|
Arabic
Bengali
Chinese
English
French
German
Hebrew
Hindi
Italian
Japanese
Korean
Malay
Polish
Portuguese
Spanish
Turkish
Ukrainian
Vietnamese
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Аматорські діапазони. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Початківцю радіоаматору Радіохвилі не належать жодній країні світу, і, здавалося б, кожен у світі вільний використовувати для своїх цілей будь-які радіочастоти. Але уявіть собі, який хаос при цьому творився в ефірі! Через взаємні перешкоди надійний радіозв'язок, радіомовлення та все інше, що пов'язано з використанням радіохвиль (радіолокація, радіонавігація тощо), були б просто неможливі. Саме з цієї причини ще на зорі зародження радіо міжнародне співтовариство дійшло розуміння того, що має існувати міжнародна організація, яка б регулювала використання радіочастот у світі різними службами, встановлювала правила їх використання, а також технічні стандарти на радіоелектронну апаратуру. Такою організацією став Міжнародний союз електрозв'язку (МСЕ), членами якого нині є переважна більшість країн світу. З документів МСЕ треба особливо виділити "Регламент радіозв'язку", оскільки саме в ньому і розписано для всього радіоспектру (від кілогерц до сотень гігагерц!), на яких частотах можуть працювати ті чи інші цивільні радіослужби різних країн світу. У міжнародній практиці групи користувачів, об'єднаних за цілями та завданнями, прийнято називати "службами". Одна з них – радіоаматорська. Ось як визначає її "Регламент радіозв'язку": "Радіоаматорська служба - служба радіозв'язку для цілей самовдосконалення, взаємного зв'язку та технічних досліджень, що здійснюються радіоаматорами, тобто особами, які мають на це належний дозвіл і займаються радіотехнікою виключно з особистого інтересу і без отримання матеріальної вигоди". Саме в Регламенті радіозв'язку і прописано, які смуги частот можуть дозволяти для аматорського радіозв'язку своїм громадянам Адміністрації зв'язку різних країн світу. На коротких хвилях "Регламентом радіозв'язку" виділено дев'ять смуг частот, які називаються аматорськими діапазонами. Є ще й смуги частот, виділені для аматорського радіозв'язку на ультракоротких хвилях, а також на довгих хвилях. Але на першому етапі ми говоритимемо лише про КВ. Для стислості аматорські діапазони прийнято називати приблизною довжиною хвилі або нижньою частотою відповідного діапазону (округлюючи до двох значущих цифр). Ось ці діапазони (назви "в метрах", "у мегагерцах" та смуга частот даного діапазону):
Радіоаматорам дозволено використовувати різні види зв'язку. Історично першими були, природно, радіозв'язок телеграфом та телефоном. Згодом до них додалися літературний радіозв'язок (телетайп) і можливість передачі по аматорських каналах зображень (телебачення з повільною розгорткою). Останнім часом інтенсивно розвиваються цифрові види радіозв'язку, в яких обробка інформації, що передається і приймається здійснюється на аматорській радіостанції за допомогою комп'ютерів. Особливість аматорського радіозв'язку полягає в тому, що аматорським радіостанціям виділяються не конкретні частоти (як, наприклад, мовним або зв'язковим професійним радіостанціям), а наведені вище лінії частот. Інакше кажучи, радіоаматор вільний у виборі робочої частоти не більше аматорських діапазонів, дозволених використання йому Адміністрацією зв'язку країни. Останнє залежить від кваліфікації радіоаматора та від його досвіду роботи та враховується при видачі йому дозволу на експлуатацію аматорської радіостанції. Так, в нашій країні радіоаматорам-початківцям дозволяється мати радіостанцію четвертої категорії і працювати телеграфом і телефоном тільки на аматорському діапазоні 160 метрів. Щоб за такої "вільниці" радіоаматорам було легше орієнтуватися в межах аматорських діапазонів, існує додатковий їх поділ за видами роботи: є ділянки для зв'язку тільки телеграфом, для телефонного зв'язку, а також частоти, поблизу яких групуються ентузіасти спеціалізованих видів радіозв'язку (цифрові види, телебачення) з повільною розгорткою тощо). Слід зазначити, що частоти, виділені для радіоаматорів "Регламентом радіозв'язку", дещо різняться у трьох регіонах нашої планети. Справа в тому, що весь світ колись був умовно поділений Міжнародною спілкою електрозв'язку на три райони. У "наш" - 1-й район, наприклад, входять усі країни Європи, Африки, Малої Азії, Монголія та всі країни, що утворилися з СРСР. У 2-й район входять країни Північної, Центральної та Південної Америки, а в 3-й район - частина Азії, що залишилася, і країни басейну Тихого океану. Відмінності, про які йдеться, насправді не такі вже й великі і стосуються лише низькочастотних діапазонів (160, 80 та 40 метрів). Аматорські діапазони більш менш рівномірно "врізані" практично на всю смугу частот, яку прийнято називати короткими хвилями. Більш того, діапазон 160 метрів (або 1,8 МГц), строго кажучи, відносять до "проміжних хвиль", але короткохвильовики для стислості та простоти його не виділяють і говорять про дев'ять KB діапазонів. Характер поширення радіохвиль, чи, як кажуть, їх проходження всім цих діапазонів, істотно відрізняється. Це дозволяє практично завжди вибрати оптимальний діапазон для встановлення зв'язків із потрібним кореспондентом. У таблиці наведено розподіл аматорських діапазонів за видами роботи, прийняті в 1-му районі Міжнародного союзу електрозв'язку.
У цій таблиці ми вперше зустрічаємося з деякими скороченнями (радіокодами), прийнятими в аматорському радіозв'язку. Це позначення видів випромінювання, що використовуються в аматорському радіозв'язку: CW - телеграф (зв'язок з використанням "морзянки"); PHONE – телефон (голосовий зв'язок); DIGIMODE - цифрові види зв'язку (включаючи сюди та традиційний телетайп); SSTV - телебачення з повільною розгорткою (передача картинок, що повільно змінюються); FAX – факсимільний зв'язок (передача нерухомих зображень). Скорочення IBP означає "Міжнародний проект маяків" (International Beacon Project). Як відомо, проходження радіохвиль сильно залежить від активності Сонця, схильне до сезонних і добових змін. Особливо сильно це проявляється на високочастотних аматорських діапазонах, тому радіоаматори і встановлюють радіомаяки, що працюють в межах аматорських діапазонів і дозволяють перевірити наявність проходження в тому чи іншому напрямі та оцінити можливість проведення радіозв'язків з короткохвильовиками відповідних країн. Для таких маяків у аматорських діапазонах резервуються частоти, а їх розподіл та порядок використання координуються Міжнародним радіоаматорським союзом за програмою IBP. Автор: Б.Степанов (RU3AX), м.Москва
Шум транспорту затримує зростання пташенят
06.05.2024 Бездротова колонка Samsung Music Frame HW-LS60D
06.05.2024 Новий спосіб управління та маніпулювання оптичними сигналами
05.05.2024
▪ Смартфон замінить усі пульти дистанційного керування ▪ AD8370 - підсилювач з цифровим керуванням коефіцієнтом посилення ▪ Гібрид мотоцикл з автомобілем ▪ Акумулятор для гаджетів заряджається за одну хвилину
▪ розділ сайту Електробезпека, пожежна безпека. Добірка статей ▪ стаття Головотяпи. Крилатий вислів ▪ стаття Як діють суглоби? Детальна відповідь ▪ стаття Шипшина зморшкувата. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ Генератор на аналогі тунельного діода. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття Удосконалення блоку живлення. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт
www.diagram.com.ua |
Дивіться інші статті розділу 
Останні новини науки та техніки, новинки електроніки:
All languages of this page