Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Сирена зі звукового оповіщувача Аврора. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Початківцю радіоаматору Джерелом потужного звукового сигналу, необхідного для сторожових та сигнальних пристроїв, може стати оповіщувач "Аврора", головна деталь якого – п'єзоелектричний звуковий випромінювач. Але йому потрібен перетворювач напруги, облаштуванні якого розповідається у статті. Оповіщувач "Аврора" досить компактний, економічний, а створюваний ним звуковий тиск перевищує 100 дБ. що дуже неприємно і навіть болісно для слуху людини. Оскільки сирену на базі звукового випромінювача оповіщувача передбачається встановлювати на об'єктах з автономним живленням (акумуляторна батарея і т.д.), то працювати вона повинна при напрузі живлення 10...12 В. Конструкція саме такої сирени і пропонується увазі читачів. Спочатку трохи інформації про випромінювач. Як показують експерименти, він здатний досить ефективно випромінювати звукові частоти від сотень герц до десятків кілогерц, але має максимум випромінюваної потужності на частотах 2...3 кГц. Тому, у разі потреби, його можна використовувати, наприклад, як абонентський гучномовець, увімкнувши безпосередньо в мережу без будь-яких узгоджувальних пристроїв. Гучність звукового сигналу стане достатньою для прослуховування 1-ї програми, але звучання буде не надто приємним через велику нерівномірність амплітудно-частотної характеристики. Для отримання максимального рівня звукового сигналу на випромінювач треба подавати змінну напругу 150...220, тому основним вузлом сирени повинен бути перетворювач напруги. Оскільки випромінювач має порівняно велику ємність - 22 000 пф, то буде потрібно перетворювач постійної напруги в змінну, здатний працювати на ємнісне навантаження. Принципова схема такого перетворювача наведено на рис.1. Він працює на резонансній частоті випромінювача (приблизно 2...2,5 кГц). Перетворювач складається з мультивібратора операційного підсилювача (ОУ) DA1, який управляє електронним ключем на транзисторі VT1. У ланцюг ключа включений трансформатор Т1, що підвищує, - до його вторинної обмотки підключається випромінювач НА1. У пристрої використовується однополярне живлення, тому для забезпечення нормальної працездатності ОУ він живиться з використанням так званої середньої точки - вона утворена дільником напруги на резисторах R1, R2. Параметри трансформатора обрані такими, щоб індуктивність його вторинної обмотки спільно з ємністю випромінювача склали LC контур, налаштований резонансну частоту випромінювача. Усі деталі пристрою розміщуються на друкованій платі (рис. 2) з одностороннього фольгованого склотекстоліту, що зміцнюється на верхній стінці корпусу (рис. 3). На нижній стінці змонтовано випромінювач НА1 (рис. 4). У пристрої можна застосувати ОУ серій К140УД6, К140УД7 або аналогічні малопотужні. Конденсатори С1, С2 - КЛС, КМ, К10 - 17, C3 і С4 - К52, К53, К50 - 6. Постійні резистори - МЛТ, С2 - 10, підстроювальні - СПЗ - 19а, а при зміні креслення друку плати підійдуть будь-які інші, наприклад, СП5-2, СПЗ-3. Діод може бути будь-який із серій КД103, КД105, транзистор - будь-який із серій КТ827, КТ834. Трансформатор намотаний на кільці типорозміру К32х16х8 з фериту 2000НМ1: обмотка I містить 50 витків дроту ПЕВ - 2 0,6...0,8, обмотка II - 750 витків дроту ПЕВ - 2 0,12...0,15. Напруга на вторинній обмотці досягає 150...200 В, тому її слід виконати ретельно і надалі при налагодженні пристрою дотримуватися заходів електробезпеки. При виготовленні трансформатора треба розламати кільце навпіл, заокруглити надфілем гострі грані та обмотати шаром лакоткані або ізоленти. На кожній частині потрібно намотати по половині вторинної обмотки, а потім на одній з них первинну, після чого склеїти кільце клеєм БФ-2, проклавши між частинами тонкі паперові прокладки. Намотування слід проводити акуратно, причому так, щоб перекривалися витки тільки з однієї сотні. Налагоджують пристрій у наступній послідовності. Спочатку слід налаштувати контур, утворений обмоткою II трансформатора та ємністю випромінювача на резонансну частоту останнього. Для цього попередньо визначають частоту, на якій максимальна звукова віддача випромінювача. Відключивши випромінювач від трансформатора і підключивши його до генератора 3Ч, подають з генератора сигнал амплітудою 0,5...1 Ст. Перебудовуючи генератор, визначають частоту, на якій гучність максимальна. Після цього з виходу генератора подають сигнал амплітудою 0,05...0,1 на обмотку I (її відключають від транзистора) трансформатора. До обмотки II підключають випромінювач та вольтметр змінного струму. Перебудовуючи генератор, визначають частоту електричного резонансу, де змінна напруга максимально. Якщо ця частота виявилася нижчою за частоту максимуму звукової віддачі, то кількість витків обмотки II треба зменшувати на кілька десятків і після кожної зміни проводити повторний контроль резонансної частоти. Якщо частота вище, кількість витків слід додати. Далі підключають трансформатор до транзистора, подають живлення та проводять остаточне налаштування. Резистором R4 встановлюють шпаруватість імпульсів струму через ключ, резистором R5 - частоту генерації. Спочатку двигун R4 ставлять у середнє положення, а резистором R5 встановлюють частоту, на якій гучність звуку максимальна. Зміщуючи двигун резистора R4 вліво за схемою, можна зменшити тривалість імпульсів струму через трансформатор, зменшивши цим гучність звукового сигналу, зміщуючи вправо - збільшити гучність сигналу. Всі маніпуляції з резистором R4 призводять до зміни частоти генерації, тому після кожної зміни положення необхідно резистором R5 знову встановити максимальну гучність сигналу. Під час налаштування гучність звукового сигналу настільки велика, що часом її неможливо витерпіти. Тому випромінювач попередньо треба обмотати будь-яким звукопоглинаючим матеріалом, наприклад рушником. Живити пристрій можна від будь-якого, у тому числі і нестабілізованого джерела напругою 9...30 В. Потужність струму при напрузі 12 В залежно від гучності сигналу може досягати 100...В00 мА. Якщо напруга буде відрізнятися від 12 В, слід відповідно змінити число витків обмотки I. Наприклад, зі збільшенням напруги живлення в два рази, треба в стільки ж разів збільшити і число витків. Для захисту транзистора від викидів напруги бажано між колектором і емітером включити стабілітрон (катодом до колектора) з напругою стабілізації 50...70 В. Автор: І.Олександров, м.Курськ Дивіться інші статті розділу Початківцю радіоаматору. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Новий спосіб управління та маніпулювання оптичними сигналами
05.05.2024 Приміальна клавіатура Seneca
05.05.2024 Запрацювала найвища у світі астрономічна обсерваторія
04.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Процесори Intel Core Skylake ▪ Нові мікросхеми NXP Semiconductors для мініатюрних блоків живлення Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Блоки живлення. Добірка статей ▪ стаття Агнець Божий. Крилатий вислів ▪ стаття Як народилася богиня Афіна? Детальна відповідь ▪ стаття Кервель звичайний. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Простий транзисторний металошукач на биття. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття Застосування тунельних діодів. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |