Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Пристрій контролю обертання кулера (вентилятора, електродвигуна). Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Комп'ютери Ефективна та надійна робота електронних пристроїв 24 години на добу багато в чому залежить від температурного режиму елементів кожної окремої схеми. Температура нагрівання корпусів радіоелементів під час роботи залежить від потужності навантаження, стабільності і стабілізації напруги цитування пристрою, потужності вихідних (ключових) каскадів. Пристрої, що вимагають постійного охолодження, забезпечують спеціальними вентиляторами-кулерами. Мініатюрні кулери встановлюють на процесор комп'ютера, мікросхеми системної та відеокарти, радіатори потужних аудіопідсилювачів та інші пристрої. Перегрів складних і високоінтегрованих пристроїв і цілих електронних вузлів загрожує не тільки несправністю, що стосується безпосередньо цих елементів, а й виходом з ладу по ланцюжку всіх компонентів схеми. Вентилятор-кулер, що охолоджує тепловідведення мікросхеми (або, наприклад, потужного транзистора) не дозволяє цьому елементу перегрітися і вийти з ладу. Але й самі вентилятори, буває, ламаються. Тоді елементу або мікросхемі безпосередньо загрожує тепловою пробою з усіма наслідками, що звідси випливають. Чи можна контролювати роботу самого вентилятора? Виявляється, можна. Ідея розробки цієї простої схеми прийшла до автора після вивчення та ремонту автомобіля. У вітчизняних автомобілях, таких як ВАЗ-21063, мікроавтобус "Соболь" ГАЗ 2752 та інших вентилятор охолодження радіатора працює не постійно, а включається періодично, коли рідина в радіаторі нагрівається понад +87 °С. За це відповідає датчик температури рідини, що охолоджує, встановлений безпосередньо в радіаторі автомобіля. На жаль, датчик температури рідини, що охолоджує, часто виходить з ладу (на практиці автора), і тому примусова вентиляція не включається. У результаті рідина закипає, автомобіль доводиться зупиняти та ремонтувати. Найпростіше рішення в даному випадку (у польових умовах, коли будь-що треба доїхати до магазину автозапчастин або до будинку) - замкнути контакти датчика температури охолоджуючої рідини. Тим самим змоделювавши ситуацію, коли реле датчика температури увімкне вентилятор охолодження. Так можна дотягнути до дому, магазину автозапчастин чи автосервісу. Якби заздалегідь знати, що вентилятор перестав обертатися, можна було б діагностувати несправність раніше і, можливо, вдалося уникнути витрат часу і великих вкладень грошей у подальший ремонт. Аналогія з автомобілями тут наводиться невипадково. Адже в електронній техніці перегрів елементів небажаний і небезпечний так само, як і в автомобільній. Для контролю обертання електродвигуна кулера з живленням 12 потрібно зібрати зовсім нескладний пристрій, електрична схема якого представлена на малюнку. Електродвигун M увімкнений (з дотриманням полярності) через обмежувальний резистор R1. При подачі живлення на пристрій у точці з'єднання нижнього (за схемою) виведення електродвигуна M та резистора R1 за допомогою осцилографа можна зафіксувати пульсації постійної напруги амплітудою 0,3-0,6 (залежно від якості складання електродвигуна). Ця пульсуюча (при включеному електродвигуні) напруга має складну та хаотичну форму. Роздільний конденсатор С1 не пропускає постійну складову напруги, тому базу транзистора VT1 надходить тільки змінна складова сигналу управління. При нормальній роботі електродвигуна Ml змінна напруга в основі транзистора VT1 періодично відкриває цей транзистор, не даючи зарядитися конденсатору С2 і відкритися польовому транзистору VT2. Неполярний конденсатор С2 виконує у пристрої та іншу важливу роль. Він стабілізує напругу на висновках "витік-затвор" польового транзистора VT2, забезпечуючи тим самим м'яке звучання капсуля НА1. При зупинці електродвигуна кулера (з будь-якої причини: обрив внутрішнього ланцюга обмотки, попадання між лопатями стороннього предмета та ін) пульсації напруги в базі транзистора VT1 відсутні. Транзистор закритий (цьому також сприяє резистор R2, що шунтує). Польовий транзистор VT2 в цей момент відкритий, оскільки отримує напругу, що управляє, через резистор R3. Як тільки напруга на затворі VT2 досягне 3, цей польовий транзистор відкриється і включить звуковий капсуль з вбудованим генератором звукової частоти НА1. Звуковий генератор має досить гучний звук, який можна почути з відривом до 15 м у кімнаті. Звукова сигналізація залишиться увімкненою доти, доки пристрій не буде знеструмлено або поки знову не запрацює електродвигун кулера (наприклад після видалення з його лопатей стороннього предмета). Вмикач SB1 привносить до пристрою додатковий колорит: при замиканні контактів SB1 електродвигун M працює на повну силу, причому інша група контактів розмикає ланцюг живлення звукового генератора. Налагодження. Пристрій налагодження не потребує і починає працювати відразу після включення живлення. При напрузі джерела живлення 24 В (відповідно до контрольованого електродвигуна), можливо, доведеться підібрати (скоректувати) чутливість пристрою. Чутливість датчика залежить від елементів CI, R1. При збільшенні ємності конденсатора С1 та опору резистора R1 чутливість пристрою зростає. Зменшити чутливість датчика можна зменшенням опору резистора R2. Про деталі. Як кулер застосовано додатковий вентилятор для охолодження корпусу комп'ютера, розрахований на постійну напругу 12 В і струм 0,1 А. Таким же методом можна користуватися для контролю роботи інших електродвигунів постійного струму з прикладеною напругою 12-25 В. Наприклад, це можуть бути електродвигуни типу ДОТ-301 ДКМ-1 (0,12 А), 4ДКС-8 ДКС-16 (24 В) та ін. Вмикач SB1 типу МТЗ-9-2 (здвоєний мікроперемикач, оформлений у вигляді тумблера). Якщо пряме включення електродвигуна вручну не потрібне, цей вмикач зі схеми виключають. Конденсатор С1 типу МБМ, К10-17 чи аналогічний. Неполярний конденсатор С2 типу К76-П2 чи аналогічний. Замість транзисторів КТ3102Е можна застосувати КТ3102Б-КТ3102Д. Польовий транзистор типу КП501 з будь-яким буквеним індексом або зарубіжний аналог ZVN2120. Постійні резистори типу МЛТ. Замість капсуля НА1 із вбудованим генератором ЗЧ застосовують будь-який інший аналогічний капсуль, розрахований на напругу 10-24 В. Перспектива застосування пристрою та методу датчика обертання електродвигуна. Перспектива застосування рекомендованого датчика воістину широка. Важливим є контроль обертання електродвигуна в акваріумістиці, коли потрібно контролювати нормальну роботу насоса-помпи. Це актуально сьогодні, адже в робочу зону помпи часто (без перебільшення) довільно заповзають равлики, тому помпа не працює, аерація повітря в акваріумі не здійснюється, що може призвести до сумних наслідків і занапастити життя в акваріумі. Тому датчик обертання кулера та запропонований автором метод видаються дуже важливими. Автор: Кашкаров А.П. Дивіться інші статті розділу Комп'ютери. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Штучна шкіра для емуляції дотиків
15.04.2024 Котячий унітаз Petgugu Global
15.04.2024 Привабливість дбайливих чоловіків
14.04.2024
Інші цікаві новини: ▪ Akyumen Holofone: фаблет із вбудованим міні-проектором ▪ Оновлено вимоги ЄС щодо енергоспоживання приладів у сплячому режимі ▪ Мама, що курить, шкодить майбутній дитині ▪ Військові подарували НАСА два космічні телескопи Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ Розділ сайту Основи першої медичної допомоги (ОПМП). Добірка статей ▪ стаття Зубр. Крилатий вислів ▪ стаття Страхування відповідальності за заподіяння шкоди у разі аварії ▪ стаття Безконтактний датчик присутності. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття Блок керування лабораторним трансформатором. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |