Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Сонячні колектори та їх використання. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Альтернативні джерела енергії З найдавніших часів людина використовує енергію Сонця для нагрівання води. В основі багатьох сонячних енергетичних систем лежить застосування сонячних колекторів. Колектор поглинає світлову енергію Сонця і перетворює її на тепло, яке передається теплоносію (рідини або повітрі) і потім використовується для обігріву будівель, нагрівання води, виробництва електрики, сушіння сільськогосподарської продукції або приготування їжі. Сонячні колектори можуть застосовуватися практично у всіх процесах, які використовують тепло. Для типового житлового будинку або квартири в Європі та Північній Америці нагрівання води – це другий за енергоємністю домашній процес. Для низки будинків він навіть є найенергоємнішим. Використання енергії Сонця здатне знизити вартість побутового нагрівання води на 70%. Колектор попередньо підігріває воду, яка потім подається на традиційну колонку або бойлер, де вода нагрівається до потрібної температури. Це призводить до значної економії коштів. Таку систему легко встановити, вона майже не потребує догляду. У наші дні сонячні водонагрівальні системи використовуються у приватних будинках, багатоквартирних будинках, школах, автомийках, лікарнях, ресторанах, у сільському господарстві та промисловості. Усі перелічені заклади мають щось спільне: у них використовується гаряча вода. Власники будинків і керівники підприємств вже змогли переконатися, що сонячні системи для нагрівання води є економічно вигідними і здатні задовольнити потребу в гарячій воді в будь-якому регіоні світу. Люди нагрівали воду за допомогою Сонця з давніх-давен, до того, як викопне паливо зайняло лідируюче місце у світовій енергетиці. Принципи сонячного опалення відомі протягом тисячоліть. Пофарбована в чорний колір поверхня сильно нагрівається на сонці, тоді як світлі поверхні нагріваються менше, білі менші від усіх інших. Ця властивість використовується в сонячних колекторах - найбільш відомих пристосуваннях, які безпосередньо використовують енергію Сонця. Колектори було розроблено близько двохсот років тому. Найвідоміший із них – плоский колектор – був виготовлений у 1767 році швейцарським ученим на ім'я Горацій де Соссюр. Пізніше ним скористався для приготування їжі сер Джон Гершель під час своєї експедиції до Південної Африки у 30-х роках ХІХ століття. Технологія виготовлення сонячних колекторів досягла практично сучасного рівня в 1908 році, коли Вільям Бейлі з американської "Carnegie Steel Company" винайшов колектор із теплоізольованим корпусом та мідними трубками. Цей колектор дуже скидався на сучасну термосифонну систему (див. нижче). До кінця першої світової війни Бейлі продав 4 000 таких колекторів, а бізнесмен із Флориди, який купив у нього патент, до 1941 продав майже 60 000 колекторів. Введене у США під час Другої світової війни нормування міді призвело до різкого падіння ринку сонячних обігрівачів. До всесвітньої нафтової кризи 1973 ці пристрої були забуті. Проте криза пробудила новий інтерес до альтернативних джерел енергії. В результаті зріс попит на сонячну енергію. Багато країн жваво цікавляться розвитком цієї галузі. Ефективність систем сонячного опалення з 1970-х постійно зростає завдяки використанню для покриття колекторів загартованого скла зі зниженим вмістом заліза (воно пропускає більше сонячної енергії, ніж звичайне скло), покращеної теплоізоляції та міцного селективного покриття. Загальний придатний для негайної експлуатації потенціал використання сонячних колекторів становить, за деякими підрахунками, 360 млн. м2, що у грошовому вираженні відповідає 50 млрд. доларів США за щорічного темпу зростання 23%. У 2005 р. площа засклених сонячних колекторів у ЄС становила 28 млн. м2. Крім того, незасклені сонячні колектори для обігріву басейнів, ймовірно, досягнуть загальної площі 20 млн. м2. Завдяки простоті сонячних водонагрівальних установок догляд за ними потрібен мінімальний. Залежить він від типу системи. Необхідно один-два рази на рік перевіряти кількість рідини в системі та тиск. Щорічно потрібно перевірити, чи не окислилася рідина-теплоносій. Для цього можна використати індикаторний папір. Якщо рідина в системі закипіла, потрібно її змінити, оскільки вона могла втратити свої властивості від кипіння. При проектуванні системи необхідно обов'язково враховувати вимоги щодо захисту від замерзання. Дивіться інші статті розділу Альтернативні джерела енергії. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Алюмінієві батареї краще літій-іонних ▪ Нановакцина захистить від нікотину мозок ▪ Розробка зв'язку 30 Гбіт/с від Huawei ▪ На орбіту запустять супутник-ремонтник ▪ Мініатюрний ракетний двигун, що працює на воді Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ Розділ сайту Дозиметри. Добірка статей ▪ стаття Лінотип. Історія винаходу та виробництва ▪ стаття Слюсар з ремонту технологічних установок. Типова інструкція з охорони праці ▪ стаття Наперсток, що змінює колір. Секрет фокусу
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |