Меню English Ukrainian російська Головна

Безкоштовна технічна бібліотека для любителів та професіоналів Безкоштовна технічна бібліотека


Розділ 3. Захист та автоматика

Релейний захист. Захист блоків генератор - трансформатор

Безкоштовна технічна бібліотека

Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Правила влаштування електроустановок (ПУЕ)

Коментарі до статті Коментарі до статті

3.2.72. Для блоків генератор - трансформатор з генераторами потужністю понад 10 МВт повинні бути передбачені пристрої релейного захисту від таких видів ушкоджень та ненормальних режимів роботи:

1) замикань на землю на боці генераторної напруги;

2) багатофазних замикань в обмотці статора генератора та на його висновках;

3) замикань між витками однієї фази в обмотці статора турбогенератора (відповідно до 3.2.76);

4) багатофазних замикань в обмотках та на висновках трансформатора;

5) однофазних замикань на землю в обмотці трансформатора та на її висновках, приєднаних до мережі з великими струмами замикання на землю;

6) замикань між витками в обмотках трансформатора;

7) зовнішніх КЗ;

8) перевантаження генератора струмами зворотної послідовності (для блоків із генераторами потужністю понад 30 МВт);

9) симетричного перевантаження обмотки статора генератора та обмоток трансформатора;

10) перевантаження обмотки ротора генератора струмом збудження (для турбогенераторів з безпосереднім охолодженням провідників обмоток та для гідрогенераторів);

11) підвищення напруги на статорі генератора та трансформаторі блоку (для блоків з турбогенераторами потужністю 160 МВт і більше і для всіх блоків з гідрогенераторами);

12) замикань на землю в одній точці ланцюга збудження (відповідно до 3.2.85);

13) замикань на землю у другій точці ланцюга збудження турбогенератора потужністю менше 160 МВт;

14) асинхронного режиму із втратою збудження1) (відповідно до 3.2.86);

15) зниження рівня олії в баку трансформатора;

16) часткового пробою ізоляції вводів 500 кВ трансформаторів.

1. Про запобігання асинхронному режиму без втрати збудження див. 3.3.

3.2.73. Вказівки щодо захисту генераторів і підвищуючих трансформаторів, що належать до їх роздільної роботи, дійсні і для того випадку, коли вони об'єднані в блок генератор-трансформатор (автотрансформатор), з урахуванням вимог, наведених у 3.2.74 - 3.2.90.

3.2.74. На блоках з генераторами потужністю понад 30 МВт, як правило, повинен бути передбачений захист від замикань на землю в ланцюзі генераторної напруги, що охоплює всю статорну обмотку.

При потужності генератора блоків 30 МВт і менше слід застосовувати пристрої, що захищають не менше ніж 85% статора обмотки. Застосування таких пристроїв допускається також на блоках з турбогенераторами потужністю від 30 до 160 МВт, якщо для захисту всієї статора обмотки потрібно включення в ланцюг генератора додаткової апаратури.

Захист повинен бути виконаний з дією на відключення з витримкою часу не більше 0,5 с на всіх блоках без відгалужень на генераторній напрузі та з відгалуженнями до трансформаторів власних потреб. На блоках, що мають електричний зв'язок із мережею власних потреб або споживачів, що живляться по лініях від відгалужень між генератором і трансформатором, якщо ємнісний струм замикань на землю становить 5 А і більше, повинні бути встановлені діючі на відключення захисту від замикань на землю в статорній обмотці генератора та від подвійних замикань на землю, як це передбачається на генераторах, що працюють на збірні шини (див. 3.2.38 та 3.2.39); якщо ємнісний струм замикання на землю не перевищує 5 А, то захист від замикань на землю може бути виконана так само, як на блоках без відгалужень на генераторній напрузі, але з дією на сигнал.

За наявності вимикача в ланцюзі генератора повинна бути додатково передбачена сигналізація замикань на землю на стороні напруги генератора трансформатора блоку.

3.2.75. На блоці з генератором, що має опосередковане охолодження, що складається з одного генератора та одного трансформатора, за відсутності вимикача в ланцюзі генератора рекомендується передбачати один загальний поздовжній диференціальний захист блоку. За наявності вимикача ланцюга генератора на генераторі і трансформаторі повинні бути встановлені окремі диференціальні захисту.

При використанні в блоці двох трансформаторів замість одного, а також при роботі двох і більше генераторів без вимикачів у блоці з одним трансформатором (укрупнений блок) на кожному генераторі та трансформаторі потужністю 125 МВ·А і більше повинен бути передбачений окремий поздовжній диференціальний захист. За відсутності вбудованих трансформаторів струму на вводах нижчої напруги цих трансформаторів допускається застосування загального диференціального захисту двох трансформаторів.

На блоці з генератором, що має безпосереднє охолодження провідників обмоток, слід передбачати окремий поздовжній диференціальний захист генератора. При цьому, якщо в ланцюзі генератора є вимикач, то має бути встановлений окремий диференціальний захист трансформатора блоку (або кожного трансформатора якщо в блоці з генератором працюють два трансформатори або більше; за відсутності вбудованих трансформаторів струму на вводах нижчої напруги цих трансформаторів допускається застосування загального диференціального захисту для трансформаторів блоку); за відсутності вимикача для захисту трансформатора блоку слід встановити або окремий диференціальний захист, або загальний поздовжній диференціальний захист блоку (для блоків, що складаються з одного генератора та одного трансформатора, кращий загальний диференціальний захист блоку).

З боку вищої напруги диференціальний захист трансформатора (блоку) може бути включений на трансформатори струму, вбудовані в трансформатор блоку. При цьому для захисту ошинування між вимикачами на стороні вищої напруги та трансформатором блоку має бути встановлений окремий захист.

Окремий диференційний захист генераторів повинен бути виконаний трифазною трирелейною зі струмом спрацьовування аналогічно зазначеному в 3.2.36.

Для резервування зазначених диференціальних захистів на блоках з генераторами потужністю 160 МВт і більше, що мають безпосереднє охолодження провідників обмоток, слід передбачати резервний диференціальний захист, що охоплює генератор і трансформатор блоку разом з ошинування на стороні вищої напруги.

Рекомендується встановлення резервного диференціального захисту блоків та при потужності генераторів з безпосереднім охолодженням провідників обмоток менше 160 МВт.

При застосуванні резервного диференціального захисту на блоках без вимикача у ланцюзі генератора рекомендується передбачати окремі основні диференціальні захисту генератора та трансформатора.

За наявності вимикача в ланцюзі генератора резервний диференційний захист повинен виконуватися з витримкою часу 0,35-0,5 с.

3.2.76. На турбогенераторах з двома або трьома паралельними гілками обмотки статора має бути передбачений односистемний поперечний диференціальний захист від виткових замикань в одній фазі, що діє без витримки часу.

3.2.77. На блоках з генераторами потужністю 160 МВт і більше з безпосереднім охолодженням провідників обмоток повинен бути передбачений струмовий захист зворотної послідовності з інтегральною залежною характеристикою, що відповідає характеристиці допустимих перевантажень генератора, що захищається струмами зворотної послідовності. Захист повинен діяти на вимкнення вимикача генератора, а за його відсутності - на відключення блоку від мережі. Для резервування захисту суміжних з блоками елементів зазначений захист повинен мати орган із незалежною витримкою часу, що діє на відключення блоку від мережі та двоступінчастою дією згідно з 3.2.81.

На блоках з генераторами потужністю менше 160 МВт, що мають безпосереднє охолодження провідників обмоток, а також на блоках з гідрогенераторами потужністю більше 30 МВт, що мають непряме охолодження, захист захисту зворотної послідовності слід виконувати зі ступінчастою або залежною витримкою часу. При цьому різні ступені захисту можуть мати одну або більше витримок часу (див. 3.2.81, 4). Зазначена ступінчаста або залежна витримка часу повинна бути узгоджена з характеристикою допустимих навантажень генератора струмом зворотної послідовності (див. 3.2.41).

На блоках з турбогенераторами з непрямим охолодженням потужністю понад 30 МВт захист має бути виконаний згідно з 3.2.41.

Крім захисту, що діють на відключення, на всіх блоках з турбогенераторами потужністю понад 30 МВт повинна бути передбачена сигналізація перевантаження струмами зворотної послідовності, що виконується відповідно до 3.2.41.

3.2.78. На блоках з генераторами потужністю понад 30 МВт захист від зовнішніх симетричних КЗ має бути виконаний, як зазначено у 3.2.42. При цьому для гідрогенераторів напруга спрацьовування захисту слід приймати близько 0,6-0,7 номінального. На блоках з турбогенераторами, що мають резервний збудник, зазначений захист повинен бути доповнений струмовим реле, включеним на струм з боку вищої напруги блоку.

На блоках із генераторами потужністю 60 МВт і більше замість зазначеного захисту рекомендується застосовувати дистанційний захист. На блоках з генераторами, які мають безпосереднє охолодження провідників обмоток, замість резервного диференціального захисту (див. 3.2.75) допускається встановлювати двоступінчастий дистанційний захист від коротких міжфазних замикань.

Перший ступінь цього захисту, який здійснює ближнє резервування, повинен виконуватися з блокуванням при гойданнях і діяти, як зазначено в 3.2.81, п. 3, з витримкою часу не більше 1 с. Перший ступінь повинен надійно охоплювати трансформатор блоку при забезпеченні селективності із захистами суміжних елементів. Резервування першим ступенем захисту генератора обов'язково, якщо на блоці застосовуються окремі диференціальні захисту трансформатора та генератора.

Другий ступінь, який здійснює дальнє резервування, повинен діяти, як зазначено в 3.2.81, п. 2.

Рекомендується встановлення двоступінчастого дистанційного захисту та за наявності резервного диференціального захисту з метою збільшення ефективності дальнього резервування. Обидва ступені дистанційного захисту у цьому випадку повинні діяти, як зазначено в 3.2.81, п. 2.

3.2.79. Захист від зовнішніх КЗ на блоках із генераторами потужністю 30 МВт і менше слід виконувати відповідно до 3.2.43. Параметри спрацьовування захисту на блоках з гідрогенераторами слід приймати згідно з 3.2.42, 3.2.43 та 3.2.78.

3.2.80. На блоках генератор - трансформатор з вимикачем в ланцюзі генератора за відсутності резервного диференціального захисту блоку має бути передбачений максимальний струмовий захист з боку вищої напруги блоку, призначений для резервування основних захистів трансформатора блоку при роботі з відключеним генератором.

3.2.81. Резервний захист блоків генератор - трансформатор повинен бути виконаний з урахуванням наступного:

1. На стороні генераторної напруги трансформатора блоку захист не встановлюється, а використовується захист генератора.

2. При дальньому резервуванні захист повинен діяти, як правило, з двома витримками часу: з першої - на розподіл схеми на стороні вищої напруги блоку (наприклад, на відключення шиноз'єднувального та секційного вимикачів), з другої - на відключення блоку від мережі.

3. При ближньому резервуванні повинні проводитися відключення блоку (генератора) від мережі, гасіння поля генератора та зупинка блоку, якщо це потрібно за 3.2.89.

4. Окремі ступені або пристрої резервного захисту в залежності від їх призначення та доцільності використання при дальньому та ближньому резервуванні можуть мати одну, дві або три витримки часу.

5. Органи пуску напруги захистів за 3.2.78 та 3.2.79 рекомендується передбачати з боку генераторної напруги та з боку мережі.

6. Для основних та резервних захистів блоку, як правило, повинні бути передбачені окремі вихідні реле та живлення оперативним постійним струмом від різних автоматичних вимикачів.

3.2.82. На блоках із турбогенераторами захист від симетричних перевантажень статора слід виконувати так само, як на генераторах, що працюють на збірні шини (див. 3.2.47).

На гідроелектростанціях без постійного чергування оперативного персоналу крім сигналізації симетричних перевантажень має бути передбачений захист із незалежною характеристикою, що діє з більшою витримкою часу на відключення блоку (генератора) та з меншою - на розвантаження. Замість цього захисту можуть бути використані відповідні пристрої в системі регулювання збудження.

3.2.83. На генераторах потужністю 160 МВт і більше з безпосереднім охолодженням провідників обмоток захист від перевантаження обмотки ротора струмом збудження повинен бути виконаний з інтегральною залежною витримкою часу, яка відповідає характеристиці допустимих навантажень генератора струмом збудження. Цей захист має діяти на вимкнення.

При неможливості включення захисту на струм ротора (наприклад, при безщітковому збудженні) допускається застосування захисту з незалежною витримкою часу, що реагує на підвищення напруги ланцюга збудження.

У захисті повинна бути передбачена можливість дії з меншою витримкою часу зниження струму збудження. За наявності пристроїв обмеження перевантаження в регуляторі збудження дія на розвантаження може здійснюватися одночасно від цих пристроїв та захисту ротора. Дозволяється також використовувати пристрій обмеження перевантаження в АРВ для дії на розвантаження (з двома витримками часу) та вимкнення. При цьому захист із інтегральною залежною витримкою часу може не встановлюватись.

На турбогенераторах потужністю менше 160 МВт з безпосереднім охолодженням провідників обмоток і гідрогенераторах потужністю понад 30 МВт з непрямим охолодженням захист слід виконувати аналогічно тому, як зазначено в 3.2.46.

За наявності пристроїв групового керування збудженням на генераторах рекомендується виконувати захист із залежною витримкою часу.

При роботі генераторів із резервним збудником захист ротора від перевантаження повинен залишатися в роботі. При неможливості використання захисту із залежною витримкою часу допускається передбачати на резервному збуднику захист із незалежною витримкою часу.

3.2.84. На блоках з турбогенераторами потужністю 160 МВт і більше для запобігання підвищенню напруги в режимі холостого ходу має бути передбачений захист від підвищення напруги, який автоматично виводиться з дії під час роботи генератора на мережу. При дії захисту має бути забезпечене гасіння поля генератора та збудника.

На блоках з гідрогенераторами для запобігання підвищенню напруги при скиданнях навантаження має бути передбачений захист від підвищення напруги. Захист повинен діяти на відключення блоку (генератора) та гасіння поля генератора. Допускається дія захисту на зупинку агрегату.

3.2.85. Захист від замикань на землю в одній точці ланцюга збудження повинен бути передбачений на гідрогенераторах, турбогенераторах з водяним охолодженням обмотки ротора і на всіх турбогенераторах потужністю 300 МВт і вище. На гідрогенераторах захист має діяти відключення, але в турбогенераторах - на сигнал.

Захист від замикань на землю у другій точці ланцюга збудження турбогенераторів має бути встановлений на блоках потужністю менше 160 МВт відповідно до 3.2.48.

3.2.86. На блоках з турбогенераторами потужністю 160 МВт і більше, що мають безпосереднє охолодження провідників обмоток, з гідрогенераторами слід передбачати пристрої захисту від асинхронного режиму з втратою збудження.

Зазначені пристрої рекомендується застосовувати і на турбогенераторах потужністю менше 160 МВт із безпосереднім охолодженням провідників обмоток. На цих турбогенераторах допускається також передбачати автоматичне виявлення асинхронного режиму лише за вимкненим положенням пристроїв автоматичного гасіння поля (без застосування захисту від асинхронного режиму).

При переведенні в асинхронний режим турбогенератора, що втратив збудження, вказані вище пристрої захисту або автоматичного гасіння поля повинні діяти на сигнал про втрату збудження та робити автоматичне перемикання навантаження власних потреб у відгалуженням блоку, генератор якого втратив збудження, на резервне джерело живлення.

Всі гідрогенератори та турбогенератори, що не допускають асинхронного режиму, а також решта турбогенераторів в умовах дефіциту реактивної потужності в системі при дії зазначених пристроїв повинні відключатися від мережі.

3.2.87. За наявності вимикача в ланцюзі генератора з безпосереднім охолодженням провідників обмоток слід передбачати резервування при відмові цього вимикача (наприклад, застосуванням УРОВ).

3.2.88. УРОВ 110 кВ та вище на електростанціях має бути виконано з урахуванням наступного:

1. Для запобігання зайвому відключенню кількох блоків резервним захистом при виникненні на одному з них неповнофазного режиму в результаті відмови вимикача з пофазним приводом при його відключенні на електростанціях з генераторами, що мають безпосереднє охолодження провідників обмоток, повинен бути передбачений прискорений запуск УРОВ (наприклад, від захисту нульової послідовності трансформатора блоку з боку мережі із великим струмом замикання на землю).

2. Для електростанцій, на яких блоки генератор-трансформатор і лінії мають спільні вимикачі (наприклад, при застосуванні полуторної схеми або схеми багатокутника), необхідно передбачати пристрій телевимкнення для відключення вимикача та заборони АПВ на протилежному кінці лінії при дії УРОВ у разі його пуску від захисту блоку. Крім того, слід передбачати дію УРВ на зупинку передавача високочастотного захисту.

3.2.89. При дії на відключення захисту статора генератора і трансформатора блоку від внутрішніх пошкоджень, а також захисту ротора генератора повинно проводитися відключення пошкодженого елемента від мережі, гасіння поля генератора і збудника, пуск УРОВ і здійснювати вплив на технологічні захисту.

Якщо відключення від захисту призводить до знеструмлення навантаження власних потреб, приєднаного відгалуженням до блоку, захист повинен діяти також на відключення вимикачів у ланцюзі робочого джерела живлення власних потреб для їхнього переведення на живлення від резервного джерела за допомогою АВР.

Резервні захисту генератора та трансформатора блоку при зовнішніх пошкодженнях повинні діяти відповідно до 3.2.81, п. 2-4.

На теплових електростанціях з блоковою схемою в тепловій частині у випадках відключення блоку при внутрішніх пошкодженнях повинен забезпечуватись повний зупинення блоку. При зовнішніх пошкодженнях, а також при дії захисту в тих випадках, коли може бути швидко відновлено роботу блоку, блок повинен переводитися в режим холостого ходу, якщо цей режим допускається тепломеханічним обладнанням.

На гідроелектростанціях при внутрішніх пошкодженнях блоку, крім відключення блоку, повинен здійснюватися зупинка агрегату. Дія на зупинку агрегату допускається здійснювати також при відключенні блоку внаслідок зовнішніх пошкоджень.

3.2.90. На блоках генератор - трансформатор - лінія основний захист лінії та резервний захист з боку енергосистеми повинні бути виконані відповідно до вимог цього розділу захисту ліній, а з боку блоку функції резервного захисту лінії повинні виконуватися резервними захистами блоку.

Захист блоку повинен бути виконаний згідно з наведеними вище вимогами.

Дія захисту блоку на відключення вимикача і пуск УРОВ з боку енергосистеми має передаватися за допомогою двох пристроїв телевідключення, що взаєморезервуються, по високочастотному каналу або по проводах зв'язку. Крім того, рекомендується передбачати одночасну дію захисту блоку на зупинку передавача високочастотного захисту.

На блоках з турбогенераторами (при блоковій схемі в тепловій частині) з боку енергосистеми повинна передаватися за допомогою пристрою телевідключення на протилежний кінець лінії дія захисту шин (при подвійній системі шин) або дія УРОВ (при полуторній схемі або схемі багатокутника) відповідно на переведення блоку режим холостого ходу або на гасіння поля генератора та зупинка блоку. Крім того, рекомендується використовувати пристрій телевимкнення для прискорення гасіння поля генератора та відключення власних потреб при дії резервних захистів з боку енергосистеми.

При неповнофазному відключенні вимикача з боку мережі з великим струмом замикання на землю, повинен здійснюватися прискорений запуск УРВ так само, як це передбачено 3.2.88, п. 1.

Дивіться інші статті розділу Правила влаштування електроустановок (ПУЕ).

Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті.

<< Назад

Останні новини науки та техніки, новинки електроніки:

Машина для проріджування квітів у садах 02.05.2024

У сучасному сільському господарстві розвивається технологічний прогрес, спрямований на підвищення ефективності догляду за рослинами. В Італії було представлено інноваційну машину для проріджування квітів Florix, створену з метою оптимізації етапу збирання врожаю. Цей інструмент оснащений мобільними важелями, що дозволяють легко адаптувати його до особливостей саду. Оператор може регулювати швидкість тонких проводів, керуючи ним із кабіни трактора за допомогою джойстика. Такий підхід значно підвищує ефективність процесу проріджування квітів, забезпечуючи можливість індивідуального налаштування під конкретні умови саду, а також сорт та вид фруктів, що вирощуються на ньому. Після дворічних випробувань машини Florix на різних типах плодів результати виявились дуже обнадійливими. Фермери, такі як Філіберто Монтанарі, який використовував машину Florix протягом кількох років, відзначають значне скорочення часу та трудовитрат, необхідних для проріджування кольорів. ...>>

Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону 02.05.2024

Мікроскопи відіграють важливу роль у наукових дослідженнях, дозволяючи вченим занурюватися у світ невидимих ​​для ока структур та процесів. Однак різні методи мікроскопії мають обмеження, і серед них було обмеження дозволу при використанні інфрачервоного діапазону. Але останні досягнення японських дослідників із Токійського університету відкривають нові перспективи вивчення мікросвіту. Вчені з Токійського університету представили новий мікроскоп, який революціонізує можливості мікроскопії в інфрачервоному діапазоні. Цей удосконалений прилад дозволяє побачити внутрішні структури живих бактерій із дивовижною чіткістю в нанометровому масштабі. Зазвичай мікроскопи в середньому інфрачервоному діапазоні обмежені низьким дозволом, але нова розробка японських дослідників дозволяє подолати ці обмеження. За словами вчених, розроблений мікроскоп дозволяє створювати зображення з роздільною здатністю до 120 нанометрів, що в 30 разів перевищує дозвіл традиційних метрів. ...>>

Пастка для комах 01.05.2024

Сільське господарство - одна з ключових галузей економіки, і боротьба зі шкідниками є невід'ємною частиною цього процесу. Команда вчених з Індійської ради сільськогосподарських досліджень – Центрального науково-дослідного інституту картоплі (ICAR-CPRI) у Шимлі представила інноваційне вирішення цієї проблеми – повітряну пастку для комах, яка працює від вітру. Цей пристрій адресує недоліки традиційних методів боротьби зі шкідниками, надаючи дані про популяцію комах у реальному часі. Пастка повністю працює за рахунок енергії вітру, що робить її екологічно чистим рішенням, яке не вимагає електроживлення. Її унікальна конструкція дозволяє відстежувати як шкідливі, так і корисні комахи, забезпечуючи повний огляд популяції в будь-якій сільськогосподарській зоні. "Оцінюючи цільових шкідників у потрібний час, ми можемо вживати необхідних заходів для контролю як комах-шкідників, так і хвороб", - зазначає Капіл. ...>>

Випадкова новина з Архіву

100-Мбіт для МКС 03.05.2020

Проект, що зародився чотири роки тому, зі створення супутникових систем для високошвидкісного зв'язку між космічними і наземними станціями проходить етап польових випробувань. Доставлене раніше на МКС обладнання дозволило встановити з наземною станцією низхідний лазерний канал зв'язку з пропускною здатністю 100 Мбіт/с. Розробником технології та апаратури стала компанія Sony.

Створене компанією Sony спільно з Японським агентством з аерокосмічних досліджень (JAXA) та Національним інститутом інформаційних та комунікаційних технологій (NICT) обладнання зв'язку спирається на технологію лазерного запису даних на оптичні диски. У цьому Sony багатий досвід. Адаптувавши механізми кодування даних для запису на диск до передачі оптичним (лазерним) каналом, компанія змогла допомогти в розробці основ лазерного космічного зв'язку.

На МКС зв'язкове обладнання було доставлено у вересні минулого року. Потім її змонтували на відкритому японському модулі Kibo. Тести та налаштування обладнання проводилися приблизно раз на тиждень, коли дозволяла погода. Вперше низхідний лазерний канал SOLISS (мала оптична лінія зв'язку для Міжнародної космічної станції) було встановлено 25 жовтня 2019 року. Першу двонаправлену лінію зв'язку з використанням 1,5-мкм лазера було встановлено з наземною станцією 5 березня. Перші HD-зображення з борту МКС лазерного Ethernet-каналу були отримані 11 березня.

Серія експериментів із обладнанням для лазерного зв'язку триватиме до червня 2020 року. Передбачається, що зв'язок каналами SOLISS забезпечить передачу у реальному часі великих масивів даних як між космічними станціями, що знадобиться подальших місячних і марсіанських місіях, і між космічними апаратами і наземними станціями.

Інші цікаві новини:

▪ Синтезовані альтернативні ДНК та РНК

▪ Мікро-ПК Intel Edison

▪ Темна матерія стала темнішою

▪ М'ясо, вирощене у космосі

▪ Великобританія побудує великих підводних роботів

Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки

 

Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки:

▪ І тут з'явився винахідник (ТРВЗ). Добірка статей

▪ стаття Загальна електроніка та електротехніка. Шпаргалка

▪ стаття Чому кактуси обходяться без води? Детальна відповідь

▪ стаття Електромеханік станційного обладнання телефонного зв'язку під час обслуговування декадно-крокових АТС. Типова інструкція з охорони праці

▪ стаття Простий датчик морозу. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

▪ стаття Мікросхеми вітчизняні. Система умовних позначень. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

Залишіть свій коментар до цієї статті:

ім'я:


E-mail (не обов'язково):


коментар:





All languages ​​of this page

Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт

www.diagram.com.ua

www.diagram.com.ua
2000-2024