Безкоштовна технічна бібліотека КНИГИ ТА СТАТТІ
Хороший підсилювач обирають не за анкетними даними Чи існують взагалі об'єктивні критерії якості звучання, і чи можна якось класифікувати неосяжну номенклатуру імпортної техніки? Почати цю розмову потрібно, звичайно, з найголовнішого – з підсилювача, який є “серцем” будь-якої аудіосистеми. Насправді кваліфікованому фахівцю з схемотехніки може бути наперед зрозуміло, чому конкретний апарат звучить саме так і не більше. Схемотехніка - це насамперед область точних знань, що не приймає таємничості, непізнаваності та езотеризму, так густо намішаного в міркуваннях про апарати, які можна порівняти за ціною з автомобілем. І фахівець у багатьох випадках здатний, глянувши на схему, оцінити характер звучання, навіть не включаючи апарат, хоча на звук, звісно, впливають і монтаж, і конструкція. Але що робити, якщо вам доступна лише інструкція? Некритичні стосунки до заявлених фірмами параметрів, що наводяться в них, можуть ввести вас в оману. Найважливішими параметрами, що визначають якість підсилювача, є коефіцієнти гармонійних та інтермодуляційних спотворень. Вони є наслідком нелінійності вольт-амперних характеристик транзисторів та ламп. Ці спотворення тісно пов'язані одне з одним і, зазвичай, їх виміряні значення мають порядок. Для характеристики параметрів підсилювачів часто використовують узагальнений термін – коефіцієнт нелінійних чи гармонійних спотворень (КНІ, THD). Зрозуміло, що чим менше КІІ, тим вища вірність звучання. Цей показник враховується у стандартах на апаратуру. Так ще в радянських ГОСТах нижчому КНІ відповідав вищий клас апаратури. На міжнародному рівні існує лише один загальновизнаний стандарт якості Hi-Fi – німецький стандарт DIN 45500, в якому вказані конкретні значення. Підсилювачі такого класу повинні мати коефіцієнт гармонічних спотворень не більше 1% у смузі частот до 12,5 кГц при номінальній потужності та коефіцієнт інтермодуляційних спотворень не гірше 3% (вимірюваний при подачі на вхід підсилювача двох частот: 250 Гц та 8 кГц із співвідношенням амплітут 1 :4). Такі співвідношення параметрів у стандарті Hi-Fi не є випадковими. Вони були враховані результати досліджень фізіологічних особливостей слуху. Основна маса споживачів саме за таких характеристик розглядає співвідношення ціна-якість апарату як найкраще. Іншими словами, лише незначна частина меломанів готова заплатити більшу ціну за вищу якість. Для якісного посилення бажано також мати широкий частотний діапазон, що тягнеться аж до 40-60 кГц (при відхиленні за рівнем не більше -3 дБ). Це означає, що підсилювач повинен практично однаково передавати сигнали не тільки у всьому діапазоні, що чує, але і далеко за його межами. Справа в тому, що при збільшенні частоти відбувається зменшення ефективності зворотних зв'язків та, отже, збільшення коефіцієнта нелінійних спотворень. На верхній межі лінії потужності зворотні зв'язки втрачають свою ефективність. Тому, щоб у всьому робочому діапазоні зворотний зв'язок мала достатню глибину і могла ефективно пригнічувати нелінійні та інтермодуляційні спотворення, необхідно мати лінійну частотну характеристику до частот, що у кілька разів перевищують верхню межу звукового діапазону. Подальше розширення смуги робочих частот, наприклад, до сотень кілогерців і вище, значно ускладнює та здорожує підсилювач. Ще один важливий параметр - швидкість наростання вихідної напруги підсилювача (Slew Rate), який пов'язує між собою його частотні та потужнісні характеристики. Багато дешевих підсилювачів добре передають лише невеликі сплески музичного сигналу, а на потужних пасажах важкого року "насаджують" свій голос, не в змозі отримати з джерела живлення відповідну моменту потужність. Тому при покупці не тільки цікаво, а й бажано оцінити розміри силового трансформатора та загальну ємність електролітичних конденсаторів фільтра. Насправді не завадить мати певний запас у цьому параметру. Наступний параметр, який необхідно обов'язково врахувати – це коефіцієнт демпфування (Damping Factor). Він вимірюється як ставлення рекомендованого опору навантаження (котушки гучномовця) до свого вихідного опору підсилювача. Якщо демпфування недостатньо, то дифузор буде здійснювати свої власні "рухи", ніяк не пов'язані з музикою, але залежать від пружності підвіски. Однак у переважній більшості моделей ця проблема успішно вирішується. Можна вважати достатнім, якщо значення коефіцієнта перевищує сотню. Рівень шуму, фону, поділ стереоканалів - це вже вторинні параметри, що у відомих межах не впливають на характер звучання і, як правило, мають прийнятну величину навіть у найдешевших моделях. Все вище сказане не є секретом для технічно підкованих читачів і набагато цікавіше питання про те, як цю інформацію використовувати при виборі підсилювача. Переглядаючи проспекти та інструкції, що додаються до апаратів, можна всі підсилювачі умовно розділити на дві групи: одна з КНД у частки відсотка (0,5%-0,1%) та інша – в межах 0,01%-0,001%. Якщо уважно проаналізувати склад другої групи, то виявиться, що поряд із дорогою та класною технікою увійшли навіть "дохайфайні" апарати. За якістю звучання вони набагато гірші навіть за нижчий Hi-Fi, а з High End їх і поруч не можна поставити. Виявляться такі підсилювачі й у першій групі. Як це пояснити? Можливо, наведені на проспектах параметри ніяк не пов'язані з якістю звучання і орієнтуватися на них не можна. Або щось не гаразд із самими даними. Насправді, дані можна показати привабливо, не кажучи всього. Якщо, наприклад, одночасно збільшувати і потужність, і частоту, відбувається обвальне наростання спотворень. Максимум їх досягається, як правило, на вищій частоті та граничній потужності, тобто отримане значення КНІ повністю залежить від режиму його вимірювання. Традиційний метод вимірювання КНД на частоті 20 кГц і за максимальної вихідної потужності добре характеризує фактичну якість підсилювача. Якщо підсилювач має КНД 0,02% на частоті 1 кГц і амплітуді вихідного сигналу всього 1 вольт (на 4 Ом навантаження це відповідає всього 0,25 Вт), то на максимальній потужності та частоті 20 кГц зазначений параметр може опинитися в діапазоні від одного до п'яти відсотків, що неприйнятно для якісного звуковідтворення. І навпаки, апарат з коефіцієнтом гармонік 0,02% на максимальній потужності та частоті 20 кГц, при потужності всього 0.25 Вт і частоті 1 кГц, швидше за все, матиме зникаюче малий КНІ. Така сама картина і з інтермодуляційними спотвореннями. За всіма правилами вони повинні вимірюватися двочастотним методом при максимальній амплітуді вихідного сигналу. Якщо ж у процесі вимірювань вибрати амплітуду 1, то в результаті вийде дуже невелика і вельми приваблива для покупців величина, але ніяк не пов'язана з реальною якістю звуку. Підсилювачі класу Hi-Fi повинні тестуватися відповідно до стандарту DIN45500. Якщо Hi-Fi знаку немає, то фірма сама вирішує, який режим вимірювання використовувати. Звичайно, вигідніше вибрати саме такий режим, при якому параметри виглядають найбільш привабливо. На совісті подібних фірм залишається відсутність вказівок у паспорті, як саме вимірювався КНІ та інші характеристики. Ось так і виходить: підсилювачі мають однакову КНІ, а звучать радикально по-різному – один дихає музикою, а інший нею давиться. Крайніми як завжди виявляються недосвідчені в подібних хитрощі меломани. У магазинах не завжди можливе критичне прослуховування і тут, здавалося б, паспортні дані повинні неупереджено видати всю правду, щоб вирішити проблему вибору. Однак це не зовсім так. Якщо поряд зі значеннями КНІ зазначено, що вимірювання проводилися на частоті 1 кГц, незалежно від інших умов за цими даними ніяк не можна судити про справжній характер звучання підсилювача. Втім, найчастіше режими тестування взагалі не вказуються. Типова залежність коефіцієнта нелінійних спотворень для підсилювача з вихідною потужністю 100 Вт. Для того, щоб вухо не помітило спотворень, достатньо, щоб вони були тихіші за природний шум у приміщенні. Можна сказати, що при КНІ менше 0,03% (при номінальній потужності та в усьому діапазоні частот) підсилювач претендує на високу якість звуку. Тільки претендує, оскільки на якість звучання може вплинути цілий набір додаткових параметрів та умов, аналіз яких потребує окремої розмови. Отже, відсіявши всіх підозрілих за об'єктивними параметрами, - вперед до прослуховування, яке тільки може визначити справжні можливості вибраного підсилювача! Автор: Дмитро Авхімков Рекомендуємо цікаві статті розділу Мистецтво аудіо: Дивіться інші статті розділу Мистецтво аудіо. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Штучна шкіра для емуляції дотиків
15.04.2024 Котячий унітаз Petgugu Global
15.04.2024 Привабливість дбайливих чоловіків
14.04.2024
Інші цікаві новини: ▪ Вирощування деревини без дерева ▪ Клітини дитини залишаються в головному мозку матері ▪ До 2025 року ємність HDD зросте до 100 Тбайт. Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Освітлення. Добірка статей ▪ стаття Що доброго може бути з Назарету? Крилатий вислів ▪ стаття При виконанні чиєї опери два диригенти в різні роки померли від інфаркту? Детальна відповідь ▪ стаття Бузина чорна. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Радіоприставка до автосторожу. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |