Безкоштовна технічна бібліотека ОХОРОНА ПРАЦІ
Інструкція з охорони праці працівника підприємств нафтопродуктозабезпечення. Повний документ Охорона праці / Типові інструкції з охорони праці 1. Загальні вимоги безпеки 1.1. На підприємствах нафтопродуктозабезпечення проводяться операції зі зберігання, відпуску та прийому нафтопродуктів, багато з яких токсичні, добре випаровуються, здатні електризуватися, пожежо- та вибухонебезпечні. Працюючи на підприємствах галузі можливі такі основні небезпеки:
1.2. Усі працівники підприємства повинні проходити попередні під час вступу працювати і періодичні медичні огляди. 1.3. Усі вступники на підприємство проходять первинний інструктаж з техніки безпеки та можуть бути допущені до самостійної роботи після практичного навчання безпечним прийомам роботи та стажування на робочому місці. Усі працівники повинні проходити повторний інструктаж (один раз на півріччя – для робітників і не рідше одного разу на рік – для службовців). Отримані знання перевіряються комісією із видачею відповідних посвідчень. 1.4. Кожен працівник підприємства зобов'язаний:
1.5. За невиконання вимог цієї інструкції та інших інструкцій з охорони праці, що відповідають виконуваним роботам, усі працівники несуть в установленому порядку адміністративну, матеріальну чи кримінальну відповідальність. 2. Вимоги безпеки на території підприємства та у виробничих приміщеннях 2.1. Входити на територію підприємства та виходити дозволяється лише через прохідну. 2.2. Ходити територією підприємства дозволяється тільки тротуарами і пішохідними доріжками, а де їх немає - узбіччям або краєм лівої сторони проїжджої частини дороги, назустріч транспорту, що рухається. 2.3. Переходити через трубопроводи можна тільки перехідними містками. 2.4. Переходити залізничні колії та автодороги необхідно у встановлених місцях, переконавшись у відсутності поїзда або автотранспорту, що наближається. 2.5. Забороняється проходити між розчепленими залізничними вагонами, під вагонами, їздити на підніжках вагонів, ходити залізничними коліями. 2.6. Автотранспортні засоби, що стоять, слід обходити ззаду. 2.7. Забороняється їздити транспортними засобами, не обладнаними для перевезення людей. 2.8. Територію підприємства, резервуарного парку, насосних, допоміжних цехів, будівель та споруд, а також дороги, проїзди та проходи необхідно утримувати у чистоті. Не допускається засмічення території та скупчення на ній різних нафтопродуктів та води. У літній час трава має бути скошена та вивезена з території у сирому вигляді. 2.9. При розливі нафтопродуктів місце розливу слід засипати піском із подальшим видаленням його у безпечне місце. При необхідності прибрати забруднений нафтопродуктами ґрунт. У приміщеннях, де стався розлив етилованого бензину, проводиться дегазація дихлораміном (3% розчин у воді) або хлорним вапном у вигляді кашки (одна частина сухого хлорного вапна на дві-п'ять частин води). Щоб уникнути займання, забороняється дегазація сухим хлорним вапном. 2.10. Прибирання виробничих приміщень проводити не рідше одного разу на зміну. Забороняється використовувати для миття підлог та стін горючі та легкозаймисті рідини. 2.11. Проходи, виходи, коридори, тамбури, сходові клітини, запасні виходи не повинні захаращуватися будь-якими предметами, матеріалами, обладнанням. Забороняється влаштування комор, майстерень тощо під маршами сходових клітин. 2.12. Лотки, канали виробничих приміщень повинні бути перекриті вогнестійкими плитами, що легко знімаються. 2.13. На території підприємства забороняється застосовувати джерела відкритого вогню для освітлення, відігріву заморожених ділянок трубопроводів тощо. 2.14. Куріння на території та у виробничих приміщеннях підприємства забороняється за винятком спеціально відведених для цього місць (за погодженням із пожежною охороною), де вивішуються написи "Місце для куріння". 2.15. Під'їзди до пожежних гідрантів та інших джерел водопостачання повинні завжди бути вільними для безперешкодного проїзду пожежних машин. 2.16. Взимку необхідно:
2.17. Кожен працівник, який виявив на території підприємства не закриту кришкою колодязь, відсутність огорожі траншеї або котловану, що виникла текти нафтопродукту, загоряння або іншого роду аварійну ситуацію, негайно повинен повідомити про це керівництво підприємства, цеху або працівника охорони. 2.18. Кожне виробниче приміщення має бути оснащене аптечкою з набором медикаментів відповідно до чинних норм. 3. Вимоги безпеки під час виконання робіт 3.1. Кожен працівник повинен дотримуватися безпечних прийомів праці. 3.2. При виявленні будь-якої небезпеки для себе або іншого працівника необхідно, дотримуючись запобіжних заходів, усунути цю небезпеку і доповісти про це своєму безпосередньому керівнику. 3.3. Працівники, зайняті веденням технологічного процесу, повинні:
3.4. При обслуговуванні обладнання та проведенні його ремонту забороняється:
3.5. Промаслений обтиральний матеріал зберігають у металевій тарі, що щільно закривається. У міру накопичення використаних обтиральних матеріалів, але не рідше одного разу на зміну, тару необхідно спорожняти у спеціально відведених місцях. 3.6. Працівникам забороняється:
3.7. Роботи у вибухонебезпечних виробництвах дозволяється проводити лише з використанням інструменту, що унеможливлює іскроутворення при ударі. 3.8. Виконання робіт у місцях, де є або може виникнути підвищена виробнича небезпека, допускається проводити лише після обов'язкового оформлення в установленому порядку наряду-допуску на виконання робіт підвищеної небезпеки у суворій відповідності до спеціальної інструкції. Перелік таких робіт, а також переліки посад фахівців, які мають право видавати наряд-допуск та керувати цими роботами, затверджуються головним інженером підприємства. 3.9. Для підіймання та переміщення вантажів, монтажу та демонтажу технологічного обладнання, арматури, а також при їх ремонті необхідно застосовувати підйомно-транспортні механізми. 3.10. Роботи на висоті повинні виконуватися з огорожі лісів, риштовання, майданчиків, телескопічних вишок, підвісних колисок з лебідками, а також з приставних драбин, допоміжних пристроїв і пристроїв, що забезпечують безпеку ведення робіт. 3.11. Для перенесення та зберігання інструментів, матеріалів та інших дрібних деталей працівники, які працюють на висоті, повинні використовувати спеціальні ящики та сумки. Робочий інструмент та матеріали під час роботи на висоті не можна складати біля краю майданчика або кидати вниз. 3.12. Ударні, натискні, ріжучі інструменти (молотки, кувалди, сокири, долота, стамески та ін.) повинні застосовуватися для роботи з надійно закріпленими ручками. 3.13. Гайковий ключ повинен відповідати розмірам гайки або головки болта. Забороняється встановлювати в зів ключ підкладки і нарощувати гайковий ключ іншими предметами. 3.14. Земляні роботи на території підприємства дозволяється проводити лише за наявності наряду-допуску. 3.15. Виробництво земляних робіт у зоні діючих підземних комунікацій слід здійснювати під безпосереднім керівництвом виконроба або майстра, а в охоронній зоні кабелів, що знаходяться під напругою, або газопроводу, що діє, крім того, під наглядом працівників електро- або газового господарства. Перед допуском робітників у котловани або траншеї глибиною понад 1,3 м повинна бути перевірена стійкість укосів або кріплення стін. 3.16. Для захисту працівників від впливу шкідливих виробничих факторів їм видається спецодяг та спецвзуття. 3.17. При роботі в умовах підвищеного вмісту шкідливих парів та газів працівники забезпечуються:
3.18. Якщо при виконанні роботи можливе попадання в очі окремих частинок металу, пилу, бризок, агресивних речовин, іскор, працівники повинні користуватися захисними окулярами або щитками. 3.19. Вимоги пожежної безпеки та техніки безпеки при технічному обслуговуванні автотранспорту нафтобази повинні виконуватись відповідно до технічної документації та інструкцій з охорони праці на експлуатацію та ремонт автомобілів. 3.20. До робіт на електроустановках допускається спеціально навчений персонал, який має відповідну кваліфікацію та групу з електробезпеки. Під час роботи на електроустановках необхідно використовувати діелектричні рукавички, боти, гумові килимки та інші засоби, передбачені правилами електробезпеки. 3.21. При виконанні робіт, пов'язаних із прийомом, зберіганням та відпуском етилованого бензину, повинні виконуватись вимоги інструкції з охорони праці при роботі з етилованим бензином. 4. Виробнича санітарія та особиста гігієна 4.1. Нафта, нафтопродукти та їх пари є шкідливими речовинами і можуть призвести до гострих або хронічних отруєнь та професійних захворювань. 4.2. З метою охорони здоров'я працівники повинні дотримуватись правил виробничої санітарії, особистої гігієни та проходити у встановлені терміни медичні огляди та обстеження. 4.3. Необхідно не допускати загазованості та запиленості на робочих місцях, стежити за безперебійною роботою припливно-витяжної вентиляції, герметичністю ємностей та обладнання; випадково розлиті нафтопродукти негайно видаляти. 4.4. При роботі з речовинами, що викликають подразнення шкіри рук, слід користуватися захисними рукавичками, профілактичними пастами та мазями, а також засобами, що змивають і дезінфікують. 4.5. Спецодяг необхідно утримувати в чистоті та справності, своєчасно здавати у прання, хімчистку та ремонт. 4.6. Прання або хімчистка спецодягу повинні організовуватись адміністрацією підприємства. Прати спецодяг легкозаймистими та горючими рідинами забороняється. 4.7. Після закінчення роботи слід прийняти душ, переодягтися, залишити спецодяг та спецвзуття в індивідуальній шафі. Зберігати спецодяг на робочому місці забороняється. 4.8. Вживання розчинників для миття рук забороняється. 4.9. Прийом їжі повинен проводитися тільки в їдальні, буфеті або спеціально відведеному для цього місці. Перед їдою обов'язково мити руки теплою водою з милом. 4.10. Для пиття вживати воду з питних бачків, фонтанчиків та автоматів газованої води. 5. Пожежна безпека, вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 5.1. Виробничі та допоміжні об'єкти (приміщення, споруди, обладнання тощо) мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до чинних норм. Використання первинних засобів пожежогасіння за призначенням забороняється. 5.2. Обслуговуючий персонал виробничих об'єктів під час приймання та здавання зміни повинен перевіряти наявність та справність протипожежного інвентарю із занесенням результатів у вахтовий журнал. 5.3. Працівник зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому керівництву про кожний випадок травми, отруєння та опіку, отриманий особисто або іншими працівниками, а також про загоряння, "бавовну" (вибухове запалення горючих парів та газів), що виникла аварійної ситуації. 5.4. Працівник зобов'язаний знати номери телефонів та інші засоби екстреного зв'язку, вміти ними користуватись та негайно здійснювати виклик:
5.5. До прибуття відповідних служб працівники повинні терміново вжити заходів щодо ліквідації загоряння або аварії та надати допомогу потерпілому. 5.6. У разі аварій слід:
5.7. Гасіння загорянь необхідно проводити засобами пожежогасіння, що є на ділянці. 6. Короткі правила користування первинними засобами пожежогасіння 6.1. Пінні вогнегасники Призначені для гасіння різних речовин та матеріалів, за винятком електроустановок, що знаходяться під напругою. Для приведення в дію хімічно-пінного вогнегасника ОХП-10 (Рис. 1), необхідно голкою (5) прочистити сприск (3), повернути вгору на 180 ° до відмови рукоятку (2), перевернути вогнегасник кришкою (6) вниз і направити струмінь піни на осередок горіння. Вогнегасник хімічно-пінний ОХП-10:
6.2. Вуглекислотні вогнегасники Призначені для гасіння загоряння різних речовин, за винятком тих, горіння яких відбувається без доступу повітря, а також електроустановок, що знаходяться під напругою до 380 В. Для приведення в дію вуглекислотних вогнегасників ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8 (Рис. 2) необхідно розтруб (4) направити на палаючий предмет, повернути маховичок (3) вентиля (2) вліво до відмови. Перевертати вогнегасник не потрібно; тримати, наскільки можна, вертикально. Щоб уникнути обмороження, не можна торкатися металевої частини розтруба оголеними частинами тіла. Вогнегасник вуглекислотний ОУ-2:
6.3. Порошкові вогнегасники Призначені для гасіння нафтопродуктів, електроустановок, що знаходяться під напругою до 1000 В, цінних матеріалів та загорянь на автомобільному транспорті. Для приведення в дію порошкового вогнегасника ОП-10 (Рис. 3) необхідно натиснути на пусковий важіль (3) та направити струмінь порошку на осередок горіння через насадку (4). Вогнегасник порошковий ОП-10:
6.4. Внутрішні пожежні крани Призначені для гасіння водою твердих матеріалів і горючих рідин, що горять, і для охолодження найближчих резервуарів. Внутрішній пожежний кран вводиться у роботу двома працівниками. Один прокладає рукав і тримає напоготові пожежний ствол для подачі води у вогнище горіння, другий перевіряє приєднання пожежного рукава до штуцера внутрішнього крана та відкриває вентиль для надходження води до пожежного рукава. 6.5. Азбестове полотно, повсть (кошма) Використовується для гасіння невеликих осередків горіння будь-яких речовин. Осередок горіння накривається азбестовим або повстяним полотном з метою припинення доступу до нього повітря. 6.6. пісок Застосовується для механічного збивання полум'я та ізоляції палаючого або тліючого матеріалу від навколишнього повітря. Подається пісок у вогнище пожежі лопатою чи совком. 7. Заходи першої (долікарської) допомоги при нещасних випадках 7.1. Кожен працівник підприємства повинен вміти надавати першу допомогу потерпілим при отруєнні шкідливими парами та газами, ураженні електричним струмом, опіках, пораненнях та інших нещасних випадках. Перед тим, як приступити до надання першої допомоги, необхідно усунути причини, що спричинили тяжкий стан потерпілого (при отруєнні газами або парами - винести потерпілого із загазованої зони; при ураженні електричним струмом - звільнити з дотику з струмоведучою частиною тощо). 7.2. Перша допомога при втраті свідомості При втраті свідомості необхідно постраждалому забезпечити приплив свіжого повітря, усунути в одязі все, що може обмежувати або утруднити вільне дихання (розстебнути комір, пояс тощо), збризкувати обличчя водою, давати нюхати нашатирний спирт. За відсутності дихання негайно розпочати проведення штучного дихання. 7.3. Перша допомога при отруєнні Якщо працівник, що у приміщенні, відчув загальну слабкість, запаморочення, необхідно вивести його у свіже повітря. При погіршенні стану (блювання, сильний головний біль) необхідно викликати швидку медичну допомогу. 7.4. Перша допомога при опіках Розрізняють опіки чотирьох ступенів. Опіки першого ступеня (легкі) характеризуються почервонінням та хворобливістю шкіри. При середніх та тяжких опіках (2, 3, 4 ступеня) на місце опіку накласти стерильну пов'язку та відправити постраждалого до медичного закладу. 7.5. Перша допомога при хімічних опіках При опіках міцними кислотами, їдкими лугами та іншими агресивними речовинами необхідно уражене місце швидко промити сильним струменем води під крана протягом 10-15 хвилин і відправити постраждалого до медичного закладу. При попаданні кислоти або лугу у вічі необхідно промити їх великою кількістю води та викликати швидку медичну допомогу. 7.6. Перша допомога при обмороженні Обмороження можуть бути спричинені низькою температурою навколишнього повітря, потраплянням зріджених вуглеводневих газів на відкриті частини тіла працівника. Якщо потерпілий отримав обмороження під впливом низької температури, необхідно обморожені частини тіла розтерти сухою вовняною тканиною, рукавичкою, рукавичкою тощо до почервоніння. Після цього обморожене місце змастити протиопіковою маззю. При попаданні зріджених вуглеводневих газів (пропану, бутану тощо) на тіло необхідно обморожене місце промити рясним струменем води і змастити протиопіковою маззю. Якщо утворилися бульбашки, слід накласти стерильну пов'язку та відправити постраждалого до медичного закладу. 7.7. Перша допомога при ураженні електричним струмом Електричний струм може спричинити теплові опіки, втрату свідомості, зупинку дихання, а в деяких випадках – миттєву смерть. Першим заходом невідкладної допомоги при ураженні електричним струмом є негайне звільнення потерпілого від дії струму (вимкнути рубильник, вивернути електричні пробки тощо). При неможливості швидкого відключення струму, який постраждав, потрібно відокремити від струмопровідних частин за допомогою предметів, що не проводять струм (суха дерев'яна дошка тощо). Після звільнення постраждалого від дії електричного струму слід негайно розпочати надання першої допомоги. Дії при опіках і непритомності викладені вище. У разі зупинки дихання слід розпочати одночасного проведення штучного дихання і непрямого масажу серця до прибуття швидкої медичної допомоги. 7.8. Перша допомога при пораненнях, переломах, вивихах та забитих місцях. При пораненнях основним завданням першої допомоги є запобігання ураженого місця від забруднення. Для надання першої допомоги необхідно розкрити індивідуальний пакет, який повинен бути в аптечці, і перев'язати рану. Не можна торкатися руками тієї частини стерильного матеріалу, яка буде накладена на рану. При кровотечі необхідно зупинити кров, піднявши поранену кінцівку догори і закривши рану, що кровоточить, перев'язувальним матеріалом з індивідуального пакета. Склавши матеріал грудочкою, придавити його до рани і потримати так протягом 4-5 хвилин, після чого зверху забинтувати і відправити постраждалого медпункт. Якщо кровотеча тугою пов'язкою не зупиняється, необхідно накласти джгут, а за його відсутності - закрутку з підручного матеріалу (скручена хустка, рушник тощо.) (Рис.4). Джгут накладають вище за місце кровотечі, ближче до рани, на одяг або м'яку підкладку з бинта, щоб не прищемити шкіру. Щоб уникнути омертвіння кінцівки не залишати джгут дома більше 2-х годин. Потерпілого після накладення джгута необхідно негайно відправити до медпункту.
У разі кровотечі з артерії голови або коли абсолютно нема з чого зробити джгут, потрібно притиснути артерію вище за місце ушкодження до кістки і негайно транспортувати потерпілого в медпункт. У тих випадках, коли не можна накласти джгут (при кровотечі на голові, шиї, грудній клітці, животі), застосовують пов'язку, що давить. При переломах потрібно створити повний спокій пошкодженої частини тіла і дотримуватися виняткової обережності при перенесенні потерпілого. Насамперед слід визначити місце перелому. При цьому не допускати руху пошкодженої кінцівки або частини тіла, тому що гострі кінці кістки можуть поранити навколишні тканини, м'язи, шкіру, викликати кровотечу. Необхідно накласти на пошкоджену частину тіла нерухому пов'язку – шину. Якщо немає спеціальних шин, то можна використовувати підходящий матеріал (дошку, палиці і т. п.). Шини накладають таким чином, щоб вони захоплювали не менше двох суглобів, між якими знаходиться перелом. Під шини потрібно підкласти м'який матеріал - вату, рушник та ін. (Рис. 5 та 6).
При переломі черепа потерпілого укласти на ноші таким чином, щоб голова була трохи піднята, з боків її укласти два валики. На голову покласти холод. При переломах хребта обережно покласти постраждалого на носилки животом донизу та відправити до медпункту. Ноші повинні бути твердими, для чого знизу покласти широку дошку. При вивихах необхідно закріпити кінцівку у тому положенні, яке вона прийняла. Наприклад, при вивиху плеча під пахву покласти якийсь м'який пакунок, руку підвісити; при вивиху стегна підкласти згорнутий одяг, коли потерпілого буде покладено на ноші. Вправлення вивиху провадиться тільки лікарем. При забитих місцях слід прикласти до забитого місця холод, туго забинтувати і направити потерпілого в медпункт. 7.9. Способи штучного дихання Найбільш ефективним і в багатьох випадках прийнятним є штучне дихання методом вдування повітря "з рота в рот" або "з рота в ніс". Штучне дихання роблять, коли людина не дихає. Швидко відкрити постраждалому рот і, якщо там є рідина, слиз, видалити їх хусткою, марлею. Вийняти також знімні протези (Рис.7). Поклавши людину на спину і розстебнувши на ньому одяг, максимально закинути його голову, щоб язик не закрив вхід у горло (Рис.8).
Затиснувши ніздрі потерпілого, глибоко вдихніть, щільно притисніть свій рот до його відкритого рота (через хустку) і з силою вдувайте повітря доти, доки груди постраждалого не піднімуться (Рис.9).
Видихнувши весь свій запас повітря, зробіть глибокий вдих. В цей час у постраждалого пасивно відбувається видих. Методом "з рота в ніс" потрібно користуватися при пораненнях нижньої щелепи або коли щелепи щільно стиснуті. Надає допомогу робить 12-15 вдування в хвилину. 7.10. Непрямий (зовнішній) масах серця За відсутності пульсу у постраждалого одночасно зі штучним диханням проводять непрямий масаж серця. Для цього постраждалого потрібно укласти на тверду поверхню. Той, хто надає допомогу, стає праворуч або ліворуч від постраждалого і, поклавши кисті рук одна на іншу на нижню частину грудної клітки, енергійними поштовхами робить ритмічне натискання на грудну клітку (частота натискань - 50-60 разів на хвилину, глибина натискань - 3-4 см). Необхідно дотримуватися наступного чергування масажу та штучного дихання: а) за наявності помічника – через кожні 4-6 натискань на грудну клітку помічник робить вдування повітря; б) за відсутності помічника - через 15-29 натискань з метою масажу серця робити 2-3 вдування. Штучне дихання та масаж серця слід проводити до повного відновлення дихальної та серцевої діяльності або до рішення лікаря про настання смерті. Рекомендуємо цікаві статті розділу Типові інструкції з охорони праці: ▪ Фасувальник аптеки. Типова інструкція з охорони праці ▪ Робота зі зливу-наливу в'язких нафтопродуктів. Типова інструкція з охорони праці ▪ Стоматолог. Типова інструкція з охорони праці Дивіться інші статті розділу Типові інструкції з охорони праці. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Спиртуознавство теплого пива
07.05.2024 Основний фактор ризику ігроманії
07.05.2024 Шум транспорту затримує зростання пташенят
06.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Точність GPS-навігації підвищена ▪ Часті селфі говорять про проблеми в інтимному житті ▪ S2-LP - вузькосмуговий приймач 433/868 МГц ▪ Поліпшення теплоізоляції вікон ▪ 1,6 нм-шестерні для молекулярних машин та нанороботів Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Складання кубика Рубіка. Добірка статей ▪ стаття Запис супутникового ТБ із мінімальними витратами. Мистецтво відео ▪ статья Які природні катастрофи забирають найбільше людських життів? Детальна відповідь ▪ стаття Куркума довга. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Антена Трикутник на 14/27/28МГц. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття Управління насосами котельні. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |