Безкоштовна технічна бібліотека КУЛЬТУРНІ ТА ДИКІ РОСЛИНИ
Лох вузьколистий (лох сріблястий, лох східний). Легенди, міфи, символізм, опис, вирощування, способи застосування Довідник / Культурні та дикі рослини Зміст
Лох вузьколистий (лох сріблястий, лох східний), Elaeagnus angustifolia. Фото рослини, основні наукові відомості, легенди, міфи, символізм
Основні наукові відомості, легенди, міфи, символізм рід: Лох (Elaeagnus) сімейство: Хибносливові (Elaeagnaceae) походження: Лох вузьколистий походить із Центральної та Південно-Західної Азії. Ареал: Рослина поширена у південній Європі, Азії та Північній Африці. Зустрічається Півдні Європейської частини, у Поволжі, на Кавказі, у Середній Азії та Далекому Сході. Хімічний склад: До складу листя та плодів рослини входять флавоноїди, аскорбінова кислота, каротиноїди, таніни, жирні кислоти, вітамін Е, мінеральні речовини. Господарське значення: Лох вузьколистий застосовується для озеленення садів та парків, а також як медонос. Плоди рослини є харчовими та можуть використовуватися для приготування джемів, варення та інших консервних виробів. У традиційній медицині листя та плоди лоха вузьколистого призначаються як протизапальний та протиалергічний засіб. Також рослина застосовується в китайській медицині для лікування різних захворювань, включаючи атеросклероз, гіпертонію та діабет. Легенди, міфи, символізм: У китайській культурі лох вузьколистий асоціюється з поняттям довголіття та безсмертя. Йдеться про те, що рослина може допомогти людям зберігати здоров'я і жити довше. Лох також використовується в китайській медицині для лікування багатьох захворювань, таких як безсоння, біль голови та депресія. У культурі Японії лох вузьколистий символізує шляхетність і чистоту. Він також асоціюється з поняттям усамітнення та контемпляції. У японському мистецтві та архітектурі, лох часто використовується для створення красивих та відокремлених місць для медитації та відпочинку. Символічно, лох вузьколистий асоціюється з поняттям внутрішньої краси та гармонії. Він символізує ідею того, що краса та гармонія повинні виходити зсередини людини, а не лише бути зовнішніми якостями. Лох також асоціюється з поняттям елегантності і витонченості, так як його листя і квітки мають вишуканий і витончений вигляд.
Лох вузьколистий (лох сріблястий, лох східний). Elaeagnus angustifolia. Опис, ілюстрація рослин Лох вузьколистий, Elaeagnus angustifolia L. Ботанічний опис, поширення, хімічний склад, особливості використання Сімейство лохові - Elaeagnaceae. Кущ або невисоке дерево висотою 3-7 м, іноді з колючками. Молоді пагони сріблясті, решта сірих. Листя лінійно-або довгасто-ланцетове, ланцетно-овальне або яйцеподібне, з черешками, сріблясте. Квітки дуже запашні, поодинокі, у пазухах листя; оцвітина сріблясто-біла з жовтуватими жилками, всередині жовта. Плід кістяноподібний, овальний або яйцевидно-кулястий, червонувато-жовтий. Цвіте у червні. Плоди дозрівають у серпні – жовтні. Росте на сухих та багатих ґрунтах. Південноєвропейсько-центрально-азіатський вид. Зустрічається повсюдно в Україні, особливо на сході; у дикому вигляді на Кавказі та в Середній Азії. Культивують у садах, парках, висаджують як ґрунтоукріплюючу та водозахисну рослину. У плодах міститься понад 40 % цукрів, у тому числі глюкоза, близько 20 фруктози, більше 10 % білка, солі калію та фосфору, до 40 % вільного та зв'язаного таніну, органічні кислоти, барвники. У листі є аскорбінова кислота (0,14-0,35%), в корі алкалоїди, дубильні та барвники, в квітках - приємно пахне ефірна олія (0,3%). Рослини віком 5-12 років інтенсивно виділяє камедь. Плоди лоха використовують у їжу, їх їдять свіжими і розмелюють на борошно, яке додають у хліб, супи та інші страви; використовують для приготування вина зі своєрідним пряним ароматом. Плоди можуть довго зберігатись без переробки. Лох розводять у садах та парках як декоративну, харчову та технічну рослину. Він є також джерелом отримання в'яжучого засобу на лікування захворювань травного тракту. Цей засіб було запропоновано у вигляді висушеної та розмеленої борошнистої частини плодів лоха С. А. Мірзояном і названо ним пшатином. Настоянку зі свіжих зрілих плодів використовують у гомеопатії. У народній медицині квітки вживали при набряках, цинзі, як протиглистове, при коліті, бронхіті, хворобах серця; листя - при ревматизмі та подагричних болях, а також як ранозагоювальне. Лох виділяє камедь, що застосовується для виготовлення клею, фарб та лаків. Кору та листя використовують для дублення шкір та фарбування їх у чорний та коричневий кольори. Хороший ранньолітній медонос, що дає переважно нектар. Мед бурштинового кольору із приємним ароматом. Сріблясте листя, яскрава кора, запашні квіти роблять лох дуже декоративною рослиною. Легко переносить стрижку та пересадку, газо- та димостійкий в умовах міста. Автори: Дудченко Л.Г., Козьяков О.С., Кривенко В.В.
Лох вузьколистий. Ботанічний опис рослини, райони проростання та екологія, господарське значення, варіанти застосування Кущ або невисоке дерево заввишки 3-7 м сімейства лохових. Цвіте у червні, жовтувато-білі квітки дуже запашні. Плоди кістяноподібні, овальні або яйцевидно-кулясті, червонувато-жовті, дозрівають у серпні-жовтні. Плоди містять понад 40 % цукрів, у тому числі багато глюкози, близько 20 % фруктози, до 11 - білка, калійні та фосфорні солі, до 36 % вільного та зв'язаного таніну, органічні кислоти, барвники. У листі лоха до 140-350 мг% вітаміну С; в корі - алкалоїди, дубильні та барвники; в квітках - 0,3% ефірної олії, що приємно пахне. Рослина віком 5-12 років інтенсивно виділяє камедь. Плоди їдять свіжими і розмелюють на борошно, яке додають у хліб, супи та інші страви. Використовують для приготування вина зі своєрідним пряним ароматом. Плоди можуть довго зберігатись без переробки. Лох розводять у садах та парках з декоративною, харчовою та технічною метою. Це джерело для отримання терпкого препарату пшатин, що застосовується при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Засіб у вигляді висушеної та розмеленої борошнистої частини плодів запропонував С. А. Мірзоян. Настоянку із зрілих свіжих плодів використовують у гомеопатії. У народній медицині квітки вживали при набряках, цинзі, як протиглистове, при коліті, бронхіті, хворобах серця; листя - при ревматичних і подагричних болях, а також як ранозагоювальне. Автори: Дудніченко Л.Г., Кривенко В.В.
Лох вузьколистий (лох сріблястий, лох східний), Elaeagnus angustifolia. Ботанічний опис рослини, ареал, способи застосування, культивування Листопадний чагарник або невисоке дерево заввишки 3-7 м, іноді з колючками червоного кольору, зі стовбуром, що злегка в'ється. Молоді пагони сріблясті, решта сірих. Листя довжиною 5-8 см, лінійно-або довгасто-ланцетні, ланцетно-овальні або яйцеподібні, з черешками, гостроверхі, до основи звужені, зверху сірувато-зелені, знизу сріблясто-білі від сріблястих лусочок, що покривають обидві. Квітки довжиною до 1 см, дуже запашні, поодинокі, у пазухах листя. Оцвітина сріблясто-біла з жовтуватими жилками, всередині жовта. Цвіте у червні. Розмножується насінням, живцями, відведеннями, відновлюється також поростю (кореневих нащадків не дає). Рослини віком 5-12 років інтенсивно виділяють камедь. Плід - кістянка довжиною близько 1 см, овальна або яйцевидно-куляста, червонувато-жовтувата з сріблясто-білим солодкувато-борошняним їстівним оплоднем. Плоди дозрівають у серпні-жовтні. Південноєвропейсько-центрально-азіатський вид. Дико зростає у Східній Європі, на Кавказі, у Середній Азії, Малій Азії, Ірані. Зустрічається у європейській частині Росії, на Північному Кавказі, у Західному Сибіру та Алтайському краї. Росте на бугристих пісках і в заплавних чагарниках. Дуже посухостійкий, майже не страждає від спекотних суховіїв у південно-східних степових районах. До ґрунтів невибагливий; переносить значну засоленість ґрунту, успішно росте на каштаново-солонцевих, темно-каштанових та світло-каштанових ґрунтах. При засипанні стовбура піском утворює рясні придаткові коріння. Дуже добре переносить пил, кіптяву, газ. У плодах міститься понад 40 % цукрів, у тому числі глюкоза, близько 20 % фруктози, більше 10 % білка, солі калію та фосфору, до 40 % вільного та зв'язаного таніну, органічні кислоти, барвники. У листі є аскорбінова кислота (0,140-0,35 %), в корі алкалоїди, дубильні та барвники, в квітках - приємно пахне ефірна олія (0,3 %). Плоди лоха використовують у їжу, їх їдять свіжими і розмелюють на борошно, яке додають у хліб, супи та інші страви; використовують для приготування вина зі своєрідним пряним ароматом. Плоди можуть довго зберігатись без переробки. Лох служить джерелом отримання в'яжучого засобу на лікування захворювань травного тракту. Цей засіб було запропоновано у вигляді висушеної та розмеленої борошнистої частини плодів лоха і названо пшатином. Настоянку свіжих зрілих плодів використовують у гомеопатії. У народній медицині квітки вживали при набряках, цинзі, як протиглистове, при коліті, бронхіті, хворобах серця; листя - при ревматизмі та подагричних болях, а також як ранозагоювальне. В офіційній медицині лох застосовується як компонент ліків для терапії центральної нервової системи. Відвар із плодів лікарської рослини використовують при діареї та колітах, захворюванні дихальної системи та як протизапальні засоби. Лікарські препарати на основі лоха благотворно впливають на кровообіг та серце, знижують артеріальний тиск. Ягоди рослини мають заспокійливі властивості та посилюють дію медикаментів. До протипоказань відносять індивідуальну нестерпність лоха. Не рекомендується пити препарати на його основі при вагітності та грудному вигодовуванні. Лох сріблястий культивують у садах, парках, висаджують як ґрунтоукріплюючу та водозахисну рослину. Сріблясте листя, яскрава кора, запашні квіти роблять лох дуже декоративною рослиною. Він легко переносить стрижку та пересадку, газо- та димостійкий в умовах міста. У пустельних місцевостях лох висаджують у лісозахисних смугах та у пісках для зміцнення берегів ариків та дамб. Деревина лоха вузьколистого використовується на колі, столярні та точені вироби, музичні інструменти для виготовлення меблів. Вона жовтого кольору, кільцесудинна, широкошарова, з вузькою заболонню та жовтувато-бурим ядром; густина при 15% вологості 670-710 кг/м куб., при 12% - 690 кг/м куб. Деревина в'язка, тверда, стійка до гниття, добре зберігається у воді; сушиться без короблення та розтріскування; добре обробляється різальними інструментами, обробляється. Згадується в Біблії як матеріал для оформлення церкви. Кору та листя використовують для дублення шкір та фарбування їх у чорний та коричневий кольори. Лох – гарний ранньолітній медонос, що дає переважно нектар. Мед бурштинового кольору із приємним ароматом. Підсочуванням отримують камедь, що вживається для виготовлення клею, фарб та лаків. Народна медицина використовує лох як антибактеріальний та протизапальний засіб. Відвари з його листя знижують температуру тіла, допомагають у лікуванні грипу. Їхнє зовнішнє застосування допомагає лікувати радикуліт і ревматизм. Ягоди лоха покращують пам'ять та полегшують протікання малярії. Їх також застосовують також як сечогінний засіб. Квітки лоха допомагають при набряках та колітах, бронхітах та захворюваннях серцево-судинної системи. Лох добре переносить стрижку і тому цілком придатний для живоплотів, проте в цьому випадку потребує регулярної обрізки, інакше знизу швидко оголюється і переростає в деревце. Цвісти та плодоносити починає з 3-5-річного віку.
Лох вузьколистий. Довідкова інформація Лох вузьколистий зустрічається повсюдно по узліссях полезахисних насаджень у вигляді густих колючих кущів або невеликих дерев. Стара кора червонувато-бура, молоді пагони сріблясті, листя також сріблясті, формою нагадують листя верби. Коли навесні зацвітає лох, пряний медовий запах чутний здалеку, приваблює безліч бджіл і різних комах, які ласують нектаром. Плоди нагадують культурну маслину, але набагато дрібніші, сріблястого забарвлення, шорсткі. Дозрівають у вересні, м'якуш сухий, борошнистий, сильно солодкий, розтирається в порошок. У м'якоті до 70% цукрів, багато білків, клітковини та крохмалю. У Середній Азії та на Кавказі плоди маслинки їдять свіжими, як ласощі, готують численні національні страви. З м'якоті женуть горілку, виготовляють міцні вина зі своєрідним запахом. Борошно з висушених плодів додається до пшеничного при випіканні солодких коржиків, печива, пирогів, булочок. Квіти наполягають на оливковій олії, якою натираються при ревматизмі, застуді, для зміцнення волосся. Автор: Рева М.Л.
Лох вузьколистий (лох сріблястий, лох східний), Elaeagnus angustifolia. Рецепти застосування в народній медицині та косметології Народна медицина:
Косметологія:
Увага! Перед застосуванням проконсультуйтеся з фахівцем!
Лох вузьколистий (лох сріблястий, лох східний), Elaeagnus angustifolia. Поради щодо вирощування, заготівлі та зберігання Лох вузьколистий, також відомий як лох сріблястий або лох східний - це невелике дерево або чагарник, що широко використовується в ландшафтному дизайні та медицині. вирощування:
Заготівля:
зберігання:
Рекомендуємо цікаві статті розділу Культурні та дикі рослини: ▪ Антильський огірок (кавуновий огірок, ангурія) ▪ Димянка лікарська (дика рута) ▪ Грати в гру "Вгадай рослину по картинці" Дивіться інші статті розділу Культурні та дикі рослини. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Доведено існування правила ентропії для квантової заплутаності
09.05.2024 Міні-кондиціонер Sony Reon Pocket 5
09.05.2024 Енергія з космосу для Starship
08.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Простий датчик парникових газів ▪ 30-вольтові HEXFET МОП-транзистори ▪ Прилад для вимірювання характеристик діелектричних та магнітних матеріалів ▪ Гібридний транзистор на основі шовку Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Електрик у будинку. Добірка статей ▪ стаття Людині властиво помилятися. Крилатий вислів ▪ стаття Спеціаліст з експлуатації будівель. Типова інструкція з охорони праці
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |