Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Стереофонічний УКХ-ЧМ приймач. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Радіоприйом Радіомовлення в діапазонах УКХ дозволяє забезпечити радіослухачів більш високою якістю звукового сигналу порівняно з мовленням у діапазонах довгих, середніх та коротких хвиль. Більше того, боротьба за якість прийому призвела до появи промислових та радіоаматорських приймачів виключно для прийому в УКХ діапазонах. До уваги читачів пропонується одна з таких аматорських розробок. І хоча автор називає свою конструкцію складною, ми не схильні драматизувати оцінку. Просто скажемо, що підвищення якості роботи (непогане стерео у двох форматах стандарту) потребує певних витрат. Конструкція приймача, що описується, призначена для прослуховування радіомовних стерео- і монофонічних УКХ-ЧМ радіостанцій в діапазоні 65,8...74 МГц і 88...108 МГц, а також звукового супроводу телевізійних передач на всіх каналах MB і ДМВ. Передбачено можливість прийому стереофонічних програм як із полярною модуляцією, так і з пілот-тоном. У пам'ять приймача можна запрограмувати налаштування на 55 радіостанцій і, при необхідності, швидко вибрати будь-яку з них, користуючись пультом дистанційного керування або безпосередньо кнопками на передній панелі приймача. Гучність та стереобаланс також регулюються як дистанційно, так і з панелі керування. Номер каналу та вся необхідна інформація під час налаштування висвічується на дворозрядному семисегментному індикаторі. Пропонована конструкція є спробою створити зручний в експлуатації пристрій, придатний для якісного стереоприймання за умов місцевості з великою кількістю телевізійних та УКХ-ЧМ радіостанцій. Незважаючи на порівняно складну схему, приймач простий у налагодженні та експлуатації. Він зібраний із доступних деталей і складається з кількох функціонально закінчених блоків, зібраних на окремих платах. Це дозволяє при повторенні конструкції легко вносити до неї будь-які зміни та доповнення. Приймач виконаний за схемою із подвійним перетворенням частоти. Сигнал, прийнятий антеною, перетворюється на першу ПЧ стандартним телевізійним селектором каналів типу СК-418-8. Можна використовувати і СК-В-41 або якийсь імпортний, розрахований на роботу в діапазонах MB, ДМВ та КАТВ (кабельне телебачення) 110...174 МГц. Застосовувати застарілі селектори типу СКМ-24 не рекомендується, тому що вони не перекривають діапазон 100...108 МГц і мають менше посилення. Як відомо, будь-який супергетеродинний приймач, крім основного каналу, має і позасмугові канали прийому на дзеркальній та проміжній частотах, а також за рахунок перетворення на гармоніках та субгармонік частоти коливань гетеродина, тобто. прийом на частотах fnp=mfг ± nfc, де m, n = 1, 2, 3 ...; fnp – проміжна частота; fг – частота гетеродину; fc – частота сигналу. Приймач має два гетеродини, тому позасмугових каналів у ньому ще більше, оскільки сигнали гетеродинів можуть взаємодіяти між собою на нелінійних елементах пристрою. Звичайно, переважна більшість цих побічних каналів відфільтровується вхідними контурами селектора каналів та смуговими фільтрами першої та другої ПЛ. Однак частоту гетеродина і ПЧ все ж таки рекомендується вибирати так, щоб комбінаційні частоти не опинилися в області частот корисного сигналу. Іншими словами, щоб поблизу радіостанцій, що приймалися в даній місцевості, не було уражених точок. Досягається це вибором значення першої ПЧ, що має лежати межах частот 32,5...38 МГц. В авторському варіанті перша ПЧ дорівнює 32,8 МГц (ПЧ1). З виходу селектора каналів сигнал ПЧ1 подається на блок ПЧ-ЧМ (А2). Його схема показано на рис.1. Після посилення каскадом на VT1 та двоконтурного смугового фільтра L1 - L3, С4 - С8 сигнал подається на другий перетворювач частоти, виконаний на мікросхемі DA1. Гетеродин з коливальним контуром на L4, С10 - З13 працює на частоті 22,1 МГц. Друга ПЧ стандартна – 10,7 МГц (ПЧ2). Вона виділяється на контурі L5C15, проходить через фільтр основної селекції ZQ1 та надходить на вхід багатофункціональної мікросхеми DA2. Фільтр повинен мати смугу пропускання 250...300 кгц. Можна використовувати фільтр зосередженої селекції типу ФП1П-0496 або імпортний.
Мікросхема ОД2 включена за типовою схемою та здійснює основне посилення, обмеження та демодуляцію. Крім того, вона виробляє напругу АПЧГ та сигнал налаштування ("Настр."), що подається в блок керування. Після отримання цього сигналу блок управління знижує швидкість перебудови приймача для полегшення точного попереднього налаштування станцію. З блоку управління на виведення 2 мікросхеми DA2 приходить сигнал "Блк. АПЧГ", що відключає АПЧГ на час перебудови приймача. Демодулированный НЧ сигнал з виведення 7 мікросхеми DA2 через резистор R22 надходить на вхід блоку стереодекодерів (A3). Схема цього блоку наведено на рис. 2. На транзисторах VT1, VT2 зібрано попередній підсилювач. Підстроєні резистори R5 та R6 призначені для вибору оптимального рівня вхідного сигналу для мікросхем стереодекодерів DA2 та DA1 відповідно.
Стереодекодер для сигналу з полярною модуляцією системою 01 RT (діапазон частот 65,8...74 МГц) виконаний на мікросхемі DA1 типу К174ХА14. Застосовувати більш сучасну розробку К174ХА35 не рекомендується, тому що в умовах реальних сигналів вона працює дуже нестійко, з помітними на слух клацаннями і постійно перемикається з режиму "Стерео" в режим "Моно". Стереодекодер на мікросхемі К174ХА14 працює набагато стійкіше. Він зібраний за схемою, яка докладно описана в [1]. Стереодекодер для сигналу з пілот-тоном за системою CCIR (діапазон частот 88...108 МГц) зібраний на мікросхемі DA2 типу ТА7342Р також за типовою схемою. Перемикання стереодекодерів здійснюється сигналом "ПМ/Пілот", що подається від блоку керування. При високому рівні сигналу транзистор VT3 відкритий, а транзистор VT4 закритий і напруга живлення подається на мікросхему DA1. При низькому рівні сигналу живлення подається на мікросхему DA2 та відключається від мікросхеми DA1. Обидві мікросхеми мають автоматичний вбудований перемикач "Моно-Стерео", тому примусове включення режиму "Моно" не передбачено. Для переходу в цей режим досить просто включити "не той" стереодекодер. Наприклад, для прийому в монофонічному режимі станції, що працює за системою з полярною модуляцією, потрібно включити стереодекодер для системи з пілот-тоном. Зрозуміло, дещо ускладнивши схему блоку A3 можна реалізувати і примусове включення "Моно". Однак, як показала практика експлуатації, потреби в цьому немає. Вихідні сигнали стереодекодерів подаються на вхід блоку фільтрів та електронного регулятора гучності А4. Його схема показано на рис. 3.
На мікросхемі DA1 К548УН1 зібрано попередній підсилювач. Його призначення – нормувати рівні сигналів із виходів стереодекодерів. Як DA1 допустимо використовувати будь-який малошумливий ОУ в стандартному включенні. На мікросхемі DA2 зібраний активний фільтр придушення залишків частот комплексного стереосигналу. За відсутності мікросхеми К174УН10 фільтр можна зібрати за будь-якою іншою схемою, наприклад, так, як рекомендується в [2]. Електронний регулятор гучності та стереобалансу зібраний на мікросхемі DA3 блоку А4 за типовою схемою. Регулююча напруга подається на висновки 13 та 12 цієї мікросхеми від блоку управління. Сигнал з виходів "Вих. 1А" та "Вих. 1В" подається на зовнішній роз'єм для запису на магнітофон. Його рівень залежить від регулювання гучності. З виходів "Вих. 2А" та "Вих. 2В" сигнал подається на підсилювач потужності та на роз'єм, призначений для підключення зовнішнього високоякісного кінцевого УНЧ. Підсилювач потужності приймача (А5) виконаний на мікросхемі К174Н14. Якихось особливостей він не має. Схема одного каналу підсилювача показано на рис. 4.
Блок живлення (А6) зібраний за трансформаторною схемою, його схема наведена на рис. 5.
Блок управління приймача (А7) виконаний на основі "телевізійного" контролера КР1853ВГ1-03. Його схема показано на рис. 6. В основному вона повторює схему системи налаштування СН-44 для вітчизняних телевізорів 4-го покоління. Відмінності полягають у виключенні чергового режиму та у схемі дешифратора діапазону.
Дешифратор виконаний на мікросхемі DD3 та транзисторах VT7 - VT9. Необхідність у такому ускладненні схеми пояснюється тим, що у контролері швидкість зміни напруги налаштування різна у різних діапазонах. Радіосигнал займає значно меншу смугу частот, ніж телевізійний, тому швидкість перебудови по діапазону повинна бути меншою. У пропонованій схемі діапазон 1-2 контролера не використовується, діапазон 3 відповідає смузі частот 50... 100 МГц, діапазон 4-5 - 100...230 МГц, а діапазон Н - ДМВ. На індикаторі діапазони відображаються так, як показано на рис. 7: а) - напруга в нижньому кінці діапазону 50...100 МГц; б) - у центрі діапазону 100...230 МГц; в) – у верхньому кінці діапазону ДМВ. Верхні тире індикатора використовуються як трирівневе відображення напруги налаштування. Блок індикаторів HL1 має схему з'єднання елементів із загальним анодом, тип індикатора будь-який, наприклад КИПЦ09І-2/7К.
Для дистанційного керування використовується стандартний пульт ПДК-44 (RC-401) від телевізорів 4-го покоління. Цей пульт виконаний на основі мікросхеми IRT1260 фірми ITT, що має вітчизняний аналог КР1056ХЛ1. Призначення кнопок місцевої клавіатури наведено у таблиці. Відповідні кнопки ПДК виконують аналогічну функцію. Температурний коефіцієнт стабілітронів VD6 та VD7 (див. рис. 6) визначає стабільність налаштування приймача. В авторському варіанті найкраща термокомпенсація частоти гетеродина вийшла при використанні чотирьох послідовно включених стабілітронів - двох Д814Б та двох КС191Ф. Мікросхема КР1853ВГ1-03 це аналог SAA1293A-03 фірми ITT, КР1628РР2 - MDA2062, вхідний підсилювач ІЧ ДУ ТВА2800 має вітчизняні аналоги КР1054УІ1, КР1054ХАЗ, КР1056. Номери висновків на мал. 1 наведені для мікросхем КР1084РР1 і ТВА6 у корпусі з 1628-ма висновками. Для 2-вивідного корпусу номери висновків з 2800-го по 14-й слід збільшити на 16. Кнопки SB8 - SB14 - на замикання без фіксації. Схема міжблочних з'єднань приймача показано на рис. 8.
Дроселі L1 – L7 – це феритові трубчасті магнітопроводи, надіті на відповідні провідники. Можна використовувати магнітопроводи з фериту Ф600 від дроселів ДМ-0,1. Як дроселі L8 і L9 використані ДМ-0,1 з індуктивністю 500 мкГн. Світлодіоди HL1 – HL3 розміщені на передній панелі приймача, HL1 індикує налаштування на станцію, a HL2 та HL3 – наявність стереосигналу по системі з полярною модуляцією та пілот-тоном відповідно. Елементи С1 – С4, R1 – R4, L1 – L9 розташовані навісним монтажем на висновках блоків А1, А5 та А7. Роз'єми Х2 та Х3 типу ОНЦ-КГ-4-5/16-Р призначені для підключення входів магнітофона та зовнішнього УМЗЧ відповідно. Вони розташовані на задній стінці приймача. Там же розміщуються ІХ1 для підключення живлення 220 В і Х4 Х5 для підключення акустичних систем каналів А і В. Ця конструкція розрахована на повторення досить кваліфікованими радіоаматорами, тому креслення друкованих плат не наводяться. При розміщенні деталей на платах необхідно дотримуватись загальних правил монтажу високочастотних конструкцій. Всередині корпусу плати слід розміщувати таким чином, щоб селектор каналів та блок ПЧ-ЧМ знаходилися на максимальній відстані від блоку керування. Регулюючі транзистори та мікросхеми стабілізаторів та підсилювачів потужності потрібно закріпити на радіаторі по можливості далі від високочастотних блоків та блоку стереодекодерів. Всі контурні котушки в блоці ПЧ-ЧМ намотані дротом ПЕВ 0,28 мм на каркасах діаметром 7 мм з підбудовниками з фериту Ф100. Такі каркаси використовувалися в контурах діапазонів KB приймача "ОКЕАН". Котушки зв'язку намотані дротом ПЕВ 0,1 мм поверх відповідних контурних котушок. Усі коливальні контури поміщені в латунні або алюмінієві екрани. Число витків котушок: L1 – 3+3, L2 – 6, L3 – 3, L4 – 10, L5 – 6+6, L6 – 5, L7 – 6. Елементи блоку стереодекодерів С6, R7, R8 згідно з довідковими даними на мікросхему К174ХА14 повинні бути підібрані з точністю ±1%, але без особливої шкоди для якості цілком можна використовувати найближчий стандартний номінал. Конденсатор С12 неполярний. Якщо немає конденсатора потрібної ємності, його можна становити з трьох К10-47 (варіант а).
Конденсатори С9 і С30 визначають частоту ГУНа мікросхем, тому вони повинні бути з меншим ТКЕ. Зі старих типів можна рекомендувати КСВ-Г. До інших елементів блоку спеціальних вимог не пред'являється. Налагодження блоку А2 ПЧ-ЧМ особливостей немає і виконується за стандартною методикою. Конденсатор С9 має бути припаяний безпосередньо до висновків 12 та 1 мікросхеми К174ХА6 з боку друкованих провідників. Налагодження блоку стереодекодерів A3 полягає у підстроюванні частоти ГУНа резисторами R9 і R29 до надійного захоплення частоти піднесучою системою ФАПЧ мікросхем. Цей момент визначається із запалювання світлодіода HL2 або HL3. Резисторами R5 і R6 досягають однакового рівня сигналів на виході стереодекодерів. У блоці управління необхідно виставити опції в незалежній пам'яті DD2. Робиться це в сервісному режимі лише з ПДК. Для входу в цей режим необхідно натиснути та протягом 0,5 с утримувати кнопку "СЕРВІС" ПДК. Після появи на індикаторі символів "СН°" слід відпустити та повторно натиснути цю кнопку. Після появи символів "ОР" потрібно вибрати номер опції на лівому індикаторі клавішею "Гучність+" або "Гучність-", а потім встановити або скинути відповідні біти опцій на правому. індикатор за допомогою цифрових клавіш ПДК Усі необхідні установки показані на мал.
Після програмування кожного байта опцій слід натискати клавішу "ПАМ'ЯТЬ" ПДК для запису інформації в незалежну пам'ять. Попереднє налаштування на радіостанції здійснюється аналогічно до налаштування телевізора 4-го покоління з системою налаштування СН-44. Спочатку необхідно вибрати діапазон кнопкою "ДІАПАЗОН", потім кнопкою "НАЛАШТУВАННЯ+" або "НАЛАШТУВАННЯ-" ПДУ або місцевої панелі налаштуватись на бажану станцію, а кнопкою "ПМ/Пілот" вибрати відповідну систему. При цьому індикатор починає блимати. Включення стереодекодера для системи з полярною модуляцією індикується точкою, що світиться, на правому знайомому індикатора. Потім кнопкою "ПРОГРАМИ-" або "ПРОГРАМИ+" вибирають номер каналу станції в межах від 1 до 55. Можна скористатися і цифровими клавішами ПДУ. Для запам'ятовування інформації необхідно натиснути клавішу "ПАМ'ЯТЬ", індикатор припиняє миготіння. Надалі налаштування на запрограмовані станції здійснюється перебором каналів у бік збільшення або зменшення кнопкою "ПРОГРАМИ+" або "ПРОГРАМИ-" відповідно. З ПДК можливе безпосереднє введення номера каналу цифровими кнопками. Положення регуляторів гучності та стереобалансу також заноситься в незалежну пам'ять при натисканні кнопки "ПАМ'ЯТЬ". Більш детально робота контролера КР1853ВГ1-03 та процедура налаштування описані в [3] та [4]. Сумарне споживання від джерел +5 В, +12, +14 В-не більше 0,6 А, а від джерела +45 В - 0,05 А. література
Автор: І. Хлюпін, м. Довгопрудний Московської обл.; Публікація: Н. Большаков, rf.atnn.ru Дивіться інші статті розділу Радіоприйом. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Геймерські OLED-телевізори від LG ▪ Відкриті зірки, що утворюють золото ▪ Аналізуючи дії користувача, телефон працює довше ▪ Розумний датчик забруднення повітря IKEA VINDSTYRKA Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Шпигунські штучки. Добірка статей ▪ стаття Мої Левктри та Мантінея. Крилатий вислів ▪ стаття Чому у кита б'є фонтан? Детальна відповідь ▪ стаття Електромеханік тягової підстанції. Типова інструкція з охорони праці ▪ стаття Електронна вудка. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття Пальник для газополум'яного паяння. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |