ЧС приймач на діапазон 430 МГц. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Радіоприйом

 Коментарі до статті

Розвиток аматорського радіозв'язку на УКХ із застосуванням вузькосмугового ЧС стримується, як зазначалося в [1], насамперед відсутністю простих конструкцій УКХ ЧМ приймачів, передавачів та трансіверів.

Описуваний приймач завдяки застосуванню в ньому детектора з фазовим автопідстроюванням частоти (ФАПЧ) [2] порівняно простий. Апарат працює у смузі 430...440 МГц. Його чутливість при співвідношенні сигнал/шум 10 дБ дорівнює 0,1 мкВ.

Приймач побудований на супергетеродинній схемі з одним перетворенням частоти (рис. 1). Гетеродин складається з генератора G1 з кварцовою стабілізацією частоти, що виробляє коливання частотою 45 МГц, утроювачів частоти U3, U4, підсилювача А4 та смугових фільтрів Z5, Z6.

Ріс.1

Коливання частотою 405 МГц з гетеродина подаються на змішувач Ш. Сюди через вхідний фільтр Z1 надходять сигнали станцій. Перетворений змішувачем U1 спектр проміжних частот лежить в інтервалі 25...35 МГц. Смугу пропускання тракту ПЧ (з підсилювачами A1, A2) визначають фільтри Z2-Z4. Традиційна побудова приймача передбачає подальше застосування другого перетворювача частоти, що перебудовується другого гетеродина і узкополосного підсилювача ПЧ з ЧМ детектором - фактично необхідний додатковий ЧМ приймач. В даному апараті як вузькосмуговий ЧС приймача використаний приймач прямого перетворення з ФАПЧ U2, виконаний на одному транзисторі [3] і має хорошу чутливість і вибірковість.

Принципова схема сигнального тракту наведено на рис. 2. Змішувач виконаний на тунельному оберненому діоді VD1. Підсилювач ПЧ містить два однотипні каскади посилення, побудованих за каскодною схемою на транзисторах VT1, VT2 та VT3, VT4 відповідно. На транзисторі VT5 зібраний синхронний фазовий детектор, що перетворює проміжну частоту звукову. Перетворення відбувається на другій гармоніці коливань, що генеруються, так як контур L7C18C20 перебудовується конденсатором С20 в інтервалі 12,5...17,5 МГц. Вибірковість забезпечується дією ФАПЧ: при наближенні частоти гетеродина до половинного значення частоти сигналу станції, що приймається відбувається захоплення цієї частоти і синхронне детектування ЧС [3]. При цьому вихідна напруга 3Ч незалежно від рівня вхідних ЧС сигналів, що еквівалентно дії АРУ, а також пригнічується амплітудна модуляція та імпульсні перешкоди. Смугу 3Ч (приблизно 3 кгц) визначає фільтр нижніх частот (ФНЧ) R19C17. На виході приймача можна застосувати RC або LC ФНЧ вищого порядку, що додатково покращить співвідношення сигнал/шум.

Рис.2 (натисніть , щоб збільшити)

Застосування лише одного транзистора VT5 замість многокаскадного ЧС приймача різко знизило загальний рівень шумів тракту. Визначальним тут є те, що база цього транзистора 3Ч через конденсатор С16 великої ємності (10 мкФ) з'єднана із загальним дротом. Експериментально встановлено, що ємність цього конденсатора визначає працездатність системи ФАПЛ. Для роботи гетеродина, так і змішувача достатньо, щоб ємність була всього 10 000 пФ. Однак при цьому система ФАПЧ практично не працює і різко зростає рівень шумів 3Ч транзистора VT5.

Вихідний звуковий сигнал із рівнем кілька десятків мілівольт може бути поданий на простий підсилювач 3Ч.

Принципова схема гетеродина приймача зображено на рис. 3. Гетеродин виконаний за традиційною схемою множення частоти генератора, що задає, який зібраний на транзисторі VT1 і працює на частоті 45 МГц - третьої механічної гармоніки кварцового резистора ZQ1. Каскад на транзисторі VT2 – утроювач частоти. Його навантаження – контур L2C8, налаштований на частоту 135 МГц. Каскад на транзисторі VT3 – підсилювальний. Контур L3C12 виділяє сигнал частотою 135 МГц. Другий утроитель частоти зібраний на транзисторі VT4. Його навантаження - контур на елементах L4-L6, С17, 18, С20 - виділяє сигнал частотою 405 МГц і пригнічує побічні продукти множення частоти. 4ерез ланцюг зв'язку C19L7 сигнал подається на контур L8C21C22 додатково покращує фільтрацію спектра вихідного сигналу, 4ерез петлю зв'язку L9 коливання частотою 405 МГц надходять на вихідний роз'єм XW1 і далі на змішувач.

Рис.3 (натисніть , щоб збільшити)

Конструктивно приймач зібраний у двох корпусах, виготовлених із срібної латуні (міді) та розділених на секції перегородками. Сигнальний блок виконаний об'ємно-друкованим монтажем на платі. У гетеродині застосовано об'ємний монтаж на опорних штирях, ізольованих від корпусу фторопластовими втулками. Опорними елементами для ланцюгів живлення є блокувальні конденсатори С5, С7, С9, С11, С13, С15, С16.

Розташування основних елементів у блоках показано на рис. 4. Висновки елементів повинні бути якомога коротшими, котушки L4, L5 та лінії L6, L8 у блоці гетеродина припаюють безпосередньо до висновків конденсаторів С17, C18, C20-C22. Щоб зменшити розміри НВЧ коливальних систем, у вхідному ланцюгу сигнального тракту та вихідних ланцюгах гетеродина застосовані спіральні резонатори, що мають довжину набагато менше, ніж полоскові лінії [4]. Лінія L1 у радіочастотному блоці виготовлена ​​з посрібленої мідної смуги шириною 4 та товщиною 1 мм, згорнутої у спіраль діаметром 6,5 та кроком 2,5 мм. Число витків у спіралі - 5, відводи зроблені від 1-го та 4-го витків. Лінію L8 блоку гетеродина виконано аналогічно, але без відводів. Петлі зв'язку L7, L9 зроблені у вигляді скоб із відрізків срібного мідного дроту діаметром 0,8 та довжиною 30 мм (рис. 4). Резонатор L6 є срібною смугою розмірами 48Х4Х1 мм. Відведення розташовані на відстані 6,5+9,5+16 мм (вважаючи від кінця, з'єднаного з корпусом).

Ріс.4

Котушки L2, L3, L5, L7 у сигнальному блоці намотані виток до витка проводом ПЕВ-2 0,5; L2 містить 5+4 витка, L3, L5 - по 6+4, L7 - 12. У гетеродині котушки L2 та L3 мають 2+1,5 витка, L4 та L5 - по 3 витки. L2 та L3 виконані з кроком 2 мм посрібленим дротом діаметром 0,8 мм, L4, L5 - з кроком 4 мм посрібленим дротом діаметром 1,2 мм. Ці котушки намотані на полістиролових каркасах діаметром 6,5 мм від трактів УПЧІ уніфікованих телевізорів. Дроселі L4, L6 – ДМ-0,1. Конденсатор С20 сигнального блоку виготовлений з підстроювального з повітряним діелектриком та подовженою віссю; розташований безпосередньо біля контуру L7C18.

Постійні резистори – МЛТ. Підстроювальні конденсатори - КПВМ, опорні - КО-2 або будь-які, відповідні за габаритами, ємністю 1000...6800 пФ, решта - КМ, КД. Конденсатори С16, С22 у сигнальному блоці – К53-1 або К50-6.

Замість діода ГІ401А можна застосувати ГІ401Б, АІ402А з будь-яким буквеним індексом замість транзисторів ГТ313Б - КТ3128А, КТ3127А, КТ328Б. Транзистор ГТ31 IE (VT5 у сигнальному блоці) замінимо на ГТ311І, КТ306Б, КТ312Б, КТ316А.

Приймач починають налагоджувати із сигнального блоку. До вихідного гнізда XW1 приєднують підсилювач 3Ч. Потім підключають джерело живлення і переконуються в роботі каскаду на транзисторі VT5, для чого торкаються викрутки до емітера транзистора. При справному транзисторі слід прослуховувати фон змінного струму. Далі до колектора транзистора VT4 підключають антену або генератор стандартних сигналів (ГСС) та перебудовою контуру C20C18L7 домагаються прийом! радіоаматорських станцій іл" несучої частоти ГСС в діапазоні 28...30 МГц. При налаштуванні на несучу повинен спостерігатися захоплення і утримання частоти. При необхідності підбирають конденсатори С18 і С19, Домагаючись стійкого прийому [3]. Після цього антену або ГСС підключають до бази транзистора VT3, а потім до точки з'єднання елементів VD1 і С2 і перевіряють працездатність тракту ПЧ.

Налаштування блоку гетеродина починають з кварцового генератора – має бути стійка генерація на третій механічній гармоніці кварцового резонатора. У решті каскадів контури налаштовують на частоти, вказані на рис. 3. Потім підключають вихід блоку гетеродина до змішувача сигнального блоку і, подаючи на вхід антенний з ГСС несучу частоту в діапазоні 430... 440 МГц, перебудовою контуру L7C20C18 домагаються прийому сигналу. Після цього зменшують рівень сигналу на вході приймача до зриву утримання частоти і, підлаштовуючи контури L1C1 в сигнальному блоці L6C20, L8C21C22 в гетеродині, отримують надійне захоплення і утримання частоти сигналу. Ці операції повторюють доти, доки буде досягнуто мінімальне значення вхідного сигналу, ще забезпечує утримання частоти. На цьому налаштування приймача вважатимуться закінченим.

література

1. Поляков В. Радіозв'язок з ФМ. – Радіо, 1986, № 1, с. 24-26.
2. Поляков В. Т. Радіомовні ЧС приймачі з фазовою автопідстроюванням.- М.: Радіо і зв'язок, 1983.
3. Захаров А. У KB ЧС приймачі з ФАПЧ. - Радіо, 1985 № 12, с. 28-30.
4. Жеребцов І. Введення у техніку дециметрових і сантиметрових хвиль.- Л.: Енергія, 1976.

Автор: А. Міхельсон (UA6AFL) м. Краснодар; Публікація: Н. Большаков, rf.atnn.ru

Дивіться інші статті розділу Радіоприйом.

Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті.

<< Назад

Останні новини науки та техніки, новинки електроніки:

Машина для проріджування квітів у садах 02.05.2024

У сучасному сільському господарстві розвивається технологічний прогрес, спрямований на підвищення ефективності догляду за рослинами. В Італії було представлено інноваційну машину для проріджування квітів Florix, створену з метою оптимізації етапу збирання врожаю. Цей інструмент оснащений мобільними важелями, що дозволяють легко адаптувати його до особливостей саду. Оператор може регулювати швидкість тонких проводів, керуючи ним із кабіни трактора за допомогою джойстика. Такий підхід значно підвищує ефективність процесу проріджування квітів, забезпечуючи можливість індивідуального налаштування під конкретні умови саду, а також сорт та вид фруктів, що вирощуються на ньому. Після дворічних випробувань машини Florix на різних типах плодів результати виявились дуже обнадійливими. Фермери, такі як Філіберто Монтанарі, який використовував машину Florix протягом кількох років, відзначають значне скорочення часу та трудовитрат, необхідних для проріджування кольорів. ...>>

Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону 02.05.2024

Мікроскопи відіграють важливу роль у наукових дослідженнях, дозволяючи вченим занурюватися у світ невидимих ​​для ока структур та процесів. Однак різні методи мікроскопії мають обмеження, і серед них було обмеження дозволу при використанні інфрачервоного діапазону. Але останні досягнення японських дослідників із Токійського університету відкривають нові перспективи вивчення мікросвіту. Вчені з Токійського університету представили новий мікроскоп, який революціонізує можливості мікроскопії в інфрачервоному діапазоні. Цей удосконалений прилад дозволяє побачити внутрішні структури живих бактерій із дивовижною чіткістю в нанометровому масштабі. Зазвичай мікроскопи в середньому інфрачервоному діапазоні обмежені низьким дозволом, але нова розробка японських дослідників дозволяє подолати ці обмеження. За словами вчених, розроблений мікроскоп дозволяє створювати зображення з роздільною здатністю до 120 нанометрів, що в 30 разів перевищує дозвіл традиційних метрів. ...>>

Пастка для комах 01.05.2024

Сільське господарство - одна з ключових галузей економіки, і боротьба зі шкідниками є невід'ємною частиною цього процесу. Команда вчених з Індійської ради сільськогосподарських досліджень – Центрального науково-дослідного інституту картоплі (ICAR-CPRI) у Шимлі представила інноваційне вирішення цієї проблеми – повітряну пастку для комах, яка працює від вітру. Цей пристрій адресує недоліки традиційних методів боротьби зі шкідниками, надаючи дані про популяцію комах у реальному часі. Пастка повністю працює за рахунок енергії вітру, що робить її екологічно чистим рішенням, яке не вимагає електроживлення. Її унікальна конструкція дозволяє відстежувати як шкідливі, так і корисні комахи, забезпечуючи повний огляд популяції в будь-якій сільськогосподарській зоні. "Оцінюючи цільових шкідників у потрібний час, ми можемо вживати необхідних заходів для контролю як комах-шкідників, так і хвороб", - зазначає Капіл. ...>>

Випадкова новина з Архіву Павуки літають, використовуючи електромагнітні поля 13.07.2018 Павуки не можуть літати, проте багато хто навчився дуже непогано планувати. Вченим давно було відомо, що павуки плетуть спеціальні "повітряні кулі", щоб перелітати з місця на місце, проте дещо вони пропустили. Виявилося, що павуки вміють використовувати електричні поля достатньої сили, щоб відправити свій імпровізований дельтаплан у політ навіть тоді, коли довкола штиль! Еріка Морлі та Деніел Роберт із Брістольського університету, Великобританія, вивчають способи переміщення павуків за допомогою електрики з 2013 року. Вони зосередили свої дослідження на градієнті електричного потенціалу (ГЕП) – стабільному електричному полі, що обертається навколо Землі. Як зазначив одного разу вчений Річард Фейнман, "земля заряджена негативно, а потенціал у повітрі позитивний". Напруга в повітрі підтримується за рахунок гроз, оскільки будь-якої миті часу десь на Землі завжди вирує гроза. Однак напруга ця на всій планеті непостійна. У безхмарний день воно може підніматися до 100 вольт на метр, а в грозу злетіти до 10 кіловольт на метр. Морлі та Роберт вирішили з'ясувати, чи впливають на "повітряні кулі" павуків ці електричні поля, а також дізнатися, як саме різниця в напрузі позначиться на павукових перельотах. Для цього група павуків була поміщена на вертикальні смужки картону, що імітують гілки та стебла рослин, у центрі пластикового столу. Як тільки вчені подали слабку напругу, павуки почали видертися на вершини смужок і займати особливу позу, випинаючи черевні сегменти. Виглядає це дуже смішно, проте павуки не розважаються - вони встають так тільки в тому випадку, якщо збираються вистрілити павутинням. Деякі з них і справді вирушили в політ, навіть з огляду на те, що в лабораторії не було жодного руху повітря. Проте, варто було зникнути, як павуки заспокоїлися і чутливі волоски на їх тілі (т. зв. трихоботрії) знову вщухли.

Інші цікаві новини:

▪ Зовнішні відеокарти Gigabyte Aorus RTX 3080/3090 Gaming Box

▪ Перший у світі аналіз крові на меланому

▪ Силове поле для захисту транспортних засобів

▪ Залізо, прозоре для гамма-випромінювання

▪ Пасивне куріння та хвороби серця

Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки

Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки:

▪ Розділ сайту Електронні довідники. Добірка статей

▪ стаття Стівен Фрай. Знамениті афоризми

▪ стаття Що таке лавина? Детальна відповідь

▪ стаття Робота на відрізному верстаті. Типова інструкція з охорони праці

▪ стаття Інтелектуальний вимикач освітлення. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

▪ стаття Електроустановки видовищних підприємств, клубних установ та спортивних споруд. Захисні заходи безпеки. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

Залишіть свій коментар до цієї статті:

All languages ​​of this page

Arabic	Hebrew	Polish
Bengali	Hindi	Portuguese
Chinese	Italian	Spanish
English	Japanese	Turkish
French	Korean	Ukrainian
German	Malay	Vietnamese

Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт

www.diagram.com.ua
2000-2024