Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Підсилювач потужності із трьома станами. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Блоки живлення У статті описано нереверсивний підсилювач потужності, який працює на постійному струмі в режимі перемикання на активно-індуктивне навантаження. З метою зменшення енергоспоживання після спрацьовування виконавчого механізму навантаження переводять з номінальної постійної напруги у третій стан - режим імпульсного живлення з нерегульованою шпаруватістю. Активно-індуктивні навантаження (соленоїди, муфти, електромагніти, реле та ін.), що працюють на постійному струмі, широко застосовують як на виробництві, так і в побуті. Більшість таких навантажень працюють у режимі "включено-відключено", підключають їх через підсилювачі, і вони не вимагають реверсу (зміни знаку вихідної напруги). Зазвичай такий підсилювач працює в релейному режимі, коли сигнал керування приймає тільки два крайні значення, що відповідають або відсутності струму в навантаженні, або номінальному струму. Розмір тягового зусилля виконавчого механізму забезпечується номінальним струмом навантаження. Після того як виконавчий механізм спрацював, провідність його магнітного ланцюга збільшується, і для підтримки його в робочому стані струм навантаження необхідно зменшити, якраз удвічі в порівнянні з номінальним струмом, що дозволить економити електроенергію. Релейний режим роботи підсилювача виключає третій стан ланцюга навантаження без додаткового баластного резистора, який гасить частину напруги навантаження, або без додаткового джерела живлення з напругою, що дорівнює половині від номінального. Такі підсилювачі описані, наприклад, [1], і відомі під різними назвами. Наявність баласту чи додаткового джерела живлення є основним недоліком таких схем. Пристрої, описані нижче, після включення режим номінальних струмів через деякий заданий час переходять у третій стан, при якому на навантаженні встановлюється частина номінальної напруги, причому нерегульована величина останнього виходить в результаті зміни відносної тривалості імпульсної напруги на навантаженні, тобто. шляхом широтно-імпульсної модуляції (ШІМ) підсилювача. Управління підсилювачем ведуть від ШІМ-модулятора, що працює на певній частоті, яка залежить від постійного часу навантаження. Основні технічні характеристики пристрою:
Пристрій (рис.1) складається з підсилювача потужності (РОЗУМ) на транзисторах VT1 і VT2, що працює в режимі перемикань, і логічної схеми DD1, що управляє ним, виконаної на одному корпусі мікросхеми К561ЛН2. Живлення мікросхеми здійснюється від вхідного сигналу, причому брязкіт вхідного сигналу для надійної роботи пристрою повинен бути відсутнім. На інверторах DD1.1 та DD1.4 виконано схему затримки вхідного сигналу, на інверторах DD1.2, DD1.3 та DD1.5 - схема генератора прямокутних імпульсів, який може забезпечити як необхідну частоту (конденсатор С2), так і відносну тривалість імпульсів (Резистори R3, R4). Діод VD4 виконує роль схеми антизбігів, а інвертор DD1.6 використовується для отримання необхідної величини та фази сигналу, що управляє РОЗУМ. Діоди VD5, VD6 захищають підсилювач у разі короткого замикання навантаження, яке шунтується зворотним діодом VD7. Працює пристрій в такий спосіб. У вихідному стані вхідна напруга не подано, мікросхема не запитана, напруга, що управляє, на вхід РОЗУМ не надходить, навантаження знеструмлена. При подачі на вхід пристрою напруги управління на DD1 надходить напруга живлення, починається заряд конденсатора С1, і до моменту появи на конденсаторі напруги, що дорівнює пороговому напрузі перемикання інвертора (tвкл=0,7R1C1), напруга на виході 12 дорівнює лог."0". Одночасно на виході генератора 6 з'являється прямокутна напруга зі шпаруватістю, що дорівнює 2, але до моменту спрацьовування схеми затримки на виході 10 інвертора DD1.6 зберігається напруга лог."1". РОЗУМ включається, навантаження живиться номінальною напругою. Ця напруга утримується на навантаженні до моменту закінчення перехідних процесів і може змінюватись від десятих часток секунди до декількох секунд вибором конденсатора С1. Після спрацьовування схеми затримки при лог."1" на виході генератора 6 з'являється лог."1" на вході 11 інвертора DD1.6 і відповідно лог."0" на його виході 10. РОЗУМ закривається, напруга з навантаження знімається. Поява лог."0" на виході генератора приведе знову до включення РОЗУМ, на навантаження Y1 знову буде подано напругу і т.д. Якщо на виході генератора є прямокутні імпульси зі шпаруватістю 2, то на навантаженні буде напруга, що дорівнює 0,5 Uном. Навантаження живиться модульованою за тривалістю імпульсною напругою з постійною частотою прямування. Як відомо [2], в активно-індуктивному навантаженні струм може протікати безперервно через транзистор від джерела живлення, а при закритому транзисторі під дією ЕРС самоіндукції через діод, що шунтує навантаження. Середня напруга на навантаженні неза- висимо від величини індуктивності Uн = kUп, де k - тривалість імпульсу по відношенню до періоду повторення імпульсів (величина зворотна шпаруватості); Uп – напруга джерела живлення навантаження. Зі збільшенням відношення постійного часу навантаження = Lн/Rн до періоду повторення імпульсів настає режим безперервних струмів навантаження. З урахуванням мінімальних пульсацій струму в навантаженні тривалість імпульсу повинна становити tі =? / (5 ... 7). (1) Частота імпульсів вибирається у межах від кількох десятків до кількох сотень (і навіть тисяч) Гц залежно від постійного часу τ.
Основні технічні характеристики пристрою за рис.2:
У показаних на рис.1 і рис.2 пристрої частота імпульсів становить 50 Гц, що підходить для великого класу активно-індуктивних навантажень, для яких дотримується умова (1). У схемі рис.2 у модулі А1 стосовно схеми рис.1 необхідно: 1) перемичку 4-5 зняти; 2) встановити перемичку 4-6; 3) на місце діода VD4 встановити перемичку; 4) встановити R5 = R6 = 9,1 кОм. Працює пристрій аналогічно вищеописаному за рис.1. Схеми, показані на рис.3,4,5 є варіантами основної схеми рис.1, але з такими змінами в модулі А1: Для рис.3 у модулі А1 необхідно: 1) перемичку 4-5 зняти; 2) встановити перемичку 4-6; 3) на місце діода VD4 встановити перемичку; 4) встановити R5 = R6 = 3,9 кОм; С1 = 0,47 мкф; С2 = 0,01 мкф. Для рис.4 у модулі А1 необхідно: 1) перемичку 4-5 зняти; 2) встановити перемичку 4-6; 3) на місце діода VD4 встановити перемичку, замість резисторів R5, R6 встановити діоди катодом до виходу мікросхеми; 4) встановити С1 = 0,47 мкф; С2 = 0,01 мкф. Для рис.5 у модулі А1 необхідно: 1) перемичку 4-5 зняти; 2) встановити перемичку 4-6; 3) на місце діода VD4 встановити перемичку; 4) встановити С1 = 10 мкФ; С2 = 0,1 мкФ; R5 = R6 = 3,9 кОм. Схему рис.3 випробовували з навантаженням у вигляді реле РЕН34 (паспорт ХП4.500.030-01) з номінальною напругою 12, опором обмотки 75 Ом і струмом спрацьовування 160 мА. При встановленні в схему модуля А1 конденсатора С1 = 0,1 мкФ на виході генератора встановлювалася прямокутна напруга з частотою 50 Гц. При цьому реле вібрувало. Коли замість резисторів R3, R4 впаяли змінний резистор опором 220 кОм, на обмотці реле встановилася напруга з тривалістю імпульсу 15 мс, паузи 25 мс, і брязкіт реле припинився, струм в обмотці реле став безперервним (140 ,10,4 В (економічність режиму при цьому не досягнуто). Якщо встановити номінали: R2 = 82 кОм; R3 = 200 кОм; С2 = 0,01 мкФ, то прямокутна напруга слідує з частотою 400 Гц, брязкальця контактів немає. Середнє значення напруги на обмотці 6, струм в обмотці безперервний і дорівнює 80 мА. У цьому випадку досягнуто економічності режиму. Схему рис.4 можна використовувати для управління малопотужним активно-індуктивним навантаженням, робочий струм якого відповідає вхідному струму при лог. "0" на виході мікросхеми. Схему рис.5 можна використовуватиме управління лампою розжарювання. Спочатку на навантаження надходить частина напруги, а після прогрівання нитки напруження напруга стає номінальною. Деталі. Усі резистори у схемах типу МЛТ. Резистори потужністю 0,25 Вт у модулі А1 можна замінити резистори потужністю 0,125 Вт, але габарити модуля це не зменшить. Маломощние діоди можна замінити на КД102, КД103, діод КД226 - КД213А. Конденсатори типу К739, К73-17 МБМ. Електролітичний конденсатор типу С1 типу К52, К53, К50-16, К50-24. Частоту генератора зручно вибирати конденсатором С2. Пристрої, описані вище, можна застосовувати на виробництві різних типів виконавчих пристроїв, але надійність їх роботи в неномінальних режимах повинна бути перевірена на практиці. Зокрема їх застосування залежить від повторно-часового режиму роботи виконавчого механізму. література:
Автор: В.А.Єрмолов Дивіться інші статті розділу Блоки живлення. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Нові відеокамери JVC замість плівки використовують жорсткі диски ▪ Папір багаторазового користування ▪ Безпілотний автомобіль вирахує лихачів ▪ Сітківка ока допоможе витримати зміну часових поясів Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ Розділ сайту Електрику. ПУЕ. Добірка статей ▪ стаття Мігель де Унамуно. Знамениті афоризми ▪ стаття На кого полюють шимпанзе, використовуючи дерев'яні подоби копій? Детальна відповідь ▪ стаття Робота на пральній машині. Типова інструкція з охорони праці ▪ стаття Жива та мертва вода. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття Випрямляч для живлення підсилювача ЗЧ. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |