Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Економічний перетворювач для живлення люмінесцентної лампи від акумулятора. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Освітлення Цей пристрій призначений для живлення люмінесцентних ламп при освітленні гаража, садового будиночка або інших невеликих приміщень. Воно виконано на доступних елементах і легко може бути повторене радіоаматорами середньої кваліфікації. До переваг пристрою, зокрема, відноситься його здатність працювати при зниженому до 5 В напрузі живлення. Дослідження останніх років показали, що при живленні люмінесцентних ламп струмом високої (> 20 кГц) частоти суттєво підвищується їх світлова віддача коефіцієнтом потужності по входу для живлення люмінесцентної лампи". - Електротехніка, 1996 № 4, с. 31 - 33). Так, у компактних ламп потужністю до 50 Вт вона досягає 26...35 %. Відбувається це в основному за рахунок зниження приелектродних втрат потужності. При імпульсному живленні ламп струмами високої частоти вони зменшуються вдвічі-втричі. Розроблений автором перетворювач розрахований на живлення люмінесцентних ламп ЛБУ-30 потужністю 30 Вт та має такі технічні характеристики: номінальна напруга живлення – 13,2 В; номінальний вхідний струм – 2,6 А; частота перетворення – 20...25 кГц; ККД пристрою - 85%. Структурна схема перетворювача показано на рис. 1. Він виконаний на базі інвертора напруги, навантаженого на послідовний коливальний контур, утворений котушкою індуктивності L1 та конденсатором С1, паралельно якому включена люмінесцентна лампа EL1. Інвертор перетворює постійну напругу акумуляторної батареї 13,2 В змінну, у вигляді імпульсів прямокутної форми амплітудою 150В, що надходить на послідовний коливальний контур L1C1. Резонансна частота контуру дорівнює частоті напруги живлення, а струм, що протікає через навантаження, підключену до конденсатора контуру, не залежить від її опору. При цьому в момент подачі напруги живлення опір лампи EL1 великий, до конденсатора С1 прикладена висока напруга, а через котушку індуктивності L1 протікає струм, що перевищує номінальне значення. Цей струм тече і через нитки розжарювання EL1, розігріваючи їх, що забезпечує надійне включення лампи. При загорянні лампи опір її падає і шунтує конденсатор С1. В результаті напруга на ньому падає до значення, що підтримує горіння лампи, струм через котушку індуктивності L1 знижується до номінальної величини. Принципова електрична схема перетворювача показано на рис. 2. Коливальний контур утворений елементами 12, С7. Інвертор виконаний за схемою двотактного автогенератора з позитивним зворотним зв'язком струму (ПОСТ) на елементах Т1, Т2, L1, VT1, VT2, VD1-VD6, С2-С5, R1-R4. Така побудова інвертора дозволяє мінімізувати енергію, що витрачається на керування ключовими транзисторами VT1, VT2 і знизити вплив напруги джерела живлення на стабільність роботи перетворювача. І тут легко забезпечуються оптимальні частоти перетворення. Крім зазначених вище елементів, перетворювач містить плавкий запобіжник FU1, конденсатор С1, що захищає джерело живлення від імпульсних струмів, і ланцюг C6R5, що пригнічує високочастотні коливання напруги на обмотках трансформатора Т2. Працює перетворювач в такий спосіб. У момент подачі напруги живлення транзистори VT1, VT2 закриті і напруга на їх колекторах дорівнює напруги живлення. Через резистори R1, R2 протікає струм, що заряджає конденсатори С2, C3 у протилежному напрямку їх полярності, зазначеної на схемі. Через деякий час напруга на базі одного з транзисторів (наприклад, VT1) досягне порога його відкривання і через колекторний ланцюг потече струм, який пройде через джерело живлення, обмотку I трансформатора Т2 і обмотку III трансформатора Т1. В результаті з'явиться струм і в обмотці II трансформатора Т1, який, у свою чергу, потече через конденсатор С2 і база перехід - емітер транзистора VT1. При цьому VT1 входить у режим насичення, а конденсатор С2 перезаряджається відповідно до зазначеної на схемі полярності. Його перезаряджання обмежується діодом VD1. У такий спосіб відбувається запуск перетворювача. Транзистор VT1 перебуватиме в стані насичення доти, доки не припиниться базовий струм, що може статися в результаті зниження струму через первинну обмотку трансформатора Т2 або при короткому замиканні обмоток трансформатора Т1. Запускається перетворювач на резонансній частоті контуру L2C7 і транзистори VT1, VT2 будуть перемикатися в момент переходу через нуль струму дроселя L2. Після запалювання лампи EL1 і шунтування нею конденсатора С7 передача енергії дроселя L2 лампі і С7 конденсатору затягується і частота перетворення знижується. Її стабілізація при цьому відбувається на рівні, що визначається часом перемагнічування дроселя L1, який, насичуючись, замикає коротко обмотку трансформатора Т1, що призводить до закривання одного транзистора і відкривання іншого. Частота налаштування коливального контуру обрана рівною 46 кГц, а робоча частота перетворювача - 20...25 кГц. При цьому частот забезпечується максимальна ефективність роботи. Ланцюжки C4VD5R3 і C5VD6R4 служать зниження амплітуди комутаційного імпульсу на колекторах транзисторів VT1, VT2 за її закриванні. Перетворювач змонтований на друкованій платі із фольгованого склотекстоліту розмірами 200x50 мм. Він може бути вбудований у світильник або вміщений в окремий кожух. При монтажі дросель L1 і трансформатор Т1 бажано розмістити можливо далі від трансформатора Т2 і дроселя L2, а оксидні конденсатори С2, C3 не розташовувати в безпосередній близькості від транзисторів VT1, VT2 і резистора R5. У перетворювачі застосовані резистори МЛТ, конденсатори К73-17 (С1, С4, С5) на напругу 63, К50-35 (С2, C3) на напругу 25 В і К15-5 (С6, С7) на напругу 1,6 кВ. Транзистори КТ803А можна замінити на КТ908 із будь-якими буквеними індексами. Їх бажано вибрати з однаковим коефіцієнтом передачі струму бази. Кожен транзистор встановлений тепловідведення площею 50 см2. Застосовані у пристрої діоди КД105 можуть мати будь-який літерний індекс. Підійдуть інші низькочастотні діоди з допустимим прямим струмом не менше 0,5 А. Діоди КД212 (VD3 - VD6) також можуть бути з будь-яким буквеним індексом. Їх допустимо замінити іншими кремнієвими, здатними працювати на частотах до 50 кГц і такими, що допускають прямий струм не менше 2 А і зворотна напруга не менше 50В. Дроселі та трансформатори намотані на кільцевих магнітопроводах з фериту М2000НМ-1. Обмотки дроселів L1, L2 розміщені на магнітопроводах К7х4х2 і К40х25х11 і містять 5 витків дроту ПЕВ-2 0,63 та 140 витків дроту ПЕВ-2 0,41 відповідно. Обмотки трансформаторів Т1, Т2 намотані на магнітопроводах К20х12х6 та К40х25х11 відповідно. Обмотки I, III і III трансформатора Т1 містять по 3 витка дроту ПЕВ-2 0,63, а II і II' - по 12 витків дроту ПЕВ-2 0,41. Кожна з обмоток I і I' трансформатора Т2 складається з 11 витків дроту ПЕВ-2 0,8, а обмотка II - з 140 витків дроту ПЕВ-2 0,41. Обмотки I та I' трансформатора Т2 намотані одночасно в два дроти поверх обмотки II. Між обмотками слід прокласти лакотіння. Обмотки трансформатора Т1 необхідно розташувати відповідно до схеми, показаної на рис. 3. Обмотка I повинна розміщуватися симетрично щодо інших обмоток з метою забезпечення симетрії напівперіодів вихідної напруги та виключення одностороннього насичення магнітопроводу трансформатора, що призводить до збільшення втрат енергії. Дросель L2 повинен мати немагнітний зазор. Для цього в його осерді перед намотуванням потрібно зробити пропил шириною 0,8 мм.
На час налагодження перетворювача замість лампи EL1 і С7 конденсатора послідовно з дроселем L2 включають резистор опором 1 кОм і потужністю 5... 10 Вт. Спочатку перевіряють надійність запуску перетворювача. Для цього на нього подають напругу живлення 5 В і, якщо він не починає генерувати прямокутні імпульси частотою 20...25 кГц, зменшують опір резисторів R1, R2, але не більше ніж у три рази. Далі контролюють частоту генерації перетворювача. Для цього на нього подають номінальну напругу живлення 13,2. Вис допомогою осцилографа або частотоміра визначають частоту змінної напруги на обмотках трансформатора Т2. Якщо вона за межі 20...25 кГц, змінюють число витків дроселя L1. Для збільшення частоти його зменшують, а зниження збільшують. Після цього відновлюють вихідні ланцюги перетворювача та послідовно з дроселем L2 включають резистор опором 10 Ом і потужністю 0,5...1,0 Вт. Потім на перетворювач подають номінальну напругу живлення, і після загоряння лампи EL1 за допомогою осцилографа контролюють форму напруги на новому резисторі: вона повинна бути близькою до синусоїдальної. Струм через дросель L2 повинен становити близько 0,22 А. При подачі живлення на перетворювач лампа повинна спалахувати не пізніше 1 ... 2с. Крім лампи ЛБУ-30 спільно з описаним перетворювачем можуть працювати й інші, розраховані на ту саму напругу і струм, наприклад, ЛБ-40. Автор: Л. Зуєв, м. Дзержинськ Нижегородської обл.; Публікація: Н. Большаков, rf.atnn.ru Дивіться інші статті розділу Освітлення. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Термомаскування для електроніки ▪ Точна карта дна світового океану ▪ Металева піна для теплоізоляції ▪ Контролер корекції коефіцієнта потужності NCP1603 Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Підсилювачі потужності. Добірка статей ▪ стаття Казеїновий клей. Поради домашньому майстру ▪ стаття Котовник угорський. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Керований одновібратор. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття Перевірка на розрив. Секрет фокусу
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |