Індикатор фази. Схема, опис

Безкоштовна технічна бібліотека

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ
Безкоштовна бібліотека / Схеми радіоелектронних та електротехнічних пристроїв

Індикатор фази. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

Безкоштовна технічна бібліотека

Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Вимірювальна техніка

Коментарі до статті

Під час проведення електромонтажних робіт найчастіше доводиться виявляти фазний провід мережі. Без індикатора фази це зробити не вдасться.

Найпростіший індикатор складається з послідовно з'єднаних неонової лампи та струмообмежувального резистора опором кілька сотень кілоом. Вільний вивід лампи з'єднаний із сенсорним контактом. Тримаючись пальцем за контакт, вільним виведенням резистора стосуються ланцюгів, що перевіряються. Якщо пробник підключають до фазного дроту, через елементи пробника і тіло людини протікає невеликий струм, якого достатньо, щоб лампа запалилася.

На жаль, світло лампи настільки слабке, що його практично не видно при яскравому освітленні.

Індикатор фази, яким було б зручно користуватися при хорошій освітленості, можна виконати на рідкокристалічному індикаторі (РКІ), який широко використовується в електронному годиннику. Оскільки РКІ здатні працювати при малій напрузі та струмі, вони без проблем замінюють у пробнику неонову лампу. Несправний же електронний годинник завжди знайдуться, тому знайти РКІ не складе великої праці. Годяться РКІ будь-яких габаритів - і мініатюрні від наручного годинника, і великі - від настільних і настінних. Звичайно, в останньому варіанті індикатор буде громіздким.

Схема простого індикатора на РКІ наведена на рис. 1. Він містить послідовно включені струмообмежувальний резистор R1 і РКІ HG1. При торканні сенсорного майданчика та підключенні щупа Х1 до фазного проводу на РКІ з'являться довільні показання. Малогабаритні РКІ слід захистити від навантаження за напругою стабілітроном VD1.

Індикатор фази

Для індикатора годиться електронний годинник з справним РКІ і електронікою, що вийшла з ладу. РКІ зазвичай розміщують у пластмасовому відсіку годинника і з'єднують з електронною частиною через контактну прокладку з струмопровідної гуми. У такому варіанті зручно використовувати пластмасовий корпус, видаливши несправний електронний блок і використавши для підключення до РКІ друкарські провідники, що йдуть від гуми гумової до мікросхеми.

Які висновки РКІ краще використовувати, визначають експериментально, щоб працювали всі чи хоча б частина сегментів. Зробити це можна за методикою, описаною у добірці читацьких пропозицій "Ще про перевірку РКІ" в "Радіо", 1998 № 10, с. 76.

Допустимо використовувати і сам корпус годинника. У цьому випадку резистор R1 розміщують у щупі та з'єднують його з індикатором ізольованим дротом. Сенсорний контакт зміцнюють на корпусі годинника, якщо він пластмасовий. Якщо корпус металевий, він буде виконувати роль контакту.

Індикатор можна зібрати і в будь-якому іншому відповідному пластмасовому корпусі - від використаного фломайстра, з-під м'ятних пігулок "Тік-так", з кожуха зубної щітки тощо. Зовнішнім контактом стане відрізок фольги або дроту, прокладений уздовж корпусу. Для РКІ в корпусі треба пропиляти вікно відповідних розмірів. Один із прикладів такої конструкції показаний на рис. 2.

Індикатор фази

Щоб користуватися індикатором було зручно як при яскравому світлі, так і в темряві, до нього потрібно додати неонову лампу (рис. 3), включивши її послідовно з РКІ. Щоправда, для розміщення деталей доведеться підібрати більш місткий корпус.

Індикатор фази

В обох індикаторах обмежувальні резистори - МЛТ або С233 номінальною потужністю не менше ніж 0,5 Вт. Двоханодний стабілітрон допустимо замінити двома включеними зустрічно-послідовно малопотужними стабілітронами з напругою стабілізації 3,3-6,8 В. Неонова лампа у другому приладі - ТН-0,2, ТН-0,5, ТН-0,95, МН-6 .

На закінчення слід зазначити, що індикатор з РКІ здатний працювати в мережах з набагато меншою напругою, ніж індикатор з неоновою лампою.

Автор: І.Нечаєв, м.Курськ

Дивіться інші статті розділу Вимірювальна техніка.

Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті.

<< Назад

Останні новини науки та техніки, новинки електроніки:

Пастка для комах 01.05.2024

Сільське господарство - одна з ключових галузей економіки, і боротьба зі шкідниками є невід'ємною частиною цього процесу. Команда вчених з Індійської ради сільськогосподарських досліджень – Центрального науково-дослідного інституту картоплі (ICAR-CPRI) у Шимлі представила інноваційне вирішення цієї проблеми – повітряну пастку для комах, яка працює від вітру. Цей пристрій адресує недоліки традиційних методів боротьби зі шкідниками, надаючи дані про популяцію комах у реальному часі. Пастка повністю працює за рахунок енергії вітру, що робить її екологічно чистим рішенням, яке не вимагає електроживлення. Її унікальна конструкція дозволяє відстежувати як шкідливі, так і корисні комахи, забезпечуючи повний огляд популяції в будь-якій сільськогосподарській зоні. "Оцінюючи цільових шкідників у потрібний час, ми можемо вживати необхідних заходів для контролю як комах-шкідників, так і хвороб", - зазначає Капіл. ...>>

Загроза космічного сміття для магнітного поля Землі 01.05.2024

Все частіше ми чуємо про збільшення кількості космічного сміття, що оточує нашу планету. Однак не тільки активні супутники та космічні апарати сприяють цій проблемі, а й уламки старих місій. Зростання кількості супутників, які запускає компанії, як SpaceX, створює не тільки можливості для розвитку інтернету, але й серйозні загрози для космічної безпеки. Експерти тепер звертають увагу на потенційні наслідки для магнітного поля Землі. Доктор Джонатан Макдауелл з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики підкреслює, що компанії стрімко розвертають супутникові констеляції, і кількість супутників може зрости до 100 000 наступного десятиліття. Швидкий розвиток цих космічних армад супутників може призвести до забруднення плазмового середовища Землі небезпечними уламками та загрози стійкості магнітосфери. Металеві уламки від використаних ракет можуть порушити іоносферу та магнітосферу. Обидві ці системи відіграють ключову роль у захисті атмосфери і підтримують ...>>

Застигання сипких речовин 30.04.2024

У світі науки існує досить загадок, і однією з них є дивна поведінка сипких матеріалів. Вони можуть поводитися як тверде тіло, але раптово перетворюватися на текучу рідину. Цей феномен став об'єктом уваги багатьох дослідників, і, можливо, нарешті ми наближаємося до розгадки цієї загадки. Уявіть собі пісок у пісочному годиннику. Зазвичай він тече вільно, але в деяких випадках його частинки починають застрягати, перетворюючись з рідкого стану на тверде. Цей перехід має важливе значення для багатьох областей, починаючи від виробництва ліків та закінчуючи будівництвом. Дослідники зі США спробували описати цей феномен і наблизитися до його розуміння. У ході дослідження вчені провели моделювання в лабораторії, використовуючи дані про пакети полістиролових кульок. Вони виявили, що вібрації усередині цих комплектів мають певні частоти, що означає, що через матеріал можуть поширюватись лише певні типи вібрацій. Отримані ...>>

Випадкова новина з Архіву

Перевернутий 3D-принтер 25.03.2015

Щоб винайти щось справді нове в технології, яка існує вже не один рік, нерідко треба подивитися на неї з протилежного боку. Швидше за все для цього навіть доведеться перевернути все з ніг на голову або вивернути навиворіт. Так двигуни внутрішнього згоряння витіснили двигуни зовнішнього згоряння, хоча інженери позаминулого століття пророкували майбутнє панування парових машин.

Нині парові двигуни залишилися хіба що у фантастичних повістях жанру "стімпанк". Щоправда, і бензинові двигуни вже можуть залишитися лише на сторінках історії, поступившись місцем електричним. Таких прикладів безліч, взяти тих же комп'ютерних мишей, які еволюціонували з кулькових з кабельним хвостом у лазерні та бездротові. Тепер подібне кардинальне перетворення може торкнутися технології 3D-друку, яка останнім часом стала масово доступною.

Є кілька різних технологій тривимірного друку, суть яких полягає у пошаровому створенні об'єкта потрібної форми. Один з методів, що широко використовуються - це лазерна стереолітографія. Як вона працює? Виріб створюється з рідкого фотополімеру - спеціальної речовини, яка твердне під дією ультрафіолетового лазера. Лазерний промінь оббігає контур деталі, засвічені ним ділянки стають твердими, а незасвічені залишаються рідкими. Виріб, що створюється, занурюється шар за шаром у ванну з рідкого полімеру. Коли процес закінчився, готову деталь дістають з ванни, видаляють полімер, що не прореагував, і проводять заключну обробку. Технологія чудово відпрацьована та застосовується по всьому світу. Але вона має один недолік - швидкість, яка не перевищує кількох міліметрів на годину. Адже завжди хочеться отримати готовий результат якнайшвидше, а не чекати півдня чи довше, коли ж він там нарешті надрукується.

Що так гальмує 3D-друк? Виявилося, що найповільніша стадія у всьому процесі - це затвердіння полімеру. І справа тут не в лазері або полімері, а в кисні повітря. Молекули цього газу розчиняються у верхньому шарі рідкого полімеру та гальмують його затвердіння. Лазерне випромінювання створює активні молекули, які починають зв'язувати молекули полімерного матеріалу один з одним так, що він стає твердим. Кисень активно заважає цьому процесу, внаслідок чого полімер твердне набагато довше, ніж міг би.

Звичайно, можна помістити 3D-принтер у герметичну камеру, в якій замість кисню буде, скажімо, азот, але це на корені загубить одну з головних переваг тривимірного друку - простоту використання. Однак хіміки разом з інженерами вигадали спосіб, як спрямувати "шкідливу" діяльність молекул кисню в корисне для технології русло, і змогли збільшити швидкість друку в сотню разів. Для цього таки знадобилося перевернути все з ніг на голову.

Як не допустити кисень до активних молекул полімеру? Оскільки варіант з герметичною камерою відпадає на самому початку, залишається інший: що, якщо проводити друк не на поверхні ванни з рідким фотополімером, а на глибині, куди з поверхні не дістанеться жодна молекула кисню? Наприклад, зробити у ванни прозоре дно і світити лазером не згори, а знизу. Тоді можна було б друкувати деталь, поступово витягаючи її з-під шару рідкого полімеру. Варіант хороший, за винятком одного - полімер почне твердіти прямо в місці його контакту з прозорим дном, і деталь, що створюється, просто приклеїться до ванни. Ось тут і полягає все ноу-хау винаходу. Розробникам вдалося зробити так, щоб деталь, що виготовляється, не "пригорала" до поверхні ванни. І допоміг їм у цьому, як не дивно, той самий "поганий" кисень.

Дно ванни для рідкого полімеру виготовили із спеціального тефлонового матеріалу, через який майже вільно можуть проникати молекули кисню, але водночас прозорий для ультрафіолетового випромінювання лазера. Що виходить? Молекули кисню проникають крізь таку мембрану і розчиняються в рідкому придонному шарі. Лазерний промінь, що світить крізь мембрану, активує молекули фотополімеру, і ті починають зв'язуватися один з одним, але прилипнути до дна їм заважає тонкий шар, насичений киснем. Товщина такого "антипригарного" покриття всього кілька десятків мікрометрів - приблизно як людське волосся. Знайшовши баланс між проникністю мембрани, властивостями фотополімеру та потужністю лазера, можна зробити весь процес 3D-друку надзвичайно швидким.

У своїх експериментах розробники технології досягли швидкості 500 міліметрів на годину, що в сто разів перевищує швидкість друку методом звичайної лазерної стереолітографії. А надрукований виріб ефектно виникає з ванни, наповненої рідким полімером.

Інші цікаві новини:

▪ Людям подобаються неслухняні кішки

▪ Монітор Acer Nitro EI322QURP

▪ Розумна контактна лінза, що зволожує око

▪ Оптичні вихори навколо лазерних променів

▪ Золотий водоблок

Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки

Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки:

▪ Розділ сайту Основи першої медичної допомоги (ОПМП). Добірка статей

▪ стаття Тридцять срібняків. Крилатий вислів

▪ стаття Завдяки чому давньогрецькі закони Залівка діяли 300 років майже без поправок? Детальна відповідь

▪ стаття Робота на напівавтоматі для вирубки кутів типу КРАЗІ тощо. Типова інструкція з охорони праці

▪ стаття Ультракороткохвильові антени. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

▪ стаття Пальця, що подовжується. Секрет фокусу

Залишіть свій коментар до цієї статті:

All languages of this page

Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт