Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Стрічкові антени. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Антени КВ При встановленні сурогатних і невидимих антен, що розміщуються стаціонарно, або тимчасово експлуатуються в приміщенні, зазвичай виникають труднощі з налаштуванням в резонанс. Оскільки ці антени зазвичай розташовуються в оточенні провідних предметів, їх реальна резонансна частота, порівняно з їхньою теоретично розрахунковою, зсувається вниз, і необхідне їх налаштування безпосередньо в місці установки. Дротові сурогатні антени особливо схильні як до розладу під дією близько розташованих провідних предметів, так і при наближенні до них людини, внаслідок чого їх резонансна частота значно змінюється. В результаті такі антени, встановлені потай у приміщенні, часто працюють незадовільно. Тому при встановленні одного типу сурогатної антени в різних приміщеннях виникають труднощі з її налаштуванням. Для зменшення впливу вищевказаних дестабілізуючих факторів на резонансну частоту та роботу антени, як сурогатних невидимих антен можна використовувати широкосмугові несиметричні вібратори. Випробували стрічкові несиметричні вертикальні антени, виконані з алюмінієвої харчової фольги. На один бік фольги був наклеєний скотч шириною 10 см. Антена кріпиться на стіні за допомогою канцелярських кнопок. Як земля використовується смуга такої ж фольги довжиною 5 метрів, встановлена на плінтусі кімнати. Зовнішній вигляд такої антени показано малюнку 1.
Для роботи антени в діапазоні 21 МГц довжина L була обрана спочатку 3,5 метра. При дослідженні вхідного опору антени з допомогою високочастотного моста, виявилося, що ця антена має резонанс на частоті 19,2 МГц, у своїй її вхідний опір дорівнювало 38 Ом. Другий резонанс антени був на частоті 26,4 МГц, на цій частоті вхідний опір антени дорівнював 350 Ом. Для налаштування антени на діапазон 21 МГц її верхня частина була змотана в трубочку, як показано на малюнку 2. При довжині L дорівнює 3,1 м, резонансна частота антени дорівнювала 21,1 МГц, при її вхідному опорі 39 Ом, друга резонансна частота дорівнювала 28,1 МГц при вхідному опорі антени 350 Ом.
При розміщенні антени в кімнаті за різних умов - на стіні кімнати, біля провідних предметів, у вільному просторі, її резонансна частота змінювалася незначно. Це показує, що стрічкову антену можна встановлювати у різних приміщеннях з різною, навколишньою антеною, обстановкою. При цьому потрібне мінімальне налаштування в резонанс стосовно навколишнього оточення. Живити антену діапазону 21/28 МГц найкраще через двопровідну лінію хвильовим опором рівним 130-160 Ом та електричною довжиною, що дорівнює l/4 на діапазоні 28 МГц. Як така лінія годиться мережевий шнур живлення з тонкими жилами. Хвильовий опір шнура легко визначити в такий спосіб. Відрізок шнура довжиною не менше 1 метра, розімкнений на кінці, підключають до RLC-метра і вимірюють ємність жил щодо одного друга. Потім жили на кінці кабелю закорочують і вимірюють отриману індуктивність лінії. Знаючи ємність та індуктивність знаходять хвильовий опір сурогатної лінії передачі з відомої формули: Z=Sqr(L/C) де Z – хвильовий опір лінії (Ом), L – індуктивність лінії (Генрі), С – ємність лінії (Фарад). Ця методика дозволяє визначити хвильовий опір лінії з достатньою, для радіоаматорської практики, точністю. Виходить дуже непогане узгодження антени при її роботі на діапазонах 21 і 28 МГц, і до того ж, антену можна підключити до трансівера з вихідним каскадом на 50-75 Ом без узгоджувального пристрою. Налаштування стрічкової антени в резонанс, при її розташуванні в конкретних умовах, легко здійснювати шляхом згортання полотна антени. При зменшенні довжини антени до 1,9 метра можна отримати перший резонанс у діапазоні 28 МГц при її вхідному опорі 36 Ом. Це дозволяє живити антену по коаксіальному кабелю хвильовим опором 50 Ом, а при зміні діапазону оперативно налаштовувати антену на робочий діапазон шляхом зміни її довжини. Як показала практика, раціональніше використовувати для роботи на діапазоні 28 МГц антену довжиною 3,1 метра. В цьому випадку сила сигналів, що приймаються при переході з стрічкової антени довжиною 1,9 м на стрічкову антену довжиною 3,1 м сила сигналів зростала на 1-1,5 бала. Згортанням полотна стрічкові антени можна налаштувати більш високу резонансну частоту. При необхідності налаштувати антену на довжину хвилі нижче резонансної частоти антени це можна зробити вирізом частини фольги так, щоб полотно антени являло собою вид котушки індуктивності, як показано на малюнку 3.
У моєму випадку, антена, показана на цьому малюнку, мала резонансну частоту 18,1 МГц. Її вхідний опір дорівнював 38 Ом, що практично наближається до теоретичного вхідного опору вертикальної несиметричної чвертьхвильової антени. Кількість смуг котушки n на довжині 60 см дорівнювала 14-ти. Друга резонансна частота антени виходить 25,2 МГц при вхідному опорі 350 Ом. Така антена добре працює на діапазонах 18 та 25 МГц. Для її харчування під час роботи на обох діапазонах доцільно застосувати двопровідну лінію довжиною, що дорівнює l/4 на діапазоні 25 МГц і хвильовим опором 130-160 Ом, як це було зроблено вище.
Ширина резонансної смуги антен, показаних на малюнках 1-3, при зміні вхідного опору антени на величину, що дорівнює корінь з 2, була не менше 1,2 МГц на тих діапазонах, де антена мала низький вхідний опір, і не менше 1 МГц на діапазонах де антена має високий вхідний опір. Для більш точного підстроювання антени у верхньому краї діапазону її роботи можна зробити вирізи в її верхньому полотні у вигляді "пили". І тут її резонансну частоту легко перевести у необхідний діапазон частот. Ширина смуги пропускання такої антени дещо менша. Починати робити пилкоподібні вирізи доцільно з верхньої частини антени. У нижній частині (нижче котушки або нижче половини довжини антени) вирізи робити не варто. При розташуванні трансівера на відстані від стрічкової антени, живлення антени доцільно проводити згідно з малюнком 5. У цьому випадку вона живиться через симетричну двопровідну лінію передачі хвильовим опором 140-160 Ом. Довжина лінії дорівнює чверті довжини хвилі на верхньому діапазоні роботи антени (у якому її вхідний опір високо). Після двопровідної лінії підключається коаксіальний кабель хвильовим опором 50 Ом та електричною довжиною більшою приблизно на 20-30% половини резонансної довжини хвилі антени на нижньому діапазоні.
Вібратор стрічкової антени можна розташовувати не тільки посередині "земляної" стрічки, але і з одного з країв. Бажано, щоб відстань від вібратора до краю "земляної" стрічки була щонайменше 1,5 метра. Така побудова антени вигідна в тому випадку, якщо в кімнаті знаходяться предмети, що проводять, і антену необхідно розмістити якнайдалі від них. або з метою видалення її від трансівера або від апаратури, на яку під час передачі можливі наведення. Якщо бажано створити спрямоване випромінювання стрічкової антени, то антенну систему можна виконати згідно з малюнком 6.
Пасивні рефлектори для відповідних діапазонів - 21 і 28 МГц виконуються з такої ж фольги, що і для вібратора, і розташовуються на стіні кімнати. Слід зазначити, що така побудова стрічкової директорії антени не є оптимальною і забезпечує слабку спрямованість антени. Збільшити спрямованість можна підстроюванням стрічкових директорів шляхом їх згортання або вирізавши в них котушки чи пилки. Але будь-яка зміна навколишньої антени обстановки внесе розлад у пасивні елементи і позначиться на роботі антени. На малюнку 7 показано спрощене виконання спрямованої стрічкової антени, придатне для антен на 21/28 МГц та 18/25 МГц. В цьому випадку довжина земляної фольги виходить трохи більше ніж 5 метрів.
Експерименти зі стрічковими антенами показали, що можливе виконання сурогатної невидимої антени, що працює у двох аматорських некратних діапазонах, що антену можна розмістити стаціонарно у непомітному виконанні на стіні кімнати, за шафою, шторою. При роботі в походах, на дачі, в готелі її можна переносити в згорнутому вигляді не привертаючи уваги, а потім розташовувати у зручному для роботи місці. Оскільки антена виконана у незахищеному від погодних умов вигляді, вона не може довго експлуатуватись на відкритому повітрі. Автор: Григоров І.М., RK3ZK; Публікація: Н. Большаков, rf.atnn.ru Дивіться інші статті розділу Антени КВ. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Новий спосіб управління та маніпулювання оптичними сигналами
05.05.2024 Приміальна клавіатура Seneca
05.05.2024 Запрацювала найвища у світі астрономічна обсерваторія
04.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Роботи-собаки Ghost Robotics для охорони кордону ▪ Портативна ігрова консоль KT R1 ▪ Ультразвуковий браслет для придушення мікрофонів ▪ Ноутбук Eurocom M4 з екраном 13,3" 3200x1800 ▪ Нові приймачі інтерфейсу RS-485 Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Заземлення та занулення. Добірка статей ▪ стаття Робот. Історія винаходу та виробництва ▪ стаття Який об'єкт можна вважати найбільшим, що створила людина? Детальна відповідь ▪ стаття Транспортування тварин. Типова інструкція з охорони праці ▪ стаття Трикутна антена. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |