|
Arabic
Bengali
Chinese
English
French
German
Hebrew
Hindi
Italian
Japanese
Korean
Malay
Polish
Portuguese
Spanish
Turkish
Ukrainian
Vietnamese
ІСТОРІЯ ТЕХНІКИ, ТЕХНОЛОГІЇ, ПРЕДМЕТІВ НАВКОЛО НАС
Друкарська машинка. Історія винаходу та виробництва
Довідник / Історія техніки, технології, предметів довкола нас Машина, що пише (друкарська машинка) - механічний, електромеханічний або електронно-механічний прилад, оснащений набором клавіш, натискання яких призводить до друку відповідних символів на носії (у більшості випадків це папір). Широко використовувалася у XIX-XX століттях. В даний час машини, що пишуть, здебільшого вийшли з вживання, їх функцію стали виконувати персональні комп'ютери, укомплектовані принтерами.
Машинна революція у 70-ті роки ХІХ століття торкнулася навіть таку, начебто, далеку від техніки область, як лист. З давніх-давен людина користувалася для написання письмових знаків тільки своєю рукою. З винаходом друкарської машинки він міг доручити цю операцію механізму. Замість виписувати літери, тепер достатньо було вдарити по потрібній клавіші. Поява друкарської машинки призвело до значних зрушень у багатьох сферах людської діяльності і підняло на більш високий рівень культуру діловодства. Швидкість та якість канцелярської роботи зросли у кілька разів. Насправді, навчитися писати може кожен, але не всі можуть писати швидко і водночас чітко, розбірливо та красиво. Тим часом поширення письмових зносин між людьми, збільшення кількості ділових паперів та комерційної кореспонденції, що вимагають особливої чіткості рукопису, а також багато інших причин (наприклад, бажання прискорити роботу набірників, які, набираючи текст зі сліпого рукопису, часто працювали повільно та робили помилки) викликали прагнення винайти літературну машину, яка була б доступна кожному і дозволяла б відразу і швидко отримувати один або кілька екземплярів акуратного рукопису, що швидко читається. Декілька моделей друкарських машин з'явилося ще у XVIII столітті, але вони працювали настільки повільно, що не могли мати практичного значення.
Одна з перших відомих друкарських машинок була зібрана в 1833 французом Прогріном. Його ктипограф складався з 88 важелів, з'єднаних із літерними та цифровими штемпелями. Важелі розташовувалися по колу і пересувалися вздовж і впоперек аркуша паперу на спеціальних санках. Зрозуміло, що працювати на такій машинці було важко та незручно. В 1843 Шарль Турбер взяв патент на винайдену ним друкарську машинку, призначену для сліпих. Саме йому належала дуже плідна ідея важільної передачі руху літер, застосована пізніше у всіх друкарських машинках. Були й інші конструкції принтерів. Однак друкарська машинка в сучасному сенсі цього слова з'явилася тільки через тридцять років, і не в Європі, а в Америці. У 1867 році два американські друкарі Леттам Шоулз і Самуель Сулле винайшли машину для друкування номерів, яку можна було використовувати для нумерації сторінок, а також для друкування номерів та серій банківських квитків. Один із знайомих Шоулза, зацікавившись новим пристроєм, запропонував їм, використовуючи принцип цієї простої друкарської машинки, створити друкарську машину, яка замість знаків та цифр могла б друкувати літери та слова. Ця думка захопила Шоулза. Спочатку він продовжував працювати разом із Сулле.
Влітку була готова перша однолітерна друкуюча машинка. Вона складалася із старого телеграфного ключа у формі клавіші, скляної пластинки та деяких інших частин. Шоулз клав на скляну пластинку вугільну стрічку і тонкий аркуш білого паперу, потім, рухаючи однією рукою папір, інший натискав на телеграфну клавішу, на якій знаходилася вирізана з латуні буква "B". В результаті на папері виходив відбиток. Восени того ж року було створено перший зразок багатолітерної друкарської машинки. Вона працювала настільки добре, що писала швидко і чітко, але була ще дуже незручна для практичного використання, оскільки мала пласку клавіатуру (як на піаніно) і друкувала лише великими літерами. У 1868 році на цю машинку було отримано патент, після чого Сулле втратив до неї інтерес. Але Шоулз вирішив будь-що створити такий зразок машинки, який можна було б запустити у виробництво. Один із його знайомих, Дексимор, надав йому фінансову підтримку. Шоулз із головою пішов у роботу. У наступні п'ять років він виготовив близько 30 моделей машинок, причому кожна наступна була краще, ніж попередня, але, як і раніше, далека від досконалості. Тільки в 1873 році була створена досить надійна і зручна модель машинки, яку Шоулз запропонував відомої фабриці Ремінгтона, що випускала зброю, швейні та землеробські машини. У 1874 році першу сотню машинок вже було пущено у продаж. Знаменитий американський письменник Марк Твен був одним із перших її покупців. Саме на ній він надрукував свого "Тома Сойєра". Можливо, це був перший класичний, твір створений за друкарською машинкою. Проте загалом становище залишалося зовсім задовільним. Ще вісім років довелося привчати публіку до цієї дивовижної технічної новинки. Багато машинок з першої серії було повернуто до магазинів, дехто зі зіпсованими частинами.
Довгий час на машинки, що пишуть, дивилися як на предмет розкоші. Але поступово становище змінювалося. Ділові контори, фірми та банки були першими, хто гідно оцінив новий винахід. Вже 1876 року було налагоджено масовий випуск машинок. Перші "ремінгтони", хоча мали такий же принцип дії, як сучасні друкарські машинки, все ж таки відрізнялися деякими специфічними особливостями. Наприклад, текст у них друкувався під валиком і не було видно. Щоб подивитися на роботу, треба було підняти візок, для цієї мети розташований на шарнірах. Зрозуміло, що це було зовсім зручно. Тим часом приклад Шоулза надихнув інших винахідників. В 1890 Франц Вагнер отримав патент на машинку з горизонтально лежачими буквеними важелями і з видимим при друкуванні шрифтом. Права на її виробництво він продав фабрикантові Джону Ундервуд. Ця машинка виявилася настільки зручною, що незабаром почала користуватися масовим попитом і Ундервуд заробив на ній величезний стан. Сам винахідник не був, втім, такий щасливий і помер у злиднях. З 1908 року "Ремінгтон" теж почав випускати машини з видимим шрифтом. Після "Ундервуда" з'явилися друкарські машинки інших фірм, у тому числі кілька європейських розробок. Але в перші десятиліття свого існування цей винахід відповідав американському способу життя. Принаймні, аж до початку XX століття левова частка всіх машинок, що виробляються і купуються, припадала на США. Принцип дії у всіх цих машинок загалом був той самий. Напевно, немає людини, яка б не бачила роботи друкарської машинки. Тому немає потреби докладно описувати її дію та пристрій. Основні частини машини складали: клавіатура з системою важелів, каретка з валиками для паперу і чавунна оправа механізму, встановлена на дерев'яній дошці. Каретка (рухомий візок, що несе папір) несла на собі твердий каучуковий циліндр і паралельний йому дерев'яний валик, між якими і проходив папір. При роботі машинки каретка автоматично рухалася праворуч наліво після відбитка кожної літери. При натисканні на певну клавішу піднімався пов'язаний з нею важіль, який мав на собі сталеву вирізану букву. Ця буква ударяла по гумовому валику, яким пересувався папір. Всі букви били в одну точку, тому що були розташовані по утворюючому циліндрі. Між папером та літерою автоматично проходила спеціальна стрічка, просочена чорною або кольоровою фарбою. Сталева буква, ударяючи у стрічку, друкувала на папері свій відбиток. На кожному важелі містилися дві літери. Для того, щоб надрукувати другу, треба було зрушити натиском на особливу клавішу каучуковий циліндр (перемістити його у верхній регістр).
При ударі по клавіші не тільки рухався з'єднаний з нею важіль, але шляхом зубчасто-конічного зачеплення поверталася на певний кут котушка зі стрічкою, яка змотувалась з однієї з них і намотувалась на іншу, так що наступна літера вдарялася по іншому місці стрічки. Коли вся стрічка проходила під шрифтом, особливим важелем змінювався напрямок її руху, і котушки починали обертатися у зворотний бік. Одночасно з рухом стрічки назустріч їй під дією пружини переміщався пружний гумовий валик, що ніс кареткою і підтримує папір. Зворотний рух каретки робилося від руки.
Таким чином, кожне натискання на клавішу викликало відразу три дії машинки: 1) літера залишала відбиток на папері; 2) каретка зміщувалась на один крок вліво; 3) переміщалася стрічка. Все це досягалася завдяки взаємодії різних елементів друкарської машинки, головними з яких були друкуючий механізм, кроковий механізм і стрічковий механізм. Розглянемо коротко, як відбувалася робота кожного з них. Пересування каретки здійснювалося за рахунок пружини, крокового колеса (21) та двох собачок. Після того як відбувалося натискання на клавішу, в момент удару буквеного важеля об вал, собачка (20), що затримує, зіскакувала з зубця крокового колеса. Одночасно зубець крокового колеса входив у зубець пропускного песика, який зупиняв каретку для надрукування літери. Слідом за ударом (надрукуванням) і відскоком буквеного важеля від валу, каретка просувалася вліво на один зубець крокового колеса, яке разом із кареткою знову затримувалося собачкою (20) до наступного удару.
У той же час, при ударі по клавіші (1) клавішний важіль (3) опускався вниз і через ніпель (26) передавав рух проміжному важелю (5) у напрямку, вказаному стрілкою. Ніпель проміжного важеля (6) у свою чергу давав поштовх буквеному важелю (9), який плечем важеля (16) відсовував дугу сегмента (17) і приводив у дію кроковий механізм з пропускною та затримуваною собачками. При наступному ударі по клавіші повторювалася та ж робота принтера. Після того, як клавішу відпускали, пружина (22) ставила клавішний важіль у вихідне положення, таким чином повертаючи у вихідне положення всю систему важелів. Тим же натисканням кнопки, як уже говорилося, приводився в дію стрічковий механізм, призначення якого полягало в тому, щоб безперервно переводити стрічку з однієї котушки на іншу, підставляючи для нового удару буквеного важеля по паперу свіже місце. При кожному ударі по клавішному важелю центральний стрижень (2) повертався, повідомляючи свій рух за допомогою шестерень (5 і 30) бічному стрижню (29), на якому була насаджена котушка зі стрічкою (24). Автор: Рижов К.В.
Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
▪ Комплект Patton CopperLink 1101 ▪ Успіху графену заважають частинки кремнію. ▪ Монітор Iiyama ProLite X3291HS ▪ Найбільший у світі телевізор із рідкокристалічним екраном
▪ Розділ сайту Застосування мікросхем. Добірка статей ▪ стаття Луїджі Піранделло. Знамениті афоризми ▪ стаття Що якось Єльцин наказав зробити з його речником Костиковим? Детальна відповідь ▪ стаття Чабер запашний однорічний Легенди, вирощування, способи застосування
Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт
www.diagram.com.ua |
Рекомендуємо цікаві статті розділу 
Дивіться інші статті розділу 
Останні новини науки та техніки, новинки електроніки:
All languages of this page