Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ KB регенератор із низьковольтним живленням. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Цивільний радіозв'язок Пошук та прийом далеких радіостанцій на KB – захоплення багатьох радіоаматорів у всьому світі. Вони вивчають проходження радіохвиль, географію, іноземні мови, вони завжди в курсі останніх світових подій – і це без відриву від заняття радіотехнікою. З доступних деталей можна зібрати простий, економічний і чутливий приймач KB, цілком придатний для прослуховування далеких радіостанцій всього світу. Незважаючи на очевидні недоліки (відсутність точної цифрової шкали, складність налаштування з одночасним регулюванням частоти та зворотного зв'язку), він дозволить провести незабутній годинник у подорожах "по хвилях ефіру". Пропонований регенеративний приймач зібраний за схемою прямого посилення 2-V-2 (два каскади УРЧ, детектор і два каскади УЗЧ) на чотирьох біполярних транзисторах та двох напівпровідникових діодах. Проекспериментувавши з різними типами регенераторів, автор дійшов висновку, що приймач, зібраний за пропонованою схемою, забезпечує найбільш якісне, стійке та безшумне детектування AM сигналів. Принципова схема приймача показано на рис. 1. УВЧ приймач двокаскадний, він зібраний на транзисторах VT1 та VT2. Сигнал з антени надходить у вхідний (і єдиний) контур через конденсатор малої ємності С1. Зв'язок вхідного контуру з першим каскадом УВЧ здійснюється через ємнісний дільник С4С5. Регенерація служить збільшення посилення і загострення резонансної характеристики вхідного контуру. Вона забезпечується позитивним зворотним зв'язком по високій частоті за допомогою конденсатора C3. Підбором цього конденсатора здійснюють грубе встановлення рівня регенерації. p align="justify"> Плавно цей рівень можна регулювати за допомогою змінного резистора R4, який змінює режим і, отже, коефіцієнт посилення першого каскаду УВЧ. Продетектований діодами VD1 VD2 сигнал звукової частоти через НЧ фільтр С11R9C10 надходить на УЗЧ, зібраний на транзисторах VT3 і VT4. Його коефіцієнт посилення на частоті 1000 Гц при напрузі живлення 1,2 В становить близько 150. При подачі на вхід УНЧ звукового сигналу амплітудою 0,5 мВ і частотою 1000 Гц звук у телефонах добре прослуховується. Постійна складова продетектованого сигналу через інтегруючий ланцюжок R5C7R1 керує робочою точкою транзистора VT1, здійснюючи автоматичне регулювання рівня регенерації. Режими всіх каскадів приймача стабілізовані за допомогою ланцюгів усунення, що забезпечують негативний зворотний зв'язок. Діод VD3 запобігає розряду акумулятора через сонячну батарею VD4-VD7. Живиться приймач від одного дискового нікель-кадмієвого акумулятора G1 з напругою 1,2 В. Споживаний струм становить 1,5...2 мА. Акумулятор заряджається від сонячної батареї за наявності достатнього освітлення. Навантаженням приймача є низькоомні телефони або навіть один телефонний капсуль з опором 50...200 Ом. З дещо меншою гучністю працюватимуть і високоомні телефони, при цьому струм, що споживається приймачем, знизиться до 1 мА. Чутливість приймача з антенного входу при вихідній потужності 0,1 мВт, опорі телефонів 100 Ом та глибині модуляції 30 % становить 30 мкВ, максимальна чутливість при прослуховуванні в тихому приміщенні та глибині модуляції 100 % досягає 2 мкВ. Чутливість вимірювалася при встановленні регулятора зворотного зв'язку близько до порога збудження. Усі застосовані напівпровідникові прилади – кремнієві, неполярні конденсатори – керамічні, полярні – оксидні. Резистори – марки МЛТ-0,125. Змінний резистор R4 використаний типу СП-1-А-1 Вт, але краще застосувати аналогічний імпортний, наприклад, фірми TESLA, що забезпечує більш плавне обертання двигуна. Сонячну батарею VD4-VD7 можна взяти від калькулятора, що відслужив термін, або зібрати з чотирьох кремнієвих фотоелементів. Котушка L1 для діапазону 12 МГц (25 метрів) повинна мати індуктивність 1,45 мкГн. У моїй конструкції використаний каркас діаметром 9 мм, на який виток до витка намотано 12 витків дроту в емалевій ізоляції діаметром 0,45 мм. Індуктивність такої котушки без підлаштування близько 1,3 мкГн. При вгортанні в котушку підстроєчника з ВЧ фериту довжиною 10 і діаметром 6 мм, її індуктивність збільшується до 1,5 мкГн. Якщо каркас та дріт іншого діаметра, індуктивність одношарової котушки в мікрогенрі можна обчислити за формулою L= Dn2/(1000nh/D+440), де D – діаметр котушки, мм; h - крок намотування, мм; n – число витків. Оскільки сумарна ємність контуру близько 120 пФ, то, використовуючи формулу Томсона, легко обчислити і частоту контуру. Конденсатор змінної ємності С2 можна виготовити самостійно з однієї рухомої та однієї нерухомої пластин або використовувати стандартний КПЕ5...180 пФ, послідовно з ним включивши конденсатор ємністю 27 пФ. Можна також застосувати підстроювальний конденсатор з повітряним діелектриком ти КПВ або відповідний за межами зміни ємності варикап, наприклад, KB 109В, але для його живлення доведеться зробити мікропотужний перетворювач, що забезпечує вихідну напругу, що регулюється, 1...10 В. Для стабільнішої роботи приймача, зокрема для усунення впливу "рук" на налаштування, передню панель з виведеними на неї ручками управління необхідно виготовити з металу або фольгованого матеріалу. Така панель, крім іншого, (заекранує паразитні ємнісні наведення. Ескіз друкованої плати з боку друкованих провідників наведено на рис. 2. Для виготовлення друкованої плати використається однобічно фольгований гетинакс або текстоліт. У фользі витравлюються або прорізаються різаком канавки відповідно до рис. 2. У місцях, позначених точками, свердляться отвори діаметром близько 1 мм. Після монтажу та паяння необхідно ретельно перевірити, чи немає замикань між друкарськими провідниками та при необхідності видалити зайвий припій та подряпати канавки. Однак треба помітити, що пристрій, виконаний навісним, об'ємним монтажем на загальній "заземленій" пластині і монтажних планках з пелюстками, виходить компактніше, а при одиничному "виробництві" виготовляється ще й значно швидше. Правильно зібраний приймач налагодження майже не потребує. Тим не менш, корисно перевірити високоомним вольтметром напруги на колекторах транзисторів VT2 і VT3. Вони повинні бути приблизно 0,8...1 В. При необхідності підбираються резистори R6 та R10. Бажаний діапазон і межі перебудови частотою визначаються відповідно числом витків котушки L1 і максимальною ємністю конденсатора С2. Їх можна підкоригувати безпосередньо під час прийому радіостанцій. Остання операція - підбір конденсатора позитивного зворотного зв'язку C3. Його ємність має бути такою, щоб генерація виникала приблизно в середньому положенні двигуна резистора R4. За відсутності готових конденсаторів малої ємності допустимо замінити їх двома скрученими на довжині 1...2 см ізольованими монтажними провідниками. Автор: С.Коваленко, м.Кстово Нижегородської обл. Дивіться інші статті розділу Цивільний радіозв'язок. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Шум транспорту затримує зростання пташенят
06.05.2024 Бездротова колонка Samsung Music Frame HW-LS60D
06.05.2024 Новий спосіб управління та маніпулювання оптичними сигналами
05.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Лазерні фари автомобілів BMW ▪ Діти як засіб від гіпертонії ▪ Новий принцип генерації рентгенівського випромінювання Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ Розділ сайту Переговорні пристрої. Добірка статей ▪ стаття Ернст Фейхтерслєбен. Знамениті афоризми ▪ стаття Слюсар з виготовлення та монтажу повітропроводів. Типова інструкція з охорони праці ▪ стаття Квадратура кола. Секрет фокусу
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |