Регенератори синхроімпульсів відеосигналу. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / телебачення

 Коментарі до статті

Проблема отримання хорошої якості перезапису відеофільмів із відеокасет, що містять не перші копії, хвилює багатьох відеоаматорів. Для вирішення цього завдання автори статті пропонують використовувати регенератори синхроімпульсів відеосигналу.

Любителям відеофільмів доводиться часто стикатися з їх перезаписом як у відеомагнітофон, і на комп'ютер. І виникає велике розчарування, якщо копія вийшла невисокої якості або зовсім не вийшла. Поліпшити її або навіть записати захищену можна, якщо використовувати пристрої, що розглядаються нижче.

Слід визнати, що практично за будь-якого аналогового способу перезапису відео- та аудіосигналів копія завжди буде гіршою за оригінал. Причин цьому багато, але зупинятися на всіх тут є недоцільним. Необхідно лише відзначити, що в результаті перезапису відеосигналу погіршується не тільки чіткість зображення, а й значно більшою мірою його синхронізація. Так вже після третього копіювання можна помітити горизонтальні посмикування зображення, особливо на його світлих ділянках. Очевидно, що якщо в оригіналі є імпульси захисту від копіювання, то перезапис взагалі не виходить. При записі відеосигналу на комп'ютер вимоги до якості синхроімпульсів посилюються ще більше.

У професійній практиці для корекції сигналів синхронізації використовують цифрові регенератори синхроімпульсів, що відновлюють всі часові та амплітудні параметри імпульсів відеосигналу. У аматорській практиці цілком достатньо відновити необхідну амплітуду малих і кадрових синхроімпульсів, а лише у складніших випадках - ще й їх тривалість і форму.

Принцип роботи регенераторів простий: старі синхроімпульси з композитного відеосигналу вони видаляють, але в їх місце поміщають нові, сформовані спеціальним генератором. Залежно від вимог відеоаматора та наявності у нього комплектуючих для вибору пропонуються два варіанти регенератора – простий та складніший.

Основою першого варіанта послужив пристрій, описаний у [1]. Принципова схема регенератора представлена ​​рис. 1.

(Натисніть для збільшення)

Пристрій складається з каналу передачі відеосигналу та генератора. Відеосигнал із відтворювального апарату надходить на вхідний підсилювач, зібраний на транзисторах VT1, VT2. З його виходу сигнал проходить через ланцюг R7C3C5 на генератор і ланцюг R8C4 на буферний каскад на транзисторі VT3, що узгоджує опору вхідного і вихідного каскадів. Вихідний каскад виконано на транзисторах VT4, VT5. У ньому якраз і забезпечується заміна старих синхроімпульсів на нові, для чого на цей каскад через діод VD1 впливають імпульси з генератора. Слід зазначити, що каналом передачі у регенераторі полярність відеосигналу не змінюється.

Формувачем синхроімпульсів в регенераторі служить мікросхема LM1881 (DD1), що є спеціалізованим багатофункціональним пристроєм [2]. У нашому випадку в мікросхемі використаний вузол виділення синхроімпульсів, побудований за схемою компаратора, вихід якого грає роль комутатора вихідного каскаду каналу передачі відеосигналу. Сформовані в мікросхемі і калібровані по амплітуді синхроімпульси з її виходу (висновок 1) через комутуючий діод VD1 надходять на базу транзистора VT5 вихідного каскаду під час появи на ній синхроімпульсів відеосигналу. В результаті база транзистора через діод VD1 буде з'єднана із загальним проводом, чим досягається видалення імпульсів перешкод та старих імпульсів синхронізації та одночасна заміна їх на нові.

Пристрій зібрано на однобічно фольгованій друкованій платі, креслення провідників якої та розміщення деталей на ній показані на рис. 2. При монтажі мікросхеми DD1 її виведення 7 підгинають під неї. Конденсатор С7 припаяний висновків 4 і 8 мікросхеми DD1 з боку друкованих провідників.

Для живлення регенератора можна використовувати будь-яке відповідне джерело напруги 9... 12 з допустимим струмом навантаження 100...300 мА. Якщо виключити мікросхему-стабілізатор DA1, то можливе застосування джерел живлення з напругою в межах 4,7...7, наприклад, від мікрокалькулятора "Електроніка Д2-1 ОМ".

При налагодженні пристрою перевіряють напруги на висновках транзисторів відповідність зазначеним на схемі. Допускається відхилення в межах ±5...10 %. Потім відключають виведення катода діода VD1 від виведення 1 мікросхеми DD1 і включають пристрій тракт відеосигналу. Якщо все зібрано правильно, на контрольному телевізорі має спостерігатися таке саме зображення, як і без пристрою. Потім, не вимикаючи його, з'єднують розірваний ланцюг між діодом VD1 та мікросхемою DD1. При цьому зображення на контрольному телевізорі має зрушити праворуч на 1...5 мм, що є показником нормальної роботи регенератора.

Другий варіант - складніший регенератор - має канал передачі відеосигналу, аналогічний описаному вище. Зміни торкнулися лише генератора, який у разі відновлює як амплітуду синхроімпульсів, а й коригує їх тривалість. Його важлива схема зображена на рис. 3 (нумерація елементів на схемі продовжує нумерацію деталей простого регенератора). За основу генератора було взято частину транслятора кабельного телебачення TRS-06 P/S.

(Натисніть для збільшення)

Як вузл виділення синхроімпульсів з відеосигналу замість мікросхеми LM1881 застосовано модуль УСР-1С, використаний у телевізорах третього-четвертого поколінь і зібраний на мікросхемі К174ХА11 або її аналогах [3]. Отримані в модулі кадрові імпульси, що запускають з контакту 8 роз'єму XS1 через узгоджуючий транзистор VT6 проходять на одновібратор DD2.2, що формує нові кадрові синхроімпульси (КСІ). Стробуючі імпульси малої синхронізації з контакту 2 роз'єму XS1 подані на одновібратор DD2.1 та тригер DD3.1, який формує нові малі синхроімпульси (ССІ). Рядкові та кадрові синхроімпульси підсумовуються після діодів VD3, VD4 та впливають на канал передачі відеосигналу.

Для цього варіанту пристрою необхідне джерело напруги 12 зі струмом навантаження до 300 мА. Його можна зібрати самому за будь-якою відомою схемою або застосувати готовий виріб.

У складнішому варіанті пристрій виконано на трьох платах. На першій платі зібрано канал передачі відеосигналу. Вона аналогічна попередньому варіанту, тільки на ній не встановлюють деталі, що відносяться до його генератора: R7, R9, C3, C5-7, DD1, VD1. Друга плата – модуль УСР. На третій платі (автор друковану не розробляв, а використовував макетну) встановлюють інші елементи генератора.

Перед застосуванням слід перевірити працездатність модуля УСР. Для цього подають на нього живлення та відеосигнал. Якщо всіх його виходах є необхідні імпульси (перевіряють осцилографом), модуль можна використовувати. На жаль, бракованої продукції у продажу є чимало.

Крім того, перш ніж використовувати модуль УСР, до нього вносять невеликі зміни. По-перше, потрібно замкнути перемичкою резистор (56 кОм), включений між виведенням 6 мікросхеми К174ХА11 і контактом 3 рознімання Х4 (R20 [3]); а по-друге, видалити конденсатор (150 пФ), підключений до провідника, що йде до контакту 2 цього ж роз'єму (С16 [3] або С4 на схемах промислових телевізорів).

Налагодження другого варіанта регенератора починають із перевірки роботи каналу передачі відеосигналу так само, як описано вище. Потім до нього підключають вхід генератора і перевіряють осцилографом наявність імпульсів на виведенні одновібратора 12 DD2.2 (КСІ) і на виведенні 9 тригера DD3.1 (ССІ). При необхідності встановлюють тривалість імпульсів підбором елементів С14, R26 (4,4...5,1 мкс для ССІ) та С15, R28 (192 мкс для КСІ). Під час записування відеопрограм на комп'ютер при нестійкій кадровій синхронізації (повільний рух кадрів по вертикалі) можна спробувати збільшити ємність конденсатора С15 до 0,068 мкФ. При з'єднанні анодів діодів VD3 та VD4 з базою транзистора VT5 зображення на контрольному телевізорі, підключеному до виходу пристрою, має зрушити, як було зазначено вище.

В обох варіантах можливе застосування транзисторів серій КТ315, КТ361, КТ3102, КТ3107 відповідної структури з будь-яким літерним індексом. Резистори – МЛТ-0,25, конденсатори – будь-які, відповідні за габаритами. Діод VD1 у простому регенераторі та діоди VD3, VD4 у складному повинні бути обов'язково германієвими: Д2 або Д9 з будь-яким буквеним індексом.

По роботі обидва варіанти приблизно аналогічні. Автор перевіряв їхню працездатність при записі зашумленого відеосигналу на комп'ютер. В обох випадках якість записаного зображення була набагато вищою, ніж при безпосередньому запису.

література

1. Домрін Н. А. Любителю відеотехніки. - М.: Енергоатом видав, 1992.
3. Єльяшкевич С. А., Пєскін А. Є. Пристрій та ремонт кольорових телевізорів. - М.: ДТСААФ, 1987.

Автори: А.Воронцов (RW6HRM), А.Коротков (RA6FER), м.Ставрополь

Дивіться інші статті розділу телебачення.

Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті.

<< Назад

Останні новини науки та техніки, новинки електроніки:

Машина для проріджування квітів у садах 02.05.2024

У сучасному сільському господарстві розвивається технологічний прогрес, спрямований на підвищення ефективності догляду за рослинами. В Італії було представлено інноваційну машину для проріджування квітів Florix, створену з метою оптимізації етапу збирання врожаю. Цей інструмент оснащений мобільними важелями, що дозволяють легко адаптувати його до особливостей саду. Оператор може регулювати швидкість тонких проводів, керуючи ним із кабіни трактора за допомогою джойстика. Такий підхід значно підвищує ефективність процесу проріджування квітів, забезпечуючи можливість індивідуального налаштування під конкретні умови саду, а також сорт та вид фруктів, що вирощуються на ньому. Після дворічних випробувань машини Florix на різних типах плодів результати виявились дуже обнадійливими. Фермери, такі як Філіберто Монтанарі, який використовував машину Florix протягом кількох років, відзначають значне скорочення часу та трудовитрат, необхідних для проріджування кольорів. ...>>

Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону 02.05.2024

Мікроскопи відіграють важливу роль у наукових дослідженнях, дозволяючи вченим занурюватися у світ невидимих ​​для ока структур та процесів. Однак різні методи мікроскопії мають обмеження, і серед них було обмеження дозволу при використанні інфрачервоного діапазону. Але останні досягнення японських дослідників із Токійського університету відкривають нові перспективи вивчення мікросвіту. Вчені з Токійського університету представили новий мікроскоп, який революціонізує можливості мікроскопії в інфрачервоному діапазоні. Цей удосконалений прилад дозволяє побачити внутрішні структури живих бактерій із дивовижною чіткістю в нанометровому масштабі. Зазвичай мікроскопи в середньому інфрачервоному діапазоні обмежені низьким дозволом, але нова розробка японських дослідників дозволяє подолати ці обмеження. За словами вчених, розроблений мікроскоп дозволяє створювати зображення з роздільною здатністю до 120 нанометрів, що в 30 разів перевищує дозвіл традиційних метрів. ...>>

Пастка для комах 01.05.2024

Сільське господарство - одна з ключових галузей економіки, і боротьба зі шкідниками є невід'ємною частиною цього процесу. Команда вчених з Індійської ради сільськогосподарських досліджень – Центрального науково-дослідного інституту картоплі (ICAR-CPRI) у Шимлі представила інноваційне вирішення цієї проблеми – повітряну пастку для комах, яка працює від вітру. Цей пристрій адресує недоліки традиційних методів боротьби зі шкідниками, надаючи дані про популяцію комах у реальному часі. Пастка повністю працює за рахунок енергії вітру, що робить її екологічно чистим рішенням, яке не вимагає електроживлення. Її унікальна конструкція дозволяє відстежувати як шкідливі, так і корисні комахи, забезпечуючи повний огляд популяції в будь-якій сільськогосподарській зоні. "Оцінюючи цільових шкідників у потрібний час, ми можемо вживати необхідних заходів для контролю як комах-шкідників, так і хвороб", - зазначає Капіл. ...>>

Випадкова новина з Архіву Мікроби витають у хмарах 08.11.2000 Австрійські мікробіологи виявили в хмарах над Альпами живих і бактерій, що розмножуються. Давно відомо, що у верхніх шарах атмосфери існує мікробне життя, але й досі вважалося, що бактерії лише випадково заносяться туди вітром і відсутність їжі незабаром гинуть. Кожен мілілітр води, зібраної з хмар, містить у середньому 1500 бактеріальних клітин різної форми: круглих, паличкоподібних, нитчастих. Припускають, що бактерії можуть бути центрами освіти сніжинок і кристаликів льоду. Чим вони харчуються у хмарах – поки що не ясно. Очевидно, ці мікроорганізми добре переносять заморожування і бояться ультрафіолетових променів Сонця.

Інші цікаві новини:

▪ Фейкові новини поширюються в мережі швидше за правдиві

▪ Життя у метані

▪ Їстівний посуд

▪ Компактний місяцехід NASA

▪ Безконтактний детектор брехні

Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки

Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки:

▪ розділ сайту Світлодіоди. Добірка статей

▪ стаття Лика не в'яже. Крилатий вислів

▪ статья Якій письменниці друзі подарували річну оплачувану відпустку для літературного дебюту? Детальна відповідь

▪ стаття Лікар пульмонологічного кабінету. Посадова інструкція

▪ стаття УМЗЧ для комп'ютерного монітора Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

▪ стаття Джерела живлення для MP3 плеєра та ігрової приставки. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

Залишіть свій коментар до цієї статті:

All languages ​​of this page

Arabic	Hebrew	Polish
Bengali	Hindi	Portuguese
Chinese	Italian	Spanish
English	Japanese	Turkish
French	Korean	Ukrainian
German	Malay	Vietnamese

Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт

www.diagram.com.ua
2000-2024