Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ ЧС приймач на діапазон 430 МГц. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Радіоприйом Розвиток аматорського радіозв'язку на УКХ із застосуванням вузькосмугового ЧС стримується, як зазначалося в [1], насамперед відсутністю простих конструкцій УКХ ЧМ приймачів, передавачів та трансіверів. Описуваний приймач завдяки застосуванню в ньому детектора з фазовим автопідстроюванням частоти (ФАПЧ) [2] порівняно простий. Апарат працює у смузі 430...440 МГц. Його чутливість при співвідношенні сигнал/шум 10 дБ дорівнює 0,1 мкВ. Приймач побудований на супергетеродинній схемі з одним перетворенням частоти (рис. 1). Гетеродин складається з генератора G1 з кварцовою стабілізацією частоти, що виробляє коливання частотою 45 МГц, утроювачів частоти U3, U4, підсилювача А4 та смугових фільтрів Z5, Z6.
Коливання частотою 405 МГц з гетеродина подаються на змішувач Ш. Сюди через вхідний фільтр Z1 надходять сигнали станцій. Перетворений змішувачем U1 спектр проміжних частот лежить в інтервалі 25...35 МГц. Смугу пропускання тракту ПЧ (з підсилювачами A1, A2) визначають фільтри Z2-Z4. Традиційна побудова приймача передбачає подальше застосування другого перетворювача частоти, що перебудовується другого гетеродина і узкополосного підсилювача ПЧ з ЧМ детектором - фактично необхідний додатковий ЧМ приймач. В даному апараті як вузькосмуговий ЧС приймача використаний приймач прямого перетворення з ФАПЧ U2, виконаний на одному транзисторі [3] і має хорошу чутливість і вибірковість. Принципова схема сигнального тракту наведено на рис. 2. Змішувач виконаний на тунельному оберненому діоді VD1. Підсилювач ПЧ містить два однотипні каскади посилення, побудованих за каскодною схемою на транзисторах VT1, VT2 та VT3, VT4 відповідно. На транзисторі VT5 зібраний синхронний фазовий детектор, що перетворює проміжну частоту звукову. Перетворення відбувається на другій гармоніці коливань, що генеруються, так як контур L7C18C20 перебудовується конденсатором С20 в інтервалі 12,5...17,5 МГц. Вибірковість забезпечується дією ФАПЧ: при наближенні частоти гетеродина до половинного значення частоти сигналу станції, що приймається відбувається захоплення цієї частоти і синхронне детектування ЧС [3]. При цьому вихідна напруга 3Ч незалежно від рівня вхідних ЧС сигналів, що еквівалентно дії АРУ, а також пригнічується амплітудна модуляція та імпульсні перешкоди. Смугу 3Ч (приблизно 3 кгц) визначає фільтр нижніх частот (ФНЧ) R19C17. На виході приймача можна застосувати RC або LC ФНЧ вищого порядку, що додатково покращить співвідношення сигнал/шум.
Застосування лише одного транзистора VT5 замість многокаскадного ЧС приймача різко знизило загальний рівень шумів тракту. Визначальним тут є те, що база цього транзистора 3Ч через конденсатор С16 великої ємності (10 мкФ) з'єднана із загальним дротом. Експериментально встановлено, що ємність цього конденсатора визначає працездатність системи ФАПЛ. Для роботи гетеродина, так і змішувача достатньо, щоб ємність була всього 10 000 пФ. Однак при цьому система ФАПЧ практично не працює і різко зростає рівень шумів 3Ч транзистора VT5. Вихідний звуковий сигнал із рівнем кілька десятків мілівольт може бути поданий на простий підсилювач 3Ч. Принципова схема гетеродина приймача зображено на рис. 3. Гетеродин виконаний за традиційною схемою множення частоти генератора, що задає, який зібраний на транзисторі VT1 і працює на частоті 45 МГц - третьої механічної гармоніки кварцового резистора ZQ1. Каскад на транзисторі VT2 – утроювач частоти. Його навантаження – контур L2C8, налаштований на частоту 135 МГц. Каскад на транзисторі VT3 – підсилювальний. Контур L3C12 виділяє сигнал частотою 135 МГц. Другий утроитель частоти зібраний на транзисторі VT4. Його навантаження - контур на елементах L4-L6, С17, 18, С20 - виділяє сигнал частотою 405 МГц і пригнічує побічні продукти множення частоти. 4ерез ланцюг зв'язку C19L7 сигнал подається на контур L8C21C22 додатково покращує фільтрацію спектра вихідного сигналу, 4ерез петлю зв'язку L9 коливання частотою 405 МГц надходять на вихідний роз'єм XW1 і далі на змішувач.
Конструктивно приймач зібраний у двох корпусах, виготовлених із срібної латуні (міді) та розділених на секції перегородками. Сигнальний блок виконаний об'ємно-друкованим монтажем на платі. У гетеродині застосовано об'ємний монтаж на опорних штирях, ізольованих від корпусу фторопластовими втулками. Опорними елементами для ланцюгів живлення є блокувальні конденсатори С5, С7, С9, С11, С13, С15, С16. Розташування основних елементів у блоках показано на рис. 4. Висновки елементів повинні бути якомога коротшими, котушки L4, L5 та лінії L6, L8 у блоці гетеродина припаюють безпосередньо до висновків конденсаторів С17, C18, C20-C22. Щоб зменшити розміри НВЧ коливальних систем, у вхідному ланцюгу сигнального тракту та вихідних ланцюгах гетеродина застосовані спіральні резонатори, що мають довжину набагато менше, ніж полоскові лінії [4]. Лінія L1 у радіочастотному блоці виготовлена з посрібленої мідної смуги шириною 4 та товщиною 1 мм, згорнутої у спіраль діаметром 6,5 та кроком 2,5 мм. Число витків у спіралі - 5, відводи зроблені від 1-го та 4-го витків. Лінію L8 блоку гетеродина виконано аналогічно, але без відводів. Петлі зв'язку L7, L9 зроблені у вигляді скоб із відрізків срібного мідного дроту діаметром 0,8 та довжиною 30 мм (рис. 4). Резонатор L6 є срібною смугою розмірами 48Х4Х1 мм. Відведення розташовані на відстані 6,5+9,5+16 мм (вважаючи від кінця, з'єднаного з корпусом).
Котушки L2, L3, L5, L7 у сигнальному блоці намотані виток до витка проводом ПЕВ-2 0,5; L2 містить 5+4 витка, L3, L5 - по 6+4, L7 - 12. У гетеродині котушки L2 та L3 мають 2+1,5 витка, L4 та L5 - по 3 витки. L2 та L3 виконані з кроком 2 мм посрібленим дротом діаметром 0,8 мм, L4, L5 - з кроком 4 мм посрібленим дротом діаметром 1,2 мм. Ці котушки намотані на полістиролових каркасах діаметром 6,5 мм від трактів УПЧІ уніфікованих телевізорів. Дроселі L4, L6 – ДМ-0,1. Конденсатор С20 сигнального блоку виготовлений з підстроювального з повітряним діелектриком та подовженою віссю; розташований безпосередньо біля контуру L7C18. Постійні резистори – МЛТ. Підстроювальні конденсатори - КПВМ, опорні - КО-2 або будь-які, відповідні за габаритами, ємністю 1000...6800 пФ, решта - КМ, КД. Конденсатори С16, С22 у сигнальному блоці – К53-1 або К50-6. Замість діода ГІ401А можна застосувати ГІ401Б, АІ402А з будь-яким буквеним індексом замість транзисторів ГТ313Б - КТ3128А, КТ3127А, КТ328Б. Транзистор ГТ31 IE (VT5 у сигнальному блоці) замінимо на ГТ311І, КТ306Б, КТ312Б, КТ316А. Приймач починають налагоджувати із сигнального блоку. До вихідного гнізда XW1 приєднують підсилювач 3Ч. Потім підключають джерело живлення і переконуються в роботі каскаду на транзисторі VT5, для чого торкаються викрутки до емітера транзистора. При справному транзисторі слід прослуховувати фон змінного струму. Далі до колектора транзистора VT4 підключають антену або генератор стандартних сигналів (ГСС) та перебудовою контуру C20C18L7 домагаються прийом! радіоаматорських станцій іл" несучої частоти ГСС в діапазоні 28...30 МГц. При налаштуванні на несучу повинен спостерігатися захоплення і утримання частоти. При необхідності підбирають конденсатори С18 і С19, Домагаючись стійкого прийому [3]. Після цього антену або ГСС підключають до бази транзистора VT3, а потім до точки з'єднання елементів VD1 і С2 і перевіряють працездатність тракту ПЧ. Налаштування блоку гетеродина починають з кварцового генератора – має бути стійка генерація на третій механічній гармоніці кварцового резонатора. У решті каскадів контури налаштовують на частоти, вказані на рис. 3. Потім підключають вихід блоку гетеродина до змішувача сигнального блоку і, подаючи на вхід антенний з ГСС несучу частоту в діапазоні 430... 440 МГц, перебудовою контуру L7C20C18 домагаються прийому сигналу. Після цього зменшують рівень сигналу на вході приймача до зриву утримання частоти і, підлаштовуючи контури L1C1 в сигнальному блоці L6C20, L8C21C22 в гетеродині, отримують надійне захоплення і утримання частоти сигналу. Ці операції повторюють доти, доки буде досягнуто мінімальне значення вхідного сигналу, ще забезпечує утримання частоти. На цьому налаштування приймача вважатимуться закінченим. література
Автор: А. Міхельсон (UA6AFL) м. Краснодар; Публікація: Н. Большаков, rf.atnn.ru Дивіться інші статті розділу Радіоприйом. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Зовнішні відеокарти Gigabyte Aorus RTX 3080/3090 Gaming Box ▪ Перший у світі аналіз крові на меланому ▪ Силове поле для захисту транспортних засобів ▪ Залізо, прозоре для гамма-випромінювання ▪ Пасивне куріння та хвороби серця Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ Розділ сайту Електронні довідники. Добірка статей ▪ стаття Стівен Фрай. Знамениті афоризми ▪ стаття Що таке лавина? Детальна відповідь ▪ стаття Робота на відрізному верстаті. Типова інструкція з охорони праці ▪ стаття Інтелектуальний вимикач освітлення. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: Коментарі до статті: Андрій Кінцевий каскад і ЧМ детектор - це по суті "УКХ ЧМ приймач Захарова" з журналу Радіо. Коефіцієнт посилення УПЧ – максимум 90дБ. Вважаємо: 60мкВ – 0,1дБ = 3нВольт. Вхідний опір першого каскаду - приблизно 66 Ом. Коеф трансформації - коренКвадратний (2000/2000) = 50. Разом - 6 мкВ на вході УПЧ. Багато на коеф.посилення УПЧ 0,4 отримаємо - 1000мкВ. Тобто прийнятний рівень сигналу на вході приймача повинен бути в раз 400 більше. Десь 10мкВ. Інакше доведеться стежити, щоб муха/вітер/сонце не збило гетеродин та детектор типу "Приймач УКХ ЧС Захарова". All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |