Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ НВЧ датчик руху для охоронної сигналізації. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Охорона і безпека На основі конструкції, запропонованої А. Хабаровим (див. статтю "Датчик руху" в "Радіо", 2001 № 10), я вирішив зробити НВЧ датчик руху для своєї охоронної сигналізації. Так як живлення датчика передбачалося від джерела живлення системи сигналізації з 12-вольтовим кислотним акумулятором в буфері, мережний випрямляч я виключив, стабілізатор DA1 замінив параметричним на одному транзисторі і стабілітроні, а каскади VT2, U1, DA3 замінив трикад на виході. Аналіз раніше завантаженої з мережі Інтернет інформації із закордонних охоронних НВЧ датчиків руху виявив такі особливості схемотехніки цих датчиків, а саме: 1. Вхідний підсилювач завжди відділений від НВЧ автодина роздільним конденсатором, а в деяких пристроях, поряд з роздільним конденсатором, включений і Г-подібний загороджувальний фільтр ВЧ. 2. Вхідний операційний підсилювач (ОУ) завжди інвертує. 3. Між вхідним підсилювачем і компаратором завжди є один, а частіше два ступені посилення, відокремлені від вхідного підсилювача розділовим конденсатором. На підставі викладеного я взяв НВЧ автодін А. Хабарова за основу, а всю низькочастотну частину повністю переробив. Результатом розробки є пристрій, схема якого показано на рис. 1. НВЧ автодин на транзисторі VT1 та топологія його друкованої плати залишені без змін. Вхідний підсилювач-фільтр на ОУ DA1 – інвертуючий. Фільтр L3C1, що загороджує ВЧ, запобігає попаданню НВЧ сигналу на вхід ОУ DA1. За живленням вхідний підсилювач розв'язаний з іншими вузлами пристрою фільтром R18C5. Каскади на транзисторах VT2 і VT3 - два ступені посилення НЧ. Далі слідує двокаскадний УПТ на транзисторах VT4 і VT6. Роль компаратора виконують стабілітрон VD3 та реле К1. Компарація відбувається на порогах, які можна порівняти з напругою живлення, а всі каскади розв'язані по постійному струму роздільними конденсаторами, що забезпечує високу термостабільність. Конструктивно датчик зібрано на двосторонній друкованій платі (рис. 2). Так як плата не має металізації отворів, монтаж деталей слід вести продумано, щоб не закривати доступ до точок паяння деталями, які можна впаяти пізніше. Корпус датчика - мильниця з розмірами порожнини внутрішньої частини 95x55x19 мм та зовнішніми розмірами зовнішньої частини 100x61х20мм. Корпус датчика встановлений на текстолітовому чи алюмінієвому підставі розмірами 180x70 мм на стійках довжиною 10 мм, крізь які проходять потайні гвинти М3. Стійками плати всередині мильниці є гайки М3 з накладеними ними текстолітовими шайбами. Саму плату також кріплять гайками М3. Через отвори по кутах плати проходять гвинти кріплення мильниці та плати. Через отвір у центрі плати з боку деталей кріплять стійку з нарізним різьбленням М3. По осі цієї стійки в кришці мильниці свердлять отвір діаметром 3 мм. Через цей отвір фіксується кришка мильниці гвинтом М3, що вкручується в цю стійку. Стійка може бути з будь-якого матеріалу. Провідники плати можна обдурити, за винятком резонатора та щілинної антени, які бажано відполірувати до дзеркальної чистоти. Це можна зробити пастою ГОІ, розведеною в машинному маслі. Після складання плати резонатор і щілинну антену слід покрити тонким шаром каніфолі, розведеної в ацетоні або спирті для запобігання їх окисленню з часом. На підставі, крім корпусу з датчиком, встановлено стандартну розподільну коробку КК для приєднання датчика до охоронної системи. Плата датчика з'єднана з контактами коробки КК стрічковим кабелем через проріз у корпусі мильниці. Якщо датчик передбачається використовувати з круговою діаграмою спрямованості, то його виготовляють на неметалічній підставі і кріплять на неметалічну поверхню об'єкта, що охороняється. При цьому чутливість датчика потрібно встановлювати з урахуванням руху людей у сусідніх приміщеннях, що не охороняються, і за межами будівлі. При круговій діаграмі стійки кріплення до основи може бути менше 10 мм, аж до кріплення корпусу прямо на основу. Датчик кріплять до стіни або іншого конструктиву об'єкта шурупами через отвори діаметром 4 мм, просвердлені по кутах основи. Котушки L1 і L2 містять 10 витків дроту діаметром 0,25, намотаних на оправці 0,8 мм. Як DA1 не слід застосовувати мікропотужні ОУ, наприклад, КР140УД12, так як вони мають високий вихідний опір і не забезпечують необхідної здатності навантаження по струму. Резистор R14 підбирають при регулюванні датчика в залежності від його призначення та умов застосування. Чим менший опір цього резистора, тим чутливість нижча. R14 припаюють до дротяних стійк, забитих в отвори друкованої плати. Реле К1 слід підібрати так, щоб воно стійко спрацьовувало при напрузі 10 В. Можна застосувати реле РЕМ55А на 12 В. Не слід застосовувати сильноточні не герконові реле РЕМ10, РЕМ15 і т. д., так як вони можуть давати велику "просідання" напруги живлення за рахунок падіння напруги на шлейфі та захисному резисторі в ланцюзі живлення, встановленому в приймально-контрольному приладі охоронної системи. Велика "просідання" напруги живлення при спрацьовуванні реле К1 може викликати в датчику автоколивальний процес. Під час випробувань датчика з'ясувалося, що можна легко встановити чутливість 3 м за відсутності помилкових спрацьовувань та кругової діаграми спрямованості. Чутливість регулюється резистором R11 у діапазоні 0,5...5 м. При чутливості понад 4 м та круговій діаграмі датчик починає спрацьовувати від власних шумів. Імпульси, що генеруються датчиком, сумісні з приймально-контрольними приладами, розрахованими на застосування в шлейфі сигналізації імпульсних магнітно-контактних та ударно-контактних датчиків. При встановленні плати датчика або його пластмасового корпусу на металеву панель розмірами в 1,5 рази більше плати датчика із зазором 10 мм діаграма спрямованості стає сектором 120°, а чутливість зростає в 2 рази. При тривалих випробуваннях такого датчика з чутливістю 5 м помилкових спрацьовувань не виявлено. Термостабільність датчика перевірялася його нагріванням до +70°З охолодженням до -20°С. При цьому було зафіксовано лише зміну чутливості приблизно на 20%. Недоліком датчика є його висока критичність до зниження напруги живлення. Воно не повинно опускатися нижче 11, а ось підвищення напруги обмежене лише тепловим режимом стабілізатора VT5, VD4. Якщо в системі немає потужних сирен, дросель L4 можна замінити перемичкою. Хочу звернути увагу тих, хто розроблятиме свою плату для датчика: НВЧ автодин обов'язково повинен бути відділений з боку монтажу замкнутим контуром ланцюга загального дроту, інакше спрацьовування датчика можуть супроводжуватися "дзвоном" на фронтах імпульсів частотою в сотні герц. Автор: О.Ісаєв, м.Залізногірськ-Ілімський Іркутської обл. Дивіться інші статті розділу Охорона і безпека. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ 75,6 ТБ даних на шматку кварцу ▪ Зелена енергетика дедалі популярніша ▪ Створення електропровідних наноструктур за допомогою води та повітря ▪ Паперовий монітор на основі E-Ink Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ Розділ сайту Електропостачання. Добірка статей ▪ стаття Випити чашу до дна. Випити чашу до дна. Крилатий вислів ▪ стаття Як пасе мереживо? Детальна відповідь ▪ стаття Клейтонія пронизливолистна. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Пробник без батареї живлення. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття S-метр у радіостанції АЛАН-100+. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |