Шифратор та дешифратор для радіоканалу охоронної сигналізації. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Охорона і безпека

 Коментарі до статті

До теми радіоканалів для охоронних сигналізацій журнал повертався неодноразово. Застосування радіозв'язку в охоронній техніці часто виявляється зручним, інколи ж і єдиним способом передачі тривожного сигналу. У запропонованій статті описано ще один варіант шифратора та дешифратора для такої системи.

Пройшло досить багато часу з того моменту, як радіоефір з відомих причин став доступнішим. І не тільки для тих, кого спочатку прийнято називати радіоаматорами, але і для тих, хто використовує його в практичних цілях: дистанційне радіоуправління, особистий радіозв'язок, радіомаяки тощо. Однією з цікавих областей застосування (а останнім часом і актуальною) є охорона різних віддалених об'єктів, зокрема автотранспорту.

У журналі " Радіо " було опубліковано кілька конструкцій, призначених цієї мети, зокрема радіоканал Ю. Виноградова [1-3] і радіосторож З. Бирюкова [4]. За своєю складністю та багато в чому елементною базою ці дві конструкції схожі, хоча в практичному плані дещо відрізняються. В основному це стосується роботи в умовах інтенсивних перешкод. Якщо в першому випадку велика ймовірність не надходження сигналу тривоги, в іншому випадку помилкові спрацьовування набридають власнику, що також знижує надійність охорони. До того ж, наявність постійних сигналів в ефірі може привернути увагу радіохуліганів. У будь-якому випадку, якій конструкції віддати перевагу, вирішувати самому радіоаматору. Автор цієї статті зупинив свій вибір на публікації [1-3]. На зміну зазнали шифратор і дешифратор радіоканалу.

Схема шифратора [1, рис.1], на думку автора, містить "зайві" деталі, що невиправдано обмежують можливості застосування радіопередаючого блоку. Так, наявність "одноразового" тригера на елементах DD4.3 та DD4.4 передбачає, очевидно, роботу тільки з контактними датчиками і потребує втручання власника після кожного спрацьовування сторожа. Набагато краще виконати радіопередавальний блок як додаток до звукової сигналізації. Такі сигналізації, як правило, мають у своєму складі необхідні вузли, у тому числі виконавчі (реле, транзистори, тиристори і т.д.). Це дозволить власнику залежно від умов вибирати необхідний режим роботи сторожа, наприклад, удень використовувати звукову сигналізацію, призначену і зловмисникові, а вночі переходити на "тиху" охорону. Сказане, втім, значить, що радіопередающий блок може використовуватися самостійно.

У дешифраторі [1, рис.2] є значна кількість зв'язків між логічними елементами, що входять до складу різних мікросхем, що ускладнює створення компактної друкованої плати. І хоча у передмові до статті [3] стверджується, що радіоприймальний блок власник може носити із собою, "кишеньковим" його ніяк не назвеш. До того ж у ньому не передбачена необхідна в таких випадках внутрішня антена, хоча її можлива конструкція наведена. Все сказане спонукало автора статті створити з урахуванням конструкції Ю. Виноградова власний радіоканал із шифрацією радіосигналу. Габарити радіопередаючого блоку (без антени) зменшено майже в 3 рази, а радіоприймального з магнітною антеною – у 2 рази.

Схема шифратора (з передавачем) показано на рис. 1.

Функціонально він повністю відповідає аналогічному вузлу Ю. Виноградова [1]. Збережено і максимально можливе число шифрокомбінацій – 16384. Зміна торкнулася лише швидкості передачі радіоповідомлення* – частота перемикання каналів мультиплексора (знайомих) збільшена вдвічі за збереження частоти тактового генератора. Зроблено це, з одного боку, для зручності "розведення" друкованої плати, а з іншого - через особливості застосованого лічильника. Проте немає підстав побоюватися, що ширина смуги радіовипромінювання вийде за дозволені межі або не вистачить ширини смуги пропускання п'єзокерамічного фільтра радіоприймача. Як приклад можна послатися на конструкцію [4], де частота модуляції радіопередавача ще вища.

Як видно зі схеми, шифратор зібраний лише на двох мікросхемах з оригінальної КМОП-серії 4000 [5]. Мікросхема CD4060 (DD1) за своєю внутрішньою структурою аналогічна 14-розрядному лічильнику CD4020 (К561ІЕ16), але, на відміну від нього, має висновки від буферних елементів на вході для побудови генератора. Відповідно, у неї відсутні виходи від більшої кількості розрядів - крім другого і третього розрядів, немає виходів також перший і 11-й.

Мікросхема CD4067 (DD2) являє собою 16-канальний мультиплексор-демультиплексор, керований чотирирозрядним двійковим кодом і може замінити дві мікросхеми К561КП2 (КР1561КП2). У схемі шифратора на рис. 1 збережено довідкове позначення входів А-D мікросхеми DD2 та номерів каналів Х0-Х15. При розробці друкованої плати було змінено порядок з'єднання входів AD з виходами лічильника DD1, тому перемикання каналів (знайомих) за часом відбувається саме в тій послідовності, яка вказана на схемі (згори донизу). Взагалі, слід зазначити, що позначення входів AD і номерів каналів досить умовне, оскільки номер відкритого ключа визначається таблицею істинності залежно від коду адреси і нічим іншим.

Робота пропонованого шифратора майже відрізняється від описаного Ю. Виноградовим, хоча має деякі особливості. Насамперед, це стосується формування паузи між радіоповідомленнями. У першоджерелі [1] нічого не сказано про її призначення, але очевидно, що пауза необхідна для виділення стартового біта на тлі шифрокомбінації, що містить багато в чому аналогічну інформацію. Тому для надійної спільної роботи шифратора і дешифратора (насамперед, при розбіжності переданої та прийнятої інформації) бажано, щоб пауза за тривалістю не була меншою за радіоповідомлення.

Оскільки у лічильника DD1, як уже згадувалося, відсутній вихід 11-го розряду, тривалість паузи обрана рівною самому радіоповідомленню (15,6 мс).

Інша особливість шифратора полягає в тому, що він, як і передавач, у черговому режимі знеструмлений. Режим тривоги забезпечується подачею напруги живлення на радіопередаючій блок (включаючи шифратор), що дозволило скоротити кількість зовнішніх зв'язків. Для встановлення лічильника DD1 у вихідний стан служить ланцюг C12R8. Вона ж забезпечує затримку початку радіопередачі сигналу тривоги на час, необхідний для виходу генератора передавача на робочий режим, і дозволяє використовувати блок безпосередньо з контактними датчиками, не вживаючи додаткових заходів щодо придушення брязкоту контактів.

Резистори R9, R10 та кварцовий резонатор ZQ2 є елементами внутрішнього генератора мікросхеми DD1. Діод VD1 захищає пристрій від неправильного підключення полярності напруги.

На рис. 2 показаний можливий варіант друкованої плати блоку радіопередаючого, що містить розглянутий шифратор. Шифратор умовно відокремлений від передавача пунктирною лінією. Плата виготовлена ​​з однобічно фольгованого склотекстоліту. Короткі міжелементні зв'язки та продумане розташування деталей дозволяють обійтися без фольги, що екранує.

У радіопередавачі застосовані малогабаритні імпортні резистори, але підійдуть і вітчизняні (МЛТ, С2-23 та ін.) при встановленні на плату вертикально.

Між кварцовим резонатором і платою вміщено попередньо змащене з двох сторін клеєм 88Н тонке гумове прокладання. Кріплення резонатора виконано ізольованим дротом, який одночасно є електричною перемичкою. Якщо виводи резонатора жорсткі (РК169, РК373), їх необхідно вкоротити до мінімальної довжини, а з'єднання з друкованою платою виконати за допомогою тонкого дроту або використовувати виводи резистора R3.

Високочастотне гніздо антенне Х1 встановлено на плату за допомогою саморобного П-подібного хомута, виконаного з дроту діаметром 2 мм. На його кінцях нарізане різьблення М2 під кріпильні гайки. У бокових гранях гнізда, що мають різьблення, необхідно круглим надфілем проточити дві канавки на глибину 1...1,5 мм під хомут. Для виготовлення цієї деталі замість дроту зручно використовувати шпильки, що стягують, від галетного перемикача ПГ-3. Виведення гнізда з'єднане з платою провідником.

У передавачі організовано режим безперервного випромінювання. Оскільки цей режим використовується досить рідко (в основному для налаштування радіоканалу в цілому), він реалізований дещо незвичайно (рис. 3).

Корпус передавального блоку виготовлений з тонкої лудженої жерсті і електрично з'єднаний із загальним проводом. У кришці корпусу над стійкою каркаса котушки L4 просвердлено отвір діаметром 3 мм. До внутрішньої сторони кришки співвісно з отвором припаяна гайка М2,5. Зовні в гайку вкруче гвинт. Оскільки згадана стійка каркаса котушки електрично з'єднана на платі з колектором транзистора VT3 (див. рис. 1), при вкручуванні гвинта відбудеться замикання колектора на корпус, що відповідає безперервному режиму випромінювання.

На виступаючу частину стійки необхідно посадити краплю припою, а під капелюшок гвинта підкласти шайбу з пружного матеріалу (наприклад, з пористої гуми). Її товщина повинна бути такою, щоб за відсутності контакту вона була злегка стиснута для запобігання мимовільному відкручуванню гвинта. Можливе застосування та пружини. Надійний контакт забезпечується деякою пружністю матеріалу корпусу. Гвинт бажано застосувати мідний.

Конденсатор С10 – К53-1А, решта – КМ або К10-176. Кварцовий резонатор ZQ2 – у плоскому корпусі, трохи меншому, ніж поширений РВ-72. Можливе застосування резонатора від наручного годинника в мініатюрному циліндричному корпусі.

Вибрану шифрокомбінацію встановлюють сполукою висновків мікросхеми DD2 з відповідним друкарським провідником за допомогою краплі припою.

Шифратор налагодження не потребує. При справних деталях та відсутності помилок у монтажі він починає працювати відразу при подачі напруги живлення. За допомогою осцилографа на виведенні мікросхеми 9 DD1 можна спостерігати прямокутні імпульси тактового генератора, а на виведенні 1 DD2 (КТ) - набрану шифрокомбінацію.

Схема дешифратора показано на рис. 4. Основна його відмінність від описаного Ю. Виноградовим полягає у вузлі порівняння прийнятої з ефіру шифрокомбінації із встановленою в дешифраторі. Порівняння відбувається практично миттєво по позитивному фронту імпульсу лічильника у середині кожного знайоместа (дешифратора). Це дозволило більшою мірою знехтувати неоднаковістю частот кварцових резонаторів у шифраторі та дешифраторі, а також дещо підвищити помехозащищенность. До того ж подібна побудова виявилася простішою у реалізації та вимагала меншої кількості мікросхем.

При включенні живлення дешифратора імпульсом високого рівня через конденсатор С1 тригери мікросхеми DD2 встановлюються стан 1 (незалежно від стану інших входів). Високий рівень з виходу тригера DD2.2 обнуляє лічильник DD4 та забороняє його подальшу роботу. Відразу після цього на виході тригера DD2.1 з'являється низький рівень, тому що на вході R зберігається високий. Тим самим дозволяється робота тригера DD2.2 по тактовому входу З. Дешифратор перетворюється на черговий режим.

У цьому режимі замкнутий канал Х0 мультиплексора DD5, на адресних входах AD якого комбінація 0000. Відповідно, інші канали розімкнуті, у тому числі XI5, і на виведенні 9 елемента DD3.3 - низький рівень (тумблер SA1 замкнутий, оскільки живлення включено). Вузол тривожної сигналізації [1] не працює. Для тактового генератора, зібраного на елементах DD1.1 і DD1.3, низький рівень на виведенні 8 DD1.3 є вирішальним, тому в черговому режимі він виробляє прямокутні імпульси.

При появі в ефірі сигналу тривоги, точніше, стартового біта шифрокомбінації, встановленої в блоці радіо, на виході елемента DD1.4 з'явиться високий рівень. Тригер DD2.2 перемикається і дозволить роботу лічильника DD4, а також тригера DD2.1 по входу С. Синхронно з роботою лічильника починається перебір шифрокомбінації (знайомий) мультиплексором DD5 у послідовності, вказаній на схемі (згори донизу). Її порівняння з прийнятою ефіру відбувається на елементі DD1.2.

Результат порівняння (0 при збігу та 1, якщо сигнали різні) передається на інформаційний вхід D тригера DD2.1. На вхід З тригера в середині кожного знайоместа надходять фронти імпульсів з виходу 5 лічильника DD4. Переключення тригера в одиничний стан можливе лише в тому випадку, якщо в якомусь місці сигнали не збігатимуться. При розбіжності прийнятої та встановленої шифрокомбінації відбувається процес, аналогічний входженню в черговий режим, з тією різницею, що затримка за часом не залежить від часу зарядки конденсатора С1, а визначається лише тимчасовими параметрами застосованих мікросхем.

Повний збіг встановленої шифрокомбінації з прийнятою з ефіру означає, що відбувся перебір всіх знайомих мультиплексором DD5. Останнім відкриється канал Х15 при комбінації на адресних входах 1111. При цьому вхід вузла тривожної сигналізації та виведення 8 елемента DD1.3 при замкнутих контактах перемикача SA1.1 виявляться приєднаними до дільника напруги R1R2. Напруга на цьому дільнику становить приблизно 5/6 живильного, що відповідає високому логічному рівню. Залунатиме сигнал тривоги, а тактовий генератор зупиниться. Такий стан зберігатиметься доти, доки не буде натиснуто кнопку SB1.

Застосування перемикача SA1 із двома групами контактів розширює функціональні можливості радіосторожа. Одна група контактів (SA1.2) призначена для відключення живлення приймального блоку при використанні його в варіанті, що носиться з живленням від батареї, а друга група (SA1.1) використовується для відключення фіксації режиму тривоги при живленні від зовнішнього блоку, що підключається до гнізда XS1. У цьому випадку стан контактів SA1.2 не має значення, оскільки батарея вимикається контактами 2 та 3 гнізда.

Крім стабілізованого джерела живлення на напругу 6...9, зовнішній блок може містити й інші електронні пристрої, наприклад, вузол тривожної сигналізації підвищеної гучності з відключенням інших джерел звуку, реєстратор часу і кількості спрацьовувань [6] або пристрій передачі тривожного повідомлення по телефону [7].

Конструктивно блок може бути оформлений, наприклад, в електронному годиннику, радіоприймачі і т. д., які, до речі, самі можуть мати сигнальні вузли.

При розімкнених контактах перемикача SA1.1 фіксації сигналу тривоги в дешифраторі немає (цю функцію у тому чи іншому вигляді виконує зовнішній блок), оскільки тактовий генератор продовжує працювати. В цьому випадку дешифратор повернеться в черговий режим автоматично (при першому ж розбіжності шифрокомбінації), як тільки в ефірі відновиться "тиша". Природно, що у сторожовому пристрої, з яким буде працювати радіопередаючі блоки, необхідно передбачити подібний режим (наприклад, обмежити сигнал тривоги за часом).

Необхідно звернути увагу на те, що вхідний опір зовнішнього пристрою, що підключається до контакту 5 роз'єму XS1, має бути достатньо великим, щоб не шунтувати дільник напруги R1R2. Допускається зниження напруги на дільнику до 0,7 живильного.

Зауважимо, що можливе автоматичне відключення вузла тривожної сигналізації дешифратора під час використання зовнішнього блоку. Для цього достатньо виведення 8 елемента DD3.3 з'єднати з контактом 4 роз'єму XS1, зашунтувавши його додатковим резистором на загальний провід.

Креслення друкованої плати радіоприймального блоку з дешифратором показано на рис. 5.

Плата виконана з двосторонньо фольгованого склотекстоліту, але не виключено і застосування одностороннього, оскільки невелика кількість друкарських провідників з боку установки деталей може бути виконана тонким монтажним дротом. В отвори квадратних контактних майданчиків необхідно вставити дротяні перемички та пропаяти з двох сторін плати.

Позначення деталей приймача (на малюнку він відокремлений від дешифратора пунктирною лінією) відповідають схемі приймача [8]. Для можливості автономного використання блоку застосовано магнітну антену WA1 [3, рис. 7] з котушкою зв'язку L1 та високочастотним роз'ємом X1 для підключення зовнішньої антени.

Додатково на платі передбачена установка наступних деталей (показані штриховими лініями): підстроювального конденсатора C1' (включений паралельно С1), додаткового блокувального конденсатора живлення вхідного каскаду C3' і одиночного коливального контуру L5C21С22 (для підвищення вибірковості).

До самого приймача внесено незначні зміни. Потрібно замінити місцями резистори R10 і R11, П'єзокерамічний фільтр ZQ2 - ФП1П1 -060.1. Замість компаратора напруги К554САЗ (DA3) застосований К521САЗ з відповідною цоколівкою. Можливе застосування і 554САЗ, але у 8-вивідному корпусі. При цьому виявилося, що кращим є зворотний порядок висновків (за годинниковою стрілкою на вигляді зверху). Тому ця мікросхема встановлена ​​на плату не стандартно. Є кілька варіантів. Найпростіший спосіб – розпаяти мікросхему з боку друкованих провідників. Другий варіант - відігнути висновки у протилежному напрямку. У випадку з металевим корпусом це краще (необхідно лише надіти на висновки ізолюючі трубки).

Висновки 1, 4, 6, 9, 14 мікросхеми DA1 (К174ПС1) з'єднані всередині кристала між собою - на платі до них підведено загальний провід. Вільні висновки 7 та 8 мікросхеми DA2 (К157ХА2) необхідно видалити, а замість них запаяти перемичку. До речі, у рекомендаціях щодо застосування цієї мікросхеми [9] вказується на небажаність присутності цих висновків будь-яких електричних сигналів.

Котушки L1 і L2 намотані на феритовому стрижні діаметром 8 і довжиною 80 мм. Варіант кріплення магнітної антени та малогабаритного ВЧ роз'єму Х1 (СР75-104 та СР75-103) показаний на рис. 6.

Роз'єм 1 закріплений гайкою 2 на кутовому 3 кронштейні, виконаному з тонкого листового матеріалу. Зручно використовувати бляху (її можна різати звичайними ножицями), попередньо просвердливши отвір діаметром 8 мм під роз'єм. Такий кронштейн (його ширина 12 мм) можна припаяти до плати за допомогою дротяної скоби 4.

З'єднання феритового стрижня 6 з роз'ємом здійснюють за допомогою муфти 5, виточеної з відповідного неметалевого матеріалу. У найпростішому випадку це може бути поліхлорвінілова трубка, надіта з натягом або приклеєна. Провід від центрального виведення роз'єму пропускають через отвір у його корпусі (призначений для паяння обплетення кабелю) і прокладають або під трубкою або поверх її. У разі застосування тільки зовнішньої антени котушки L1, L2 можна встановити місце конденсаторів С1' і С1, розпаявши конденсатор С1 безпосередньо на стійках каркаса котушки L1.

Конденсатор С6 в дешифраторі - К53-1А, його металевий корпус є також екраном між цифровою частиною і радіоприймальною.

Не показані на рис. 4 висновки 1, 5, 14, 15 мікросхеми DD4 (КР1561ІЕ20) необхідно видалити або роззенкувати під них отвори з протилежного боку плати. Під висновки 4,11 (DD1), 12 (DD2) та 9 (DD4) контактні майданчики з тієї ж сторони не виконувати.

П'єзовипромінювач НА1 (ЗП-18) перед встановленням на плату необхідно доопрацювати. До основи п'єзоелемента, вийнятому з корпусу, підпаюють перпендикулярно Г-подібну дротяну стійку. Її вставляють в отвір плати і припаюють так, щоб п'єзоелемент не стосувався деталей. Обкладку п'єзоелементу підпаюють до плати за допомогою тонкого гнучкого провідника. Така "вільна" конструкція сприяє підвищеній віддачі звукового сигналу.

При використанні магнітної антени корпус приймального блоку повинен бути виконаний з "прозорого радіо" матеріалу. Підійде корпус від відомого радіоаматорам конструктора "Юність КП 101".

Перевірку роботи дешифратора можна виконати, від'єднавши вихід елемента DD1.4 з інших елементів. Для цього зручно провідник з боку установки деталей між висновками 11 та 6 мікросхеми DD1 виконати монтажним дротом. Висновок 6 DD1 або 11 висновок DD2 з'єднують з контрольною точкою (КТ) в шифраторі і замикають контакти перемикача SA1. При подачі напруги живлення на шифратор у дешифраторі повинен лунати тривожний переривчастий сигнал. При явно недостатній гучності можна спробувати підібрати резистор R6.

* Під радіоповідомленням тут слід розуміти передачу в ефір однієї шифрокомбінації, розбитої на 16 (за кількістю каналів мультиплексора) однакових часових інтервалів (знайомих), кожен з яких характеризується наявністю або відсутністю високочастотного випромінювання. Перші два знайомі зайняті службовою інформацією, необхідною для початку роботи дешифратора та його синхронізації з шифратором.

література

1. Виноградов Ю. Шифратор та дешифратор радіоканалу автосторожа. - Радіо, 1994 № 3,с. 30-32.
2. Виноградов Ю. Радіоканал охоронної сигналізації. Передавальний блок. – Радіо, 1995, № 1, с. 37-40.
3. Виноградов Ю. Радіоканал охоронної сигналізації. Приймальний блок. – Радіо, 1995, № 4, с. 47-50.
4. Бірюков С. Автомобільний радіосторож. – Радіо, 2000, № 4, с. 33-35.
5. Парталу О. Н. Цифрові КМОП мікросхеми. Довідник - Санкт-Петербург: Наука та техніка, 2001.
6. Буров М. Багатофункціональний дзвінок на PIC-контролері. – Радіо, 2001, № 10, с. 17-19.
7. Ширяєв І. Пристрій охорони із сигналізацією по телефонній лінії. – Радіо, 2001, № 6, с. 36, 37.
8. Виноградов Ю. Радіоелектронна охорона селища. – Радіо, 2002, № 6, с. 34-37.
9. Нефедов А. В. Інтегральні мікросхеми та їх закордонні аналоги. Довідник Том 2, - М.: КубК, 1997.

Автор: А.Мартем'янов, м.Северськ Томської обл.

Дивіться інші статті розділу Охорона і безпека.

Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті.

<< Назад

Останні новини науки та техніки, новинки електроніки:

Машина для проріджування квітів у садах 02.05.2024

У сучасному сільському господарстві розвивається технологічний прогрес, спрямований на підвищення ефективності догляду за рослинами. В Італії було представлено інноваційну машину для проріджування квітів Florix, створену з метою оптимізації етапу збирання врожаю. Цей інструмент оснащений мобільними важелями, що дозволяють легко адаптувати його до особливостей саду. Оператор може регулювати швидкість тонких проводів, керуючи ним із кабіни трактора за допомогою джойстика. Такий підхід значно підвищує ефективність процесу проріджування квітів, забезпечуючи можливість індивідуального налаштування під конкретні умови саду, а також сорт та вид фруктів, що вирощуються на ньому. Після дворічних випробувань машини Florix на різних типах плодів результати виявились дуже обнадійливими. Фермери, такі як Філіберто Монтанарі, який використовував машину Florix протягом кількох років, відзначають значне скорочення часу та трудовитрат, необхідних для проріджування кольорів. ...>>

Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону 02.05.2024

Мікроскопи відіграють важливу роль у наукових дослідженнях, дозволяючи вченим занурюватися у світ невидимих ​​для ока структур та процесів. Однак різні методи мікроскопії мають обмеження, і серед них було обмеження дозволу при використанні інфрачервоного діапазону. Але останні досягнення японських дослідників із Токійського університету відкривають нові перспективи вивчення мікросвіту. Вчені з Токійського університету представили новий мікроскоп, який революціонізує можливості мікроскопії в інфрачервоному діапазоні. Цей удосконалений прилад дозволяє побачити внутрішні структури живих бактерій із дивовижною чіткістю в нанометровому масштабі. Зазвичай мікроскопи в середньому інфрачервоному діапазоні обмежені низьким дозволом, але нова розробка японських дослідників дозволяє подолати ці обмеження. За словами вчених, розроблений мікроскоп дозволяє створювати зображення з роздільною здатністю до 120 нанометрів, що в 30 разів перевищує дозвіл традиційних метрів. ...>>

Пастка для комах 01.05.2024

Сільське господарство - одна з ключових галузей економіки, і боротьба зі шкідниками є невід'ємною частиною цього процесу. Команда вчених з Індійської ради сільськогосподарських досліджень – Центрального науково-дослідного інституту картоплі (ICAR-CPRI) у Шимлі представила інноваційне вирішення цієї проблеми – повітряну пастку для комах, яка працює від вітру. Цей пристрій адресує недоліки традиційних методів боротьби зі шкідниками, надаючи дані про популяцію комах у реальному часі. Пастка повністю працює за рахунок енергії вітру, що робить її екологічно чистим рішенням, яке не вимагає електроживлення. Її унікальна конструкція дозволяє відстежувати як шкідливі, так і корисні комахи, забезпечуючи повний огляд популяції в будь-якій сільськогосподарській зоні. "Оцінюючи цільових шкідників у потрібний час, ми можемо вживати необхідних заходів для контролю як комах-шкідників, так і хвороб", - зазначає Капіл. ...>>

Випадкова новина з Архіву Черв'яки, що поїдають пластмасу 24.03.2020 Щодня ми користуємося поліетиленовими пакетами та викидаємо безліч виробів із пластику. Це настільки забруднює навколишнє середовище, що пластикові відходи стали застосовуватися тваринами як будівельні матеріали і навіть вживатися ними в їжу. Екологи з усього світу намагаються придумати дієвий спосіб очищення природи від пластикового сміття і іноді пропонують дуже цікаві та незвичайні варіанти. Наприклад, канадські вчені вважають, що ефективно знищувати пластикові відходи можуть личинки так званої великої воскової молі. Виявилося, що вони, разом зі своїми кишковими бактеріями, з великим апетитом поїдають і перетравлюють поліетилен, якого на нашій планеті накопичилося дуже багато. Личинки великої воскової молі, також відомі як воскові черв'яки, насправді приносять багато проблем бджолярам. Вони активно харчуються восковими стільниками та знищують частину зібраного бджолами меду, тому люди намагаються боротися з ними. Однак у 2017 році дослідники з'ясували, що вони можуть приносити велику користь екології, поїдаючи поліетилен і як побічний продукт виробляючи двоатомний спирт етиленгліколь. У ході наукової роботи канадські вчені навмисно посадили личинок на дієту, що повністю складається з поліетилену. Як виявилося, хробаки їдять пластикові відходи з великим апетитом, бо протягом тижня 60 особин з'їли пластиковий фрагмент пакету площею понад 30 квадратних сантиметрів. Більше того, в ході подальшої роботи з'ясувалося, що личинки можуть поїдати й інші матеріали, які забруднюють нашу планету, але про що йдеться, дослідники поки не уточнюють. Велику допомогу у перетравленні поліетилену личинкам надають кишкові бактерії. Про це вчені дізналися, коли порівняли склад кишкових бактерій личинок і особин, які сиділи на "пластиковій" дієті, і харчувалися звичним бджолиним воском. Виявилося, що концентрація кишкових бактерій усередині любителів пластикових відходів виявилася набагато вищою, ніж у інших. Це означає, що для травлення поліетилену кишкові бактерії личинкам просто необхідні. Ще більше важливості кишкових бактерій вчені переконалися у ході іншого експерименту. Вони відібрали кілька личинок та повністю позбавили їх кишкових бактерій за допомогою антибіотиків. Ця група харчувалася пластиковими відходами протягом року і перетравлення давалося їм насилу. Виходить, що між личинками та кишковими бактеріями існує синергія, тобто взаємодопомога.

Інші цікаві новини:

▪ Кольоровий принтер A3 Xerox VersaLink C7000

▪ Насолода від нових слів

▪ Теплі наночастки стимулюють мозок

▪ Смак жиру

▪ Опалення натовпом

Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки

Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки:

▪ розділ сайту Обмежувачі сигналу, компресори. Добірка статей

▪ стаття Повітряні змії. Поради моделісту

▪ стаття Звідки взявся джаз? Детальна відповідь

▪ стаття Приймання та відвантаження молока. Типова інструкція з охорони праці

▪ стаття Тридіапазонний диполь. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

▪ стаття Півпомостовий квазірезонансний блок живлення. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

Залишіть свій коментар до цієї статті:

All languages ​​of this page

Arabic	Hebrew	Polish
Bengali	Hindi	Portuguese
Chinese	Italian	Spanish
English	Japanese	Turkish
French	Korean	Ukrainian
German	Malay	Vietnamese

Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт

www.diagram.com.ua
2000-2024