Безкоштовна технічна бібліотека КНИГИ ТА СТАТТІ
Тонкомпенсація Серед численних органів управління на передній панелі сучасних підсилювачів присутня кнопка або ручка, що рідше обертається з назвою "LOUDNESS" ("тонкомпенсація"). Теоретичною основою необхідності схеми, що здійснює це регулювання, є так звані криві рівної гучності, які прийняті як міжнародний стандарт. Ці залежності були отримані на підставі дослідження особливостей слуху людини і представляють певну усереднену залежність, оскільки як випробувані залучалися люди з нормальним слухом віком від 18 до 25 років. Незначні відмінності є як індивідуальні, так і за віковими, статевими і расовими ознаками. Суть цієї залежності зводиться до того, що слух людини має неоднакову чутливість до звуків різної частоти, які за об'єктивними вимірами мають один і той самий звуковий тиск. Найбільш тихі звуки людське вухо здатне вловлювати на частотах близько 3 кГц, і з підвищенням чи зниженням частоти чутливість падає. І якщо максимальна різниця чутливості при низьких рівнях гучності становить більше 70 дБ, то з підвищенням інтенсивності звуку вона зменшується і при досягненні рівня больового порога (це близько 120 дБ) різниця лише трохи більше 20 дБ. (Криві рівної гучності). Тож чим же керує в підсилювачі тонкомпенсація? Однією з основних завдань звукорежисера під час запису є встановлення тонального балансу за певного середнього рівня гучності прослуховування, який зазвичай відповідає стандартному рівню звукового тиску 90-92 дБ. Інакше кажучи, звукорежисер змінює певним чином частотну характеристику те щоб відтворення при зазначеної гучності оцінювалося слухачем як природне. Якщо у вас вдома гучність буде меншою, а характеристика підсилювача встановлена лінійною, то суб'єктивно відчуватимуться недолік високих і низьких частот. Саме для усунення цього недоліку і призначено схему тонкомпенсації. У дуже давні часи було достатньо регулювати лише низькі частоти. Так виник регулятор тембру низьких частот. Згодом, з розширенням діапазону частот, було додано регулятор і за високими частотами. Однак характеристики стандартних схем регуляторів тембрів не цілком відповідають вимогам для виправлення характеристики з точки зору тонкомпенсації і тому знадобився ще один спеціально для неї. Дивлячись на криві рівної гучності, можна було б припустити, що підйом на низьких і високих може становити до 15-20 дБ. Але якщо взяти до уваги сказане щодо установки тонального балансу звукорежисером, то треба говорити лише про різниці в частотній характеристиці, і в цьому випадку підйом має бути значно меншим: 3-5 дБ. Насправді, якби прослуховування в домашніх умовах проводилося завжди при рівні, для якого і зробив свою роботу звукорежисер, то необхідність у тонкомпенсації відпала б. Деякі фірми орієнтуються на це і будь-якої тонкомпенсації у своїх підсилювачах не передбачають. А в режимі прямого тракту, який передбачає досягнення мінімальних відмінностей від оригінального задуму звукорежисера, у всіх підсилювачах зазвичай відключаються не тільки регулятори тембру і балансу, а й тонкомпенсація. Але тут виникають проблеми з різним рівнем вихідного сигналу різних пристроїв. Наприклад, ви під час прослуховування CD-програвача виставили необхідний рівень на підсилювачі, а згодом при відтворенні з магнітофона фонограми рівень доводиться виставляти вже інший. За таких умов можна запропонувати два виходи. Або мати два регулятори рівня, лінійний і тонкомпенсований, або можливість регулювати чутливість кожного входу. Дехто, можливо, згадає, що за часів надходження до нашої країни Hi-Fi апаратури через магазин "Берізка", був популярний підсилювач відомої західнонімецької фірми Uher. Відмінною особливістю цього апарата були маленькі ручки регулювання чутливості по кожному входу, які розташовувалися прямо по нижній кромці передньої панелі, що дозволяло мати сигнал з одним і тим же рівнем від усіх джерел. У деяких сучасних дорогих апаратах подібне узгодження рівня можна здійснювати навіть з пульта дистанційного керування, як ми це спостерігали, наприклад, у ТЕАС А-V3000P або Yamaha DSP-A3090. А у разі доступнішої цінової категорії вам необхідно потурбуватися, щоб окремі компоненти мали, окрім фіксованого, ще й регульований вихід. Фіксована тонкомпенсація, яка вмикається кнопкою, розрахована на певне положення регулятора гучності. Якщо регулятор має шкалу, то це положення відповідає позначка -30 дБ. Іноді це обмеження створює непереборні труднощі і тон-компенсацію доводиться відключати, а компромісне рішення намагатися знаходити за допомогою простих регулювань тембру. Плавна незалежна зміна тонкомпенсації, яку можна знайти в підсилювачах Denon, Yamaha та деяких моделях інших фірм, дозволяє не тільки завжди встановити необхідну гучність, а й отримати природне тональне забарвлення музики в широкому діапазоні рівнів гучності. Тому наявність чи відсутність тонкомпенсації має завжди, звісно, з урахуванням умов експлуатації, братися до уваги під час виборів підсилювача. Автор: Олексій Грудінін Рекомендуємо цікаві статті розділу Мистецтво аудіо: ▪ Активні фільтри для сабвуферів Дивіться інші статті розділу Мистецтво аудіо. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Штучна шкіра для емуляції дотиків
15.04.2024 Котячий унітаз Petgugu Global
15.04.2024 Привабливість дбайливих чоловіків
14.04.2024
Інші цікаві новини: ▪ Матрац для швидкого засинання ▪ Мережеві сховища Qnap TS-251A та TS-451A ▪ MATSUSHITA ELECTRIC представила хутряні лампи ▪ Збір грибів під контролем із супутника Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Основи безпечної життєдіяльності (ОБЖД). Добірка статей ▪ стаття Авіамодель Орлятко. Поради моделісту ▪ стаття Чому в ювелірних виробах золото завжди сплавляється з міддю чи сріблом? Детальна відповідь ▪ стаття Серпуха мальовнича. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Електронна звукова приманка для риби Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |