Безкоштовна технічна бібліотека ОХОРОНА ПРАЦІ
Вентиляція та опалення виробничих приміщень. Охорона праці Охорона праці / Законодавчі засади охорони праці Вентиляцією називається комплекс взаємозалежних пристроїв та процесів для створення необхідного повітрообміну у виробничих приміщеннях. Основне призначення вентиляції - видалення із робочої зони забрудненого або перегрітого повітря та подача чистого повітря, внаслідок чого у робочій зоні створюються необхідні сприятливі умови повітряного середовища. Одне з головних завдань, що виникають при влаштуванні вентиляції - визначення повітрообміну, тобто кількість вентиляційного повітря, необхідного для забезпечення оптимального рівня санітарно-гігієнічного повітряного середовища приміщень. Залежно від способу переміщення повітря у виробничих приміщеннях вентиляція поділяється на природну та штучну (механічну). Можливо і їхнє поєднання - змішана вентиляція. Якщо у приміщенні немає шкідливих виділень, то вентиляція повинна забезпечувати повітрообмін не менше 30 м3/год на кожного працюючого (для приміщень з об'ємом до 20 м3 на одного працюючого). При виділенні шкідливих речовин повітря робочої зони необхідний повітрообмін визначають виходячи з умов їх розведення до ГДК, а за наявності теплових надлишків - з умов підтримки допустимої температури в робочій зоні. природна вентиляція виробничих приміщень здійснюється за рахунок різниці температур у приміщенні зовнішнього повітря (тепловий напір) або дії вітру (вітровий натиск). Природна вентиляція може бути організованою та неорганізованою. При неорганізованої природної вентиляції повітрообмін здійснюється за рахунок витіснення внутрішнього теплового повітря зовнішнім холодним повітрям через вікна, кватирки, фрамуги та двері. Організована природна вентиляція (або аерація) забезпечує повітрообмін у заздалегідь розрахованих обсягах, що регулюється відповідно до метеорологічними умовами. Безканальна аерація здійснюється за допомогою отворів у стінах та стелі та рекомендується у приміщеннях великого об'єму зі значними надлишками теплоти. Для отримання розрахункового повітрообміну вентиляційні отвори в стінах, а також у покрівлі будівлі (аераційні ліхтарі) обладнають фрамугами, що відкриваються та закриваються з підлоги приміщення. Маніпулюючи фрамугами, можна регулювати повітрообмін при зміні зовнішньої температури повітря або швидкості вітру (рис. 3).
У виробничих приміщеннях невеликого обсягу, а також у приміщеннях, розташованих у багатоповерхових виробничих будинках, застосовують канальну аерацію, при якій забруднене повітря видаляється через вентиляційні канали у стінах. Для посилення витяжки на виході з каналів на даху будівлі встановлюють дефлектори - пристрої, що створюють тягу під час обдування їх вітром. Природна вентиляція дешева та проста в експлуатації. Основний її недолік полягає в тому, що припливне повітря вводиться в приміщення без попереднього очищення і підігріву, а повітря, що видаляється, не очищається і забруднює атмосферу. Природна вентиляція може бути застосована там, де немає великих виділень шкідливих речовин у повітря робочої зони. Штучна (механічна) вентиляція усуває недоліки природної вентиляції. При механічній вентиляції повітрообмін здійснюється за рахунок напору повітря, створюваного вентиляторами (осьовими та відцентровими); повітря в зимовий час підігрівається, в літнє - охолоджується і, крім того, очищається від забруднень (пилу, шкідливих парів та газів). Механічна вентиляція буває припливною, витяжною, припливно-витяжною, а за місцем дії – загальнообмінною та місцевою. При припливної системи вентиляції проводиться забір повітря ззовні за допомогою вентилятора через калорифер, де повітря нагрівається і при необхідності зволожується, а потім подається до приміщення. Кількість повітря, що подається, регулюється клапанами або заслінками, що встановлюються у відгалуженнях. Забруднене повітря виходить через двері, вікна, ліхтарі та щілини неочищеним. При витяжній системі вентиляції забруднене та перегріте повітря видаляється з приміщення через мережу повітроводів за допомогою вентилятора. Забруднене повітря перед викидом в атмосферу очищується. Чисте повітря підсмоктується через вікна, двері, нещільність конструкцій. Припливно-витяжна система вентиляції складається з двох окремих систем - припливної та витяжної, які одночасно подають у приміщення чисте повітря та видаляють з нього забруднене. Припливні системи вентиляції також відшкодовують повітря, що видаляється місцевими відсмоктувачами і витрачається на технологічні потреби: вогневі процеси, компресорні установки, пневмотранспорт та ін. При загальнообмінної вентиляції, застосовуваної у всіх навчальних приміщеннях, що виділяють шкідливі речовини розбавляються чистим повітрям, що подається до ГДК. Місцева вентиляція буває витяжна та припливна. Витяжну вентиляцію влаштовують, коли забруднення можна вловлювати безпосередньо біля місць їх виникнення. Для цього застосовують витяжні шафи, парасольки, завіси, бортові відсмоктувачі у ваннах, кожухи, відсмоктувачі у верстатів і т. д. До припливної вентиляції відносяться повітряні душі, завіси, оази. Витяжні шафи працюють із природною або механічною витяжкою. Для видалення з шафи надлишків тепла чи шкідливих домішок природним шляхом необхідна наявність підйомної сили, що виникає, коли температура повітря шафі перевищує температуру повітря у приміщенні. Повітря, що видаляється, повинен мати достатній запас енергії для подолання аеродинамічного опору на шляху від входу в шафу до місця викиду в атмосферу. Опалювальні системи бувають центральні та місцеві. У системах центрального опалення енергія виробляється поза опалюваних приміщень, та був розподіляється за системою труб між споживачами. Центральне опалення, залежно від виду теплоносія, буває водяним, повітряним, паровим. У малокомплектних школах (з числом учнів до 500 і площею до 1000 м2) можливе застосування місцевих систем опалення, основою яких є поєднання генератора енергії з опалювальним приладом. В даний час як місцеве опалення використовують газове або електричне. У опалювальних приміщеннях для обігріву встановлюють опалювальні прилади. Тип приладу залежить від системи опалення: при повітряному опаленні це калорифери, у системах водяного опалення – радіатори, конвектори, гладкі та ребристі труби. У системах променистого та панельного опалення функції опалювальних приладів виконують стіни, стеля тощо. У системах повітряного опалення нагріте в калориферах повітря подається в опалювальне приміщення. У промислових будинках при повітряному опаленні використовується повітря, що рециркулюється, а в більшості випадків - зовнішнє повітря. У шкільних майстернях допускається поєднання повітряного опалення з припливною вентиляцією при температурі повітря, що подається не більше 100°C. В даний час для підтримки комфортних умов у зоні перебування людей все ширше використовують кондиціювання. Системою кондиціювання називають сукупність технічних засобів, службовців приготування, переміщення і розподілу повітря, і навіть автоматичного регулювання його параметрів. Системи кондиціонування включають засоби для очищення від пилу, нагріву, охолодження та зволоження повітря, автоматичного регулювання його параметрів, контролю та управління. Автори: Вольхін С.М., Петрова С.П., Петров В.П. Рекомендуємо цікаві статті розділу Охорона праці: ▪ Способи надання першої допомоги потерпілому ▪ Евакуація людей під час пожежі Дивіться інші статті розділу Охорона праці. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Розгадана головна таємниця Плутона ▪ TCB010FNG - ІС керування електроживленням для автомобільних АС ▪ Роботи-медузи для очищення океанів від сміття Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Найважливіші наукові відкриття. Добірка статей ▪ стаття Страждання юного (молодого) Вертера. Крилатий вислів ▪ стаття Яка велика відстань до найближчої нерухомої зірки? Детальна відповідь ▪ стаття Портьє. Посадова інструкція ▪ стаття ГІР на 1,8-150 МГц. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття Загадковий переліт двох карт. Секрет фокусу
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |