Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ УКХ ЧС тюнер. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Радіоприйом Радіомовні станції УКХ - одні з основних джерел ділової, музичної, розважальної та іншої інформації. Число радіостанцій постійно зростає, у Москві, наприклад, їх кількадесят. Якість сигналу, що передається в цьому діапазоні, можна порівняти з якістю звуку CD-програвача. Поява спеціалізованих синтезаторів частоти суттєво спростила проектування та виготовлення цифрових тюнерів. Мікроконтролерне управління дозволяє суттєво розширити споживчі якості тюнера за порівняно невеликих апаратних витрат. Зміна функцій зводиться до написання відповідної програми для мікроконтролера. При розробці пристроїв був застосований блоковий принцип проектування, що дозволяє виготовляти та налагоджувати окремі вузли незалежно один від одного. Наявність роз'ємів дозволяє комбінувати різні вузли в єдину систему з бажаними параметрами і істотно полегшує налагодження кінцевого пристрою. До складу тюнера входять блок керування, радіоприймальна частина та тембро-блок. Розглянемо роботу кожного блоку докладніше.
Схема блоку управління показано на рис. 1. Його основа - мікроконтролер DD2, завдяки його застосуванню реалізована можливість керування шиною I2C чотирма пристроями одночасно. Режими роботи відображаються на дворядковому буквено-цифровому РКІ HG1. Можливе кнопкове та дистанційне керування по ІЧ каналу з використанням пульта стандарту RC5, а також по послідовному асинхронному інтерфейсу. Всі лінії порту D виділені для керування тюнером. Лінії PD0-PD6 підключені до кнопок SB1 - SB7, а PD7 - до виходу ІЧ приймача для дистанційного керування тюнером. Програмно всі лінії цього порту налаштовані на вхід, крім того, внутрішні резистори мікроконтролера підключені до ліній PD0-PD6. Управління РКІ здійснюють по лініях РВ2-РВ7. Для економії ресурсів мікроконтролера застосована чотирирозрядна схема управління індикатором, що дозволило використовувати розряди порту, що залишилися, для інших цілей. Лінії РВ0 та РВ1 управляють шиною I2C, за допомогою якої реалізовано управління синтезатором частоти, темброблоком та мікросхемою DS1 - енергонезалежною пам'яттю, в якій зберігаються налаштування тюнера. Вибір режиму керування – короткочасне натискання на кнопку SB3. Кнопкою SB1 зменшують, а SB2 збільшують значення регульованого параметра, наприклад, гучності.
Схема радіоприймаючої частини показано на рис. 2. Вона зібрана на мікросхемі синтезатора частоти DD1 та мікросхемі УКХ ЧС приймача DA1. Обидві мікросхеми включені за типовими схемами. Мікросхема SAA1057 - один із перших цифрових синтезаторів, розроблений фірмою Philips для побутової радіоприймачів. Його відмінна риса - управління по трипровідній шині. Це один із ранніх варіантів шини I2C. Тому управління синтезатором довелося задіяти додатковий сигнал CS0, який формується на лінії РС0 мікроконтролера в блоці управління. До складу синтезатора входять програмований лічильник (преска-лер), елементи системи ФАПЧ та генератор із зовнішнім кварцовим резонатором, точність установки та стабільність частоти якого визначають точність та стабільність частоти синтезатора. Приймач зібраний за схемою супергетеродина і працює при частоті гетеродина нижче частоти сигналу. Програмують синтезатор двома 16-розрядними словами. Перше містить дані про частоту налаштування, друге – службову інформацію. Передача інформації нічим відрізняється від типового протоколу I2C, крім наявності додаткового сигналу CS0 (DLEN). Усі режими роботи та установки тюнера зберігаються у мікросхемі DS1 (див. рис. 1) з тим самим послідовним інтерфейсом I2C. Запис значень параметрів відбувається автоматично за будь-якого звернення до меню (так само, як це зроблено в телевізорах та музичних центрах). При початковому увімкненні мікроконтролер зчитує вміст пам'яті. За промовчанням вибирається перший канал. За відсутності даних, що відповідають параметрам підключеного темброблоку, автоматично встановлюються усереднені значення всіх основних параметрів: гучності, тембру, балансу. У режимі приймача кнопками SB4 та SB6 перемикають осередки пам'яті (на 100 станцій). Якщо натиснути кнопку SB5, вмикається режим налаштування за частотою (вона відображається на індикаторі), і кнопками SB4, SB6 перебудовують від 88 до 108 МГц і назад. При повторному натисканні на кнопку SB5 вибрана частота заноситься в пам'ять поточної станції. У кожному осередку пам'яті за замовчуванням закладено частоту 88 МГц. У режимі налаштування станції доступне лише регулювання гучності.
Темброблок (рис. 3) зібраний на мікросхемі TDA8425 (DA1), що включена за типовою схемою. У нього входять комутатор двох стереовходів та регулятори гучності, балансу, тембру НЧ та ВЧ. Все керування програмне, по шині I2C. Основні функції темброблоку: - можливість вибору для кожного каналу як джерело сигналу одного з двох входів;
Управління мікросхемою по шині I2C полягає у записі в її внутрішні регістри певної інформації. Формат керуючого слова має вигляд S_SLAVE ADDRESS_A_SUBADDRESS_ A_DATA_A_P, де S - стартова комбінація, SLAVE ADDRESS - адреса (код) пристрою (для процесора TDA8425 - 1000010); А - роздільник полів керуючого слова (високий рівень, що видається пристроєм як відповідь правильно прийнятий байт даних); SUBADDRESS - адреса регістру керування параметром; DATA – дані установки значення параметра; Р - стіпова комбінація, що сигналізує про закінчення передачі керуючого слова. Управляюче слово передається блоком управління щоразу, коли необхідно змінити той чи інший параметр. Але спочатку слід адресувати саму мікросхему. Для цього мікропроцесор відправляється перший байт з адресою пристрою. Для дистанційного керування тюнером можна застосувати будь-який телевізійний пульт із протоколом RC5 (Philips, LG та ін, що працюють за цим протоколом). У пульті задіяно лише п'ять кнопок: TV, MUTE, SLEEP, VOL, CH. Призначення кнопок таке: MUTE – вимикання звуку (відповідає кнопці SB7); SLEEP – вибір режиму (відповідає кнопці SB3); VOL - регулювання параметра "більше-менше" (відповідає кнопкам SB1 та SB2); CH – вибір станції (відповідає кнопкам SB4 та SB6).
Елементи блоку управління монтують на друкованій платі з фольгованого з одного боку склотекстоліту товщиною 1,5...2 мм, креслення якої показано на рис. 4. Темброблок зібраний на односторонній платі завтовшки 1.1,5 мм, креслення якої показано на рис. 5. Для радіоприймальних частин застосовано друковану плату (рис. 6) зі склотекстоліту товщиною 2 мм, фольгованого з двох сторін. Всі деталі монтують з одного боку, а друга залишена металізованою та використана як загальний дроти. Частину висновків деталей припаюють безпосередньо до друкованих провідників. Висновки, встановлені в отвори, пропаюють з двох сторін.
Застосовано постійні резистори МЛТ, С2-23, підбудовний – СП5-2, оксидні конденсатори – імпортні, інші – К10-17. Мікросхеми встановлені на панелі. Кварцовий резонатор - будь-який відповідний, наприклад, HC-49U або HC-49S, L2 - дросель серії ЕС24 індуктивністю 10.100 мкГн, інші котушки намотані проводом ПЕВ-2 0,5 мм на оправці діаметром 2,5 мм і містять L1 - 12 відведенням посередині), L3 – 12, L4 – 10 витків. Рознімання - серій pLd дворядні з кроком 2,54 мм. Для з'єднання вузлів використані багатопровідні плоскі кабелі. Блок живлення повинен забезпечувати стабілізовану напругу 12 В при струмі до 100 мА. При використанні потужного кінцевого УЗЧ максимальний струм джерела живлення слід збільшити відповідно до споживаного УЗЧ струмом. Можна порекомендувати УЗЧ на мікросхемі TDA1552, вона відрізняється простотою застосування при мінімумі зовнішніх навісних елементів та необхідними вбудованими функціями захисту від перенапруги та КЗ. Кнопки - із самоповерненням кутові серії TC-02xx. Конфігурація мікроконтролера при його програмуванні показано на рис. 7.
Для налаштування приймальної частини потрібно спочатку "запустити" її без синтезатора. Для цього мікросхему SAA1057 виймають із панелі (або тимчасово не монтують на плату). На точку з'єднання резисторів R9 і R11 подають постійну напругу в інтервалі 0.12 В. Для цього можна застосувати змінний резистор, підключивши його до загального дроту та лінії живлення 12, а середній висновок - до резисторів R9, R11. Бажано тимчасово встановити між середнім висновком резистора та загальним проводом конденсатор ємністю кілька мікрофарад. Приймач повинен налаштовуватись на станції у всьому діапазоні. При необхідності зміною індуктивності котушки L3 (зрушуючи та розсуваючи витки) встановлюють нижню межу діапазону, а котушкою L4 – чутливість приймача. Програму для мікроконтролера можна завантажити з ftp://ftp.radio.ru/pub/2013/06/Tuner.zip. Автор: С. Баширов Дивіться інші статті розділу Радіоприйом. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Портативний жорсткий диск Toshiba Canvio Basics ▪ Машини з ДВС та гібриди загоряються частіше за електромобілі. ▪ Дешевий аналог будівельного піску з відходів Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ Розділ сайту Типові інструкції з охорони праці (ТОІ). Добірка статей ▪ стаття Уловлювач тирси. Поради домашньому майстру ▪ стаття Чому олені скидають роги? Детальна відповідь ▪ стаття Антена 5/8l на 27 МГц. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: Коментарі до статті: Кирило З якої техніки взято саме цей тюнер? All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |