|
Arabic
Bengali
Chinese
English
French
German
Hebrew
Hindi
Italian
Japanese
Korean
Malay
Polish
Portuguese
Spanish
Turkish
Ukrainian
Vietnamese
ВЕЛИКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ
Які інтеграційні процеси відбувалися у Європі у другій половині ХХ ст.? Детальна відповідь
Довідник / Велика енциклопедія. Питання для вікторини та самоосвіти Чи знаєте ви? Які інтеграційні процеси відбувалися у Європі у другій половині ХХ ст.? У другій половині ХХ ст. міжнародні відносини на Європейському континенті характеризувались пошуками шляхів до ослаблення напруженості, яка б посилити інтеграцію європейських країн. Серед реалістично мислячих правлячих колах та урядах Заходу виникла ідея переговорів, позначився пошук шляхів забезпечення безпеки через забезпечення більш тісної співпраці та забезпечення довіри на європейському континенті. Ініціатива скликання наради європейських держав для обговорення заходів, що забезпечують колективну безпеку в Європі, належала Радянському Союзу та іншим соціалістичним країнам. Але ці пропозиції мали значною мірою пропагандистський характер і не змінювали конфронтаційного курсу радянського керівництва. Проявом цього курсу стало невиправдане введення військ п'яти країн - членів ОВС до Чехословаччини в 1968 р., що на деякий час призупинило процеси розрядки та інтеграції в Європі. Проте тенденція до співробітництва європейських держав продовжувала діяти. У березні 1969 р. країни ОВС прийняли звернення до всіх держав Європи із закликом розпочати практичну підготовку загальноєвропейської наради. Почалися міждержавні консультації, що відкрили нове явище у міжнародному житті – загальноєвропейський процес. На основі великих зрушень у відносинах між СРСР і США, СРСР і країнами Західної Європи в листопаді 1972 р. почалися консультації попереднього характеру, в результаті яких у липні 1973 р. в Гельсінкі відкрилися засідання міністрів закордонних справ 33 європейських держав, США та Канади. Другий етап переговорів про скликання Наради з безпеки та співробітництва в Європі проходив у Женеві та тривав два роки (з вересня 1973 р. до липня 1975 р.). 30 липня в Гельсінкі на рівні глав урядів розпочалася Нарада з безпеки та співробітництва в Європі, а 1 серпня 1975 р. відбулася урочиста церемонія підписання Заключного акту Наради. Цей документ був договірним, але він мав велике морально-політичне значення, оскільки вводив у міжнародні відносини нові прогресивні норми. Заключний акт передбачав безперервність процесу зустрічей та переговорів у рамках Загальноєвропейського процесу. Просунутий цей процес був у 1980-х роках. Велике значення для встановлення атмосфери довіри та взаєморозуміння мали переговори 1989 держав - учасниць ОВС і НАТО, що почалися у березні 23 р. у Відні в рамках Гельсінського процесу. У 1990 р. у Парижі відбулася Нарада глав держав та урядів європейських держав, США та Канади, на якій було ухвалено рішення про скорочення можливостей військової машини ОВС та НАТО. Ця історична подія відкрила нову сторінку у Загальноєвропейському процесі, знаменувала кінець ворожого протистояння у Європі. Підсумковий документ зустрічі - Паризька хартія для нової Європи - намітив конструктивну програму міжнародного співробітництва у світі та Європі, висловив відданість демократії, що ґрунтується на правах людини. Процес загальноєвропейської інтеграції активізувався після об'єднання Німеччини. Нові умови для інтеграційних процесів створила ситуація, пов'язана із розпадом соціалістичної системи в Європі. Нові принципи та форми взаємовідносин у Європі були вироблені на Маастрихтській зустрічі глав держав та урядів, що входять до Європейського союзу, що відбулася у грудні 1991 р. На зустрічі було підписано документи про валютно-економічну та політичну інтеграцію цих країн. Відкрилася нова фаза поглиблення інтеграції у Європі. Валютно-економічний договір передбачає перехід країн ЄС із січня 1 р. до єдиної грошової одиниці. Маастрихтські домовленості передбачали також проблему політичної інтеграції західноєвропейських держав. Передбачалося розширення всіх основних інституцій ЄС – Ради міністрів, Європарламенту, Комісії європейських спільнот та інших структур. До ЄС та НАТО виявили бажання приєднатися і майже всі країни, які колись входили до ОВС. Автор: Ірина Ткаченко
Що роблять із целулоїду? Кульки для пінг-понгу та вкладиші для надання жорсткості комірцям. Кіноплівку із целулоїду не роблять уже давно. Основний інгредієнт целулоїду - нітрат целюлози сучасна кіноплівка виробляється з ацетату целюлози. Целулоїд прийнято вважати першим пластиком. У строго технічних термінах це термопластмаса, тобто щоразу при повторному нагріванні їй можна надати практично будь-яку форму. Целулоїд складається з нітрату целюлози та камфори. У природі целюлоза зустрічається у клітинних стінках рослин. Камфору ж отримують із камфорного лавра її можна відрізнити за характерним запахом нафталіну, кульки якого, до речі, з неї і роблять. Вперше в історії целулоїд був отриманий в англійському місті Бірмінгем Олександром Парксом, який запатентував його для використання у виробництві водонепроникного одягу. А ще целулоїд став дешевим замінником слонової кістки: з нього почали робити більярдні кулі та штучні зуби. В силу своєї пластичності целулоїд уможливив кіно - адже жорсткі скляні пластини не проходять через проектор. Щоправда, з іншого боку, целулоїд - штука не тільки дуже палива, а й швидко розкладається, що дуже ускладнює зберігання. Тому в наш час використання целулоїду значно скоротилося. На зміну целулоїду прийшли стабільніші пластики: ацетат целюлози (одержуваний з деревини) і поліетилен (побічний продукт при виробництві бензину). Нітрат целюлози (або нітроцелюлоза) був винайдений випадково в 1846 Крістіаном Шенбайном - людиною, шістьма роками раніше відкрив озон. Експериментуючи на кухні з азотною та сірчаною кислотою, Шенбайн ненароком розбив сулія, витер усе це неподобство зі столу бавовняним фартухом дружини і повісив сушитися на піч. Але тканина тут же згоріла з вибухом - так було відкрито першу нову вибухову речовину (найперше, порох, винайшли ще в Стародавньому Китаї). Новий матеріал отримав назву "рушнична бавовна" (guncotton). Він був бездимним і вчетверо потужнішим, ніж звичайний порох. Шенбайн відразу ж запатентував відкриття та продав ексклюзивні права на його виробництво "Джону Холлу та синам". Наступного року їхня фабрика у Фавершамі, графство Кент, злетіла в повітря, поховавши під уламками двадцять одного робітника. Численні вибухи з людськими жертвами сталися також у Франції, Росії та Німеччині. Стабільний продукт вдалося отримати лише через сорок років, у 1889 році, коли англійські хіміки Джеймс Дьюар та Фредерік Абель на основі нітроцелюлози та нітрогліцерину розробили кордит. Сім'ю роками раніше Дьюар винайшов термос.
▪ Яка змія харчується виключно пташиними яйцями набагато більше за себе?
Шум транспорту затримує зростання пташенят
06.05.2024 Бездротова колонка Samsung Music Frame HW-LS60D
06.05.2024 Новий спосіб управління та маніпулювання оптичними сигналами
05.05.2024
▪ Виявлено білок, що ушкоджує мозкові зв'язки ▪ Матеріал із чудовим захистом від електромагнітних перешкод ▪ Настільний жорсткий диск Seagate Innov8 8 ТБ
▪ розділ сайту Охорона праці. Добірка статей ▪ стаття Види засобів та способи подачі сигналів лиха. Основи безпечної життєдіяльності ▪ стаття Кого та за що нагороджують премією Дарвіна? Детальна відповідь ▪ стаття Дуріан. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Семідіапазонна спрямована КВ антена ВМА-7. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт
www.diagram.com.ua |
Випадковий цікавий факт із Великої енциклопедії:
Дивіться інші статті розділу 
Останні новини науки та техніки, новинки електроніки:
All languages of this page