Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ 120-вольтний блок живлення у мережі 220 вольт. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Блоки живлення Напевно, багато хто стикався з такою ситуацією, коли куплений імпортний побутовий прилад (наприклад, телефон або калькулятор) виявлявся укомплектованим виносним блоком живлення на мережеву напругу 120 В. Випадок цей, звичайно, приємним не назвеш, проте радіоаматору цілком під силу "змусити" блок нормально працювати та від мережевої напруги 220 В. Як доопрацювати 120-вольтний виносний малопотужний блок живлення для включення до мережі 220 В? Це можна зробити кількома способами. Розглянемо їх коротко. Як правило, вся "начинка" блоку складається з мережевого трансформатора, випрямляча і конденсатора, що згладжує. Тому спосіб перший – розібрати трансформатор, видалити з каркасу всі обмотки, розрахувати їх заново вже на 220 В, знову намотати котушку та зібрати трансформатор. Розрахунок трансформатора складності не становить [1], а ось намотування вимагатиме чимало турбот і, звичайно, досвіду. Непереборною перешкодою при використанні цього способу може стати той факт, що магнітопровід імпортного трансформатора часто виконують нерозбірним - пластини "намертво" з'єднують вузьким зварним швом. В цьому випадку можна лише порекомендувати викинути трансформатор і підібрати відповідну йому заміну з магнітопроводом такого ж (або трохи більшого) перерізу. Тим, кому перемотування трансформатора здасться неприйнятним, пропонуємо інший очевидний спосіб - включити послідовно з обмоткою мережного трансформатора баластний резистор, попередньо розрахувавши його опір (в омах) за формулою: Rбал = 12000/РГ, де РГ - габаритна потужність трансформатора у ватах, що зазвичай вказується на корпусі блоку. Спосіб дуже простий, але якщо підрахувати потужність, яка виділятиметься на цьому резисторі (а вона приблизно дорівнює потужності трансформатора!), то стане зрозуміло, що застосовність способу обмежена. Замість баластового резистора можна використовувати баластний конденсатор [2]. Тоді з тепловою потужністю проблем, що виділяється в ньому, не буде - вона близька до нуля, але конденсатор знадобиться значних розмірів. Досить сказати, що його номінальна напруга має бути не меншою за 520 В! Для підключення до мережі малопотужних електроприладів із постійним споживанням потужності іноді застосовують ще один спосіб, що ґрунтується на явищі резонансу струму. Воно може відбуватися у двох паралельних гілках електричного ланцюга, що живиться змінною напругою, якщо характер опору однієї гілки індуктивний, а інший - ємнісний (див. схему). Тут Rекв і Lекв - відповідно еквівалентні активний опір та індуктивність трансформатора блоку живлення, наведені до його мережевої обмотки, а елементи R1 та С1 введені додатково для реалізації резонансу струму. Легко бачити, що R1 - той самий баластний резистор, але конденсатор С1 тут компенсує індуктивну складову струму первинної обмотки, тому потужність, що виділяється на баластному резистори, менше на 30...50%. Амплітудна напруга на конденсаторі С1 навіть у момент включення вбирається у 200 У. Таким чином, необхідно лише визначити номінали додаткових елементів, а для цього потрібно знати Rекв та Lекв. На блоці живлення зазвичай вказують вхідну номінальну напругу блоку живлення UBX, повну габаритну потужність Рг, вихідну напругу UBиX, струм навантаження lH і іноді - споживаний струм lBX. Омметром слід виміряти опір мережевий RI та вторинної RII обмоток трансформатора. Розрахунок починають з визначення споживаного струму (якщо він не вказано): lBX=Рг/UBX. Далі підраховують активну потужність, що споживається блоком живлення від мережі: Ра = I2BX · RI + I2H · RII + IH · Uвих (передбачається, що навантаження блоку чисто активне і не враховуються втрати на вихровий струм і перемагнічування магнітопроводу), і реактивну потужність: Рх = √ рг2 - Ра2. За значеннями активної та реактивної потужності розраховують еквівалентні активний опір та індуктивність трансформатора, наведені до його мережної обмотки: Рекв = Ра / | 2BX; Lекв = Pх / ω · I2BX, де ω - 2π · f; f – частота напруги мережі – 50 Гц. Місткість конденсатора С1 визначають з умови рівності нулю реактивної провідності ланцюга, утвореної паралельним включенням конденсатора та трансформатора: С1 = Lекв / А, де A = ω2 · L2екв + R2екв. Опір баластового резистора R1 та його потужність PR1 розраховують за формулами: R1=A/Rекв(UC/UBX-1); PR1=UBX-Rекв(UC-UBX)/A, де UC=220 Ст. Запропонована методика була використана при доопрацюванні виносного блоку живлення для калькулятора, який мав такі параметри: UBX = 120; Рг = 3-A; Uвиx = 5,6; lH=0,2 А; опір обмоток, виміряний омметром, RI=764 Ом; RII = 3 Ом. За вихідними значеннями було розраховано параметри елементів: Rекв=2748 Ом; Lекв = 12,54 Гн; С1 = 0,54 мкФ; R1 = 6987 Ом; PR1 = 1,48 Вт. Вибираємо конденсатор МБГЧ ємністю 0,5 мкФ на напругу 250 В та резистор МЛТ-2 опором 6,8 кОм. Розрахунки показали, що при включенні напруга на конденсаторі не перевищує значення, відповідного режиму (120 В), а при відключенні - перевищує всього на 4 %. На закінчення – деякі рекомендації. Місткість конденсатора С1 бажано вибирати можливо ближче до розрахункової. Цього домагаються паралельним включенням необхідної кількості конденсаторів (значення ємності у своїй підсумовуються). Номінальна напруга всіх конденсаторів має бути не менше 200 В. Конденсатори слід використовувати паперові (МБГЧ, МБГП та ін.), призначені для роботи в ланцюзі змінного струму; при виборі типу та номінальної напруги необхідно скористатися довідником з електричних конденсаторів. Потужність резистора R1 вибирають більше за розрахункову. Іноді потрібне коригування опору резистора, яке краще проводити при підключенні до блоку живлення номінального навантаження. При зниженій вихідній напрузі опір має бути меншим, при підвищеному - більше. Конденсатор і резистор можна розмістити всередині блоку живлення, якщо знайдеться вільне місце (не забудьте в стінках блоку просвердлити вентиляційні отвори) або окремому корпусі, виконаному у вигляді перехідника. література
Автор: В.Чуднов, м.Раменське Московської обл. Дивіться інші статті розділу Блоки живлення. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Смартфон LG G Pro Lite Dual (D686) ▪ Високоточні програмовані підсилювачі ▪ Розумні побутові прилади з доступом до Інтернету ▪ Ліки випробовуватимуть на симуляторі людину Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Технології радіоаматора. Добірка статей ▪ стаття Усі брешуть календарі. Крилатий вислів ▪ стаття Хто вигадав комікси? Детальна відповідь ▪ стаття Помічник режисера ТБ. Посадова інструкція ▪ стаття Рисові вази. Секрет фокусу
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |