|
Arabic
Bengali
Chinese
English
French
German
Hebrew
Hindi
Italian
Japanese
Korean
Malay
Polish
Portuguese
Spanish
Turkish
Ukrainian
Vietnamese
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Антена діапазону 136 кГц. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Антени КВ Низька активність радіоаматорів на діапазоні 136 кГц пояснюється відсутністю відповідної апаратури та антен. Саме антени на цьому діапазоні визначають ефективність роботи радіостанції, тому що тут реально використовувати тільки сильно укорочені випромінювачі, що мають дуже низький ККД. В якості експериментальної передавальної антени діапазону 136 кГц була випробувана дротяна антена довжиною 41 м з ємнісним навантаженням на кінці і подовжує котушкою в основі (рис. 1). Верхній кінець антени було закріплено на дереві на висоті близько 12м над землею (рис. 2). Ємнісне навантаження - п'ять провідників, що радіально розходяться, довжиною 5 м. Вони виготовлені з коаксіального кабелю діаметром 12 мм. Звісні кінці кабелю треба заізолювати смолою.
Противагою в цих експериментах служила металева огорожа навколо домашнього городу. Провід, що йде до вертикальної частини антени і проходить через віконну раму - коаксіальний кабель діаметром 12 мм зі знятою зовнішньою обплетенням.
Місткість антени, виміряна щодо огорожі - противаги, виявилася 260 пф, тобто для налаштування антени в резонанс потрібна котушка, що подовжує, з індуктивністю близько 5,26 мГн. Вона була складена з двох частин - котушок L1' і L1". Котушка L1' намотана на скляній трилітровій банці і містить 120 витків дроту ПЕВ-2 1,0. Довжина намотування - 16 см. Відводи зроблені через кожні 10 витків. Індуктивність котушки - 1,4 мГн. Для її фіксації на банку використовувався паркетний лак. Котушка L1" намотана на пластмасовому відрі діаметром 25 см. На довжині 29 см розміщено 180 витків дроту ПЕВ-2 1,0. Індуктивність цієї котушки – 4,8 мГн. Вона підлаштовується короткозамкненим витком зі смужки мідної фольги шириною 5 см, що підвішена на капроновій нитці (рис. 3).
Для узгодження підсилювача з антеною використовується котушка зв'язку L2 розміщена в нижній частині котушки L1'. Вибір параметрів L2 досить критичний. Максимум антенного струму був отриманий при кількості витків котушки зв'язку L2, що дорівнює 40. Для вимірювання антенного струму був використаний саморобний малогабаритний вольтметр ВЧ, включений паралельно провіднику, який йде від котушки L1" до заземлення (мал. 4). Він був включений по довжині проводу 20 см. Активний опір двох включених послідовно котушок, виміряний на постійному струмі, дорівнював 4,5 Ом.
Налаштування передавальної антени в резонанс виходить досить критичним. Якщо резонанс антени лежить нижче 136 кГц, то, зменшуючи індуктивність котушки L1', підлаштовують антену в резонанс за допомогою плавної зміни індуктивності L1". Якщо резонанс лежить вище, то, навпаки, збільшують індуктивність L1'. Зміна індуктивності L1' слід проводити при передавачі та обов'язково кінець від L1" необхідно припаювати до L1'. Для індикації налаштування антени корисно використовувати неонову лампу VL1, прикріпивши її скотчем біля середніх витків із внутрішньої сторони банки, на якій намотана котушка L1'. Передавачем у цих експериментах служив генератор низької частоти, включений через УМЗЧ, що віддавав частоті 136 кГц потужність 15 Вт на навантаженні 4 Ом. Для прийому в діапазоні 136 кГц використаний перебудований радіоприймач "Ішим-003" із встановленим у тракті ПЧ ЕМФ зі смугою пропускання 500 Гц. Виявилося, що використовувати передавальну антену на прийом неможливо, так як вхід приймача мав вхідний опір 75 Ом і засмучувалася антена. Довелося застосувати для прийому окрему магнітну рамкову антену, що налаштовується. Вона виконана на дерев'яній хрестовині розмірами 140x140 см та містить 140 м замкнутого на кінцях коаксіального кабелю діаметром 6 мм. В резонанс антена налаштовується за допомогою конденсованого змінного ємності від старого лампового приймача. Котушка зв'язку – 10 м такого ж кабелю. Бухти скріплені між собою ізолентою. Антена розташовувалася на вікні, що дозволяло вибирати напрямок прийому - від південно-східного до західного. Вона чітко налаштовувалась у резонанс, а при її обертанні виразно відчувалася спрямованість при прийомі грозових розрядів та імпульсних сигналів невідомого походження. Оскільки близькі радіоаматори не мали апаратури та антен на діапазон 136 кГц, була спроба прийняти власні сигнали. Приймач "Ішим-003" був вивезений на дачу, де сигнали були впевнено прийняті на відстані 20 км. У наступній точці контролю, на відстані 35 км від антени, що передає, вдалося виявити лише дуже слабкий сигнал. Оскільки антена має хорошу добротність і на кінцях провідників як самої антени, так і її противаг виникає висока ВЧ напруга, то конструкція антени та системи противаг повинна повністю виключати можливість випадкового дотику до неї. Автор: Ігор Григоров (RK3ZK); Публікація: Н. Большаков, rf.atnn.ru
Шум транспорту затримує зростання пташенят
06.05.2024 Бездротова колонка Samsung Music Frame HW-LS60D
06.05.2024 Новий спосіб управління та маніпулювання оптичними сигналами
05.05.2024
▪ LM27761 - інвертор напруги на конденсаторах, що перемикаються, з LDO ▪ Годинник, що розчиняється у воді ▪ Мама, що курить, шкодить майбутній дитині ▪ Бактерії допомагають зберегти шкіру здоровою ▪ Відкрито найглибшу область Землі
▪ розділ сайту Гірлянди. Добірка статей ▪ стаття Способи проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця. Охорона праці ▪ стаття Способи визначення сторін світла. Поради туристу ▪ стаття Протрави для імітації рожевого дерева Прості рецепти та поради ▪ стаття Розширення можливостей щупа-індикатора. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт
www.diagram.com.ua |
Дивіться інші статті розділу 
Останні новини науки та техніки, новинки електроніки:
All languages of this page