Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Радіоприймач - він цифровий частотомір. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Радіоприйом Варіанти використання звичних предметів у незвичайному їхньому функціональному призначенні - чи не "вищий пілотаж" радіоаматора-умільця? Радіомовний приймач серійного зразка після дуже невеликих доробок індикує частоту напруги, що підводиться до нього... Та ще в межах до 800 МГц! Не фантастика. Не пошкодуйте часу прочитати статтю знайомого багатьом читачам нашого автора. Може, вам захочеться повторити цю конструкцію? Прості кишенькові мініатюрні УКХ-ЧМ приймачі ("МАNВО" та йому аналогічні) користуються зараз популярністю через невисоку вартість та задовільну якість прийому. Як правило, вони виготовляються на основі мікросхем TDA7000, TDA7088 (див. Дахін М. Приймачі з автоматичним налаштуванням. - Радіо, 2000 № 6, с. 33, 34). Останнім часом модифікації приймачів стали комплектуватися електронним годинником, а деякі з них і цифровою шкалою. Останній варіант - це приймачі під торговою маркою "Palito", "ЕСВ" і т. д. - представляє певний інтерес для радіоаматорів, так як вбудована електронна шкала це не що інше, як частотомір із цифровою індикацією. Провівши просте доопрацювання, можна, не втрачаючи основних властивостей приймача, використовувати цей частотомір у радіоаматорській практиці. Він не відрізняється високою точністю через те, що має чотиридекадний індикатор та індикує сотні, десятки, одиниці мегагерц та сотні кілогерц. Проводити дуже точні вимірювання з його допомогою важко, але його зручно використовувати (особливо в діапазоні УКХ) для проведення антенних вимірювань, пошуку джерел радіовипромінювань та виявлення частот, на яких відбувається самозбудження радіоапаратури, а також для налаштування широкосмугових фільтрів, підсилювачів і т.д. Тому він може бути непоганим доповненням до таких приладів, як ГІР, антеноскоп, генератор сигналів і т. д. Малі габарити, висока економічність (споживаний струм всього кілька міліампер) і великий діапазон робочих частот (аж до 800 МГц!) роблять такий вимірювальний прилад дуже привабливим. Нижче на прикладі приймача "ЕСВ" (RS-218) розглянуто конструкцію приймача та надано рекомендації щодо його доопрацювання та наведено отримані параметри. Укрупнена структурна схема цього радіоприймача показано на рис. 1. До його складу входять дві плати, одна з них – плата власне радіоприймального пристрою (РПУ) на мікросхемі SC1088 (або TDA7088), УЗЧ на транзисторах та УРЧ на двох транзисторах. Як антена у названих приймачах використовується шнур головних телефонів, підключених до гнізда. На другій платі розміщено годинник, елементи цифрової шкали (власне частотомір) та кнопки управління. Напруга живлення постійно надходить на вузол годинника і при вимкненому приймачі на табло індикується поточний час. При включенні приймача вимикачем SA1 напруга живлення надходить приймач і шину управління частотомером. Сигнал гетеродина посилюється УРЧ, надходить на частотомір і індикаторі індикується частота настройки. Приймач побудований за супергетеродинною схемою (нижнє налаштування) з низькою ПЧ (70 кГц), і тому для правильної індикації частоти налаштування показання частотоміра завищені на 0,1 МГц, що треба враховувати під час проведення вимірювань. Очевидно, якщо подавати на вхід частотоміра контрольований сигнал, то при виконанні певних умов індикуватиметься його частота. Насамперед, для цього слід на корпусі приймача встановити малогабаритне високочастотне гніздо. Підійде, наприклад, SMA, і розмістити його найкраще ближче до входу частотоміра. Крім того, для включення частотоміра треба встановити малогабаритний перемикач (на схемі він позначений SA2'). Варіант розміщення цих елементів у корпусі приймача показано на рис. 2. Перемикач ПД9-2 встановлюють (приклеюють на плату) поруч із регулятором гучності, для цього перемички J11, J14 та конденсатор С11 (нумерація наведена відповідно до позначення на платі) треба встановити з боку друкованих провідників. Корпус перемикача з'єднують із загальним дротом. Гніздо SMA встановлюють на вузькій стороні поруч із стрічковим джгутом J21, що йде від плати приймача до плати годинника (частотоміра). Центральний контакт гнізда через конденсатор ємністю 500... 1000 пФ підключається до входу частотоміра або УРЧ, а корпус до загального дроту. Схема УРЧ показано на рис. 3. Оскільки він має два каскади, можливі три варіанти підключення: до входу першого каскаду (точка 1), до входу другого (точка 2) або до входу частотоміра (точка 3). Очевидно, що місце підключення впливатиме на діапазон робочих частот і чутливість частотоміра. Для визначення цих параметрів було проведено дослідження. При цьому котушку індуктивності гетеродина треба закоротити перемикачем, а ємності конденсаторів С4, С62 С63 збільшити до 10ОО пФ. На графіках рис. 4 показані частотні залежності мінімальної вхідної напруги (Uвх), при якому частотомір починав працювати стійко, при подачі сигналу в його різні точки відповідно до рис. 3. У жодному разі напруга сигналу більше 1 подавати не слід. Використовуючи наведені залежності, можна вибрати найбільш відповідну точку. Наприклад, при підключенні вимірюваного сигналу на вхід першого каскаду чутливість діапазоні частот до 100 МГц становить менше 1 мВ. Слід зазначити, що така чутливість надмірна і призводить до того, що частотомір буде занадто чутливий до перешкод і наведень. Крім того, в цьому діапазоні через нелінійні ефекти в підсилювачі можлива поява спотворень і частотомір може індикувати частоту гармонійних складових сигналу. Якщо частотомір не реагує на наведення, то за відсутності сигналу на індикаторі буде індикуватися показ 000,1 МГц. В авторському варіанті виконання частотоміра для підключення була обрана точка 3. При цьому додатковий вимикач включений між плюсом батареї живлення (перемичка J23) та шиною управління частотоміра (див. рис. 1). Для цього треба червоний (або третій зверху) провід у джгуті J21 від'єднати від плати приймача та приєднати до вимикача. Таке підключення дозволяє включати частотомір при вимкненому приймачі або відключати його під час включеного приймача. Останнє зручно тим, що при прийомі радіостанції частотомір можна вимкнути та контролювати поточний час. Зовнішній вигляд доопрацьованого приймача показано на рис. 5. Нижня межа вимірюваної частоти становить 0,5... 1 МГц, саме там, де похибка стає занадто великою. Верхня межа залежить від напруги живлення і для 2,5 В становить 600 МГц, для 3 - 700 МГц, а при 4 В досягає 800 МГц. Більше напруження подавати не слід. При вимкненому приймачі струм, споживаний частотоміром (разом з годинником), залежить від частоти, що вимірюється, і змінюється від 0,3 мА при відсутності сигналу до 0,7 мА на частотах до 50 МГц і до 4 мА на частоті 600 МГц. Автор: І.Нечаєв, м.Курськ Дивіться інші статті розділу Радіоприйом. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Одноплатний ПК LattePanda 3 Delta ▪ Jawbone Up стежить за здоров'ям ▪ Процесор Qualcomm Snapdragon 810 ▪ Допомога дитині з домашнім завданням не приносить користі Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Блоки живлення. Добірка статей ▪ стаття Голографія. Історія винаходу та виробництва ▪ стаття Що таке хлорофіл? Детальна відповідь ▪ стаття Елеутерокок колючий. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Чи знаєте Ви, що... Скачати книгу
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |