Миттєва антена. Схема, опис

Безкоштовна технічна бібліотека

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ
Безкоштовна бібліотека / Схеми радіоелектронних та електротехнічних пристроїв

Миттєва антена. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

Безкоштовна технічна бібліотека

Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Антени телевізійні

Коментарі до статті

Буває, що приїхавши на відпочинок з наметом у ліс або на берег річки, виявляєш, що переносний телевізор погано працює на штатну антену через слабкий сигнал. Тоді починаються експерименти з різними сурогатними антенами. Знайдений шматок дроту розміщують у різних місцях, згинають усілякими петлями. Але це майже нічого не дає. А щоб зробити більш менш пристойну антену, потрібні інструменти, матеріали та кріпильні елементи. Але виявляється, антену "Рамковий хвильовий канал" можна швидко виготовити з одного шматка дроту, без будь-яких кріплень, просто його скрутивши. На рис.1 показана розгортка антени (скручування дроту), яку потім згинають (вид збоку показано на рис.2).

Миттєва антена. Розгорнення антени
Рис.1. Розгорнення антени

Миттєва антена. Вид збоку
Рис.2. Вид збоку

Для оптимального прийому повинен використовуватися провід з мінімальним опором, і всі розміри антени для каналу потрібно брати з довідника. Так як на місці відпочинку, швидше за все, не знайдеться товстого мідного дроту та довідника радіоаматора, доведеться обмежитися "середньостельовими" розмірами. Для антени підійде будь-який знайдений дріт, навіть залізний, аби він скручувався, а виготовлена конструкція була досить жорстка і не гнулась під власною вагою і на вітрі.

Наприклад, антена, що складається з 4-х рамок з довжиною боку 10 см, працюватиме цілком пристойно, якщо її виготовити із залізного дроту 00,6 мм і більше. Дріт згинають навпіл, а місце вигину виконують у вигляді квадрата 1 з довжиною сторони, що дорівнює половині довжини хвилі сигналу, що приймається. На середині сторони рамки 1, ближньої до кінців дроту, виконують скручування 2 кінців дроту на довжині, що дорівнює третині довжини хвилі. Далі знову вигинається така ж рамка 3, а потім така ж скрутка 4. Після виконання рамок і скручування по всій довжині дроту, кінці дроту вигинаються у вигляді прямокутника 5 напівхвильової довжини, і шириною, що дорівнює чверті сторони квадрата 1. Це узгоджуючий трансформатор, він розташований посередині сторони останнього квадрата 6 навпроти скручування 7. При цьому повинні залишатися ще кінці дроту для виконання круглої петлі 8 діаметром 8 мм (такий діаметр кільцевого контакту антенного гнізда телевізора), відокремленої від трансформатора 5 коротким скручуванням 9 приблизно на 2 обороти. Петля 8 завершується ще однією такою ж скруткою 10. Зайвий провід потрібно відламати, залишивши кінці 11 довжиною приблизно 2 см, які використовуються для кріплення антени на телевізорі.

Якщо розташувати площини рамок один проти одного на відстані чверті довжини хвилі, вигнути для цього скручування 2, 4, 7 дугою (як показано на рис.2), то вийде антена "Рамковий хвильовий канал".

Для підключення антени до телевізора необхідна трубка діаметром 12 мм 8 мм, скручена з жерсті від консервної банки, зачищеної від емалі. Довжина трубки така, щоб на її кінець можна було надіти виготовлену антену контактною петлею 8. Кінці дроту 11 упираються в корпус телевізора. За рахунок цього та тугої посадки петлі 8 на трубку 12, антена кріпиться на телевізорі. Довжина кінців 11 має бути достатньою, щоб це кріплення було достатньо надійним. У центральний контакт антенного гнізда телевізора вставляється зачищений від ізоляції кінець дроту 13, накрученого двома витками на одному плечі трансформатора 5. Інший кінець дроту 13, зачищений від ізоляції, прикручений до іншого плеча трансформатора 5 в точці 14 його переходу в бік рам.

Якщо частота сигналу, а отже, і довжина хвилі невідомі, то їх можна приблизно визначити за розташуванням на телевізорі стрілки плавного підстроювання частоти сигналу. Дециметровий діапазон починається з 21 каналу, в якому сигнал має частоту 470 МГц і довжину хвилі 64 см, а закінчується каналом 60 з частотою 790 МГц і довжиною хвилі 38 см.

Запас по довжині скручування 2, 4, 7, що скріплюють рамки один з одним, необхідний для підбору розмірів рамок з метою поліпшення прийому сигналу. При необхідності можна розкрутити крайні ділянки скруток і за рахунок дроту, що звільнився, збільшити розміри рамок. І, навпаки, збільшення довжини скруток призводить до зменшення розміру рамок. Якщо антенне гніздо в телевізорі розташоване вертикально або під кутом, то можна відповідним чином зігнути скручування 9, а якщо цього виявиться недостатньо - трансформатор 5.

Описану конструкцію можна використовувати як кімнатну антену, виготовивши її з мідного товстого дроту з дотриманням оптимальних розмірів. Кількість рамок - що більше, краще (близько 10 штук).

Автор: В.Солонін, м.Конотоп; Публікація: radioradar.net

Дивіться інші статті розділу Антени телевізійні.

Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті.

<< Назад

Останні новини науки та техніки, новинки електроніки:

Машина для проріджування квітів у садах 02.05.2024

У сучасному сільському господарстві розвивається технологічний прогрес, спрямований на підвищення ефективності догляду за рослинами. В Італії було представлено інноваційну машину для проріджування квітів Florix, створену з метою оптимізації етапу збирання врожаю. Цей інструмент оснащений мобільними важелями, що дозволяють легко адаптувати його до особливостей саду. Оператор може регулювати швидкість тонких проводів, керуючи ним із кабіни трактора за допомогою джойстика. Такий підхід значно підвищує ефективність процесу проріджування квітів, забезпечуючи можливість індивідуального налаштування під конкретні умови саду, а також сорт та вид фруктів, що вирощуються на ньому. Після дворічних випробувань машини Florix на різних типах плодів результати виявились дуже обнадійливими. Фермери, такі як Філіберто Монтанарі, який використовував машину Florix протягом кількох років, відзначають значне скорочення часу та трудовитрат, необхідних для проріджування кольорів. ...>>

Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону 02.05.2024

Мікроскопи відіграють важливу роль у наукових дослідженнях, дозволяючи вченим занурюватися у світ невидимих для ока структур та процесів. Однак різні методи мікроскопії мають обмеження, і серед них було обмеження дозволу при використанні інфрачервоного діапазону. Але останні досягнення японських дослідників із Токійського університету відкривають нові перспективи вивчення мікросвіту. Вчені з Токійського університету представили новий мікроскоп, який революціонізує можливості мікроскопії в інфрачервоному діапазоні. Цей удосконалений прилад дозволяє побачити внутрішні структури живих бактерій із дивовижною чіткістю в нанометровому масштабі. Зазвичай мікроскопи в середньому інфрачервоному діапазоні обмежені низьким дозволом, але нова розробка японських дослідників дозволяє подолати ці обмеження. За словами вчених, розроблений мікроскоп дозволяє створювати зображення з роздільною здатністю до 120 нанометрів, що в 30 разів перевищує дозвіл традиційних метрів. ...>>

Пастка для комах 01.05.2024

Сільське господарство - одна з ключових галузей економіки, і боротьба зі шкідниками є невід'ємною частиною цього процесу. Команда вчених з Індійської ради сільськогосподарських досліджень – Центрального науково-дослідного інституту картоплі (ICAR-CPRI) у Шимлі представила інноваційне вирішення цієї проблеми – повітряну пастку для комах, яка працює від вітру. Цей пристрій адресує недоліки традиційних методів боротьби зі шкідниками, надаючи дані про популяцію комах у реальному часі. Пастка повністю працює за рахунок енергії вітру, що робить її екологічно чистим рішенням, яке не вимагає електроживлення. Її унікальна конструкція дозволяє відстежувати як шкідливі, так і корисні комахи, забезпечуючи повний огляд популяції в будь-якій сільськогосподарській зоні. "Оцінюючи цільових шкідників у потрібний час, ми можемо вживати необхідних заходів для контролю як комах-шкідників, так і хвороб", - зазначає Капіл. ...>>

Випадкова новина з Архіву

Вчені люблять заголовки коротше 05.09.2015

Ознакою успіху наукової роботи вважається висока цитованість: що більше інших дослідників послалося на статтю, то цікавіше, перспективніше її результати. Але в публікації важливий не лише зміст, а й форма: дуже погано написаний текст навряд чи хтось прочитає – просто не зможе, навіть якщо там буде описано відкриття неймовірної важливості. Які формальні, стилістичні параметри впливають на популярність дослідження?

Наприклад, довжина заголовка. Едрієн Летчфорд (Adrian Letchford) та його колеги з Уорікського університету зіставили цитованість 140 000 статей, опублікованих з 2007 по 2013 рр., з довжиною їх заголовків. Це не перша робота такого роду, проте досі результати тут виходили дещо суперечливими. Частково протиріччя могли виникати через те, що різні наукові журнали використовують різні стандарти. Наприклад, Science вимагає від авторів, щоб назва статті не перевищувала 90 символів, тоді як журнали групи PLoS (Public Library of Science) дозволяють до 250 символів - проте за рівнем цитованості статті в Science в середньому сильно обганяють статті в PLoS. Тобто, щоб вивчити зв'язок між популярністю роботи та її назвою, потрібно порівнювати публікації, що вийшли в тому самому журналі або видавничій групі.

Цього разу дослідники саме так і зробили, отримавши у певному сенсі передбачуваний результат: цитованість була вищою у робіт із короткими назвами. Правда, не обійшлося без винятків: у статей з журналів The Lancet і The Lancet Oncology не вдалося знайти взаємозв'язку між довжиною назви та популярністю, а в Journal of High Energy Physics публікації з коротким заголовком, як правило, набирали мало посилань на самих себе. (До речі, в The Lancet знайшли дві статті, що увійшли до першої п'ятірки найкоротших назв: одна з них іменувалася просто "Myopia", тобто "Близорукість", а друга - "Measles", тобто "Кір".) Повністю про результати дослідження можна прочитати у Royal Society Open Science.

Співробітники деяких видань – Карл Цимеліс (Karl Ziemelis), науковий редактор відділу фізики в Nature, та Меган Бірн (Meghan Byrne), старший редактор у PLoS One – кажуть, що все так і є: короткий заголовок привертає більше уваги, так що зростає ймовірність , Що статтю під ним прочитають до кінця. На користь нової роботи каже величезна статистика зі 140 тисяч проаналізованих публікацій, проте, зрозуміло, ніхто не каже, що короткий заголовок – єдиний ключ до успіху. Це, скоріше, лише один із факторів, тим більше, що тут не враховували, наприклад, науковий профіль статті та ім'я керівника лабораторії.

Цілком можливо, що фізики та медики по-різному ставляться до довжини заголовків, а стаття, опублікована співробітниками нобелівського лауреата, за визначенням приверне до себе особливу увагу. Втім, відмахуватись від отриманих результатів не варто. Адже вчені люблять небагатослів'я аж ніяк не за лінощами розуму, просто вони, як ніхто інший, розуміють справедливість відомого шекспірівського виразу "...короткість є душа розуму...", якому схоже не менш знамените чеховське "стислість - сестра таланту".

Інші цікаві новини:

▪ Дрони нового класу Dragonfly Pictures

▪ Найбільший у світі чіп

▪ Швидкісний поїзд Кореєю

▪ Відкрито нову форму кисню

▪ Водолікування спини

Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки

Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки:

▪ Електричні лічильники. Добірка статей

▪ стаття Містер Ікс. Крилатий вислів

▪ стаття Як змінили знак Голлівуду на честь декриміналізації марихуани? Детальна відповідь

▪ стаття Чабер запашний однорічний Легенди, вирощування, способи застосування

▪ стаття Реле покажчика поворотів. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

▪ стаття УМЗЧ із симетричним входом без загальної ООС. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

Залишіть свій коментар до цієї статті:

All languages of this page

Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт