Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Два варіанти статистичного вимірювача рівня радіації з РКІ від Nokia 5110. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Вимірювальна техніка Серед усього різноманіття приладів, які вимірюють рівень радіації, важко знайти такий, який показував би не лише поточний рівень, а й динаміку зміни протягом години, доби, місяця. Ця інформація була б не зайвою в оцінці реальної радіаційної небезпеки. Пропоновані прилади певною мірою заповнюють цю прогалину. У ході їх розробки та реалізації автору довелося вирішити завдання організації взаємодії обраного як засіб відображення результатів вимірювання індикатора РКІ від мобільного телефону Nokia 5110 з мікроконтролером сімейства PIC, а не тільки з модулями Arduino, для яких в Інтернеті є відповідні бібліотеки [1]. Було створено два прилади, показані на фото рис. 1. Той, що розташований на знімку зліва, працює спільно з раніше розробленим автором вимірником-індикатором радіації [2], який видно на задньому плані. Другий прилад здатний працювати самостійно, оскільки містить мініатюрний лічильник Гейгера-Мюллера СБМ-21 і всі елементи, необхідні для роботи цього лічильника.
Статистичний індикатор-приставка побудований на мікроконтролері PIC12F683-I/P [4], який виробляє всі необхідні обчислення та керує РКІ від телефону Nokia 5110. Прилад виконує статистичну обробку імпульсів лічильника Гейгера-Мюллера, що надійшли від вимірювача-індикатора. Тривалість цього інтервалу легко змінити записом потрібного значення відповідну комірку EEPROM мікроконтролера приставки. Для спільної роботи приставки з індикатором [2] в пам'ять мікроконтролера DD1 повинні бути завантажені коди з файлу Ind_Stat_ UNIVERSAL_SBM20.HEX, доданого до статті. Для їх завантаження я використав саморобний програматор [5] під керуванням програми WinPic800 v3.60. Підійде і будь-який інший, здатний працювати з мікроконтролером PIC12F683. Програма займає майже всю FLASH-пам'ять цього мікроконтролера. Спільно з вимірником-індикатором радіації [2] прилад визначає та виводить на РКІ статистичні показники рівня радіоактивного випромінювання за вибіркою об'ємом 50 вимірювань (максимально) у трьох режимах: 1. Побудова гістограми результатів останніх п'ятдесяти вимірювань тривалістю 34 с. Саме підраховане за такий час число імпульсів у приладі [2] лічильника Гейгера-Мюллера СБМ-20 дорівнює інтенсивності випромінювання в мікрорентгенах на годину. Екран РКІ статистичного індикатора в цьому режимі виглядає, як показано на рис. 2. На ньому позначені зони виведення на екран різних параметрів.
2. Побудова гістограми останніх п'ятдесят значень середньогодинної інтенсивності випромінювання (рис. 3). При їх обчисленні враховується лише один із кожних 106 імпульсів лічильника Гейгера-Мюллера. Саме стільки 34-секундних інтервалів укладаються в одну годину.
3. Побудова гістограми останніх п'ятдесяти значень середньодобової інтенсивності випромінювання (рис. 4). Кожне їх програма обчислює як середнє значення 24-х щогодинних вимірів.
Незалежно від встановленого режиму прилад обчислює та виводить на екран РКІ наступну інформацію: - мінімальне, максимальне та середнє значення результатів закінчених та відображених на екрані вимірювань. Середнє значення програма обчислює підсумовуванням результатів цих вимірів (причому значення, що перевищують 99 одиниць, ігноруються) та розподілом суми на їх число із округленням приватного до цілого числа; - Гістограму результатів вимірювань. У міру зростання їхньої кількості нові елементи гістограми додаються праворуч. Після досягнення максимальної кількості вимірювань (50) перед додаванням кожного нового результату програма зміщує всю гістограму на одну позицію вліво, стираючи при цьому перший з відображених результатів. Максимальне значення, що відображається на гістограмі, – 40 мкР/год. У разі його перевищення програма продовжує накопичення результату до 99 мкР/год, але зображення на індикаторі стає негативним. Завдяки цьому немає потреби вести постійне спостереження за показаннями приладу, щоб зафіксувати перевищення порога. Для повернення до позитивного відображення слід натиснути кнопку, що є в статистичному індикаторі; - поточний рівень зарядженості вбудованого акумулятора. У режимах 2 і 3 програма запам'ятовує всі відображені на екрані результати щогодинних і щодобових вимірювань в EEPROM мікроконтролера і відновлює за цією інформацією зображення, виведене на екран перед виходом з одного з цих режимів, при поверненні в нього. Аналізуючи отримані гістограми, можна побачити, що середній рівень випромінювання може бути достовірно визначений за результатом одноразового виміру. Найбільш інформативною виявилася гістограма щогодинних вимірів. У наведеному на рис. 3 прикладі в початковій частині гістограми зафіксовано різке підвищення рівня випромінювання при відвідуванні кам'яних гротів ландшафтного парку, хоча норма все-таки не перевищена. Потім простежується різниця рівнів усередині бетонної та цегляної будівель - своєрідні хвилі приблизно дванадцятигодинної тривалості. Причина підвищеного рівня випромінювання у кам'яному гроті очевидна, але висновок про вплив матеріалу будівлі має ймовірний характер. Гістограма щодобових вимірів показує стабільний рівень. У разі потреби в приладі може бути включене підсвічування екрана РКІ. Без неї струм, що споживається приладом, не перевищує 0,55 мА, що при ємності акумулятора 650 мА·год дозволяє йому при цілодобовій роботі зберігати працездатність протягом близько 49 діб. Подана на рис. 5 принципова схема приставки не потребує особливих пояснень, оскільки основні її функції реалізовані програмно. На роз'єм XS1 (miniUSB) плати управління зарядкою вбудованого в приставку літій-іонного акумулятора G1 подають постійну напругу 5 від будь-якого стандартного зарядного пристрою або від USB-роз'єму комп'ютера.
Плата управління зарядкою – готова [6], таких на ринку сьогодні безліч. За бажання її можна виготовити самостійно, застосувавши мікросхему TP4056. Напруга зарядки з роз'єму XS1 підведено і до роз'єму XS2, щоб при з'єднанні статистичного вимірювача з індикатором-вимірником акумулятор останнього теж заряджався. Щоб імпульси від вимірювача-індикатора надходили контакт 3 роз'єму XS2 статистичного індикатора, вимірювач-індикатор, схема якого зображена на рис. 2 в [2], підданий мінімальному доопрацюванню. Контакт 3 роз'єму XS1 з'єднаний через резистор опором 10 кОм з колектором транзистора VT1. У статистичному індикаторі ці імпульси через резистор R1 потрапляють на виведення GP2 мікроконтролера DD1, призначений у програмі входом запитів переривання, що формуються за спадаючими перепадами імпульсів, що надходять. Всю подальшу обробку інформації та виведення її результатів на РКІ HGl виконує мікроконтролер. Напруга акумулятора G1 надходить в ланцюги живлення мікроконтролера DD1 та індикатора HG1 через інтегральний стабілізатор DA1 (LP2980-3.0 [7]) на 3 В. Важлива особливість цього стабілізатора - малий власний споживаний струм, що не перевищує 170 мкА при тоці. Позначення та номери висновків РКІ на схемі відповідають маркуванню, нанесеному на його плату поблизу контактних майданчиків для зовнішніх з'єднань. Їх два ряди – під екраном індикатора та над ним. Обидва ряди рівноцінні, кожен складається з восьми контактних майданчиків, які дублюють майданчики іншого ряду. Так зроблено для зручності з'єднання РКІ з керуючим ним пристроєм. Призначення контактних майданчиків РКІ наступне: 1. RST – вхід сигналу установки вбудованого в індикатор контролера PCD8544 [8] у вихідний стан (низький рівень – установка, високий рівень – робота). 2. CE – вхід сигналу дозволу введення інформації в контролер індикатора (низький рівень – дозволено, високий рівень – не дозволено). 3. DC – вхід сигналу призначення завантажуваного в контролер коду (низький рівень – команда, високий рівень – інформація для відображення). 4. DIN – інформаційний вхід послідовного інтерфейсу. 5. CLK – вхід тактових імпульсів послідовного інтерфейсу. 6. VCC - плюс напруги живлення РКІ (2,7...3,3 В). В Інтернеті можна зустріти повідомлення про те, що напруга живлення може досягати 5 В. Але цього я не перевіряв. 7. Light – живлення підсвічування екрану. Існують дві модифікації РКІ Nokia 5110 на друкованих платах синього та червоного кольорів. Щоб увімкнути підсвічування, на контактний майданчик Light потрібно подати напругу позитивної полярності, якщо плата синя, або з'єднати її із загальним дротом, якщо плата червона. В обох випадках послідовно в ланцюг Light бажано встановити струмообмежуючий резистор, хоча на червоній платі вже є такі резистори опором 300 Ом для кожного з чотирьох світлодіодів підсвічування. З додатковим резистором опором 100 Ом (R3) підсвічування на червоній платі споживає струм близько 3 мА. 8. GND – загальний провід. Після подачі на РКІ Nokia 5110 напруги живлення для нормальної роботи програмою мікроконтролера DD1 повинна бути виконана процедура ініціалізації. Вона починається з подачі сигналу установки вбудованого контролера РКІ у вихідний стан, після чого записує в контролер всі необхідні для роботи РКІ параметри, у тому числі порядок автоматичної зміни адрес по осях X і Y, ознака позитивного або негативного зображення на екрані та ін. Детально процедура ініціалізації описана в [8]. Команди чи інформацію передають у РКІ побайтно послідовним кодом, починаючи зі старшого розряду кожного байта. Кожен розряд коду, що подається на вхід DIN, контролер РКІ зчитує по наростаючому перепаду чергового імпульсу на вході CLK. РКІ Nokia 5110 відображає на своєму екрані 48x84 = 4032 точкових елементів. Фактично поле індикації є шість рядків висотою по вісім точок і довжиною по 84 точки. У приладі РКІ, що розглядається, встановлений повернутим на 180о навколо перпендикуляра до центру екрана щодо стандартного положення. Тому байт з нульовими адресами по горизонтальній (X) та вертикальній (Y) осях екрану буде виведений у правому нижньому кутку. Автор вважає такий варіант найбільш зручним для виведення стовпців гістограми, оскільки в цьому випадку при збільшенні висоти стовпця і переході його закінчення наступного байта адреса цього байта по осі Y також збільшується. На початку координат у лівому верхньому куті екрана збільшення висоти стовпця гістограми вимагало зменшення адреси по осі Y. В результаті повороту РКІ виникають дві особливості виведення інформації на його екран. По-перше, кожен інформаційний байт відображається на екрані зверху вниз, починаючи зі старшого розряду та закінчуючи молодшим. По-друге, через те, що при ініціалізації заданий режим автоматичного збільшення адреси по осі X, символи (представлені, як правило, наборами з шести байтів) виводяться на екран у напрямку праворуч наліво. Саме так потрібно задавати в програмі написи, що виводяться. Формат кожного символу при шестибайтному кодуванні – 5x7 пікселів. Шостий байт коду та молодші розряди попередніх п'яти байтів, що мають нульові значення, створюють на екрані проміжки між символами та їх рядками. РКІ Nokia 5110 дозволяє відобразити на екрані вміст 504 байтів інформації, але не дозволяє мікроконтролеру приладу прочитати поточний вміст екрана. Тому завдання зберігання необхідної для подальшого використання частини вмісту покладена на мікроконтролер, об'єм EEPROM якого всього 256 байтів. Після виведення інформаційного байта на екран його зображення залишається незмінним до вимкнення напруги живлення або до запису за тією ж адресою іншого байта. У зв'язку з цим довелося програмно очищення екрана. Інакше при спробі вивести на екран стовпець гістограми заввишки, припустимо, сім крапок на те місце, де раніше був стовпець висотою 16 пікселів, на екрані залишиться стовпець висотою 16 пікселів, тільки з погашеною восьмою точкою. Приставку зібрано навісним монтажем на макетній платі. Мікроконтролер DD1 встановлений у стандартну панель, що забезпечує його легке перепрограмування у разі потреби. Плата поміщена у футляр із зовнішніми розмірами 74x53x17 мм від відеокасети стандарту Mini DV. Для вимикача живлення SA1, кнопки керування SB1, кнопки включення підсвічування SB2 та для підключення кабелів до роз'ємів XS1 та XS2 у корпусі вирізані отвори. Розглянемо особливості програми мікроконтролера DD1, важливі насамперед тим, хто захоче її змінити. Програма на мові асемблера створена та відтрансльована за допомогою середовища розробки та налагодження програм MPLAB IDE v8.30. Щоб скоротити обсяг тексту програми та зробити його більш читаним, використано набір макрокоманд, визначення яких зібрано у файлі KOROT-KO.inc. Цей файл повинен бути в одній папці з вихідним текстом програми (файлом *.asm), інакше макрокоманди не будуть сприйняті асемблером. Необхідно також врахувати, що при використанні інструкцій подібних BTFSS, що передбачає за деяких умов пропуск наступної за нею інструкції, буде пропущена не макрокоманда цілком, а перша інструкція з неї. У таких ситуаціях доводиться застосовувати як пропускну інструкцію безумовного переходу GOTO і вставляти макрокоманду лише за адресою переходу. Як було згадано вище, об'єм EEPROM мікроконтролера не дозволяє зберегти в ньому всю інформацію, що виводиться на екран, тим більше для трьох режимів. Крім того, при записі результатів кожні 34 з ресурс EEPROM в 1000000 циклів запису було б вичерпано приблизно за рік роботи. Тому запис у EEPROM програма виконує лише наприкінці кожної години роботи, причому лише у режимах 2 і 3. У режимі 1 запис не виконується, тому під час переходу у цей режим побудова гістограми починається заново. Логіка роботи програми така: - у регістровій пам'яті мікроконтролера виділено 50 регістрів REZULT1-REZULT50 для зберігання результатів закінчених вимірювань, які програма потім виводить на екран РКІ. Для забезпечення щогодинного або щодобового запису в EEPROM у програмі працює лічильник хвилин, годин та доби роботи; - при переключенні в режим 2 або 3 інформацію, що зберігається в EEPROM, програма переписує в регістри REZULT1-REZULT50 (або частина з них, якщо число виконаних вимірювань не досягло 50), а потім виводить на екран. Іншими словами, на екрані РКІ завжди відображено вміст тих самих регістрів, але при зміні режиму програма переносить у них відповідну новому режиму інформацію з EEPROM. Подальша зміна інформації в регістрах відбувається відповідно до обраного режиму роботи приладу. Безпосереднє звернення до такого великого числа регістрів було б надто громіздким, тому застосовано непряму адресацію. Суть її в тому, що адреса регістра, з яким належить працювати, наприклад REZULT1, програма заносить в регістр FSR, після чого всі операції, що виконуються над вмістом регістра INDF, що фізично не існує, фактично виконуються над вмістом регістра REZULT1. При збільшенні на одиницю вмісту регістру FSR все те саме стане відбуватися з регістром REZULT2 і т. д. Природно, всі регістри, що обробляються повинні бути розташовані в пам'яті без перепусток і в тому порядку, в якому їх вміст повинен бути оброблений. За аналогією з системним регістром мікроконтролера STATUS у програмі створені регістри KONTR_REG і KONTR_IND_REG, значення кожного розряду яких відповідає виконанню певних умов (наприклад, досягненню максимального числа вимірювань, що відображається на гістограмі, або необхідності вивести на екран штрихову лінію). Це дозволяє не перевіряти щоразу виконання цих умов, а стежити лише за станом відповідних розрядів регістрів. При завантаженні кодів з HEX-файлу в мікроконтролер у перші 84 осередки EEPROM (з адреси 0x00 по 0x53) буде записано набір байтів, що утворюють на екрані РКІ верхній рядок символів, який при виконанні програми не змінюється. Решта вмісту EEPROM програма формує в процесі виконання: - вміст шести службових регістрів та 50 результатів вимірювань у режимі 2; - вміст шести службових регістрів та 50 результатів вимірювань у режимі 3; - За адресою 0xFB кількість діб, відпрацьованих акумулятором. Початкове значення – 0; - за адресою 0xFC число годин, яке залишилося відпрацювати акумулятору протягом поточної доби. Початкове значення – 24 (0х18); - за адресою 0xFD заплановану кількість діб роботи акумулятора; - за адресою 0xFE кількість вимірів протягом години; - За адресою 0xFF тривалість одного виміру в секундах. Вміст трьох останніх осередків за потреби можна змінювати за допомогою програматора. Таблиця кодів всіх виведених програмою на індикатор цифр і літерних позначень режимів знаходиться в кінці програмної пам'яті мікроконтролера (FLASH), починаючи з адреси 0x760. При цьому враховано, що символи виводяться на екран праворуч наліво. Мікроконтролер PIC12F683-I/P має 96 регістрів загального призначення в нульовому банку та 32 таких регістри у першому банку. Використовувати у програмі лише нульовий банк не вдалося, оскільки лише під результати вимірів відведено 50 регістрів. Робота ж і з регістрами першого банку призвела до необхідності неодноразово змінювати номер банку, що використовується в процесі виконання програми. Це потрібно враховувати при можливій модифікації програми. Основний цикл програми – порожній. Усі свої завдання програма виконує у процедурах обробки наступних переривань: - по спадаючому перепаду рівня на вході GP2 (обробка імпульсу від лічильника Гейгера-Мюллера); - зміни рівня на вході GP3 (обробка натискання на кнопку SB1). Крім перемикання режимів роботи статистичного індикатора, ця кнопка дозволяє обнулити лічильник часу, відпрацьованого акумулятором після заряджання. Для цього слід увімкнути прилад натиснутою кнопкою. Якщо після такого увімкнення тримати кнопку натиснутою більше 3 с, додатково відбудеться повне обнулення результатів вимірювань; - з переповнення таймера 1. При частоті внутрішнього генератора мікроконтролера 2 МГц період переповнення дорівнює 1 с (з урахуванням програмного коригування). На основі описаної приставки було розроблено другий прилад - автономний статистичний вимірювач радіації, зображений на фото рис. 1 праворуч. Для цього до розглянутого індикатора-приставки був доданий блок, схема якого зображена на рис. 6 (нумерація елементів продовжує розпочату на рис. 5), розроблений з урахуванням вимірювача-индикатора [2]. Провід, помічені на рис. 6 літерами А, Б і В слід з'єднати з однойменними точками на схемі рис. 5, а роз'єм XS2 видалити.
На відміну від [2], застосовано мініатюрний лічильник Гейгера-Мюллера СБМ-21 (BD1), розміри якого (довжина - 21 мм, діаметр - 6 мм) дозволили вмістити повнофункціональний прилад у такому ж футлярі від відеокасети формату Mini DV, що й розглянуту вище за приставку. Зовнішній вигляд автономного приладу в корпусі, але без накладки з написами пояснення на передній панелі, показаний на рис. 7.
Примітка. На екран РКІ на рис. 7 виведено написи українською мовою: рік (година) - година, вимір. (Вимipiв) - вимірів. Лічильник СБМ-21, помножувач напруги (діоди VD1-VD7, конденсатори С4, С6-С9, С11, С12) та додатковий мікроконтролер DD2 розміщені у верхній частині плати. Для цього довелося обрізати плату РКІ, видаливши її нижній (верхній за рис. 7) ряд контактних майданчиків. Вібромотор M1 з транзистором VT2 та стабілізатор напруги DA1 знаходяться під платою управління зарядкою акумулятора у нижній правій частині основної плати. Монтаж навісний. Для мікроконтролерів передбачені панелі. Робота та налаштування блоку лічильника Гейгера-Мюллера аналогічна докладно описаної в [2], тому розглянемо тільки внесені до схеми та програми зміни. Як електронний ключ у формувачі високої напруги для лічильника BD1 замість високовольтного біполярного транзистора застосований польовий транзистор з ізольованим затвором BS107A (VT3), що зменшило струм, споживаний цим вузлом, приблизно в три рази. Виключено світлодіоди-індикатори напруги акумулятора та рівня радіації, оскільки виконання цих функцій покладено на РКІ HG1, що вже є в індикаторі-приставці. У вузлі установки мікроконтролера у вихідний стан у приладі [2] було застосовано транзистор. В результаті змін, внесених до програми, цей вузол більше не потрібен, а транзистор (VT2), що звільнився, використаний для управління вібромотором М1 від стільникового телефону. Сигналізуючи про подачу напруги живлення, мікроконтролер DD2 включає цей мотор на короткий час, а працюючи переривчасто, вібромотор сигналізує про перевищення рівня випромінювання 99 мкР/год. Звуковий (п'єзовипромінювач HA1) та світловий (світлодіод HL1) повторювачі імпульсів лічильника BD1 мікроконтролер включає при рівні випромінювання більше 40 мкР/год або при натиснутій кнопці SB3. Робоча напруга лічильника СБМ-21 - 260...320 [3], що менше, ніж у СБМ-20. Сформовані мікроконтролером DD2 імпульси на затворі транзистора VT3 забезпечують напругу на лічильнику 300. Прилад із лічильником СБМ-20 виконує 50 вимірів приблизно за 28 хв. Але з лічильником СБМ-21 цей інтервал значно більший – 4 год 10 хв. Для зручності аналізу показань приладу, крім коротких пунктирних ліній, що відзначають кожний десятий вимір у верхній частині екрана, і вертикальних пунктирних ліній, що відзначають кожні 24 години, в режимі щогодинних вимірювань додані пунктирні лінії, що відзначають часові інтервали. Відлік часу на екрані йде праворуч наліво. Так легше визначити, яким був рівень випромінювання годину чи добу тому. Щоб зменшити споживаний струм, тактова частота мікроконтролерів DD1 та DD2 знижена до 250 кГц. Період повторення переповнень таймера 1 в обох мікроконтролерах доведено до 6 с. Це спричинило досить повільну промальовування зображення на екрані при включенні і зміні режиму, але дозволило довести загальний споживаний приладом струм до 0,66 мА. З акумулятором ємністю 650 мА·ч автономний прилад може працювати більше 40 діб. Для спільної роботи з блоком лічильника СБМ-21 мікроконтролер DD1 потрібно завантажити програму з файлу Ind_Stat_SBM21.HEX. При завантаженні в мікроконтролер DD2 програми з файлу HV_SBM21.HEX значення параметрів, необхідних для її роботи, автоматично заносяться до EEPROM мікроконтролера: - За адресою 0х00 знаходиться тривалість одного виміру в шестисекундних періодах переповнення таймера 1 (0x32); - За адресою 0х01 знаходиться експериментально підібране значення 0x61 параметра, що задає напругу живлення лічильника СБМ-21. Чим це значення більше, тим менша напруга; - за адресою 0х02 знаходиться значення першого порога (0х28 – 40 мкР/год); - За адресою 0x03 знаходиться значення другого порога (0x63 - 99 мкР/год). У разі потреби ці значення легко змінити, відкоригувавши вміст відповідних осередків EEPROM. На закінчення хотілося б наголосити, що працездатність обох описаних у цій статті приладів перевірялася протягом майже двох місяців. Проте їхнє програмне забезпечення не претендує на оптимальність, оскільки розроблено методом послідовного ускладнення. Деякі доопрацювання програм автор проводив у процесі написання статті. Примітно, що розширення функціональних можливостей приладів не вимагало зміни їх схем і конструкції. Програми мікроконтролерів можна знайти з ftp://ftp.radio.ru/pub/2017/03/stat-izm.zip. література
Автор: С. Макарець Дивіться інші статті розділу Вимірювальна техніка. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Пластик для побутової утилізації ▪ Виявлено новий вид прояву магнітних монополів Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Автомобіль. Добірка статей ▪ стаття Фотоапарат Polaroid. Історія винаходу та виробництва ▪ стаття Коли було збудовано лондонський Тауер? Детальна відповідь ▪ стаття Водій-експедитор. Посадова інструкція ▪ стаття Маси з альбуміну. Прості рецепти та поради
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |