Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Доопрацювання приладу для вимірювання комплексного опору. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Вимірювальна техніка Вимірники комплексного опору (імпедансу) на основі дільника напруги та трьох вольтметрів відомі. Зокрема, їх використовують радіоаматори для вимірювання електричних параметрів антен [1]. Спрощену схему такого приладу показано на рис. 1. До джерела змінної напруги послідовно підключають досліджуваний комплексний опір (RH, Сн) і відомий (зразковий) реактивний ємнісний С0 або активний опір R0.
Залежність між експериментальними даними - виміряними значеннями напруги U1 U2, U3, константами fBX, Ro. С0 та шуканими параметрами RH, Сн описують рівняння [2]: При відомих значеннях зразкового опору R0 або ємності С0 а також частоти вхідного сигналу fBX похибка вимірювання комплексного опору визначається похибкою вимірювання напруги U1-U3. Для підвищення точності потрібно стежити за сталістю напруги U1 та частоти сигналу, а опір зразкового елемента (R0, С) не повинен істотно відрізнятись від очікуваного опору навантаження. Якщо імпеданс навантаження невідомий, встановлюють зразковий резистор R0 опором 50... 100 Ом і проводять вимірювання. При відмінності напруги U2 і U3 більш ніж удвічі у відповідну сторону змінюють опір резистора R0 і повторюють вимірювання. За формулами (3б) та (5), використовуючи (1) і (2), визначають речовинну частину опору - RH. Замінивши резистор R0 конденсатором С0 з ємнісним опором на частоті вимірювання, приблизно рівним опору резистора R0 проводять вимірювання і аналогічно (За) і (4) визначають реактивну складову невідомого опору Хн. Якщо результат має знак плюс, реактивна складова має ємнісний характер, а якщо мінус – індуктивний. За формулою (6) або (7) знаходять ємність чи індуктивність навантаження.
Напруги Ut і U3 можна вимірювати по відношенню до загального дроту стандартним вольтметром змінного струму з великим вхідним опором, а виміряти напругу U2 подібним чином неможливо. Тому для реалізації вимірювача в діапазоні радіочастот вдаються до перетворення змінної напруги на постійне за допомогою випрямляча на напівпровідниковому діоді. Випрямлену напругу вимірюють вольтметром постійного струму. Для уніфікації вимірювань аналогічно вимірюють напруги U1 та U3. Один із джерел похибки - несиметричність напруги генератора, джерела високочастотного сигналу. Ця особливість повинна бути врахована, тому у вимірниках з випрямлячами повинна вимірюватися амплітуда однієї і тієї ж напівхвилі змінної напруги. Крім того, діодні випрямлячі внаслідок нелінійної передавальної характеристики при напрузі менше 1 В вносять додаткову похибку, яка може бути зменшена за рахунок застосування калібрувальних графіків [3] або поправочних таблиць. Схема запропонованого вимірювача показано на рис. 2. Резистор R1 забезпечує узгодження пристрою з виходом сигналу генератора. Випрямляч на діоді VD1, залежно від положення контактів перемикачів SA1 та SA2, може бути підключений до різних точок пристрою. У вказаному на схемі положенні перемикачів вимірюється напруга U1. У нижньому положенні рухомого контакту перемикача SA1 (SA2 у верхньому) – U3, а в нижньому SA2 (SA1 у верхньому) – U2. Вихід випрямляча через ФНЧ R2R3C2 підключають до постійного струму вольтметра, в якості якого можна застосувати цифровий мультиметр. Усі деталі монтують у пластмасовому корпусі розмірами 30x80x120 мм. Вхідне ВЧ гніздо XW1 (BNC-124) розміщують на одній з бічних сторін, гнізда для підключення навантаження (натискні клемники РТ-213-03, РТ-224-01) - на сусідній, перемикачі - П2К з поверненням повторним натисканням і гнізда для підключення зразкових елементів (РТ-213-03, РТ-224-01) – на верхній. Усі зазначені елементи слід розташувати якомога ближче один до одного. Діод VD1 та конденсатор С1 монтують на висновках перемикачів. Гнізда XS1, XS2 можуть бути будь-якого типу, їх розміщують на вільній стінці корпусу, ними встановлюють конденсатор С2. Резистори R2 та R3 припаюють між висновками перемикачів та гніздами XS1, XS2. Вимірювач калібрують наступним чином. На вхід (гніздо XW1) подають змінну напругу генератора (як правило, 1 В), до контактів ХТ1 та ХТ2 підключають резистори С2-10 по 51 Ом, а до гнізд XS1, XS2 - вольтметр постійного струму. Підбіркою резистора R3 встановлюють показання вольтметра рівними 1 В. Потім проводять визначення поправочних коефіцієнтів, які дозволять підвищити точність вимірів. Для цього на вхід подають постійну напругу 1, до контактів ХТ1 і ХТ2 підключають резистори опором 10... 100 Ом так, щоб на контактах ХТ2 отримати напругу, наприклад, близько 50 мВ, і проводять вимірювання вольтметром постійного струму на контактах ХТ1 (U2 =) та ХТ2 (U3=). Подавши на вхід змінну напругу 1 частотою 1,6 МГц, проводять вимірювання напруг U2вч і U3B4 і знаходять поправочні коефіцієнти для цієї частоти Р2 = U2 = - і2Вч і Р3 = U3 = -U3B4 Аналогічним чином визначають поправочні коефіцієнти на інших частотах до 30 МГц . Підключивши до контактів ХТ1 та ХТ2 резистори з іншими опорами, повторюють вимірювання та знаходять поправочні коефіцієнти для інших значень напруги U2 та U3 на різних частотах. Отримані результати зводять у таблицю, яку використовують під час проведення вимірювань імпедансу навантаження. література
Автор: В.Коробейніков Дивіться інші статті розділу Вимірювальна техніка. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Двовимірні графенові транзистори ▪ Мозок хлопчиків та дівчаток по-різному реагує на стрес ▪ AA/AAA-акумулятори з батарей гібридних авто ▪ Новий унікальний тип магніту Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки. Добірка статей ▪ стаття Пікейні жилети. Крилатий вислів ▪ стаття Еліпсограф. Домашня майстерня ▪ стаття Замазка для бочок. Прості рецепти та поради ▪ стаття Рідина, що переміщається. Секрет фокусу
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |