Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Підключення кишенькового приймача у УЗО. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Радіоприйом Останнім часом більшої популярності набули легкі мініатюрні радіоприймачі з автономним харчуванням для прогулянок, ймовірно, ще й тому, що вони досить дешеві. А чи можна цьому мініатюрному "супутнику по прогулянках" надати якість звучання, що задовольняє прослуховування передач у домашньому затишку? Виявляється, можна і цьому присвячена пропонована стаття. Мініатюрні кишенькові приймачі, які є зараз у великій кількості у продажу, користуються незмінною популярністю серед любителів послухати радіопередачі. Вони дуже зручні на дачі, у лісі та на відпочинку через свої невеликі розміри та масу, а також непогану чутливість у всіх діапазонах. У багатьох такі приймачі експлуатуються і вдома, в квартирах. І якщо за містом гучність звучання, автономність харчування здебільшого багатьох влаштовує, то при експлуатації в квартирі виникає бажання отримати від приймача велику потужність і кращу якість звучання (особливо при прийомі в діапазонах УКХ), та й живлення бажано мати від мережі. Ці проблеми досить легко вирішити, якщо у радіоаматорів є стаціонарні підсилювач потужності звукової частоти або інша звуковостворююча апаратура з гучномовцями (далі за текстом УЗЧ) і має блок живлення з вихідною напругою +5...30 В. Виконавши невеликі доробки в УЗЧ і з'єднавши з ним приймач кабелем можна буде прослуховувати улюблені програми з гарною якістю звучання. При відключенні кабелю приймачем можна буде користуватися як завжди. Почнемо з найпростішого варіанту, у якому виконують мінімальні доопрацювання. За основу взято приймач з напругою живлення 3 В - основна маса приймачів, що експлуатуються зараз, має саме такий варіант харчування. Як приклад автор розглядає варіанти доробок з приймачами "TECSUN R1012" з встановленою в ньому мікросхемою СХА 1191М (SONY) і приймач "HUASHI HS-311" з мікросхемою KA22425D (SAMSUNG), яка є аналогом першої. Запропоновані варіанти доробок легко реалізуються з іншими приймачами, що мають напругу живлення 6 або 9 В. Доробки полягають у встановленні додаткового роз'єму на корпусі УЗЧ у будь-якому зручному місці та виготовлення стабілізатора живлення з напругою +3,5 В. Його схема наведена на рис. 1. Він виконаний на інтегральній мікросхемі DA1, вихідна напруга встановлюється підстроєним резистором R2. Збирають стабілізатор на друкованій платі, креслення якої зображено на рис. 2. Цю плату вбудовують усередину УЗО. На вхід стабілізатора подають постійну напругу в межах +5...30 В. Вихід стабілізатора підключають до розетки додаткового роз'єму XS1 (вив. 3), сюди підключають вхід УЗЧ (вив. 1). До роз'єму XS1 підключають вилку ХР1 (рис. 3) сполучного кабелю, який штекером ХР2 підключається до гнізда приймача, призначеного для зовнішнього джерела живлення та штекером ХРЗ - до гнізда для підключення головних телефонів. При підключенні штекерів ХР2 і ХРЗ у приймачі автоматично відключаються відповідно вбудоване джерело живлення (для економії енергії батарей) та вбудована звукова головка. При спільній роботі приймача з УЗЧ регулятор гучності приймача слід встановити нижче положення середнього рівня. Подальші регулювання гучності і тембру здійснюють органами управління УЗЧ, а налаштування станцію як завжди - ручкою налаштування приймача. Якщо під час роботи через УЗЧ прослуховуватимуться сильні спотворення, слід трохи зменшити рівень сигналу регулятором гучності приймача. Це найпростіший, але не зовсім зручний спосіб підключення. Річ у тім, що більшість кишенькових приймачів власний УЗЧ має великі нелінійні спотворення. Крім того, його частотна характеристика обмежена спектром частот у межах 100...10000 Гц. Саме тому при такому варіанті регулятор гучності в приймачі потрібно встановлювати в положення невеликої гучності для мінімального впливу спотворень, що є в приймачі. Найкращий варіант - підключення УЗЧ до виходу демодулятора приймача (у режимі роботи приймача в діапазоні УКХ). У згаданих вище мікросхем це висновок 23. Для такого варіанту в приймачі слід перерізати друковану доріжку, що йде з виходу 3Ч (вив. 27) мікросхеми до гнізда для підключення головних телефонів, і проводом з'єднати гніздо з виведенням 23 мікросхеми. Тепер при підключенні приймача до УЗЧ регулятор гучності приймача слід встановити положення мінімальної гучності, щоб вбудована в приймач звукова головка не працювала, а сигнал на УЗЧ буде йти безпосередньо з демодулятора. При такому включенні весь "аудіокомплекс", що вийшов, звучить набагато якісніше. Правда, у доопрацьованого приймача буде відсутня можливість прослуховування програм на головні телефони, але це, як правило, не така вже й велика втрата. У схемі рис. 1 мікросхемний стабілізатор DA1 можна замінити на вітчизняний типу КР142ЕН12А, резистори та конденсатори будь-які вітчизняні чи імпортні. Як вилка ХР1 можна використовувати ОНЦ-ВГ-5/16-В, гніздо XS1 - ОНЦ ВГ-5/16-Р. Тип штекерів ХР2, ХР3 визначається залежно від конструкції встановлених у приймачі гнізд. Подальшого поліпшення звучання приймачів у комплексі зі стереофонічним підсилювачем можна досягти, якщо встановити в УЗЧ стереодекодер, що дозволить отримати стереофонічний звуковідтворення. Для цього потрібно зібрати конструкцію за схемою рис. 4. Основу її становить двосистемний стереодекодер DA1 (КР174ХА51). Сигнал на нього надходить з виходу демодулятора приймача через гніздо XS1, але при цьому в приймачі потрібно буде зробити невеликі зміни, про які нижче. На транзисторі VT1 виконаний емітерний повторювач, що виключає взаємний вплив виходу приймача та вхідного ланцюга декодера. З емітера транзистора комплексний стереосигнал надходить через ФНЧ R4C4 на вхід мікросхеми DA1 (вив. 16). Ця мікросхема працює у типовому включенні [1]. Пристрій автоматично визначає систему кодування сигналу та перемикається у відповідний режим роботи. Світлодіод HL1 сигналізує про наявність стереосигналу прийому стереопередач. З виходів стереодекодера сигнали 3Ч лівого та правого каналів надходять на відповідні підсилювачі потужності. Зібрано стереодекодер на друкованій платі, креслення якої показано на рис. 5. Зміни у приймачах для реалізації стереофонічного відтворення. Як відомо, при монофонічному відтворенні спектр сигналу з виходу демодулятора обмежується частотою зверху значенням 10 ... 15 кГц. Але для роботи у стереофонічному варіанті спектр сигналу має бути значно ширшим – до 70 кГц. На рис. 6 показаний фрагмент принципової схеми в вищезгаданих приймачах, який необхідно видозмінити. Позначення елементів відповідає варіанту, наведеному на друкованих платах (без дужок - для приймача "TECSUN R1012", у дужках - для "HUASHI HS-311"). Усі зміни зрозумілі з малюнка, нововведені елементи позначені товстішими лініями, й у позиційному позначенні є знак апострофа. Конденсатор С1' можна і не встановлювати, він потрібен для зменшення рівня шумів і разом із мікросхемою KA22425D не використовувався. Доопрацювання приймача "TECSUN R1012" описано в [2]. Транзистори, застосовані в стереоде-кодері, можуть бути будь-якими із серій КТ315, КТ3102, світлодіод HL1 – будь-який вітчизняний чи імпортний з параметрами, близькими до зазначеного. Налагодження стереодекодера полягає у встановленні половини напруги живлення на емітері транзистора VT1 підбором резистора R2. Підстроювальним резистором R1 обмежують максимальний рівень КСС на вході стереодекодера на рівні 200...250 мВ. Підстроювальним резистором R11 домагаються роботи генератора декодера прийому стереопередач як у системі OIRT (полярна модуляція), і у системі CCIR (з пілот-тоном). При цьому має загорятися світлодіод HL1. Крім описаних вище приймачів, до УЗЧ можна підключати стереофонічні приймачі, тоді стереодекодер виготовляти не доведеться. Наприклад, у мініатюрному стереоприймачі "MANBO S-202" використовується мікросхема СХА1538М, що має у своєму складі стереодекодер системи CCIR. У комплекті із встановленим у приймачі підсилювачем для стереотелефонів на мікросхемі TDA7050 цей приймач забезпечує на виході досить якісне стереофонічне звучання. Тому для підключення до приймача УЗЧ як штекера ХР3 слід застосувати стереофонічний, а в гнізді XS1 і вилці ХР1 використовувати висновок 4 для правого каналу (лівий - висновок 1). Єдиний недолік - у цьому приймачі немає гнізда для підключення зовнішнього джерела живлення, але його неважко встановити. Крім того, у приймача антеною є з'єднувальний провід головних телефонів. Тому, можливо, доведеться встановити додаткове антенне гніздо. Слід врахувати, що для роботи з УЗЧ регулятор гучності приймача також потрібно встановити на невелику гучність, щоб виключити навантаження підсилювача і поява сильних спотворень. Насамкінець хочеться відзначити, що так до УЗЧ можна підключити практично будь-який приймач, як імпортний, так і вітчизняний, причому навіть не новий, і навіть з несправним власним трактом підсилювача звукових частот. Треба тільки встановити необхідну напругу на виході стабілізатора, що виготовляється, а також зробити доопрацювання вихідного ланцюга частотного модулятора. література
Автор: І.Потачин, м.Фокіно Брянської обл. Дивіться інші статті розділу Радіоприйом. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Запрацювала найвища у світі астрономічна обсерваторія
04.05.2024 Управління об'єктами за допомогою повітряних потоків
04.05.2024 Породисті собаки хворіють не частіше, ніж безпородні
03.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Wavecom покращує параметри серії Q24 ▪ Магнітний тумблер для клітини ▪ ON Semi випустила нові N-канальні МОП-транзистори на 600 вольт ▪ Полімерні волокна для охолодження електроніки Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ Розділ сайту Ваші історії. Добірка статей ▪ стаття Жалюгідні слова. Крилатий вислів ▪ стаття Як ростуть омари? Детальна відповідь ▪ стаття Начальник залізничного вокзалу. Посадова інструкція ▪ стаття Чашка чаю. Хімічний досвід
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |