Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Удосконалення стабілізатора імпульсного напруги. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Стабілізатори напруги У журналі "Радіо" № 8 за 1985 рік у статті "Простий ключовий стабілізатор напруги" був описаний імпульсний стабілізатор напруги, який при відносній простоті технічного рішення має високі енергетичні показники і придатний для електроживлення пристроїв на мікросхемах ТТЛ. Разом з цим при подальшому доопрацюванні стабілізатора такі його характеристики, як ККД, нестабільність вихідної напруги, тривалість і характер перехідного процесу при впливі імпульсного навантаження вдалося значно поліпшити. Встановлено, що під час роботи стабілізатора виникає так званий наскрізний струм через складовий ключовий транзистор. Цей струм з'являється в ті моменти, коли сигналу вузла порівняння ключовий транзистор відкривається, а комутаційний діод ще не встиг закритися. Наявність цього струму викликає додаткові втрати на нагрівання транзистора та діода та зменшує ККД всього пристрою. Ще один недолік - значна пульсація вихідної напруги при струмі навантаження, близькому до граничного. Для боротьби з пульсаціями в стабілізатор введено додатковий вихідний LC-фільтр (L2C6). Зменшити нестабільність вихідної напруги від зміни струму навантаження можна лише зменшенням активного опору дроселя L2. Поліпшення динаміки перехідного процесу (зокрема, зниження його тривалості) пов'язані з необхідністю зменшити індуктивність дроселя, та заодно неминуче збільшиться пульсація вихідної напруги.
Тому виявилося доцільним фільтр L2C6 виключити (рис. 1), а загальну ємність конденсаторів С3, С4 збільшити в 5...10 разів паралельним з'єднанням батареї кількох конденсаторів. На рис. 2 зображено вигляд перехідного процесу у доопрацьованому стабілізаторі при імпульсному характері навантаження. Порівняння із графіком, представленим на рис. 3,а у вищезгаданій статті, показує значне покращення перехідного процесу.
Навантажувальні характеристики Uвых = f (Iн) (див. також рис. 2,б тієї ж статті) при різних значеннях вхідної напруги допрацьованого стабілізатора зображені на рис. 3. З порівняння цих малюнків видно, що нестабільність вихідної напруги в інтервалі вихідного струму від 0,5 до 4 А при вхідній напрузі 15...25 зменшилася в 2 рази.
Ланцюг R3C2 у вихідному стабілізаторі практично не змінює тривалості спаду вихідного струму, тому його можна видалити (замкнути резистор R3), а опір резистора R4 збільшити до 820 Ом. Але тоді при збільшенні вхідної напруги з 15 до 25 В струм, що протікає через резистор R4 (у вихідному пристрої), буде збільшуватися в 1,7 рази, а потужність розсіювання - в 3 рази (до 0,7 Вт). Підключенням нижнього за схемою виведення резистора R4 (на схемі допрацьованого стабілізатора він теж R4) до плюсового виведення конденсаторів С3 С4 цей ефект можна послабити, але при цьому його опір має бути зменшено до 620 Ом. Один з ефективних шляхів боротьби зі наскрізним струмом - збільшення часу наростання струму через ключовий транзистор, що відкрився. Тоді при повному відкриванні транзистора струм через діод VD1 зменшиться майже до нуля. Цього можна досягти, якщо форма струму через ключовий транзистор буде близька до трикутної. Як показує розрахунок, для отримання такої форми струму індуктивність накопичувального дроселя L1 має перевищувати 30 мкГн. Ще один шлях - застосування швидкодіючого комутаційного діода (VD1), наприклад, КД219Б. Це так званий діод із бар'єром Шоттки. У таких діодів вище швидкодія і менше падіння напруги при тому самому значенні струму в порівнянні зі звичайним високочастотним кремнієвим. Конденсатори С3-С7 – із серії К52-1. Всі перелічені вище зміни не призводять до значної зміни принципової схеми та друкованої плати стабілізатора. Покращення параметрів пристрою може бути отримане і за зміни режиму роботи ключового транзистора. Особливість роботи потужного транзистора VT3 у вихідному та покращеному стабілізаторах полягає в тому, що він працює в активному режимі, а ненасиченому, і тому має високе значення коефіцієнта передачі струму та швидко закривається. Однак через підвищену напругу на ньому, коли він відкритий, потужність, що розсіюється, в 1,5...2 рази перевищує мінімально досяжне значення. Зменшити напругу на ключовому транзисторі можна подачею позитивного щодо плюсового дроту живлення напруги зміщення на емітер транзистора VT2 (див. рис. 1). Значення напруги усунення підбирають при налагодженні стабілізатора. Якщо він живиться від випрямляча, підключеного до трансформатора мережі, то для отримання напруги зсуву можна передбачити окрему обмотку на трансформаторі. Однак при цьому напруга зміщення змінюватиметься разом із мережевим. Для отримання стабілізованої напруги усунення стабілізатор треба доопрацювати (рис. 4), а дросель перетворити на трансформатор Т1, намотавши додаткову обмотку II. Коли ключовий транзистор закритий, а діод VD1 відкритий, напруга на обмотці 1 визначається виразом: U1==Uвых+Uvd1. Оскільки напруга на виході і на діоді в цей час змінюється незначно, незалежно від значення вхідної напруги на обмотці II напруга практично стабілізована. Після випрямлення подають на емітер транзистора VT2.
Поліпшення енергетичних характеристик другого варіанта доопрацьованого стабілізатора ілюструє рис. 5, де для порівняння показані аналогічні залежності та першого варіанту (порівняйте також з рис. 2,а у згаданій вище статті). При цьому втрати на нагрівання знизилися в першому варіанті доопрацьованого стабілізатора на 14,7%, а в другому - на 24,2%, що дозволяє працювати при струмі навантаження до 4 А без установки ключового транзистора на тепловідведення.
У стабілізаторі варіанта 1 дросель L1 містить 11 витків, намотаних джгутом з восьми провідників ПЕВ-1 0,35. Обмотку поміщають у броньовий магнітопровід Б22 з фериту 2000НМ. Між чашками необхідно закласти прокладку з текстоліту завтовшки 0,25 мм. У стабілізаторі варіанта 2 трансформатор Т1 утворений намотуванням поверх котушки дроселя L1 двох витків дроту ПЕВ-1 0.35. Замість германієвого діода Д310 можна використовувати кремнієвий, наприклад КД212А або КД212Б, при цьому кількість витків обмотки II потрібно збільшити до трьох. Автор: А. Миронов м. Люберці Московської обл.; Публікація: Н. Большаков, rf.atnn.ru Дивіться інші статті розділу Стабілізатори напруги. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Робочі станції Lenovo ThinkStation PX, P7 та P5 ▪ Водоблоки повного покриття Aqua Computer Kryographics Next ▪ Поставлено рекорд швидкості обертання Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Шпигунські штучки. Добірка статей ▪ стаття Органічна хімія. Шпаргалка ▪ стаття Як великий рекорд потужності ядерних випробувань? Детальна відповідь ▪ стаття Параплан для початківців. Особистий транспорт ▪ стаття Дешеві аромати. Прості рецепти та поради ▪ стаття Цифрове висвітлення. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |