) з рибою. Після цього коробку закривають кришкою. Коробку ставлять на багаття чи будь-яке інше джерело жару (можна користуватися, наприклад, примусом). Залежно від розмірів та кількості риби, а також від ефективності копчення в цій коробці її нагрівають до потрібної температури зазвичай протягом 10-50 хв. Навички визначення того, скільки часу потрібно для копчення, набувають швидко. В кінці нагрівання бажано на деякий час відкрити кришку коптильні, щоб випарувалася волога, що залишилася. Копчення в печах відбувається за тим самим принципом. У печах палять вільхові дрова без листя з додаванням невеликої кількості ялівцю, очищеного від голок. До закладання риби грубку нагрівають. Якщо піч із щільними стінками, рекомендується на деякий час відкрити дверцята, якщо є кришка - то кришку, щоб випустити зайву вологу, що випаровується з риби. Коли риба запечена до готовності, переходять до кінцевої фази копчення. Закривають засувку труби і гасять в топці вогонь, засипавши його вільховим тирсою. Так як тривалість копчення знаходиться у прямій залежності від конструкції печі, необхідно на практиці виявити її властивості. М'ясо у правильно закопченої риби легко відокремлюється від шкіри, рівномірно випечене, розсипчасте. При недбалому копченні - риба гіркувата на смак, Якщо риба розвалюється і з неї тече жир, це ознаки того, що вона довше, ніж належить, перебувала в печі або була занадто гаряча. Тривалість копчення риби у печі в середньому 2-3 год. Не можна забувати, що піч має бути завжди чистою. Копчення в неочищеній печі може надати рибі неприємного смаку. Щоб риба не вийшла занадто сухою, можна діяти таким чином: після звичайного часу копчення вогонь з-під коптильного ящика прибрати, але залишити рибу в закритій коптильній печі ще на 10 хв. Коптильні коробки (ящики) Це найпростіші пристрої для копчення м'яса та риби, які також можна перевозити. Існує безліч конструкцій таких коптилен, головне при їх виготовленні або придбанні:
Обробка риби перед копченням Для копчення годяться багато видів риб. Особливо смачна копчена салака, вугор, шпроти, сиг, камбала, лящ, лосось та окунь. Багато коптять і іншу рибу, наприклад язя, тріску тощо. Дрібна риба – салаку, шпроти – не вимагає ніякої обробки перед копченням. Її просто кладуть на коптильну сітку або підвішують на гачки. Салаку можна солити до копчення, але зазвичай її солять після копчення, посипаючи великою сіллю. Більшу рибу, призначену для копчення, потрошать, як правило, залишаючи голову. Деякі очищають рибу від луски, але більшість не робить. Після потрошіння рибу тримають деякий час у прохолодному місці засоленої (1 столова ложка солі на 1 кг риби) або прямо в розчині солі (солі кладуть стільки, щоб частина її не розчинилася) протягом 1-4 год. до копчення. Перед копчення рибу витирають насухо, при цьому видаляють зайву сіль. Велику рибу перед копченням бажано обв'язати бавовняним або прядив'яним канатом, попередньо вимоченим у тому ж розчині, що і риба, це необхідно для того, щоб вона не зривалася з гачків. Коптильні печі Коптильна піч є стаціонарною спорудою, яка має сенс зводити, якщо ви збираєтеся її багаторазово використовувати. Найпростіша конструкція коптильної печі є дві залізні бочки з вирубаними днищами, встановлені одна на одну. У нижній бочці розводять і підтримують вогонь, а верхній бочці розвішують рибу. У верхній бочки місце верхнього дна роблять дерев'яну кришку. Для кріплення металевих сіток можна приварити куточки до внутрішніх стінок бочки. На дно бочки, куди кладуть цурки, стружки, тирсу і т.д., можна поставити жерстяний тазик з водою, а краще з олією, додавши перець та інші прянощі для надання рибі бажаного смаку. Якщо ви на кілька днів зупинилися на крутому березі річки чи яру, то коптильну піч можна викопати у схилі. Якщо потрібного схилу поблизу немає, можна побудувати горизонтальну коптильню. Звичайно, склавши стаціонарну піч із цегли ви стабільно отримуватимете рибу значно кращої якості. Перший тип - це викладена з цегли піч, в якій вогонь ізольований від риби шаром каміння, покладеного на колосники. Розміри печі визначаються розмірами риби, призначеної для копчення, та її кількості однією прийом копчення. Для копчення довгої риби грубку можна наростити - наприклад, зробити надбудову з дощок або щитів. Другий тип печі нагадує описаний вище, але комбінована піч: верхня частина побудована з дощок. Для отримання рівномірної температури та захисту риби від підгоряння треба і в цій печі укласти шар каміння на колосники. Є ще один оригінальний спосіб копчення риби, для якого потрібен старий холодильник, чавунна сковорідка та електроплитка. З холодильника викидають усе, залишаючи лише корпус, на дно ставлять електроплитку, на неї сковорідку. У сковорідку треба насипати тирсу, а рибу рівномірно розвісити у верхній частині холодильника. Залишається тільки включити електроплитку і закрити дверцята холодильника, через 12-14 годин риба холодного копчення готова.
▪ Визначення відстаней по тіні предмета
Запрацювала найвища у світі астрономічна обсерваторія
04.05.2024 Управління об'єктами за допомогою повітряних потоків
04.05.2024 Породисті собаки хворіють не частіше, ніж безпородні
03.05.2024
▪ DVD плеєр з можливістю редагування відео ▪ Синтетичне дерево не боїться вогню ▪ Інноваційні акумулятори для гаджетів LG Chem
▪ розділ сайту Захист електроапаратури. Добірка статей ▪ стаття Заміські меблі з дощечок. Поради домашньому майстру ▪ стаття На чому ростуть банани? Детальна відповідь ▪ стаття Кудзу. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Трифазний двигун в однофазній мережі. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття Блок живлення, 13,8 вольт 20-25 ампер. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт
www.diagram.com.ua |
Рекомендуємо цікаві статті розділу 
Дивіться інші статті розділу 
Останні новини науки та техніки, новинки електроніки:
All languages of this page