Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Приставка NWT для тестування LC-контурів. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Вимірювальна техніка Вимірники амплітудно-частотних характеристик NWT набули широкого поширення у радіоаматорів. Бажання підвищити точність виміру добротності контурів за його допомогою (порівняно з найпростішими схемними рішеннями) привели мене до думки зробити приставку до NWT у вигляді компактного щупа. Причому таку, щоб можна було з досить високою точністю вимірювати резонансну частоту, добротність і контурів АЧХ - як окремо взятих, так і встановлених безпосередньо в конструкціях. Зрозуміло, що в цьому випадку треба стежити, щоб напруга сигналу на контурі, що досліджується, не перевищувала рівня -20 дБ на графіку АЧХ, щоб не відкривалися кремнієві pn переходи. Зовнішній вигляд щупа показано на рис. 1, яке схема - на рис. 2. На транзисторах VT1, VT2 зібраний високоомний буферний підсилювач з вхідним опором 1 МОм та вхідною ємністю приблизно 3 пФ. Застосування подібного щупа та особливості конструкції досить докладно викладено у статті Б. Степанова "Простий індикатор резонансу", опублікованій у збірнику "Радіорічник 1985". Порівняно з описаним там приладом пропонований варіант щупа має найкращі характеристики. Застосування більш чутливого детектора NWT дозволило суттєво (майже вчетверо) зменшити ємність конденсаторів зв'язку, що значно знизило вплив вимірювальних ланцюгів на добротність досліджуваного контуру. Завдяки цьому похибка вимірювання добротності контуру (до 400...500) вбирається у 5...10% на частотах від сотень кілогерц до 30 МГц. До досліджуваного LC-контуру щуп підключають, наприклад, за допомогою затискачів "крокодил" (див. рис. 1).
Вхідна ємність такого щупа може бути близько 2 пФ, але на практиці при таких її значеннях помітно позначається паразитна ємність монтажу. Високий вхідний опір щупа-тестера зумовив необхідність його екранування. На рис. 3 видно, що без зовнішнього екрана за певних невеликих рівнях на АЧХ з'являються перешкоди. Установка щупа в корпус, що екранує, практично повністю прибирає перешкоди і покращує розв'язку "вхід - вихід", але при цьому вхідна ємність зростає до 4,9...5 пФ. При замкнутих вхідних контактах щупа розв'язка буде щонайменше 62 дБ на частоті 20 МГц.
Для підвищення точності вимірювання реальної резонансної частоти контурів f (це важливо, наприклад, при перевірці або налаштуванні пари контурів) треба вводити поправку за формулою, наведеною в статті Б. Степанова, тільки замість числа 3,5 в неї підставити число 2,5. Для цього щупа вона виглядає так: f=fр(1+2,5/С), де fp - Виміряне значення резонансної частоти контуру; С - ємність конденсатора контуру в пикофарадах. Фото конструкції щупа наведено на рис. 4. Щоб унеможливити пряме, в обхід випробуваного контуру, проникнення сигналу на вхід детектора, використаний двосторонньо фольгований склотекстоліт, а монтаж ведеться на "п'ятачках" на двох сторонах плати.
Обидві сторони загального дроту-екрана з'єднані між собою перемичками у чотирьох - п'яти місцях (рівномірно по всій площі плати). Точки підключення конденсаторів зв'язку рознесені – вхід високоомного пробника знаходиться з одного боку, а на протилежному боці плати – суцільний екран ("земля"). Точка підпаювання навантажувального резистора виходу NWT R1 знаходиться з іншого боку плати, а напроти неї на протилежному боці - суцільний екран ("земля"). Між конденсаторами зв'язку практично всю їх довжину встановлений екран з тонкої жерсті. Він припаяний до плати та обклеєний чорною ізолентою. При повторенні конструкції замість цього додаткового екрану рекомендую просто зробити плату довшою на 10...15 мм. Великий струм вихідного каскаду високоомного буферного підсилювача щупа (приблизно 30 мА) забезпечує амплітуду вихідного сигналу напругою аж до 1,4 на низькоомному навантаженні (50 Ом). Це дозволяє реалізувати максимум динамічний діапазон детектора NWT. Налагодження підсилювача зводиться до встановлення на колекторі транзистора VT2 постійної напруги +4...5 В. Цього домагаються підбором резистора R3. Струм, що споживається щупом від джерела живлення, - близько 40 мА. Реальне навантаження контуру виробляють генератор NWT з вихідним опором 50 Ом і включений паралельно йому резистор навантаження R1 опором 51 Ом (в результаті - близько 25 Ом). Вони підключені до випробуваного контуру через конденсатор зв'язку С1 ємністю 1 пФ. Оцінити ступінь впливу цього ланцюга на добротність контуру можна за наведеними у статті Б. Степанова формулами. Хто хоче, може подивитися, наприклад, книгу В. Попова "Основи теорії ланцюгів" (М.: Вища школа, 1985), але наведені там формули дещо складні для аналізу та розуміння фізичного сенсу того, що відбувається. Простіше буде зрозуміти суть того, що відбувається, якщо скористатися поняттям «опір втрат». Сумарний опір втрат контуру Rп можна визначити за формулою Rп=XL/Qн, де XL - індуктивний опір його котушки; Qн - її добротність. Опір втрат навантаженого контуру Rп і сумі опорів своїх втрат ненавантаженого контуру Rк та втрат, завданих навантаженням Rн. Останнє для нашого випадку увімкнення опору низькоомного джерела сигналу Rіст через ємнісний дільник струму дорівнює Rн = Rіст (Зсв/ (Зк+Свх))2. Якщо контурна ємністьк значно більше вхідний ємності Звх, ця формула спрощується до Rн = Rіст (Зсв/Ск)2, внесений у контур опір зменшується пропорційно квадрату відношення ємностей конденсаторів зв'язку та контурного.
Розглянемо реальний приклад вимірювання параметрів коливального контуру, що складається з високодобротної котушки індуктивності, намотаної на кільці Т50-6 фірми Амідон, та конденсатора ємністю 38 пФ. 1. Повна ємність контуру Сm = Ск+Свх= 43 пФ. 2. За графіком АЧХ (рис. 5) визначаємо резонансну частоту f=18,189 МГц та добротність Qн=237,76 (хоч і слабко, проте навантаженого контуру). 3. Переходимо на закладку "Радіотехнічні розрахунки" програми NWT, вводимо в комірки таблиці ємність контуру та його резонансну частоту та знаходимо індуктивність котушки L=1,78 мкГн. Її індуктивний опір XL= = 203,5 Oм. Таким чином, опір втрат навантаженого контуру, розрахований за формулою Rп = XL/Qн буде 0,86 Ом. Привнесене навантаженням, джерелом сигналу опір втрат знаходимо за формулою Rн = Rіст (Зсв/ (Зк+Свх))2. Підставивши до неї відомі значення параметрів елементів, отримуємо значення Rн=0,0135 Ом. Звідси знаходимо опір втрат власне ненавантаженого контуру Rк=0,847 Ом та добротність ненавантаженого контуру Qк= 240. Безпосередньо виміряне значення добротності, без цих перерахунків, що уточнюють, дорівнює 237,76. Як бачимо, похибка вимірювань через вплив низькоомного джерела сигналу в нашому приладі дуже мала і буде тим менше, чим більша ємність контуру або вище його характеристичний опір. Автор: Сергій Біленецький (US5MSQ) Дивіться інші статті розділу Вимірювальна техніка. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Міні-комп'ютер Shuttle XPC DA320 ▪ У мозку новонароджених нейрони подорожують із місця на місце ▪ Високовольтні драйвери надяскравих світлодіодів від IR Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Цифрова техніка. Добірка статей ▪ стаття Гальський півень. Крилатий вислів ▪ стаття Шкуру якого звіра використовував Геракл як свій єдиний одяг? Детальна відповідь ▪ стаття Начальник житлово-комунального відділу. Посадова інструкція
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |