Меню English Ukrainian російська Головна

Безкоштовна технічна бібліотека для любителів та професіоналів Безкоштовна технічна бібліотека


Синтезатор частоти для портативної радіостанції. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

Безкоштовна технічна бібліотека

Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Синтезатори частоти

Коментарі до статті Коментарі до статті

Публікація в "РЛ" N 8/91 схеми та опису "Портативної радіостанції особистого користування" викликала великий читацький інтерес. Аналізуючи пошту, що надходить, я дійшов висновку, що основною перешкодою при повторенні цієї конструкції є придбання кварцових резонаторів з рознесенням частот 465 кГц. Іншим недоліком є ​​одноканальність радіостанції. Тому для її удосконалення було розроблено синтезатор частоти, в якому використовується лише один кварцовий резонатор на частоти від 500 кГц до 2 МГц.

Синтезатор частоти дозволяє працювати на всіх 11 каналах, дозволених для роботи із частотною модуляцією в діапазоні 27 МГц. Його також можна виконати і в одноканальному варіанті (при цьому схема спроститься) і перебудувати на частоти, дозволені для роботи з амплітудною модуляцією.

Структурна схема синтезатора частоти наведено на рис.1. Синтезатор побудований за принципом кільця фазового автопідстроювання частоти (ФАПЧ) та дільника частоти зі змінним коефіцієнтом поділу (ДПКД).

Синтезатор частоти для портативної радіостанції
Ріс.1

Керований генератор G1 працює на частоті передачі або гетеродина в залежності від стану тангенти "прийом – передача". З його виходу сигнал надходить на приймач, передавач і ДПКД, що складається з лічильника з коефіцієнтом поділу ПД, що перемикається. Останній ділить вхідну частоту на 10 і 11, в залежності від каналу, що вибирається, і стану поглинаючого лічильника LN. Потім сигнал надходить власне ДПКД, де встановлюється необхідний канал і враховується зсув частоти при переході з прийому на передачу. Загальний коефіцієнт розподілу дільника частоти від входу ПД до виходу ДПКД визначається так:

N=a+10*b,

де a, b – коефіцієнти, що встановлюються вузлом установки частоти СУЗ.

З виходу ДПКД сигнал із частотою близько 1,25 кГц надходить на імпульсно-частотний фазовий детектор (ІЛФД). Сюди надходить опорна частота, що виробляється генератором G2 і знижена дільником Д до 1,25 кГц. Вихідна напруга з ІЧФД фільтрується ФНЧ, який визначає смугу захоплення та смугу утримання кільця ФАПЧ. Потім воно надходить на варикапи керованого генератора G1 і здійснює його підстроювання до збігу опорної частоти та частоти генератора G1 з урахуванням коефіцієнтів поділу. Порівняння ведеться на частоті 1,25 кГц.

Принципова схема синтезатора частоти наведено на рис.2. Опорний генератор виконаний на елементі D2.1 мікросхеми К564ЛН2. Кварцовий резонатор Z1 використаний на частоту 500 кГц. Дільник частоти з фіксованим коефіцієнтом розподілу ділить цю частоту на 400, тобто. до 1,25 кГц. Він виконаний на мікросхемі D4 К564ІЕ15. Сигнал з цією частотою подається як опорний ІЧФД, зібраний на елементах D1, D2.2, D3.1 і транзисторах VT1, VT2.

Синтезатор частоти для портативної радіостанції
(Натисніть для збільшення)

Генератор, керований напругою, виконаний на транзисторі VT4 типу КТ316Д за схемою триточки індуктивної. Його частота перебудовується за допомогою варикапної матриці КВС111 A напругою, що надходить із ІЧФД через фільтр нижніх частот на елементах C3, R6, С4. Сюди ж з мікрофонного підсилювача надходить і напруга, що модулює, через резистор R8.

Сигнал з ГУНа приходить на приймач та передавач радіостанції через ємності С10, С11. Потім він потрапляє на буферний підсилювач транзисторі VT5 типу КТ315В. Посилений, він подається на дільник 10/11, виконаний на мікросхемі D5 К153ІЕ10. На транзисторі VT3 побудований швидкодіючий інвертор сигналу.

З виведення 11 мікросхеми D5 сигнал подається на тригер D6.1, мікросхеми К564ТМ2, що ділить частоту ще вдвічі. Це зроблено тому, що лічильник ДПКД D9 типу К564ІЕ15 при напрузі живлення 5 може стійко працювати лише на частоті не вище 1,5 МГц. Вузол управління перемиканням дільника 10/11 побудований на елементах D2.4, D3.2, D3.3 та поглинаючому лічильнику D7 типу К564ІЕ11.

ДПКД зібрано на мікросхемі D9. Управління його коефіцієнтом розподілу здійснюється кодами із ПЗУ D8. Як ПЗУ застосована мікросхема К573РФ4, але краще, для зниження споживаного струму, застосувати 2764С.

Номер каналу встановлюється за допомогою перемикача SA1. На елементах D2.5, D3.4 побудована схема придушення брязкоту контактів перемикача "прийом-передача". З неї керуючий сигнал подається на ДПКД для організації зсуву частоти на 465 кГц під час переходу з прийому на передачу. Живиться синтезатор від стабілізатора напруги, побудованого на транзисторі VT6 та стабілітроні VD2.

Конструктивно синтезатор частоти виконаний на друкованій платі з двостороннього фольгованого склотекстоліту розміром 65 х 60, яка розташовується в корпусі радіостанції на місці елементів живлення (див. "РЛ" № 8). Елементи живлення розміщуються позаду друкованої плати у спеціальному контейнері. При цьому товщина корпусу радіостанції зростає з 20 до 33 мм.

Напруга живлення радіостанції в такому виконанні слід збільшити до 9, що сприятиме стійкій роботі синтезатора частоти, а також збільшить вихідну потужність передавача.

Котушка L1 намотана на каркасі діаметром 5 мм і має 15 витків дроту ПЕВ-2 діаметром 0,25 мм з відведенням від 5 витка, рахуючи від заземленого кінця. Котушка L2 намотана на феритовому кільці типорозміру К7х4х2 з фериту Ф600НН і містить 20 витків того ж дроту. Коди, записані в ПЗП, наведено у таблиці.

Номер каналу Передача. Адреса Передача. Код Прийом. Адреса Прийом. Код
1 001 06 801 47
2 002 66 802 А7
3 004 07 804 48
4 008 67 808 А8
5 010 08 910 49
6 020 68 820 А9
7 040 09 840 50
8 080 69 880 В0
9 100 10 900 51
10 200 70 А00 В1
11 400 11 С00 52

За адресами ПЗУ, що залишилися, може бути записана будь-яка інформація. Перемикач каналів SA1 виведено на панель поруч із регулятором шумопониження.

При підключенні синтезатора до радіостанції слід скористатися схемами рис.3 і рис.4. Каскад радіостанції, який раніше виконував роль гетеродина, тепер буде буфером-підсилювачем. Гетеродинна частина мікросхеми DA1 КД74ПС1 виконує також роль буфера. Котушки L1 та L2 на рис. 4 намотані на кільці з фериту М50ВЧ2 розміром К7х4х2 та містять по 10 витків дроту ПЕВ-2 діаметром 0,25 мм. Обмотки мотаються двома проводами одночасно, скрученими з невеликим кроком.

Синтезатор частоти для портативної радіостанції

Налаштування синтезатора зводиться до встановлення частоти ГУНа сердечником котушки L1 так, щоб при перемиканні каналів і переході з прийому на передачу відбувалося впевнене захоплення частоти за допомогою кільця ФАПЧ. Про захоплення можна судити формою напруги на висновку 12 DA1.2. "Картинка" на екрані осцилографа має бути стійкою. Резистор R8 підбирають по відсутності зриву стеження ФАПЧ при найгучніших звуках, що вимовляються мікрофон.

У синтезаторі можна використовувати мікросхеми типів К564, К561, К176, D5 типу К555. Транзистори можна застосувати типу КТ312, КТ315, КТ316 і т.д. Варикапну матрицю КВС111 можна замінити двома варикапами типів КВ109, КВ110, КВ124, Д901. У ПЗУ застосовна також мікросхема К573РФ6. При використанні мікросхем К573РФ2 і К573РФ5 число каналів скоротитися до 10. Матрицю ПЗУ можна зібрати і на діодах типу КД522Б, хоча це займе значно більше місця.

Замість резисторів R18-R28 бажано застосувати резисторні блоки типів Б19-1 або Б19-2 відповідного номіналу. При використанні в синтезаторі кварцових резонаторів на частоту, відмінну від тієї, яка обрана автором, необхідно перебудувати коефіцієнт поділу мікросхеми D4 за допомогою відповідної розпаювання перемичок так, щоб на виведенні імпульси 23 слідували з частотою 1,25 кГц.

Правильно налаштований синтезатор частоти споживає струм від джерела живлення напругою 9 не більше 15 - 20 мА.

При повторенні радіостанції із синтезатором частоти друковану плату краще змінити, розробивши заново. Це дозволить зменшити габарити всього пристрою. В авторському варіанті ця радіостанція має розміри 150х70х25 мм при живленні від акумуляторів.

Автор: В. Стасенко (RA3QEJ), м.Воронеж; Публікація: Н. Большаков, rf.atnn.ru

Дивіться інші статті розділу Синтезатори частоти.

Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті.

<< Назад

Останні новини науки та техніки, новинки електроніки:

Машина для проріджування квітів у садах 02.05.2024

У сучасному сільському господарстві розвивається технологічний прогрес, спрямований на підвищення ефективності догляду за рослинами. В Італії було представлено інноваційну машину для проріджування квітів Florix, створену з метою оптимізації етапу збирання врожаю. Цей інструмент оснащений мобільними важелями, що дозволяють легко адаптувати його до особливостей саду. Оператор може регулювати швидкість тонких проводів, керуючи ним із кабіни трактора за допомогою джойстика. Такий підхід значно підвищує ефективність процесу проріджування квітів, забезпечуючи можливість індивідуального налаштування під конкретні умови саду, а також сорт та вид фруктів, що вирощуються на ньому. Після дворічних випробувань машини Florix на різних типах плодів результати виявились дуже обнадійливими. Фермери, такі як Філіберто Монтанарі, який використовував машину Florix протягом кількох років, відзначають значне скорочення часу та трудовитрат, необхідних для проріджування кольорів. ...>>

Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону 02.05.2024

Мікроскопи відіграють важливу роль у наукових дослідженнях, дозволяючи вченим занурюватися у світ невидимих ​​для ока структур та процесів. Однак різні методи мікроскопії мають обмеження, і серед них було обмеження дозволу при використанні інфрачервоного діапазону. Але останні досягнення японських дослідників із Токійського університету відкривають нові перспективи вивчення мікросвіту. Вчені з Токійського університету представили новий мікроскоп, який революціонізує можливості мікроскопії в інфрачервоному діапазоні. Цей удосконалений прилад дозволяє побачити внутрішні структури живих бактерій із дивовижною чіткістю в нанометровому масштабі. Зазвичай мікроскопи в середньому інфрачервоному діапазоні обмежені низьким дозволом, але нова розробка японських дослідників дозволяє подолати ці обмеження. За словами вчених, розроблений мікроскоп дозволяє створювати зображення з роздільною здатністю до 120 нанометрів, що в 30 разів перевищує дозвіл традиційних метрів. ...>>

Пастка для комах 01.05.2024

Сільське господарство - одна з ключових галузей економіки, і боротьба зі шкідниками є невід'ємною частиною цього процесу. Команда вчених з Індійської ради сільськогосподарських досліджень – Центрального науково-дослідного інституту картоплі (ICAR-CPRI) у Шимлі представила інноваційне вирішення цієї проблеми – повітряну пастку для комах, яка працює від вітру. Цей пристрій адресує недоліки традиційних методів боротьби зі шкідниками, надаючи дані про популяцію комах у реальному часі. Пастка повністю працює за рахунок енергії вітру, що робить її екологічно чистим рішенням, яке не вимагає електроживлення. Її унікальна конструкція дозволяє відстежувати як шкідливі, так і корисні комахи, забезпечуючи повний огляд популяції в будь-якій сільськогосподарській зоні. "Оцінюючи цільових шкідників у потрібний час, ми можемо вживати необхідних заходів для контролю як комах-шкідників, так і хвороб", - зазначає Капіл. ...>>

Випадкова новина з Архіву

Вирощування рослин у місячному ґрунті 16.02.2024

Розширення присутності людини у космосі потребує як нових технологій, а й розробки методів вирощування їжі поза нашої планети. Рослини відіграють важливу роль у забезпеченні астронавтів киснем та їжею під час довгих космічних місій, знижуючи їхню залежність від запасів продовольства.

Дослідження відкривають нові перспективи для вирощування рослин на місячній поверхні, що може мати важливе значення для майбутніх космічних місій та колонізації інших планет.

Попередні роботи вчених показали, що крес-салат може бути вирощений у місячному ґрунті, хоча з деякими труднощами. Додавання певних штамів бактерій збільшує врожайність рослин, вирощених на місячному реголіті.

У недавньому дослідженні міжнародної групи фахівців вдалося успішно виростити нут у ґрунті, що імітує місячну поверхню. Із застосуванням арбускулярних мікоризних грибів та добрив, рослини вижили протягом двох тижнів. Хоча місячні ґрунти мають свої обмеження, такі як недостатній вміст вологи та відсутність необхідної мікробіоми, вчені розробили методи покращення ґрунту з використанням арбускулярних мікоризних грибів та вермикомпостів.

Висновки експерименту показують, що рослини можуть успішно зростати в місячному ґрунті, проте їх розвиток може бути обмежений дефіцитом хлорофілу. Використання арбускулярних мікоризних грибів та добрив може покращити місячний реголіт для вирощування рослин.

Інші цікаві новини:

▪ Сенсорний дисплей, що не вимагає торкання пальців

▪ Побачити вітер

▪ Одноклітинні, що скам'янілі, допоможуть знайти метан в океані.

▪ Відеокапсула з дистанційним керуванням як альтернатива ендоскопу

▪ Комета Галлея на монетах Вірменії

Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки

 

Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки:

▪ розділ сайту Аудіотехніка. Добірка статей

▪ стаття Папарацці. Крилатий вислів

▪ стаття За рахунок чого соняшники повертаються за Сонцем? Детальна відповідь

▪ стаття Кизильник цілокраїй. Легенди, вирощування, способи застосування

▪ стаття Квартирний дзвінок на мікросхемі ISD1210P Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

▪ стаття Промиті годинники. Секрет фокусу

Залишіть свій коментар до цієї статті:

ім'я:


E-mail (не обов'язково):


коментар:





All languages ​​of this page

Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт

www.diagram.com.ua

www.diagram.com.ua
2000-2024