Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Вимірювальні прилади на неонових лампах. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Вимірювальна техніка У простих вимірювальних приладах, про які тут розповідається, індикаторами є неонові лампи типу МН-3 з напругою запалювання 50-60 вольт. Неонова лампа підключається до джерела напруги або до ділянки ланцюга, на якому треба виміряти напругу або струм через потенціометр (дільник напруги), що зменшує напругу, що вимірюється до напруги запалювання неонової лампи. Роль потенціометрів виконують змінні резистори. Опір у них між середнім висновком і будь-яким із крайніх змінюється прямо пропорційно до зміни кута повороту осі. Шкалою кожного з приладів служить картонний диск з поділами по колу та отвором у центрі, крізь який проходить вісь потенціометра. На осі потенціометра кріпиться ручка зі стрілкою. Вольтметри. Вольтметр (див. схему на рис. 1) дозволяє вимірювати постійну напругу в межах приблизно від 50 до 250-500 ст. За допомогою щупів, з'єднаних із затискачами "Вхід", він підключається до джерела напруги. Переміщаючи повзунок потенціометра R1 знизу нагору (за схемою), домагаються запалення неонової лампи. Розмір вимірюваної напруги визначається за шкалою потенціометра.
Резистор R2 обмежує струм через неонову лампу, запобігаючи пробій між електродами при подачі на них високої напруги. Конденсатор С сприяє більш яскравому світіння лампи під час запалювання. Щоб зменшити похибку у вимірах, неонову лампу перед установкою в прилад "тренують" постійною напругою, що трохи перевищує її напруження запалювання. В результаті "тренування", яке триває 50-70 годин, робоча напруга лампи та напруга запалювання змінюються на 10-15% і стають стабільнішими. Під час "тренування" і після неї треба дотримуватися правильної полярності включення неонової лампи. Як катод лампи беруть зазвичай її зовнішній електрод, що має найбільшу площу поверхні. Для градуювання шкали приладу на його вхід, паралельно до якого підключений заводський (еталонний) вольтметр (рис. 2), через додатковий потенціометр R подають постійну напругу від випрямляча або батарей. Переміщуючи повзунок потенціометра R знизу вгору, поступово підвищують напругу на вхідних затискачах вольтметра, домагаючись запалення неонової лампи. Потім на шкалі потенціометра R1 відзначають положення стрілки ручки, відповідні показанням еталонного вольтметра. Так, наприклад, встановивши потенціометром R по еталонному вольтметру напруга 50 і досягши потенціометром R1 запалення неонової лампи, на шкалі проти покажчика ставлять цифру "50". Так само на шкалі саморобного вольтметра робляться позначки інших вимірюваних напруг.
Як під час градуювання, так і під час користування вольтметром, при збільшенні напруги, що подається на його вхід, спочатку потрібно погасити неонову лампу, встановивши ручку потенціометра в положення, що відповідає найменшій напругі, що вимірювається. Схема на рис. 1 може бути використана і для вимірювання змінної напруги в таких же межах. Градуювання та користування вольтметром змінної напруги залишаються такими ж, як і для вольтметра постійної напруги. Але запалення неонової лампи у вольтметра змінної напруги буде при амплітудному значенні напруги, яке в рази більше напруги, що діє, зареєстрованого еталонним вольтметром. Прилад для вимірювання низької напруги постійного струму може бути зібраний за схемою, показаною на рис. 3. Живлення приладу здійснюється від випрямляча або батареї, що дають постійну напругу 250-300 В. Повзунок змінного резистора R5, включеного реостатом, встановлюється на нуль його шкали (на рис. 3 - в крайнє праве положення), а затискачі "Вхід" закорочуються. Потенціометром R3 домагаються запалення неонової лампи.
Після цього вхідні затискачі розмикають і подають на них малу напругу, що вимірювається. При цьому неонова лампа гасне. Лампа знову запалюється, якщо резистором R6 підвищити напругу на ній на величину вимірюваної напруги, що подається на "Вхід" приладу. Відлік напруг, що вимірюються, проводиться в момент запалення неонової лампи за шкалою резистора R5, градуйованої у вольтах. Вольтметр для вимірювання змінної напруги від 2 до 220 В (рис. 4) являє собою поєднання автотрансформатора Атр з двома перемикачами П1 і П2 і описаного вище вольтметра змінної напруги. Контакти відведення автотрансформатора, позначені цифрами 2-20; відносяться до перемикача П1, а контакти 0-200 - до перемикача П2.
Індикацією приладу служить момент початку свічення неонової лампи, якого досягають перемикачами П1 та П2. Величину вимірюваної напруги у вольтах визначають підсумовуванням цифр, що стоять біля контактів обох перемикачів. Так, наприклад, якщо повзунок перемикача П1 стоїть на контакті 6, а повзунок перемикача П2 на контакті 120, напруга, що вимірюється, буде 126 В. Щоб уникнути закорочення вимірюваного ланцюга, перемикачі приладу перед вимірюванням повинні знаходитися: П1 у положенні 20, a П2 у положенні 200. Для автотрансформатора приладу можна використовувати осердя трансформатора, розрахованого на потужність 10-12 Вт (перетин сердечника 4-5 см2). Обмотка намотується дротом ПЕЛ 0,2-0,23. Частина обмотки, висновки від якої приєднані до контактів 2-20 перемикача П1, містить всього 200 витків з відведеннями через кожні 20 витків, а частина обмотки, відведення якої приєднані до контактів 0-200 перемикача П2 - 2000 витків з відводами через ка. Амперметр змінного струму (рис. 5) складається з трансформатора Тр з коефіцієнтом трансформації 1:40-1:60 (можна використовувати вихідний трансформатор лампового приймача, наприклад типу "Рекорд") та вольтметра змінної напруги.
Обмоткою I (знижує) трансформатор приладу включається в електричний ланцюг послідовно з навантаженням і еталонним амперметром (на рис. 5 показаний пунктиром), а до обмотки II (підвищує) приєднується вольтметр змінної напруги. Рухаючи повзунок потенціометра R1, домагаються запалення неонової лампи і відзначають на шкалі потенціометра значення еталонного струму амперметра. Змінюючи величину навантаження ланцюга, наносять на шкалу позначки струмів інших значень. Межі вимірювань таким амперметром залежать від числа витків та перерізу дроту обмотки I трансформатора: зі зменшенням числа витків та збільшенням перерізу дроту цієї обмотки межі вимірювань розширюються. При використанні вихідного трансформатора типу Рекорд приладом можна вимірювати струми до 3-4 А. Ваттметр змінного струму. Якщо напруга в мережі стабільна, то амперметр змінного струму (рис. 5) можна використовуватиме вимірювання потужності струму. Для градуювання такого приладу (за відсутності еталонного ватметра) до ланцюга підключають активне навантаження - лампу розжарювання, електроплитку або праску з відомим значенням потужності у ватах. Потім послідовно з навантаженням включають саморобний амперметр і, повільно повертаючи ручку потенціометра R1, збільшують напругу на неоновій лампі, доки вона не загориться. У момент запалення неонової лампи у відповідному місці шкали потенціометра відзначають значення потужності споживаного навантаження. Підключаючи різні навантаження відомої потужності, одержують шкалу, проградуйовану у ватах. Таким чином, на одному картонному диску амперметра потенціометра можна мати ще одну шкалу - шкалу потужності змінного струму. Вимірник RC. Цей прилад (рис. 6) призначений для вимірювання опорів резисторів від 10 Ом до 10 МОм та ємностей конденсаторів від 10 пф до 10 мкф. Він складається з генератора звукової частоти та вимірювального моста. Індикатором приладу є телефони Тлф. Похибка вимірів 10-15%.
Генератор, утворений неоновою лампою, обмоткою I трансформатора Тр, конденсатором С4 та резистором R5, живиться від зовнішнього джерела постійного струму (випрямляча) напругою 80-250 ст. Електронні коливання, що генеруються ним, частотою близько 1000 Гц індукуються в обмотці II трансформатора і живлять вимірювальний міст, в одне з плечів якого включається вимірюваний резистор (затискачі Rx) або конденсатор (затискачі Cx). Балансування моста здійснюють потенціометром, орієнтуючись по найслабшому або повністю зникаючому звуку в телефонах. Трансформатор вимірювача малогабаритний, із ставленням чисел витків в обмотках від 1:1 до 1:10. Для саморобного трансформатора можна використовувати осердя з площею перерізу 3-3,5 см2. Його первинна обмотка може мати 1000 витків, а вторинна від 1000 (співвідношення 1:1) до 10000 (співвідношення 1:10) витків дроту ПЕЛ 0,12-0,13. Номінали резисторів R1-R3 та конденсаторів C1-C3 треба підібрати якомога точніше, тому що від них залежить похибка вимірювань. Потенціометр R4 забезпечується шкалою, градуйованою по резисторах та конденсаторах з можливо меншими відхиленнями від номіналів. Конструкції приладів може бути довільними. Важливо, щоб вони були зручні при користуванні. Автор: В.Шилов Дивіться інші статті розділу Вимірювальна техніка. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Пилосос для камер зі змінними об'єктивами ▪ Побито рекорд передачі даних по оптоволокну Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ Розділ сайту Любителям подорожувати - поради туристу. Добірка статей ▪ стаття Не спокушуй мене без потреби. Крилатий вислів ▪ стаття Редактор ефірного промоції. Посадова інструкція ▪ стаття Набірний зварювальник на будь-яку потужність. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |