Меню English Ukrainian російська Головна

Безкоштовна технічна бібліотека для любителів та професіоналів Безкоштовна технічна бібліотека


Середньохвильовий приймач із синхронним детектором. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

Безкоштовна технічна бібліотека

Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Радіоприйом

Коментарі до статті Коментарі до статті

При розробці описуваного приймача автор ставив собі завдання створення простої конструкції, придатної повторення радіоаматорами, роблять перші кроки у освоєнні синхронного радиоприема. Синхронні приймачі, як відомо, мають високу селективність і забезпечують лінійне детектування AM сигналів, чим і пояснюється зростаючий до них інтерес. Сама назва приймача говорить про те, що прийом на нього можливий, коли напруга гетеродина синхронізована з напругою сигналу, тобто частота гетеродина дорівнює частоті сигналу.

Місцевий гетеродин синхронізується, як правило, методом фазового автопідстроювання частоти (ФАПЧ) або методом прямого захоплення частоти гетеродина вхідним сигналом. В даному випадку використаний другий, як найпростіший, метод синхронізації. Звернемося до принципової схеми приймача, зображеної на рис. 1. На вході встановлений широкосмуговий коливальний контур L1C3, що налаштовується на середину обраної ділянки СВ діапазону підбором конденсатора C3. Таку зміну можна реалізувати за допомогою набору конденсаторів, що перемикаються дискретно за допомогою перемикача. Змішувач виконаний на транзисторі VT1, вхідний сигнал який подається через резистор R2, що грає роль атенюатора.

Середньохвильовий приймач із синхронним детектором. Схема приймача

Атенюатор призначений для зменшення перехресних перешкод, що виникають при прямому детектуванні сильних сигналів внаслідок нелінійності польового каналу транзистора. Опір атенюатора вибирається з конкретних умов прийому. Напруга гетеродина надходить безпосередньо на затвор транзистора VT1, що працює в ключовому режимі, функції гетеродина виконує керований RC-генератор, основу якого становить тригер, Шмітта на цифровій мікросхемі DD1. Режим генерації тригера забезпечується включенням до його ланцюга позитивного зворотного зв'язку керованого частотно-залежного RC-ланцюга. Частота гетеродина визначається елементами R1, С2, С4 та опором каналу транзистора VT2, на затвор якого через конденсатор CS подається вхідний синхронізуючий сигнал. При вказаних на схемі номіналах елементів діапазон перебудови гетеродина становить приблизно 300 кГц. Середня частота діапазону встановлюється підстроювальним резистором R1.

Плавна перебудова частоти гетеродина діапазоном здійснюється конденсатором змінної ємності С2. Коли частота гетеродина близька до частоти вхідного сигналу, що несе, відбувається її захоплення і встановлюється рівність частот гетеродина і вхідного сигналу. У цьому змішувач забезпечує синхронне детектування вхідного сигналу. Сигнал звукової частоти після змішувача виділяється фільтром L2C6C7 із частотою зрізу 5 кГц. Підсилювач ЗЧ приймача виконаний на транзисторах VT4, VT5, включених за схемою безпосереднього зв'язку. Режим роботи обох транзисторів встановлюється резисторами R5 та R7.

Останній каскад підсилювача ЗЧ навантажений на низькоомні телефони ТА-56 з опором постійному струму 50 Ом. Резистор R8 обмежує величину струму, споживаного останнім каскадом підсилювача ЗЧ, і забезпечує негативний зворотний зв'язок змінного струму, що підвищує лінійність посилення. Для живлення приймача бажане стабілізоване джерело, але можна використовувати і свіжу батарею 3336Л або батарею, складену з кількох елементів, що забезпечують необхідну напругу живлення. Струм, споживаний приймачем, становить приблизно 30 мА. Працездатність його зберігається при зниженні напруги до 4 В.

Приймач змонтований на друкованій платі з двостороннього фольгованого склотекстоліту, розміщеної в корпусі, спаяному з того ж склотекстоліту, або в будь-якій іншій відповідній металевій коробці. Розміри корпусу вибирають довільно, обмежуються вони лише розмірами плати та конденсатора змінної ємності. На бічних стінках корпусу встановлюють гнізда для підключення джерела живлення, головних телефонів, антени та заземлення. Усі транзистори, окрім вихідного, можуть бути з будь-яким буквеним індексом. У високочастотній частині приймача використані керамічні конденсатори. Конденсатор змінної ємності можна взяти від переносного приймача. Конденсатори С6, С7 та С8 можуть бути будь-якого типу. Резистори - МЛТ-0,25 або МЛТ-0,125, підстроювальний резистор R1 - СПЗ - 16.

Котушка L1 намотана про водом ПЕЛ 0,2 на кільці К7х4х2 з фериту 600НН і містить 30 витків. При цьому частота налаштування вхідного контуру при зазначеному на схемі номіналі конденсатора C3 становить 1250 кГц. Котушка L2 намотана на кільці К18х9х5 з фериту 2000 ПН і містить 260 витків дроту ПЕЛ 0,2. Налагодження приймача починають із перевірки підсилювача ЗЧ. При дотику викруткою до його входу в телефонах має бути чутне сильне низькочастотне тло змінного струму, що свідчить про нормальну роботу підсилювача. Додаткового налаштування під час використання справних деталей він не вимагає. Перевірити наявність генерації і встановити діапазон перебудови гетеродина можна, прослуховуючи його сигнал на середньохвильовому радіомовному приймачі, що стоїть поруч.

Діапазон перебудови гетеродина визначається за основною (найнижчою) частотою його випромінювання. Зміною опору резистора R1 зміщують середню частоту діапазону гетеродина так, щоб в нього потрапив ділянку СВ діапазону, що цікавить. Після цього підбором конденсатора C3 на середню частоту вибраної ділянки діапазону налаштовується вхідний контур. Його налаштування контролюють за допомогою генератора стандартних сигналів (ГСС) та високочастотного мілівольтметра або осцилографа. Сигнал з ГСС через резистор опором 100 ком подають на контур і по максимуму напруги на ньому визначають його резонансну частоту.

Слід зазначити, що смуга пропускання контуру, вже включеного в приймач, суттєво розширюється через шунтуючу дію атенюатора і змішувача. Це дозволяє приймати сигнали кількох станцій, близько розташованих за частотою без перебудови вхідного ланцюга. Незважаючи на свою простоту, налаштований приймач має високу чутливість, що дозволяє приймати сигнали віддалених радіостанцій на антену у вигляді відрізка дроту довжиною 1 м і підключеному заземленні.

Недоліком приймача є невисока стабільність частоти гетеродина, властива всім RC-генераторам. Тому в процесі прийому, особливо слабких сигналів через вплив дестабілізуючих факторів може порушитися синхронізація і виникне необхідність підстроювання приймача.

Автор: О.Руднєв, м. Балашов Саратовської обл.; Публікація: Н. Большаков, rf.atnn.ru

Дивіться інші статті розділу Радіоприйом.

Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті.

<< Назад

Останні новини науки та техніки, новинки електроніки:

Машина для проріджування квітів у садах 02.05.2024

У сучасному сільському господарстві розвивається технологічний прогрес, спрямований на підвищення ефективності догляду за рослинами. В Італії було представлено інноваційну машину для проріджування квітів Florix, створену з метою оптимізації етапу збирання врожаю. Цей інструмент оснащений мобільними важелями, що дозволяють легко адаптувати його до особливостей саду. Оператор може регулювати швидкість тонких проводів, керуючи ним із кабіни трактора за допомогою джойстика. Такий підхід значно підвищує ефективність процесу проріджування квітів, забезпечуючи можливість індивідуального налаштування під конкретні умови саду, а також сорт та вид фруктів, що вирощуються на ньому. Після дворічних випробувань машини Florix на різних типах плодів результати виявились дуже обнадійливими. Фермери, такі як Філіберто Монтанарі, який використовував машину Florix протягом кількох років, відзначають значне скорочення часу та трудовитрат, необхідних для проріджування кольорів. ...>>

Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону 02.05.2024

Мікроскопи відіграють важливу роль у наукових дослідженнях, дозволяючи вченим занурюватися у світ невидимих ​​для ока структур та процесів. Однак різні методи мікроскопії мають обмеження, і серед них було обмеження дозволу при використанні інфрачервоного діапазону. Але останні досягнення японських дослідників із Токійського університету відкривають нові перспективи вивчення мікросвіту. Вчені з Токійського університету представили новий мікроскоп, який революціонізує можливості мікроскопії в інфрачервоному діапазоні. Цей удосконалений прилад дозволяє побачити внутрішні структури живих бактерій із дивовижною чіткістю в нанометровому масштабі. Зазвичай мікроскопи в середньому інфрачервоному діапазоні обмежені низьким дозволом, але нова розробка японських дослідників дозволяє подолати ці обмеження. За словами вчених, розроблений мікроскоп дозволяє створювати зображення з роздільною здатністю до 120 нанометрів, що в 30 разів перевищує дозвіл традиційних метрів. ...>>

Пастка для комах 01.05.2024

Сільське господарство - одна з ключових галузей економіки, і боротьба зі шкідниками є невід'ємною частиною цього процесу. Команда вчених з Індійської ради сільськогосподарських досліджень – Центрального науково-дослідного інституту картоплі (ICAR-CPRI) у Шимлі представила інноваційне вирішення цієї проблеми – повітряну пастку для комах, яка працює від вітру. Цей пристрій адресує недоліки традиційних методів боротьби зі шкідниками, надаючи дані про популяцію комах у реальному часі. Пастка повністю працює за рахунок енергії вітру, що робить її екологічно чистим рішенням, яке не вимагає електроживлення. Її унікальна конструкція дозволяє відстежувати як шкідливі, так і корисні комахи, забезпечуючи повний огляд популяції в будь-якій сільськогосподарській зоні. "Оцінюючи цільових шкідників у потрібний час, ми можемо вживати необхідних заходів для контролю як комах-шкідників, так і хвороб", - зазначає Капіл. ...>>

Випадкова новина з Архіву

Антена, що використовує фонтан з морської води 20.02.2016

Щодня ми, сам того не помічаючи, користуємося радіохвилями, які настільки короткі (але при цьому відносно сильні), що дозволяють використовувати в різних електронних пристроях крихітні антени. Однак з подовженням радіохвиль та ослабленням сигналу антени повинні, відповідно, ставати більше.

У Китаї, наприклад, зараз будується радіотелескоп FAST, який стане найбільшим у світі і займе площу 30 футбольних полів. Та й у менш екзотичних спорудах потрібні величезні стаціонарні антени, на будівництво яких йде багато часу та грошей. Тому дослідники замислюються про використання альтернативних матеріалів, які б зробити дуже великі антени портативними.

Одним із таких матеріалів виявилася солона вода. П'ять років тому дослідники ВМФ США запатентували антену, у якій передачі та прийому сигналів використовувалася магнітна індукція хлориду натрію в морській воді, а частота сигналу визначалася висотою фонтану води. ВМФ США намагався знайти технології комерційне застосування, але поки що з цього нічого не вийшло, оскільки струменевий апарат доводиться тримати над водою, щоб не було короткого замикання.

Тепер японська компанія Mitsubishi оголосила про створення своєї версії водяної антени під назвою SeaAerial, яка, за словами компанії, може приймати цифрову трансляцію з суші. Інновацією Mitsubishi є використання в антені сопла, в якому трубка з ізолюючого матеріалу фізично відокремлює струмінь антени від навколишньої води та запобігає замиканню. Крім того, за словами авторів антени, їм удалося вирішити проблему щодо низької (порівняно з металами) електропровідності морської води. Завдяки комп'ютерному моделюванню дослідники змогли встановити ідеальний діаметр струменя, який збільшив ефективність антени на 70%.

Інші цікаві новини:

▪ Смартфон-хамелеон

▪ Напівпровідникові матеріали із каналізації

▪ Основна причина зайвої ваги

▪ Наш крихітний родич

▪ Вимикач світла без дротів

Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки

 

Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки:

▪ розділ сайту Радіо - початківцям. Добірка статей

▪ стаття Гроші - нерв війни. Крилатий вислів

▪ стаття Що таке тепло? Детальна відповідь

▪ стаття Обмороження. Медична допомога

▪ стаття Малогабаритна динамічна установка ОМЕГА. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

▪ стаття Вперта зірочка. Фізичний експеримент

Залишіть свій коментар до цієї статті:

ім'я:


E-mail (не обов'язково):


коментар:





All languages ​​of this page

Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт

www.diagram.com.ua

www.diagram.com.ua
2000-2024