|
Arabic
Bengali
Chinese
English
French
German
Hebrew
Hindi
Italian
Japanese
Korean
Malay
Polish
Portuguese
Spanish
Turkish
Ukrainian
Vietnamese
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Комбінований радіоприймач. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Початківцю радіоаматору Відмінна особливість пропонованого дводіапазонного (ДВ та СВ) приймача в тому, що він розрахований також на прийом 2-ї та 3-ї трансляційних програм. Він зібраний на багатофункціональній мікросхемі та одному транзисторі, а у вхідних ланцюгах використана система зв'язаних контурів, що забезпечує високу вибірковість при прийомі радіостанцій. Живиться приймач від вбудованої батареї або від мережевого блоку, що дозволяє скористатися ним як на прогулянці, так і вдома. На мікросхемі DA1 (рис. 1) виконані підсилювач радіочастоти (РЧ), детектор та підсилювач звукової частоти (ЗЧ), а на польовому транзисторі VT1 - каскад, що забезпечує узгодження порівняно низького опору вхідного мікросхеми з високим опором вхідних контурів.
У приймачі використано п'ятисекційний перемикач режимів роботи (SA1) на чотири положення. Перші два положення відповідають прийому радіостанцій у діапазонах СВ та ДВ відповідно. У третьому положенні здійснюється прийом третьої програми провідного мовлення (120 кГц), а четвертому - другий (78 кГц). Прийом радіостанцій ведеться на магнітну антену WA1. У діапазоні СВ працюють контури, що складаються з котушок індуктивності L1, L4, підстроювальних конденсаторів С2.1, С2.3 та конденсаторів змінної ємності С1.1, С1.2, якими приймач налаштовують на потрібні станції. Зв'язок між контурами здійснюється через конденсатор C3. Контури діапазону ДВ утворені котушками індуктивності L2, L5, підстроювальними конденсаторами С2.2 С2.4 і тими ж конденсаторами змінної ємності С1.1 С1.2. Один з одним ці контури пов'язані через конденсатор С4. Працюючи від трансляційної мережі сигнал подається на котушку L3, пов'язану індуктивно з котушкою L2 ДВ діапазону. Коли йде прослуховування третьої програми, паралельно до контурів цього діапазону підключаються конденсатори С5 і С7, а під час прослуховування другої програми - конденсатори С6, С8, С9 (останній - для отримання необхідної смуги пропускання). У будь-якому режимі роботи сигнал звукової частоти надходить з виходу мікросхеми через конденсатор С20 динамічну головку ВА1. Гучність звуку встановлюють змінним резистором R6, поєднаним із вимикачем живлення SA2. Якщо до приймача підключено зовнішній блок живлення (через роз'єм XS2), батарея GB1 автоматично вимикається. Більшість деталей приймача можна розмістити на одній друкованій платі, розмір якої залежить від корпусу, в якому передбачається змонтувати приймач. Наприклад, на рис. 2 наведено креслення варіанта плати у разі використання корпусу від приймача "Селга". До речі, від цього приймача автором використані динамічна головка та магнітна антена (зі знятими котушками зв'язку та намотаною котушкою L3).
Магнітну антену можна виготовити самостійно, використовуючи прямокутний стрижень розмірами 125х16х4 мм із фериту 400НН. Котушки L1 і L2 розміщують на паперових каркасах на різних кінцях стрижня: L1 містить 70 витків дроту ПЕВ-2 0,25 або ЛЕШО 16х0,07, L2 - 250 витків ПЕВ-2 0,16. Котушку L3 розташовують поряд з L2 на каркасі, вона містить три витки дроту ПЕВ-2 0,25. Котушки L4, L5 намотують на стандартних каркасах з підстроювальниками, наприклад, від радіоприймача "Альпініст-405", розміщуючи витки рівномірно у всіх секціях: L4 повинна містити 200 витків дроту ПЕВ-2 0,12; L5 – 550 витків ПЕВ-2 0,12. Польовий транзистор - кожен із серії КП303, перемикач SA1 - ПГ2 або інший компактний. Конденсатор змінної ємності С1 - двосекційний з максимальною ємністю не менше 220 пФ та блоком підстроювальних конденсаторів С2 (наприклад, КПЕ-3). Якщо є конденсатор без такого блоку, доведеться встановити на плату приймача додатково чотири підстроювальні конденсатори (С2.1-С2.4) зі зміною ємності від 4 до 15 пФ. Оксидні конденсатори можуть бути К50-6 серії К52, К53, неполярні - КМ, КЛС, К10-17. Змінний резистор R6 – серії СП3-3, підбудовний – СП3-19; інші резистори - МЛТ, С2-33. Роз'єм XS2 - від малогабаритного головного телефону, таким самим може бути і роз'єм XS1. Джерело живлення GB1 - батарея "Крона" або "Корунд", "Ніка", 7Д-0,125. Для підключення приймача до трансляційної мережі використовується вилка-перехідник (рис. 3). Конденсатори С1 та С2 у ній повинні бути на номінальну напругу не менше 200 В.
Можливо, ви побажаєте розмістити приймач у корпусі однопрограмного абонентського гучномовця. У цьому варіанті вдасться використовувати динамічну головку гучномовця, але доведеться трохи змінити монтаж ланцюгів гучномовця та ввести додатковий перемикач SA3 (рис. 4). У наведеному на схемі положенні гучномовець, як і раніше, відтворює звучання першої трансляційної програми. При переведенні рухомих контактів перемикача в інше положення, трансляційна мережа та динамічна головка гучномовця виявляться підключеними до ланцюгів радіоприймача.
Налагоджувати конструкцію можна за допомогою іншого радіоприймача, що має СВ і ДВ діапазони, який виконуватиме роль зразкового. Починають налагодження з будь-якого діапазону. Зразковий приймач налаштовують на малопотужну радіостанцію, що працює на краю низькочастотному діапазону. Покажчик шкали приймача, що налаштовується, встановлюють також на низькочастотний край діапазону, і переміщенням движка підстроювального резистора R4 домагаються появи характерних шумів в динамічній головці. Далі переміщенням котушки L1 (L2) по стрижню антени та підстроєчника котушки L4 (L5) домагаються найкращого прийому вибраної радіостанції. Після цього уточнюють положення двигуна підстроювального резистора. Потім регульований приймач налаштовують на радіостанцію у високочастотній ділянці діапазону і домагаються її якісного прийому підлаштування конденсаторами С2.1, С2.3 (СВ) або С2.2, С2.4 (ДВ). Зазначене налаштування бажано повторити кілька разів, щоб переконатися в оптимальному результаті. Наступний етап - налаштування на прийом програм провідного мовлення. Конденсатор С1 (див. рис. 1) встановлюють у положення, що відповідає приблизно 80% його ємності, і підключають приймач через вилку-перехідник до трансляційної мережі. Підбором конденсаторів С5 і С7 (3 програма) або С6, С8 (2 програма), а також зміною в невеликих межах ємності конденсатора С1 домагаються найбільшої гучності звуку обраної програми. Крім того, можливо, доведеться підібрати конденсатор С9 (для 2 програми). Оптимальний рівень сигналів обох програм встановлюють підстроювальним резистором у вилці-перехіднику. Автор: І.Нечаєв, м.Курськ
Шум транспорту затримує зростання пташенят
06.05.2024 Бездротова колонка Samsung Music Frame HW-LS60D
06.05.2024 Новий спосіб управління та маніпулювання оптичними сигналами
05.05.2024
▪ Світловідбивна фарба охолоджує нагріті сонцем поверхні ▪ Підлітки не слухають батьків ▪ Досліди на шимпанзе - під забороною ▪ Транзистори сімейства MDMESH V
▪ розділ сайту Антени. Добірка статей ▪ стаття Захист від токсичних викидів. Основи безпечної життєдіяльності ▪ статья Яке відношення до мамонтів має Мамонтова печера? Детальна відповідь ▪ стаття Сетарія. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Рідка бронза (бронзова тинктура) Прості рецепти та поради
Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт
www.diagram.com.ua |
Дивіться інші статті розділу 
Останні новини науки та техніки, новинки електроніки:
All languages of this page