Детектор приймач з УЗЧ. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Початківцю радіоаматору

 Коментарі до статті

[an error occurred while processing this directive]

Пропонований увазі радіоаматорів-початківців приймач дозволяє прослуховувати сигнали потужних радіостанцій ДВ, СВ і навіть KB діапазонів на високоомні телефони. Приймач простий, не вимагає дефіцитних деталей і при правильному складанні та справних деталях починає працювати відразу, не потребуючи налагодження. Тим не менш, витративши деяку працю і час, вдається покращити параметри приймача, одночасно поглибивши знання радіотехніки.

Для роботи приймача необхідне заземлення або противагу і кімнатна або зовнішня антена завдовжки 2...10 м. Можна використовувати і довшу зовнішню антену, покращивши тим самим прийом далеких станцій. Потужні місцеві радіостанції прослуховуються і магнітну антену. Чутливість приймача з антенного входу - не гірша за 5 мВ.

Живлення приймача забезпечує один гальванічний елемент будь-якого типу з ЕРС 1,5 В. Потужність, що споживається, не перевищує 0,35 мА, тому допустимо використовувати старий і вже відпрацював свій термін в інших пристроях елемент з підвищеним внутрішнім опором, за умови, що його напруга при навантаженні приймачем становитиме не менше 1,2 Ст.

Схема приймача наведено малюнку. Сигнал з антени надходить безпосередньо на коливальний контур L1C1, необхідний для налаштування частоту радіостанції, що приймається, і ослаблення сигналів інших станцій. Він визначає селективність приймача. Далі радіочастотний (РЧ) сигнал надходить через конденсатор зв'язку невеликої ємності С2 на детектор напівмостовий, зібраний на двох кремнієвих діодах VD1, VD2. Діоди за допомогою резистора R1 відкриті невеликим початковим струмом усунення. Це збільшує чутливість приймача до слабких сигналів, оскільки робоча точка діодів виявляється на ділянці їх вольт-амперної характеристики (ВАХ) з максимальною кривизною, а саме завдяки кривизні ВАХ і відбувається детектування.

Після детектування сигнал вже звукової частоти фільтрується від РЧ пульсацій блокувальним конденсатором C3 і через розділовий конденсатор С4 надходить на трикаскадний підсилювач звукової частоти (УЗЧ), зібраний на транзисторах VT1 - VT3 за схемою безпосереднього зв'язку між каскадами. Підсилювач охоплений негативним зворотним зв'язком (ООС) по постійному струму через інтегруючий ланцюжок R2R5C5. Транзистори підсилювача працюють у режимі мікрострумів, що сприяє його економічності та стійкості. Незважаючи на малу споживану потужність, коефіцієнт посилення УЗЧ перевищує 1000. Навантаженням вихідного каскаду є високоомні (3,2-4,4 кОм) головні телефони BF1.

Котушку коливального контуру L1 можна використовувати готову (підійде магнітна антена від будь-якого радіоприймача) або виготовити самостійно. Магнітопроводом в діапазонах ДВ і СВ стане відрізок феритового стрижня магнітної антени довжиною 50...100 мм. Котушка ДВ містить близько 200 витків будь-якого тонкого дроту, а СВ - 60 витків багатожильного літцендрату. Намотування ведеться в один шар виток до витка на трубчастому каркасі з пропарафінованого паперу або картону.

Котушку KB бажано виготовити з максимальною добротністю. Для цього потрібно знайти або склеїти циліндричний каркас діаметром 30 мм і намотати на нього сім витків мідного дроту діаметром 1 мм із кроком 2 мм. Допустимо використовувати обмотувальний провід марки ПЕЛ, причому видаляти ізоляцію не треба.

Конденсатор змінної ємності (КПЕ) підійде будь-якого типу, бажано повітряним діелектриком. Секції здвоєного або будованого КПЕ доцільно з'єднати паралельно збільшення перекриття по частоті. Інші конденсатори - керамічні, будь-якого типу. Резистори також можуть бути будь-якими.

Монтують приймач на потрібній монтажній планці з пелюстками або на декількох планках, закріплених на загальній основі. Розташування елементів некритично і монтаж займає при певному навичці не більше півгодини. Проте деякі правила все ж таки краще дотримуватися: не використовувати довгих з'єднувальних провідників, детектор розташувати поряд з коливальним контуром і входом УЗЧ, а вихід УЗЧ - осторонь входу.

Налагодження приймача починають із перевірки УЗЧ. Мультиметр перевіряють напругу на колекторі транзистора VT3. При напрузі живлення 1,5 В воно повинне становити 0,7...0,9 В. В іншому випадку необхідно ретельно перевірити монтаж, справність транзисторів, резисторів, телефонів, відсутність струмів витоку в конденсаторах та виправити дефект. Далі одним щупом мультиметра торкаються бази транзистора VT1. При правильному підсилювачі в телефоні повинні прослуховуватися шум і фон змінного струму.

Справність діодів детектора VD1 та VD2 перевіряють виміром падіння напруги на кожному діоді. Воно має становити близько 0,5 В. При підключенні антени та заземлення (противаги) в телефонах буде чути шум ефіру, а при налаштуванні контуру за допомогою КПЕ на частоту радіостанції - її передача. Дуже корисно підібрати і резистор R1. При збільшенні його опору до 33...47 кОм чутливість приймача зростає у кілька разів, а за надмірного збільшення опору - падає. У цьому експерименті слід на увазі, що при відключенні резистора R1 або при від'єднанні входу УЗЧ від детектора приймач самозбуджується. Докладніше про це написано у статті В. Полякова "Радіотехнічні розрахунки - 12" ("Радіо", 2003 № 8, с. 51, 52).

Потрібний діапазон частот, що приймаються, встановлюють підбором числа витків котушки L1, орієнтуючись по сигналах приймаються радіостанцій. Деякі станції можуть прийматись так голосно, що УЗЧ спотворюватиме звук. У цьому випадку корисно послабити зв'язок з антеною, підключивши через конденсатор невеликої ємності (10...20 пФ). Зазначимо, що з ослабленні зв'язку контуру з антеною і з детектором (зменшенні ємності згаданого конденсатора, і навіть С2) селективність приймача зростає. Ще краще підключити антену через КПЕ з максимальною ємністю, наприклад, 180 пФ. Це дасть можливість регулювати зв'язок з антеною в процесі прийому радіостанцій, домагаючись оптимальної гучності та потрібної селективності приймача.

Автор: С.Коваленко, м.Кстово Нижегородської обл.

Дивіться інші статті розділу Початківцю радіоаматору.

Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті.

<< Назад

Останні новини науки та техніки, новинки електроніки:

Новий спосіб управління та маніпулювання оптичними сигналами 05.05.2024

Сучасний світ науки та технологій стрімко розвивається, і з кожним днем ​​з'являються нові методи та технології, які відкривають перед нами нові перспективи у різних галузях. Однією з таких інновацій є розробка німецькими вченими нового способу керування оптичними сигналами, що може призвести до значного прогресу фотоніки. Нещодавні дослідження дозволили німецьким ученим створити регульовану хвильову пластину всередині хвилеводу із плавленого кремнезему. Цей метод, заснований на використанні рідкокристалічного шару, дозволяє ефективно змінювати поляризацію світла через хвилевід. Цей технологічний прорив відкриває нові перспективи розробки компактних і ефективних фотонних пристроїв, здатних обробляти великі обсяги даних. Електрооптичний контроль поляризації, що надається новим методом, може стати основою створення нового класу інтегрованих фотонних пристроїв. Це відкриває широкі можливості для застосування. ...>>

Приміальна клавіатура Seneca 05.05.2024

Клавіатури – невід'ємна частина нашої повсякденної роботи за комп'ютером. Однак однією з головних проблем, з якою стикаються користувачі, є шум, особливо у випадку преміальних моделей. Але з появою нової клавіатури Seneca від Norbauer & Co може змінитися. Seneca – це не просто клавіатура, це результат п'ятирічної роботи розробників над створенням ідеального пристрою. Кожен аспект цієї клавіатури, починаючи від акустичних властивостей до механічних характеристик, був ретельно продуманий і збалансований. Однією з ключових особливостей Seneca є безшумні стабілізатори, які вирішують проблему шуму, характерну для багатьох клавіатур. Крім того, клавіатура підтримує різні варіанти ширини клавіш, що робить її зручною для будь-якого користувача. І хоча Seneca поки не доступна для покупки, її реліз запланований на кінець літа. Seneca від Norbauer & Co є втіленням нових стандартів у клавіатурному дизайні. Її ...>>

Запрацювала найвища у світі астрономічна обсерваторія 04.05.2024

Дослідження космосу та її таємниць - це завдання, яка привертає увагу астрономів з усього світу. У свіжому повітрі високих гір, далеко від міських світлових забруднень, зірки та планети розкривають свої секрети з більшою ясністю. Відкривається нова сторінка в історії астрономії із відкриттям найвищої у світі астрономічної обсерваторії – Атакамської обсерваторії Токійського університету. Атакамська обсерваторія, розташована на висоті 5640 метрів над рівнем моря, відкриває нові можливості для астрономів у вивченні космосу. Це місце стало найвищим для розміщення наземного телескопа, надаючи дослідникам унікальний інструмент вивчення інфрачервоних хвиль у Всесвіті. Хоча висотне розташування забезпечує більш чисте небо та менший вплив атмосфери на спостереження, будівництво обсерваторії на високій горі є величезними труднощами та викликами. Однак, незважаючи на складнощі, нова обсерваторія відкриває перед астрономами широкі перспективи для дослідження. ...>>

Випадкова новина з Архіву Ризик інфекції залежить від часу доби 06.06.2013 Добові ритми організму можуть підвищити здатність людини боротися з кишковою бактеріальною інфекцією, такий висновок дослідники з Каліфорнійського університету в Ірвайні. Це відкриття допоможе лікарям ефективніше лікувати інфекційні захворювання. Крім того, тепер стає зрозуміло, чому люди зі збитим добовим ритмом сприйнятливіші до інфекцій. Наприклад, відомо, що люди, які часто літають на літаках у різні часові пояси або працюють у нічну зміну, частіше хворіють на інфекційні захворювання. Вченим до цього було вже відомо, що багато імунних реакцій піддаються добовим коливанням, проте роль циркадного ритму (біологічного добового ритму) у реакції на гострі інфекції так і не була вивчена. Але тепер стало зрозуміло, що наш внутрішній добовий біологічний ритм відіграє не останню роль у боротьбі з інфекціями. Робота близько 15% людських генів регулюється циркадним ритмом – організм дає нам зрозуміти, який за вікном час доби, які зміни навколишнього середовища та як саме ми повинні пристосуватися до них. Серед генів, що керуються біологічними добовими ритмами, є й ті, що відповідають за боротьбу з кишковими інфекціями. Отже, залежно від часу доби, наша відповідь на вторгнення кишкової інфекції буде різнитися, що може вплинути на тяжкість перебігу хвороби та швидкість одужання. Досвід на мишах, заражених небезпечною кишковою інфекцією – сальмонелою – показав, що залежно від часу доби, можливість організму боротися з патогенами відрізняється. А все через те, що роботу генів, які допомагають боротися із сальмонелою, контролювали циркадні ритми організму. Звичайно, досліди на мишах не можна безпосередньо екстраполювати на людей, адже на відміну від людини гризуни ведуть нічний спосіб життя. Однак цей досвід допоможе зрозуміти механізм роботи регульованих циркадними ритмами генів - як саме вони контролюють роботу нашої імунної системи та визначають силу імунної відповіді. Розуміння принципів роботи циркадних ритмів посилить ефект від звичних ліків для лікування інфекцій, адже в такому разі лікування можна "підсилити" можливостями нашого організму і швидше досягти позитивного результату.

Інші цікаві новини:

▪ Випарювальні камери в системах охолодження смартфонів

▪ Їстівна харчова плівка для продуктів

▪ Перехід на літню пору небезпечний для здоров'я

▪ Створено найлегший матеріал для екранування електромагнітних хвиль

▪ Інтернет влітку сповільнюється

Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки

Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки:

▪ розділ сайту Історії з життя радіоаматорів. Добірка статей

▪ стаття Російська мова та культура мови. Шпаргалка

▪ стаття Чи можуть метелики відчувати запах? Детальна відповідь

▪ стаття Контент-менеджер (редактор сайту) Посадова інструкція

▪ стаття Ламповий підсилювач на EL-34 Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

▪ стаття Зав'яжи кільце. Секрет фокусу

Залишіть свій коментар до цієї статті:

All languages ​​of this page

Arabic	Hebrew	Polish
Bengali	Hindi	Portuguese
Chinese	Italian	Spanish
English	Japanese	Turkish
French	Korean	Ukrainian
German	Malay	Vietnamese

Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт

www.diagram.com.ua
2000-2024