Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Застосування гіратора в резонансних підсилювачах та генераторах. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Радіоаматор-конструктор При розробці низькочастотних резонансних підсилювачів та генераторів гармонійних коливань конструктори зазвичай намагаються обійтися без трудомістких у виготовленні котушок індуктивності. Найчастіше в цих випадках вони застосовують міст Вина, що дозволяє побудувати квазірезонансний пристрій, використовуючи тільки частотно-залежні RC-ланцюги. Однак поряд з таким незаперечним достоїнством, як простота, конструкції на базі мосту Вина мають, на жаль, істотний недолік. Вони є надзвичайно чутливими до найменшого розбалансу параметрів елементів мосту. Щоб обійти цей недолік, автор статті пропонує замість мосту Вина використовувати LC-контур на базі штучної котушки індуктивності, що реалізується за допомогою електронного пристрою, званого в радіотехніці гіратором. Хоча схеми резонансних підсилювачів і генераторів гармонійних коливань у разі ускладнюються, вони дозволяють отримати стабільніші результати. Застосування в радіоаматорських конструкціях гіратора, схема якого наведена у [1], дуже зручно. На жаль, у першоджерелі цей пристрій описано тільки в загальних рисах і багато його позитивних властивостей зовсім не розкрито. Немає прикладів практичного використання гіратора. Принципова схема гіратора наведено на рис. 1. Теоретичний аналіз його показує, що з ідеальних операційних підсилювачах (ОУ) вхідний опір гіратора Zвх носить суто індуктивний характер. Причому величина індуктивності визначається наступним співвідношенням: Zвх = Lвх = R1 * R2 * R4 * C1 / R3, де R - Ом; С – нФ; L – Гн. Однак, оскільки коефіцієнт посилення реальних ОУ не нескінченний, які посилення падає зі зростанням частоти, в створюваної гіратором індуктивності з'являються втрати і добротність її знижується. Якщо прийняти R1=R2=R, R3=R4=r і wRC1=1, добротність можна розрахувати за такою формулою: Q=K0/(2+2K0f/fв), де Ко - коефіцієнт посилення ОУ; f і fв - робоча частота і частота, де коефіцієнт посилення ОУ зменшується в 1,41 раз. Так як К0 зазвичай дуже великий, на низьких частот можна отримати дуже високі значення добротності. Якщо до такої штучної котушки індуктивності підключити конденсатор, утворений ними коливальний контур можна використовувати в резонансних підсилювачах і генераторах гармонійних коливань. Схема одного з підсилювачів з паралельним коливальним контуром показано на рис. 2. На низьких частотах, коли K0f/fв << 1 (а тільки цей випадок і буде надалі розглядатися), резонансна частота такого контуру f0=(R3/R1*C1*R2*R4*C2)1/2 /(2*PI ). добротність Q=R0(R3*C1/R1*R2*R4*C2)1/2, смуга пропускання df=1/2PI*R0*C1. Коефіцієнт посилення всього підсилювального тракту Км=2. Як випливає із співвідношення, для визначення резонансної частоти крім одиночних та здвоєних конденсаторів змінної ємності її можна перебудовувати одиночними та здвоєними змінними резисторами. Застосування здвоєних елементів дозволяє отримати значно ширший діапазон перебудови, а використання одиночних елементів зручніше конструктивно. Великий діапазон перебудови можна отримати, якщо функції перебудови частоти буде виконувати змінний резистор, включений замість постійних резисторів R3 і R4. Однак у цьому випадку вихідний сигнал слід знімати з двигуна цього резистора, інакше коефіцієнт посилення напруги залежатиме від частоти перебудови. У підсилювачі схема якого наведена на рис. 3, використовується послідовний коливальний контур. І тут на резонансної частоті різко збільшується коефіцієнт посилення. Замість двох він стає рівним Км = 2Q. Добротність визначатиметься співвідношенням: Q = (R1*R2*R4*C2/R3*С1)1/2/ R0. Коефіцієнт посилення підсилювача не залежатиме від частоти, якщо для її перебудови використовувати здвоєний конденсатор змінної ємності, проте смуга пропускання змінюватиметься. На базі резонансного підсилювача з паралельним контуром можна легко побудувати режекторний підсилювач (рис. 2). Оскільки в резонансному підсилювачі на резонансній частоті сигнал на вході, що інвертує, ОУ DA4 дорівнює вхідному сигналу, достатньо з першого сигналу відняти другий, щоб отримати відсутність вихідного. Операцію віднімання виконує ОУ DA1. Забезпечити нульову різницю сигналів на інших частотах не вдасться. Для перетворення резонансного підсилювача на генератор гармонійних коливань необхідно компенсувати втрати енергії в коливальному контурі [2]. У генераторах, схеми яких показано на рис. 5 і 6 компенсація досягнута введенням в контур регульованого негативного опору. У генераторі (рис. 5) його функції виконує дільник напруги, що складається із постійного резистора R6 та напівпровідникового термістора R5. Зі зростанням амплітуди напруги, що генерується, температура термістора буде збільшуватися і опір його почне падати. В результаті негативний опір, що вноситься їм в коливальний контур, буде зменшуватися і таким чином стабілізувати генерується генератором напруга. Підбором опору резистора R6 можна досягти максимальної стабілізуючої дії термістора. Як останній найкраще використовувати прилади, призначені для стабілізації режиму роботи генераторів гармонійних коливань з мостом Вина, наприклад, вказаний на схемі термістор ПТМ2/0.5. Якщо ж такий термістор дістати не вдасться, можна використовувати термістори, що застосовуються у вимірювачах потужності, або виконати генератор за схемою, наведеною на рис. 6. У цьому генераторі функції стабілізації виконує надмініатюрна сигнальна лампа розжарювання СМН. Такі лампи широко застосовувалися у старих обчислювальних машинах. Стабілізація режиму роботи генератора може бути досягнута лише в тому випадку, коли нитка розжарювання лампи буде розігріта до червоного кольору. Однак звичайний ОУ такий струм забезпечити не зможе, тому до генератора довелося ввести підсилювач струму на транзисторі КТ603Б. Розглянуті тут пристрої стабілізації напруги, що генеруються, цілком ефективні. Досить сказати, що при зміні змінним резистором частоти генерації в п'ять разів величина напруги, що генерується, змінювалася не більше ніж на 1%. Коефіцієнт нелінійних спотворень у діапазоні звукових частот не перевищував 0,1 % і збільшувався на нижчих і більш високих частотах У першому випадку - через недостатню теплову інерцію термістора або лампочки, а в другому - внаслідок зниження добротності контуру з гіратором як штучна індуктивність . література
Автор: Г.Пєтін, м.Ростов-на-Дону Дивіться інші статті розділу Радіоаматор-конструктор. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Full HD КМОП-матриця для промислового застосування ▪ Ігрова платформа для віртуальних ігор Virtuix Omni Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ Розділ сайту Зарядні пристрої, акумулятори, батарейки. Добірка статей ▪ стаття Бачити сучок у чужому оці і не бачити колоди у своєму. Крилатий вислів ▪ стаття Газотермічне та електродугове нанесення покриттів. Типова інструкція з охорони праці ▪ стаття Електрохімічне свердло - із медичного шприца. Хімічний досвід
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |