Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Проста радіостанція діапазону 144...146 МГц. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Цивільний радіозв'язок Технічні дані: Робочий діапазон частот, МГц......144-146
Радіостанція призначена для роботи в аматорському діапазоні частот 144 - 146 МГц зі зсувом між частотою передачі та частотою прийому 600 кГц. Основна увага при розробці цієї радіостанції приділялася простоті конструкції, відсутності дефіцитної елементної бази, малої трудомісткості при налаштуванні та хорошій повторюваності. Радіостанція працює на кількох фіксованих частотах аматорського діапазону в залежності від наявних у розпорядженні радіоаматора кварцових резонаторів. Принципові схеми генератора, що задає, і НЧ частини радіостанції наведені на рис. 1.
Задає генератор виконаний за схемою ємнісної триточки на транзисторі VT1 типу КТ368А. Кварцовий резонатор - частоту 8 МГц збуджується на частоті основного резонансу. Індуктивність L* і ємність С* служать для зсуву частоти генератора, що задає, в той чи інший бік для отримання декількох робочих каналів. Їх можна мати в цій схемі до семи, якщо встановлювати канали через 12,5 кГц в діапазоні 144 - 146 МГц, тоді зсув частоти генератора, що задає, на один канал повинен бути: 12,5 кГц:18=0,б94 кГц, т.к . виділяється вісімнадцята гармоніка на робочій частоті. Сигнал генератора, що задає, виділяється на контурі L1, С6, налаштованому на частоту 8 МГц. Через виведення 2 плати він надходить на плату передавача для множення та посилення. Частотна модуляція здійснюється з допомогою варикапа VD1 типу КВ109Г. НЧ сигнал подається на варикап через ланцюжок R6, Lдр, C9 з колектора транзистора VT2. Сигнал з мікрофона, як який служить телефонний капсуль ТЕМК-3, подається на виведення 4 плати. На транзисторах VT2 та VT3 типу КТ3102Е побудований мікрофонний підсилювач. Він особливостей немає. На транзисторах VT4 типу КТ3102В, VT5 – КТ503В та VT6 – КТ502Г побудований УНЧ приймача. Резистор R12 служить регулятором гучності. Сигнал НЧ із плати приймача надходить через виведення 5 плати. Навантаженням УНЧ служить динамічна головка В1 типу 0.25ГДШ2, можна використовувати будь-яку іншу з опором обмотки 9 - 500м. На рис. 2 зображено схему передавача радіостанції. На транзисторі VT1 типу КТ368А побудовано буферний резистивний підсилювач. Каскад на транзисторі VT2 типу КТ368А працює як утроювач частоти. Його навантаженням служать контури L2, С6 та L3, С8. Вони налаштовані на частоту 24 МГц. Каскад на транзисторі VT3 типу КТ368А також є утроювачем частоти. Його контури L4, С12 та L5, С14 налаштовані на частоту 72 МГц. Каскад на транзисторі VT4 типу КТ399 є подвоювачем частоти. Контур L6, С18 налаштований на частоту 144 МГц. На транзисторах VT5 типу КТ399А та VT6 типу КТ610А побудовані підсилювачі. Вони працюють у режимі С. Їхні контури налаштовуються також на частоту 144 МГц. Через виведення 4 плати сигнал із плати передавача надходить на реле комутатора. Приймальна частина радіостанції показано на рис. 3. Приймач побудований за супергетеродинною схемою з низькою проміжною частотою, що дорівнює 600 кГц.
На транзисторах VT1 та VT2 типу КП303Е побудований УВЧ. Котушка L11 нейтралізує прохідну ємність підсилювача. Контури L12, С6 та L13, С9 налаштовані також на частоту 144,6 МГц. На транзисторі VT3 типу КТ399А побудовано змішувач. Сигнал гетеродина подається на нього через виведення 4 плати в емітерний ланцюг. У його колекторному ланцюзі виділяється сигнал ПЧ із частотою 600 кГц. Цю частоту налаштовуються контури L14, С10 і L15, С15. Через котушку зв'язку L16 сигнал ПЧ подається на мікросхему DA1 типу К174УР 1, яка є багатофункціональною та виконує роль УПЧ, частотного детектора та попереднього УНЧ. Опорний контур частотного детектора L17 С20 налаштований на частоту 600 кГц. З виведення плати 5 сигнал НЧ подається на регулятор гучності. Схема з'єднання плат радіостанції між собою показано на рис. 4.
Перемикач SA1 використовується для переходу в режим передачі. При цьому спрацьовують реле К1 і К2, що комутують напругу живлення та антену. Котушка LCB служить для подачі напруги гетеродина на плату приймача. Вона являє собою прямий ізольований провід, що проходить поблизу котушки L6 плати передавача. Мікроамперметр МА1 є індикатором вихідної потужності передавача. Радіостанція виконана на трьох друкованих платах із двостороннього фольгованого склотекстоліту товщиною 1,5 мм. Намотувальні дані котушок індуктивності наведено у табл. 1.
Корпус радіостанції найкраще виготовити з металу з гарною провідністю або спаяти зі склотекстоліту завтовшки не менше 3 мм. Плати у корпусі розміщені в один ряд. На передню панель радіостанції виведено регулятор гучності, поєднаний із вимикачем джерела живлення, роз'єм антени, перемикач каналів, перемикач "прийом-передача", гніздо мікрофона, індикатор вихідної потужності. Налаштування радіостанції слід починати з плати генератора, що задає. Подавши напругу на плату, ВЧ підключають вольтметр до точки 2 плати і налаштовують контур L1, С6 по максимуму вихідної напруги. Кількість індуктивностей L* та ємностей З* встановлюють за кількістю необхідних каналів. При цьому частоту контролюють виведенням 2 цифровим частотоміром. Радіостанцію можна виконати й у одноканальному варіанті. Мікрофонний підсилювач налаштовують підбором резисторів R8 і R11 до отримання неспотвореного сигналу НЧ на колекторі VT2. При цьому виведення 4 плати зі звукового генератора подають напругу 5 мВ і частотою 1 кГц. В УНЧ приймача резистором R13 встановлюють напругу, що дорівнює половині напруги джерела живлення в точці з'єднання резисторів R15 та R16. Потім, подавши на висновок плати 5 напруга зі звукового генератора в 50 мВ і частотою 1 кГц, вимірюють вихідну напругу на динамічній головці В1. Воно має бути не менше 1 В. На цьому налаштування плати закінчується. Тепер приступають до налаштування плати передавача. Перед подачею напруги живлення на плату до висновків 4 і 5 підпаюють еквівалент антени - резистор опором 50 Ом та потужністю 0,5 Вт. З виведення 2 плати генератора, що задає, подають напругу ВЧ на висновок 1 плати передавача. До бази VT3 підключають ВЧ вольтметр та частотомір. Контури L2, С6 і L3, С8 налаштовують на частоту 24 МГц обертанням сердечників, що досягають максимуму вихідної напруги. Так само налаштовують утроитель частоти на транзисторі VT3, лише його контури L4, С12 і L5, С14 налаштовують на частоту 72 МГц, а контроль ВЧ напруги ведуть з урахуванням транзистора VT4. Контур подвоювача частоти L6, 18 налаштовують на частоту 144 МГц. Потім переходять до налаштування підсилювачів на транзисторах VT5 та VT6. Їх налаштовують розтягуванням і стиском витків котушок індуктивності L7, L8, L9, а також обертанням роторів підстроювальних конденсаторів С23, С26, С27, при цьому прагнуть отримати максимум вихідної напруги на еквіваленті антени, підключеному до висновків 4 і 5 плат. Потім переходять до налаштування плати приймача. Перед подачею напруги від джерела живлення на плату виведення 4 плати подають напругу гетеродина за допомогою петлі зв'язку. На висновок 1 плати подають напругу з частотою 144,6 МГц від УКХ генератора (амплітуда його повинна бути близько 50 мВ і девіація - 5 кГц), модульоване тоном 1 кГц. До висновку плати 5 підключають осцилограф. Відпаявши конденсатор С9, на базу транзистора VT3 подають напругу ВЧ з частотою 600 кГц, амплітудою 150 мВ і девіацією 5 кГц. Налаштовують контури L14, С10, L15, С15 і L17, С20 максимум вихідної напруги, при цьому поступово зменшують вхідну напругу. Потім, відновивши з'єднання конденсатора С9 налаштовують контури УВЧ L10, С2, L12, С6 і L13 С9 на частоту 144,6 МГц обертанням роторів відповідних конденсаторів. Котушкою L11 домагаються відсутності порушення каскаду УВЧ. Чутливість приймача зі входу 1 плати повинна бути не нижче 0,3 мкВ, при цьому на виведенні 5 плати має бути напруга НЧ із частотою 1 кГц та амплітудою не нижче 100 мВ. На цьому налаштування плати приймача закінчується. Так як радіостанція працює зі зсувом між частотою передачі і частотою прийому в 600 кГц, частоту кварцового резонатора другої радіостанції, яка буде працювати в парі з першою, потрібно трохи зрушити вгору будь-яким відомим радіоаматором способом. Розрахуємо цю частоту. Так як у роботі радіостанції використовується 18-а гармоніка кварцового резонатора з частотою 8 МГц, то: 144,6 МГц: 18-9,0333 МГц, отже частоту кварцового резонатора слід зрушити на 33,3 кГц або знайти кварцовий резонатор цієї частоти. Під час випробувань радіостанція показала дуже добрі результати. При роботі з однотипною радіостанцією та використання зовнішніх антен типу "чвертьхвильовий штир", встановлених на невеликій висоті, зв'язок був стійким на відстані до 50 км. При встановленні радіостанцій на автомобілях зв'язок був на відстані до 15 км. Дану радіостанцію можна використовувати для роботи через репітери. З питань придбання малюнків друкованих плат прохання звертатись до автора. Автор: В.Стасенко (RA3QEJ), Воронезька обл., м. Россош; Публікація: Н. Большаков, rf.atnn.ru Дивіться інші статті розділу Цивільний радіозв'язок. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Шум транспорту затримує зростання пташенят
06.05.2024 Бездротова колонка Samsung Music Frame HW-LS60D
06.05.2024 Новий спосіб управління та маніпулювання оптичними сигналами
05.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Танення льодовиків у Швейцарських Альпах визнали безпрецедентним ▪ Мозок перетворює слова на картинки Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Металошукачі. Добірка статей ▪ стаття Розіпни його! Крилатий вислів ▪ стаття Як довго триває Фауст Ґете? Детальна відповідь ▪ стаття Доярка. Типова інструкція з охорони праці ▪ стаття Слухняна коробка сірників. Секрет фокусу
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |