Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Двосигнальний індикатор живлення. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Початківцю радіоаматору Багато зарубіжні товари супроводжуються рекламною формулою багатофункціональності виробів типів "два в одному", "вісім в одному" і т. п. Такий підхід до функціональних можливостей застосовується і в аматорському конструюванні. Наприклад, при живленні побутової апаратури від акумуляторів, крім індикації увімкненого стану, необхідна також індикація розрядки акумуляторів (дві функції в одному індикаторі). У цьому випадку найбільш зручно застосувати двоколірний світлодіод - наявність свічення свідчить про включення апарата, а перехід кольору свічення із зеленого на червоний - про розряд акумуляторної батареї. На рис. 1 показано простий варіант такого індикатора. Транзистори VT1 і VT2 утворюють тригер Шмітта, поріг перемикання якого залежить від напруги на червоному світлодіо-ді (висновки 2, 1) і співвідношення опорів резисторів R1 і R2. При високому рівні напруги транзистори VT1, VT3 відкриті, а транзистор VT2 закритий та світиться зелений світлодіод (висновки 3, 1). Сумарний струм через резистор R3 та базовий струм транзистора VT3 протікає через червоний світлодіод, проте він незначний і практично не здатний запалити світлодіод. При низькому рівні напруги транзистори VT1 та VT3 закриті, а транзистор VT2 відкритий. Світиться червоний світлодіод. Яскравість свічення індикатора встановлюють підбором резистора R4. Гістерезис (зона зміни кольору) індикатора близько 0,3, а потрібну напругу переходу кольору уточнюють при налаштуванні підбором резисторів R1, R2. Для спрощення налаштування постійний резистор R2 можна замінити підстроювальним, що, однак, збільшить габарити індикатора. Дещо більше падіння напруги на зеленому світлодіоді в порівнянні з червоним несуттєво, так як напруга насичення колектор-емітер транзисторів менше напруги насичення база-емітер. Незначне ускладнення приладу (рис. 2) дозволяє скоротити гістерезис до 0,1 В і підвищити економічність індикації при зміні напруги живлення. Тут світлодіоди індикатора HL1 живляться стабільним струмом (приблизно 1,5...2 мА) від польового транзистора VT4, а гранична напруга знімається зі стабістора, як використаний світлодіод HL2. Яскравість індикації залежить від струму стоку польового транзистора, тому встановлюють вибором транзистора потрібної групи. У цьому виконанні індикатор працездатний у широкому інтервалі напруги живлення (5...15 і більше) без зміни номіналів деталей. Потрібно встановити необхідну напругу переходу кольору зміною співвідношення резисторів R1 і R2. Економічність світлодіодного індикатора знижується з підвищенням яскравості свічення. Нерідко при виборі малих струмів через світлодіод яскравість його недостатня. Підвищити яскравість індикації при одночасному зниженні струму, що споживається (три якості в одному індикаторі) дозволяє імпульсний режим роботи, використаний в приладі, зібраному за наведеною на рис. 3 схемою. Транзистори VT5, VT6 утворюють мультивібратор з великою шпаруватістю імпульсів, індикація настає у момент відкритого стану транзисторів. Бажана частота спалахів залежить від параметрів ланцюжка R5C1 та встановлюється вибором ємності конденсатора, а тривалість спалаху – від параметрів ланцюжка R4C1 та встановлюється зміною опору резистора (при зазначених номіналах елементів – приблизно 1 Гц та 0,2 с). Підвищена яскравість обумовлена вибором транзистора VT4 зі збільшеним струмом стоку (7...10 мА), а економічність забезпечується шпаруватістю, що знижує середнє споживаного струму. Як індикатор HL1 використана збірка АЛC331А, що складається з двох світлодіодів в одному корпусі. Світлодіод HL2 може бути будь-яким видимим світінням і з низькою яскравістю, оскільки включений як стабілітрон. Однак при невеликій напрузі цей світлодіод слід вибрати з малим падінням напруги при робочому струмі індикатора. Резистори - МЛТ-0,125, конденсатор С1 краще застосувати малогабаритний - КМ-6 або К10-7, проте можна використовувати плівковий (К73-17 і т. п.). Для отримання невеликої гістерези потрібно використовувати транзистори VT1, VT2 з великим коефіцієнтом передачі і малою напругою насичення - з серій КТ502 і КТ503, КТ3102 і КТ3107, а на місці VT3 - також з серії КТ209. Якщо при світінні зеленого світлодіода буде спостерігатися помітне червоне світло, то транзистор VT3 доведеться замінити іншим, з вищим коефіцієнтом передачі, або зашунтувати червоний світло-діод резистором (опіром близько 5,1 кОм). Транзистор VT6 повинен допускати зворотну напругу база-змітер не нижче напруги живлення індикатора. Польовий транзистор серії КП303 можна замінити на транзистор серії КП302 або КП103 (в останньому випадку допустима напруга живлення не більше 12 В, а підключення стоку та затвора зі джерелом змінюється на зворотне). Зважаючи на розкид струму стоку, що нормується, бажано виміряти фактичне його значення до установки зразка в пристрій. При налагодженні приладу змінюють напругу живлення і визначають (найкраще цифровим вольтметром) напруга переходу кольору світіння. Воно повинно відповідати розрядній напрузі батареї 1 на один нікель-кадмієвий акумулятор. Автор: В.Жгулєв, м.Серпухів Московської обл. Дивіться інші статті розділу Початківцю радіоаматору. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Шум транспорту затримує зростання пташенят
06.05.2024 Бездротова колонка Samsung Music Frame HW-LS60D
06.05.2024 Новий спосіб управління та маніпулювання оптичними сигналами
05.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Відеокамера Pure Digital FlipVideo ▪ На Марсі знайдено органічні молекули ▪ Нейронна ефективність як характеристика рівня інтелекту Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Радіоуправління. Добірка статей ▪ стаття Звідси хоч три роки скачи, ні до якої держави не доскачеш. Крилатий вислів ▪ стаття Вербейник. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Вузли радіоаматорської техніки. Фільтри та узгоджувальні пристрої. Довідник ▪ стаття Найпростіша модель вітряного двигуна. Фізичний експеримент
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |