Безкоштовна технічна бібліотека ВЕЛИКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ
Що відбувалося у Франції у післявоєнний період? Детальна відповідь Довідник / Велика енциклопедія. Питання для вікторини та самоосвіти Чи знаєте ви? Що відбувалося у Франції у післявоєнний період? Вже під час звільнення Франції від німецьких окупантів влада біля країни перейшла до Тимчасового уряду, у діяльності якого брали участь всі основні сили руху Опору, включаючи комуністів. На чолі Тимчасового уряду став генерал Ш. де Голль. Саме Тимчасовий уряд мав вирішити першочергові завдання, пов'язані з відновленням державності та переходом до мирного життя. Франція мала знайти оптимальну форму політичної організації товариств, закріпити її в новій Конституції. Саме ці питання й опинилися у центрі політичної боротьби у перші повоєнні роки. Крах третьої республіки, крах режиму Віші дали потужний імпульс партійно-політичному перегрупуванню у Франції. Активна участь у русі Опору визначило зміцнення лівих сил – комуністів та соціалістів. І навпаки, праві сили, які співпрацювали з режимом Віші, відійшли від активної політичної діяльності. Провідні буржуазні партії довоєнного часу об'єдналися у нову партію – Республіканську партію свободи. Але на лідируючі політичні позиції країни претендувала створена 1944 р. партія МРП (Народно-республіканський рух). Вона наголошувала на необхідності проведення структурних реформ, включаючи часткову націоналізацію банків та ключових промислових підприємств, а також розвиток соціального партнерства з метою створення "асоціації праці та капіталу". Подібна зміна політичних сил визначила підсумки перших повоєнних виборів, що відбулися жовтні 1945 р., у яких обиралися депутати Установчих зборів. Цей орган мав розробити і прийняти нову Конституцію. В результаті виборів перемогу здобули комуністи, МРП та соціалісти. Вирішили створити коаліційний уряд, главою якого став де Голль. Однак невдовзі між основними політичними силами виникли розбіжності. У січні 1946 р. після конфлікту щодо розмірів асигнувань на військові потреби де Голль оголосив про свою відставку. Новий коаліційний уряд очолив соціаліст Ф. Гуен. У центрі уваги в цей час опинилося питання про ухвалення нової Конституції. Проти пропозицій уряду виступили праві сили та центристи. Після цього відбулися перевибори Установчих зборів. Його структура дещо змінилася: зміцнили свої позиції представники МРП. Лідер МРП Ж. Бідо обійняв посаду глави уряду. На цей раз провідним політичним силам вдалося узгодити свої позиції щодо тексту нової Конституції. У жовтні 1946 р. він був схвалений, і Франція набула нової Конституції. У Франції утвердилася парламентська республіка. Країна вступила в історію розвитку Четвертої республіки. З того часу і до падіння Четвертої республіки уряди формувалися на основі коаліції цілої низки партій. Багатопартійність була однією з причин нестійкості режиму – за 12 років змінилося близько 15 кабінетів. Іншою причиною кризи республіки, що наростала з роками, були колоніальні війни, які вели правлячі кола країни: у В'єтнамі в 1946-1954 рр., в Алжирі з 1954 р. Незважаючи на політичну нестабільність, Франція вже до 1948 вивела промислове виробництво на довоєнний рівень. Треба було вирішувати нові завдання модернізації економіки. Але в країні були проблеми щодо здійснення планів соціального розвитку. Це призвело до посилення соціальної напруги. Ускладнювала внутрішньополітичну ситуацію і війна в Алжирі, де французька армія не могла впоратися з національно-визвольним рухом, що набирав розмах. 13 травня 1958 р. ультраколоніалісти підняли заколот в Алжирі, захопили там владу і вимагали передати владу генералу де Голлю. Той заявив, що готовий взяти на всю повноту відповідальності за стан справ у Франції за умови надання йому надзвичайних повноважень та перегляду Конституції 1946 р. Франція опинилася на межі громадянської війни. У умовах діючі політики вирішили вдатися до умови де Голля. Так закінчився період Четвертої республіки. Автор: Ірина Ткаченко Випадковий цікавий факт із Великої енциклопедії: У якій країні міста відрізняються переважаючими квітами будівель та будинків? Деякі міста Марокко відомі тим, що з давніх-давен мають переважаючий колір будівель і будинків, і навіть нові будівлі за традицією фарбують саме в цей колір. Наприклад, майже всі будівлі третього за величиною міста країни Марракеша – рудувато-червоні. А невелике містечко Шефшауен має особливу популярність туристів за те, що всі будинки повністю або частково забарвлені в синій.
Перевірте знання! Чи знаєте ви... ▪ Чому регулярне споживання алкоголю, навіть помірне, шкідливе для організму? ▪ Що таке образотворче мистецтво? Дивіться інші статті розділу Велика енциклопедія. Питання для вікторини та самоосвіти. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Шум транспорту затримує зростання пташенят
06.05.2024 Бездротова колонка Samsung Music Frame HW-LS60D
06.05.2024 Новий спосіб управління та маніпулювання оптичними сигналами
05.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Розумний рюкзак для людей з вадами зору ▪ Доглянуті газони тануть небезпеку ▪ Земля все швидше відштовхує Місяць ▪ Токсичні речовини із забрудненого повітря проникають у мозок Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Антени. Добірка статей ▪ стаття Вісім операторських косяків. Мистецтво відео ▪ стаття Кого давні греки вважали прабатьками сучасного людства? Детальна відповідь ▪ стаття Кактус. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття ЧС детектор на трьох елементах 2І-Не. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття Акумулятор для імпортної відеокамери. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |