Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Безтрансформаторний блок живлення у підсилювачі потужності. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / ВЧ підсилювачі потужності У радіоаматорській спортивній апаратурі іноді [1] використовують безтрансформаторні. а точніше не містять потужних високовольтних трансформаторів, блоки живлення. Переваги таких блоків живлення очевидні; вони дозволяють суттєво зменшити габарити та масу передавальної апаратури. Особливо ефективне застосування безтрансформаторного живлення, в лампових підсилювачах потужності 1-ї категорії, коли на основі потужних-сучасних напівпровідникових діодів та малогабаритних електролітичних конденсаторів можна створити дуже легкі та компактні підсилювачі потужності. Такі підсилювачі зручні під час роботи як у стаціонарних умовах, і у радіоекспедиціях. Безтрансформаторні блоки живлення, розглянуті нижче, призначені для роботи з однофазною мережею змінного струму напругою 220, один з проводів якої є нульовим. Слід одразу наголосити, що експлуатація апаратури з безтрансформаторним живленням можлива в тому і лише в тому випадку, якщо на радіостанції є надійне електротехнічне заземлення. Наявність гальванічного зв'язку джерела живлення з мережею змінного струму вимагає застосування як хорошого заземлення, а й спеціального пускового пристрою, що виключає включення апаратури при неправильному підключенні до мережі безтрансформаторного блока живлення. Не можна забувати і те, що така зашита спрацьовує тільки при підключеному заземленні, в чому необхідно обов'язково переконатися перед тим, як вставити штепсельну вилку в розетку. Загалом виготовлення конструкцій з безтрансформаторним живленням можна рекомендувати радіоаматорам, які вже мають досвід у виготовленні та експлуатації зв'язкової апаратури. Типові режими потужних каскадів на поширених лампах ГУ-19, ГУ-29, ГС-90, ГІ-7Б тощо забезпечуються джерелом живлення, схема якого наведена на рис. 1.
Він складається з двох однополуперіодних випрямлячів (VI, С1 і V2, С2), що працюють безпосередньо від мережі з вихідними напругами +300 В -300 В (щодо корпусу). Режим роботи лампи V5 визначається стабілітронами V3 та V4. Напруги на електродах лампи V5 (щодо катода) визначаються так: де Uc1 - напруга на сітці, що управляє; Uc2 – напруга на екранній сітці; Ua - анодна напруга. При виборі стабілітронів необхідно враховувати, щоб максимальний струм стабілізації стабілітрону V3 був не менше пікового значення анодного струму, а V4 - струму екранної сітки. Необхідний діапазон напруг стабілізації та струмів забезпечують діоди Д815А-Д817Г. Оскільки катод лампи V5 знаходиться під потенціалом близько - 300 щодо корпусу, обмотки накального трансформатора повинні бути добре ізольовані від корпусу. Високі динамічні характеристики безтрансформаторного джерела живлення обумовлені тим, що у випрямлячах відсутні трансформатори та дроселі фільтра, що мають значну індуктивність. Статична характеристика визначається конденсаторами С1 та С2. Для забезпечення рівня пульсацій вихідної напруги менше 0,05%, необхідного для роботи лінійного підсилювача потужності [2], ємності цих конденсаторів (мікрофарадах) повинні відповідати чисельному значенню максимальної потужності (вираженої у ватах), що споживається від джерела живлення. Конденсатори (фільтри та блокувальні) повинні бути розраховані на напругу не менше 350 В. Конденсатори C1, C2 можуть бути малогабаритні – К50-7, К50-12. Випрямні діоди V1 і V2 повинні бути розраховані на зворотну напругу не менше 350 В і піковий струм, що перевищує струм заряду конденсаторів Cl і C2 (зазвичай від 2 до 5 А). Такій умові задовольняють діоди Д246, КД202К – КД202С. Підсилювач потужності КВ радіостанції 1 категорії На рис. 2 наведена схема вихідного лінійного підсилювача, виконаного на двох металокерамічних тріодах ГІ-7Б, включених за схемою із заземленою сіткою. Безтрансформаторне джерело живлення для підсилювача розраховане на пікове навантаження близько 360 Вт, що дозволяє в режимі посилення односмугового сигналу підводити потужність 200 Вт (середнє значення). Коефіцієнт посилення за потужністю – 15 дБ. Режим ламп V4, V5 розрахований так, що при напрузі мережі 220 У Uc1=-7B,Ua=+600 В, початковий анодний струм обох ламп, включених паралельно, дорівнює 40 мА, максимальний анодний струм - 600 мА. У разі нестабільності мережі ±20 В підсилювач зберігає хорошу лінійність. Опір анодного навантаження каскаду – 1 кОм. Застосування у підсилювачі двох ламп. включених паралельно, пояснюється необхідністю отримати великий анодний струм при порівняно низькій анодній напрузі. Середня потужність, що розсіюється на аноді кожної лампи, не перевищує 50 Вт, внаслідок чого лампи надійно працюють без примусового повітряного охолодження. Пусковий пристрій виконано на електромагнітному реле К1, контакти К 1.1 і К1.2 якого підключають нульовий провід мережі корпусу і подають напругу мережі на випрямлячі на діодах V1 і V2. При увімкненому тумблері S1 пусковий пристрій не спрацює, а отже, джерело живлення буде відключено від мережі, якщо корпус приладу не заземлений або корпус приладу заземлений, але контакт "фаза" вилки X1 підключений до нульового проводу мережі. Таким чином, при включенні трансівера в мережу необхідно під'єднати до корпусу заземлення, включити тумблер S1 і знайти таке положення вилки X1 в розетці, при якому пусковий пристрій спрацьовує. Реле К2 та К3 комутують відповідні ланцюги при переході з прийому на передачу. При роботі на прийом напруги живлення (крім розжарення) з ламп зняті, а трансівер підключений до антени через роз'єм Х3. Конденсатори С1 і С3-К50-12, С2 і С4 - К50-7, С6 - С10 - КСВ на робочу напругу 600 В. Дроселі L1 і L3 повинні бути розраховані на струм 600 мА, L4, L5 - на 4 А. Останні намотують на високочастотному феритовому кільці, наприклад 50ВЧ3, два проводи (20 витків МГШВ перетином 1,5 кв.мм). Котушка L2 намотана на резисторі R1. Вона містить 3 витки срібного дроту діаметром 1 мм. Як котушка L7 використовується варіометр від радіостанції РСБ-5. Котушка L6 - безкаркасна (діаметр намотування 40 мм), містить 2 витки срібного дроту діаметром 2,5 мм. Реле К1 і К2 – 8Д-54, паспорт ОАБ.393.054, К3 – високочастотне від радіостанції РСБ-5. Трансформатор Т1 – ТН-39-127/220-50. При зазначених на схемі номіналах конденсаторів С1 - С4 падіння анодної напруги (порівняно з початковим режимом) не перевищує 30 при струмі 600 мА. Підсилювач потужності на 144 МГц На рис. 3 наведено схему лінійного підсилювача, що працює в діапазоні 144...146 МГц, виконаного на лампі ГУ-29. Коефіцієнт посилення за потужністю близько 20 дБ, що дозволяє використовувати як збудник транзисторний УКХ передавач. Режим роботи лампи ГУ-29 наступний: Uc1=-22 В. Uc2=+225, Ua=+580, максимальний анодний струм дорівнює 250 мА. При нестабільності мережі ± 15 режим лампи змінюється незначно, а лінійність підсилювача потужності не погіршується. Реле К1 (РЕМ-6, паспорт РФ0.452.106)-пускове, К2 (РЕМ-10, паспорт РС4.524.305) комутує катодний ланцюг лампи V5. Остання під час роботи приймання закрита. Дроселі L3, L4, L7 індуктивністю 10 мкГн повинні бути розраховані на струм 0,3 А. Котушка L2 – безкаркасна, містить 5 витків срібного дроту діаметром 1,5 мм, крок намотування – 3 мм. Зовнішній діаметр котушки-12 мм. Котушка зв'язку L1 містить 1,5 витка срібного дроту діаметром 1 мм, крок намотування - 3 мм, зовнішній діаметр котушки - 16 мм. Намотують її поверх L2. Котушка L5 виконана із срібного дроту діаметром 2 мм у вигляді петлі з розмірами 80х35 мм. Петлю зв'язку L6 розмірами 40х35 мм виготовляють із срібного дроту діаметром 1,5 мм. Розташовують її на відстані 6 мм від L5. Конденсатори С1, С2-К50-7 або К50-12 на робочу напругу 350 В, С7-С11-КСВ на робочу напругу 500 В. С3, С4 та С13 - КПВ. Диференціальний конденсатор С12 складений із двох КПВ, ротори яких закріплені на одній осі. Накальний трансформатор Т1 - ТН33-127/220-50 або будь-який інший, що має окремі обмотки на напругу 6.3 та 12,6 В. При налагодженні підсилювача конденсатором С3 регулюють зв'язок із збудником, С13 - зв'язок з антеною, конденсатором С4 налаштовують робочу частоту сітковий контур, а С12 - анодний. література
Автор: Г. Іванов (UA3AFX, U0AFX); Публікація: Н. Большаков, rf.atnn.ru Дивіться інші статті розділу ВЧ підсилювачі потужності. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Модульний DC/DC перетворювач B0505ST16-W5 ▪ Австралійський скельний живопис ▪ Створено квантовий демон Максвелла, що пожирає інформацію. ▪ Смарт-годинник BoAT Lunar Tigon Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Вузли радіоаматорської техніки. Добірка статей ▪ стаття Лика не в'яже. Крилатий вислів ▪ стаття З чого робили кораблі в Стародавньому Єгипті? Детальна відповідь ▪ стаття Ісландський мох. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Стробоскоп. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття Чарівний блокнот. Секрет фокусу
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |